П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/32758/25
Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Бітова А.І.,
Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2025р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ГУ ПФУ в Одеській області, у якому просила:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 роки з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 13.08.2025р. перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст.40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020, 2021, 2022 роки.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та з 11.04.2013р. їй було призначено пенсію за вислугу років.
25.08.2023р. позивачку було переведено на пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
13.08.2025р. позивачка звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по України за 2020-2022 роки.
Однак, листом від 9.09.2025р. ГУ ПФУ в Одеській області відмовило у задоволенні вказаної заяви.
Не погодившись із такими діями ПФУ, позивачка звернулася до суду із даним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2025р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо обчислення з 25.08.2025р. пенсії за віком ОСОБА_1 без застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020, 2021, 2022 роки.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити з 25.08.2025р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020, 2021, 2022 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто з ГУ ПФУ в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96грн..
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Одеській області, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 25.08.2025р. позивачку переведено з пенсії за вислугу років, призначеною згідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, на пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тобто, 25.08.2025р. фактично позивачці було призначено пенсію за ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, позивачка за призначенням пенсії відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» звернулася вперше, а тому у відповідача були наявні підстави для призначення пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та з 11.04.2013р. отримувала пенсію за вислугу років.
13.08.2025р. позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Київській області із заявою про перехід на інший вид пенсії (за віком) відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
25.08.2025р. ГУ ПФУ в Одеській області переведено позивачку з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, яку обчислено при страховому стажі 39 років 09 місяців, середній заробіток за 2014-2016 роки - 7 405,03грн..
При обчисленні розміру пенсії за віком позивача, що здійснювалося відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ГУ ПФУ в Одеській області застосовано показники середньої заробітної плати (доходу) за 2014-2016 роки.
Також листом від 9.09.2025р. ГУ ПФУ в Одеській області повідомило позивачку про те, що для застосування показника середньої заробітної (доходу) за 2020-2022 роки.
Не погодившись із такими діями відповідача, позивачка звернулася до суду із даним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність дій ПФУ у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивачка пов'язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з п.6 ч.1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Згідно з ч.1 ст.9 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до ст.27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Приписами ч.2 ст.40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Отже, при переведенні з одного виду пенсії, призначеного за Законом №1058-ІV, на інший застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, може відбуватись "за бажанням особи".
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2026р. витребувано від ГУ ПФУ в Одеській області копію пенсійної справи ОСОБА_1 в електронній формі.
15.04.2026р. на виконання вимог ухвали суду ГУ ПФУ в Одеській області подало клопотання про долучення доказів, до якого додано матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 ..
Так, із матеріалів пенсійної справи вбачається, що з 11.04.2013р. ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я.
Отже, позивачці попередньо була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ та призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV відбулось 25.08.2023р..
При цьому, відповідно до ст.2 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії, зокрема, за вислугу років.
Таким чином, саме ЗУ «Про пенсійне забезпечення» передбачено такий вид пенсії як пенсія за вислугу років, а тому посилання пенсійного органу, що первісне призначення пенсії відбулося відповідно до норм ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є необґрунтованим та безпідставним.
Колегія суддів наголошує, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з ч.3 ст.45 Закону №1058-IV.
За правовою позицією Великої Палати Верховного суду в постанові від 31.10.2018р. у справі №577/2576/17 при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788-XII, до територіальних органів Пенсійного Фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч.3 ст.45 Закону №1058-IV.
Отже, при зверненні із заявою до відповідача після досягнення пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону №1058-IV, позивачка набула права на призначення іншого виду пенсії (за віком на загальних підставах) із її новим обчисленням відповідно до приписів ст.40 Закону №1058-IV.
Відтак, при обчисленні розміру пенсійної виплати відповідач має застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020-2022 роки, як того вимагає ч.2 ст.40 Закону №1058-ІV.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.01.2025р. по справі №580/4901/22.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
У доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2025р. залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.І. Бітов
О.В. Єщенко