Єдиний унікальний номер 722/677/26
Номер провадження 1-кс/722/96/26
22 квітня 2026 року м.Сокиряни
Сокирянський районний суд Чернівецької області
в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
скаржника ОСОБА_3 ,
представника скаржника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокиряни скаргу ОСОБА_3 на рішення, дії чи бездіяльність дізнавача під час досудового розслідування,
20.04.2026 ОСОБА_3 звернулася до Сокирянського районного суду Чернівецької області з вищевказаною скаргою, в якій просила поновити строк на подання скарги на дії чи бездіяльність дізнавача під час досудового розслідування, скасувати постанову дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 (м. Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 42026266100000013, внесеного до ЄРДР 12.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 390-1 Кримінального кодексу України.
Скарга мотивована тим, що 31 березня 2026 року дізнавачем сектору дізнання відділення поліції №1 (м. Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_5 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 42026266100000013, внесеного до ЄРДР 12.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 390-1 Кримінального кодексу України, на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 Кримінально процесуального кодексу України у зв?язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Дану постанову скаржником отримано 14 квітня 2026 року, що підтверджується копією конверта. Вважає зазначену постанову незаконною, передчасною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона винесена за результатами неповного, поверхневого та однобічного досудового розслідування, без всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, чим порушено вимоги статей 9, 22, 91, 94 КПК України. Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що дізнавач фактично обмежився формальним викладенням пояснень потерпілої та свідка, після чого дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення лише з тих підстав, що останній, за його твердженням, дізнався про існування обмежувального припису 23.03.2026 року, тобто вже після спливу строку його дії.
Разом з тим скаржник вважає, що такий висновок є передчасним та не відповідає фактичним обставинам справи.
Зокрема заявниця вказала, що вона як потерпіла у своїх поясненнях чітко вказувала, що після розірвання шлюбу ОСОБА_6 систематично продовжував вчиняти щодо неї психологічне насильство, надсилав повідомлення образливого та принизливого змісту, висловлював погрози, звертався до її знайомих та друзів з метою з?ясування інформації про її місцезнаходження та особисте життя, а також телефонував особі, з якою вона перебуваю у стосунках, та погрожував йому. Вказані обставини прямо свідчать про системність протиправної поведінки, її тривалий характер та спрямованість на порушення
встановлених судом заборон.
Крім того, заявник вказала, що дізнавачем не надано належної правової оцінки зазначеним фактам, не витребувано та не досліджено електронні докази, зокрема листування, скріншоти повідомлень, деталізацію телефонних з?єднань, інформацію щодо дзвінків та повідомлень через месенджери, не допитано осіб, яким могли надходити звернення від ОСОБА_6 , хоча саме такі докази мають істотне значення для встановлення об?єктивної сторони кримінального правопорушення.
Окремо скаржник звернула увагу, що висновок дізнавача про відсутність обізнаності особи щодо існування обмежувального припису грунтується виключно на поясненнях самого ОСОБА_6 , які не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
Під час розгляду заяви про винесення обмежувального припису Новодністровським міським судом Чернівецької області 30 жовтня 2025 року ухвалено відповідне рішення, яке представником заінтересованої особи ОСОБА_7 належним чином отримано через підсистему «Електронний суд», що підтверджується довідкою, наявною в матеріалах справи.
Крім того, під час розгляду заяви про продовження дії обмежувального припису Новодністровським міським судом Чернівецької області 30 березня 2026 року ухвалено відповідне рішення, яке заінтересована особа отримала особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, яке міститься в матеріалах справи.
Зокрема скаржник вказала про те, що зазначені обставини у своїй сукупності спростовують доводи дізнавача щодо необізнаності заінтересованої особи про існування обмежувального припису, оскільки матеріали справи містять належні та допустимі докази його своєчасного повідомлення та отримання відповідних процесуальних рішень. Більше того, із матеріалів постанови вбачається, що колишня дружина ОСОБА_6 отримала судовий лист раніше та направила його йому засобами поштового зв?язку, однак дізнавачем не встановлено дату фактичного направлення, дату вручення, обставини отримання, не витребувано інформацію у служби доставки «Нова Пошта», що свідчить про неповноту досудового розслідування.
