справа № 752/20337/24
провадження №: 1-кс/752/2591/26
16.04.2026 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42023102040000011, відомості щодо якого внесені 24.01.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України, про скасування арешту майна,-
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання, в якому представник власника майна просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26.01.2026 у справі № 752/20337/24 (провадження №: 1-кс/752/763/26), а саме з ноутбуку «ASUSTEK COMPUTER» с/н: RANoCX02404541b, model T330; блокнота у обкладинці бордового кольору з написом «BUROMAX 2021» із чорновими записами.
В обґрунтування поданого клопотання представник власника майна зазначила, що ОСОБА_5 , як фізична особа, так і ПП «Слободище», як юридична особа, не мають ніякого відношення до предмету досудового розслідування, оскільки з бюджетними коштами не працювали, не розтрачували і не привласнювали їх, та більше - в процедурах публічних торгів участі не приймали. З огляду на викладене та з урахуванням відомостей щодо предмету досудового розслідування у кримінальному провадженні № 1202610000000007 від 20.01.2026, до якого ОСОБА_5 немає ніякого відношення, а також враховуючи, що на цей час відпала необхідність в арешті майна.
В судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 підтримав вимоги клопотання з підстав викладених вище. Прокурор заперечував щодо скасування арешту з майна, зазначивши про те, що досудове розслідування триває, а вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, однак під час огляду на вказаному ноутбуку та блокноті не виявлено інформації, яка має значення для даного кримінального провадження.
Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання та копії доданих до нього матеріалів, вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).
Зокрема, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України), який застосовуються на підставі ухвали слідчого судді місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ст. 132 КПК України).
Зі змісту положень п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102040000011 від 24.01.2023 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України, а саме за фактом заволодіння бюджетними коштами Управлінням освіти Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, виділених на проведення закупівлі джерел резервного живлення (генераторів) для облаштування укриттів.
Із матеріалів клопотання вбачалось, що до складу злочинної схеми задіяні ряд осіб, у тому числі: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є директором приватного підприємства «СЛОБОДИЩЕ». Так, в мобільному телефоні ОСОБА_7 виявлено груповий чат у месенджері «WhatsApp», до якого входять ОСОБА_13 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , де учасники координують дії щодо переведення безготівкових коштів з ПП «СЛОБОДИЩЕ» на низку підконтрольних та фіктивних підприємств, які виконують функцію конвертаційного центру. Окрім групового чату, наявна окрема переписка між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , в якій останні детально обговорюють конкретні фінансові операції, включаючи реквізити підприємств, суми переказів, та строки зарахування коштів. Це свідчить про сталість, повторюваність і системний характер здійснюваних операцій, що відповідає ознакам легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом та організації схеми обготівковування. Зокрема, встановлено, що кошти з ПП «СЛОБОДИЩЕ» переводяться на рахунки таких юридичних осіб: ТОВ «МОРТІС ТРЕЙД КОМПАНІ» код - 45412701; ТОВ «Аккорд - ОІЛ» код - 43651845; ТОВ «АСКОЛЬД - АГРО» код 31610140; ТОВ «ТК ФОРВАРД ГРУП» код - 44975878; ТОВ «ТК ДЕЛОС» код - 45158953; ТОВ «ІНОКС ІНСТАЛ» код - 38763981; ТОВ «КВІЗАЛІС» код - 35393644; ТОВ «АБЗ1» код - 44583855».
13.01.2026 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва проведено обшук в будинку та прибудинкових спорудах за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності зареєстровано за ОСОБА_5 Разом з цим, в ході обшуку виявлено та вилучено вищевказані речі та документи, про що зазначено у протоколі обшуку.
Постановою слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_15 від 13.01.2026 виявлене та вилучене майно за вищевказаною адресою визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42023102040000011.
Після чого, ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 26.01.2026 у справі №752/20337/24 (провадження №: 1-кс/752/763/26), накладено арешт, на майно, яке вилучене 13.01.2026 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: ноутбук «ASUSTEK COMPUTER» с/н: RANoCX02404541b, model T330; блокнот у обкладинці бордового кольору з написом «BUROMAX 2021» із чорновими записами, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Отже, слідчий суддя, накладаючи арешт, виходив з того, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави вважати, що вилучене майно за вказаною адресою відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, та відповідають ознакам речових доказів.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Положеннями частини 1 стаття 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Таким чином, особа, що заявила клопотання про скасування арешту, повинна довести, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи із завдань кримінального провадження, беручи до уваги ознаки складу кримінального правопорушення, а також факт не доведення необґрунтованості подальшого застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, як і не надання доказів, що відпали підстави для подальшого збереження зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що вказане клопотання є необґрунтованим.
Крім того, таке втручання у права та інтереси власника майна наразі є цілком виправданим, оскільки арештоване майно є речовим доказом у кримінальному провадженні, розслідування якого наразі триває.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_16 - адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту.
Керуючись ст.ст. 170, 174, 372 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42023102040000011, відомості щодо якого внесені 24.01.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України, про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1