Також ОСОБА_3 зазначила про те, що посилання дізнавача на сплив строку дії обмежувального припису є необгрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам. Під час досудового розслідування дізнавачу надана копія заяви про продовження дії обмежувального припису, поданої до Новодністровського міського суду Чернівецької області, в якій зазначено про подальше вчинення заінтересованою особою психологічного тиску на неї, як потерпілу особу. Таким чином, на момент прийняття рішення про закриття кримінального провадження дізнавач був обізнаний про перебування на розгляді суду питання щодо продовження дії обмежувального припису.
Крім того, відповідно до рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 01 жовтня 2025 року встановлено, що обмежувальний припис винесено строком на шість місяців, тобто його дія закінчується 1 квітня 2026 року. Відтак, твердження про нібито сплив строку дії обмежувального припису є безпідставним та таким, що не відповідає змісту судового рішення. Більше того, 30 березня 2026 року Новодністровським міським судом Чернівецької області ухвалено рішення про продовження дії обмежувального припису стосовно заінтересованої особи, що додатково підтверджує безперервність його дії та наявність підстав для подальшого судового захисту.
За таких обставин доводи дізнавача щодо спливу строку дії обмежувального припису є неправдивими, спростовуються матеріалами кримінального провадження та судовими рішеннями, у зв?язку з чим не можуть бути покладені в основу постанови про закриття кримінального провадження.
Окремо скаржник наголосив, що обставини даного кримінального провадження безпосередньо стосуються вчинення домашнього насильства у його психологічній формі, яке, відповідно до національного законодавства та міжнародних стандартів, визнається суспільно небезпечним діянням, що потребує ефективного реагування з боку держави. Потерпіла прямо вказувала на систематичний характер переслідування, контроль за її життям, втручання у приватне спілкування, приниження честі та гідності, а також створення постійного психологічного тиску та стану страху.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини держава зобов?язана забезпечити ефективне розслідування фактів домашнього насильства, яке має бути реальним, ретельним та спрямованим на встановлення всіх обставин справи, а не носити формальний характер. Формальне закриття кримінального провадження без належної перевірки доводів потерпілої фактично свідчить про невиконання державою своїх
позитивних зобов'язань.
Крім того, відповідно до принципу публічності кримінального провадження, обов?язок доказування покладається на сторону обвинувачення, а не на потерпілу. Проте у даному випадку дізнавач фактично переклав обов?язок збирання доказів на потерпілу особу, не забезпечивши самостійного витребування та дослідження доказів, що є неприпустимим. Також слід зазначити, що дізнавач зобов?язаний діяти активно, вживати всіх передбачених законом заходів для встановлення істини у справі, а не обмежуватися пасивним сприйняттям наданих пояснень. Невиконання цього обов?язку призвело до передчасного та необґрунтованого прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Таким чином, висновок про відсутність як об?єктивної, так і суб?єктивної сторони кримінального правопорушення є припущенням, зробленим без проведення всіх необхідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій.
Ухвалою суду від 20.04.2026 було відкрито провадження за скаргою та витребувано матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026266100000013 від 12.02.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 390-1 КК України.
Дізнавач сектору дізнання відділення поліції №1 (м. Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилась, однак подала до суду письмову заяву про розгляд скарги за її відсутності, заперечувала щодо задоволення скарги.
У судове засідання з'явились скаржниця та її представник ОСОБА_4 , скаргу підтримали, просили її задовольнити з наведених у ній підстав.
Слідчий суддя, вислухавши скаржницю та її представника, дослідивши матеріали скарги та надані на вимогу суду матеріали кримінального провадження, дійшов такого висновку.
Судом установлено, що в провадженні сектору дізнання відділення поліції №1 (м. Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області перебували матеріали кримінального провадження №42026266100000013 від 12.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.390-1 КК України.
12.02.2026 ОСОБА_3 визнана потерпілою у вказаному кримінальному провадженні.
Постановою дізнавача СД ВП № 1 (м. Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_5 від 31.03.2026 кримінальне провадження №42026266100000013 від 12.02.2026 року закрито на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Статтею 284 КПК України визначені підстави до закриття кримінального провадження.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні, окрім іншого, підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), а також обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження.
Статтею 94 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
За приписами ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, встановленим матеріалами справи.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосередньої оцінки отриманих фактичних даних, в даному випадку слідчим.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен на підставі пояснень заявника, слідчого та матеріалів кримінального провадження встановити, чи вжив слідчий всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження як обставин, зазначених в заяві про скоєння кримінального правопорушення, так і обставин, встановлених ним в кримінальному провадженні, і чи наявні, передбачені ст. 284 КПК України, підстави для його закриття.
Слідчий суддя не погоджується з постановою дізнавача СД ВП № 1 (м. Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_5 від 31.03.2026 про закриття кримінального провадження.
В судовому засіданні встановлено, що дізнавачем СД ВП № 1 (м. Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_5 під час прийняття рішення про закриття кримінального провадження не вжито всіх необхідних заходів для всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, як це передбачено КПК України.
Зі змісту постанови не вбачається даних, що під час досудового розслідування були проведені всі необхідні слідчі дії, передбачені нормами КПК України для встановлення істини у кримінальному провадженні, не вжито заходів для встановлення обставин, які прямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, не досліджено та не надано правову оцінку всім зібраним доказам у провадженні з точки зору достатності та взаємозв'язку.
Судом установлено, що в основу мотивувальної частини постанови про закриття кримінального провадження від 31.03.2026 дізнавачем покладено пояснення ОСОБА_6 , особи, на яку вказує потерпіла як на особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, який повідомив, що про існування та зміст рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 01.10.2025 у справі №719/844/25, яким щодо нього видано обмежувальний припис, він дізнався лише 23.03.2026 року.
Показання ОСОБА_6 , якими обґрунтована постанова про закриття кримінального провадження, не узгоджуються з іншими матеріалами справи.
Крім того, дізнавачем не було взято до уваги вимоги ч.ч. 6, 7 ст. 272 ЦПК України, якою визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє. Досудове розслідування у даному напрямку взагалі не проводилося.
Протиріччя та суперечності під час досудового слідства не усунуто, не проведено необхідний комплекс слідчих (розшукових) дій, що вказує на неповноту слідства.
Доводи скарги про передчасність рішення про закриття кримінального провадження є обґрунтованими.
Слідчий суддя дійшов висновку, що постанова про закриття кримінального провадження є необґрунтованою, винесена без всебічного, повного дослідження всіх обставин кримінального провадження, які згідно з вимогами ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та надання їм належної правової оцінки, а зміст оскаржуваної постанови не відповідає вимогам ст. 110 КПК України.
Варто звернути увагу й на те, що слідчий суддя не вправі втручатись у процесуальну самостійність слідчого та зобов'язати провести ту чи іншу дію, так як хід, спрямованість досудового розслідування, забезпечення достатності і повноти розслідування покладається саме на слідчого.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з висновками колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, які зазначені у постанові від 14.02.2023 у справі № 405/680/22, (провадження № 51-1544км22), по відношенню до оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов'язати прийняти рішення. Тим більше слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (ч.3 ст. 22 КПК).
Відповідно до ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що скаргу потерпілої ОСОБА_3 слід задовольнити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 303, 305, 306, 307, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову дізнавача СД ВП № 1 (м. Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_5 від 31.03.2026 року про закриття кримінального провадження № 42026266100000013 від 12 лютого 2026 року за ст.390-1 КК України, скасувати.
Матеріали кримінального провадження №42026266100000013 від 12 лютого 2026 року за ст.390-1 КК України, повернути до СД ВП № 1 (м. Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області для продовження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1