Справа № 500/5330/25
23 квітня 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо виправлення помилки у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом зазначення інформації про визнання ОСОБА_1 10.05.2006 непридатним до військової служби та виключення з військового обліку; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виправити помилку у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом зазначення інформації про визнання ОСОБА_1 10.05.2006 непридатним до військової служби та виключення з військового обліку; визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про вчинення ОСОБА_1 порушення правил військового обліку; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про вчинення ОСОБА_1 порушення правил військового обліку.
Позов обґрунтований тим, що позивач вважає, що органом ведення реєстру - ІНФОРМАЦІЯ_3 забезпечено введення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів актуальної недостовірної інформації щодо ОСОБА_1 , що, на думку позивача, свідчить про протиправну бездіяльність. Крім цього, вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 за відсутності постанов про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про вчинення ним таких дій, що свідчить про порушення ст.62 Конституції України, тобто, протиправність дій.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 постановлено дану адміністративну справу передати на розгляд до Заліщицького районного суду Тернопільської області.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 у справі №500/5330/25 скасовано та направлено справу до Тернопільського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
02.02.2026 дану адміністративну справу отримано Тернопільським окружним адміністративним судом, та Протоколом передачі раніше визначеному складу суду від 06.02.2026 справу передано на розгляд судді Дерех Н.В.
Ухвалою суду від 10.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Просить врахувати, що з наведених позивачем аргументів та наданих до позовної заяви копій документів неможливо встановити, що позивач виключений з військового обліку. Просить врахувати, що позивач проходив медичний огляд 10.05.2006, і від вказаної дати не проходив медичних оглядів, маючи статус військовозобов'язаного, що визнаний непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у воєнний час, та своєю бездіяльністю, що виразилася у не проходженні повторного медичного огляду до 05.06.2025, порушив правила військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. На думку представника відповідача, наведене стало законною та обґрунтованою підставою для відображення у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення.
Представник позивача подав до суду додаткові пояснення, які суд розцінює як відповідь на відзив, подану в порядку ст. 163 КАС України. Позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити повністю.
Як встановлено судом, 10.05.2006 рішенням призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 №9 ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку, як військовозобов'язаний, у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Заліщики).
Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.07.2025 за №13446 повідомлено, що згідно ЄДРПВР ІКС «Оберіг», гр. ОСОБА_1 являється порушником військового обліку так, як не прибув по повістці на 09.12.2024, яка була сформована автоматично та направлена засобами поштового зв'язку. У ІНФОРМАЦІЯ_5 з ІНФОРМАЦІЯ_6 протоколу про адміністративне правопорушення не надходило.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ).
За змістом частин 3, 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ, військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
За нормами частини 3-5 статті 33 Закону №2232 військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина 1 статті 34 Закону №2232).
Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Отже, обов'язки щодо взяття та виключення з військового обліку військовозобов'язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Між тим, статтею 70 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19.11.1992 №2801-ХІІ передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800.
Абзацом 1 підпункту б пункту 20.3 Положення № 402 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів постанови ВЛК приймаються, зокрема, такого змісту:
… б) "Непридатний":
до військової служби з виключенням з військового обліку; до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (На воєнний час приймається постанова: "Обмежено придатний до військової служби"); до військової служби за контрактом; для підготовки до участі у ММО; до участі у ММО; до служби (роботи) у миротворчому персоналі; до навчання у ВВНЗ; до служби у плавскладі ВМС Збройних Сил України, морській піхоті, високомобільних десантних військах, спеціальних спорудах, водолазом, водолазом-глибоководником, акванавтом, підрозділах спеціального призначення; до навчання в учбовій частині за спеціальністю водолаза, водолаза-глибоководника, акванавта; до підводного водіння танків; до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; до служби у військовому резерві (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається); до служби на підводних човнах, придатний до служби на надводних кораблях (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається); до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців (постанова приймається у воєнний час); до подальшого проходження зборів (постанова приймається щодо призваних на збори військовозобов'язаних, резервістів).
23.02.2022 постановою Кабінету Міністрів України №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення №154), пунктом 1 якого визначено: територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри та Міноборони.
Закон України від 16.03.2016 № 1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (далі Закон №1951-VІІІ) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти).
Приписами статей 1, 2 Закону №1951- VІІІ встановлено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Не менш важливим є аспект, що визначає основні засади ведення Реєстру: обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів (стаття 3 Закону №1951-ХІІ).
У частинах 8-9 статті 5 статті 5 Закону №1951-VІІІ закріплено, що органами ведення Реєстру, серед іншого, є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, які і забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Як зазначено в пункті 17-1 частини 1 статті 7 Закону №1951-VІІІ, до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
Отже, обов'язок щодо внесення актуальних даних про військовозобов'язаного до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів належить до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Крім цього, статтею 9 Закону №1951-VІІІ встановлено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому розпорядником Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Призовник, військовозобов'язаний та резервіст зобов'язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Таким чином, за змістом вищенаведених норм, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов'язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України.
Як слідує з копії військово-облікового документа, наданого позивачем, рішенням призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 №9 від 10.05.2006 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби за ст. 18 "в" Наказу Міністерства оборони України №2-94, №207-99.
Суд вважає, що станом на день проходження медичного огляду позивач відносився до контингентів "громадяни при приписці до призовних дільниць та призові на строкову військову службу", про що свідчить вік позивача та те, що медичний огляд проводився саме призовною комісією.
Суд зазначає, що контингенти, що проходять медичний огляд як "громадяни при приписці до призовних дільниць та призові на строкову військову службу" проходять медичний огляд за графою І розкладу хвороб.
За статтею 18 з позначкою "в" графи 1 Розкладу хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 04.01.94 №2 (в редакції наказу Міністра оборони України від 12.07.99 №207) виносилася постанова з формулюванням: "непридатні до військової служби у мирний час, обмежено здатні у воєнний час".
Тобто, на думку суду, запис, внесений до військово-облікового документа позивача є неповним, не відповідає нормам чинного на той час законодавства та не може бути визнаний підставою для внесення записів про виключення з військового обліку.
Разом з тим, до матеріалів даної адміністративної справи позивачем не долучено відповідної постанови ВЛК від 10.05.2006.
Поряд з цим, відповідно до пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що є додатком до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, закріплено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово- лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.
Отож, проходження медичного огляду є одним з правил військового обліку, якого мають дотримуватися військовозобов'язані. Відповідно, не проходження медичного огляду або порушення термінів його проходження, є порушенням правил військового обліку.
Так, відповідно до пункту 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію. У разі проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист", установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
З огляду на наведене вище, суд вважає, що військовозобов'язані, визнані непридатними до військової служби у мирний час та обмежено придатними у воєнний час, зобов'язані самостійно звернутися до відповідних ТЦК та СП за місцем їх перебування на військовому обліку для повторного проходження медичного огляду та зобов'язані були до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.
Доказів проходження позивачем медичного огляду у строки, визначені вказаними вище нормами закону, позивачем суду не подано та судом таких доказів не здобуто.
Таким чином, суд погоджується з доводами представника відповідача з приводу того, що позивач проходив медичний огляд 10.05.2006, і від вказаної дати не проходив медичних оглядів, маючи статус військовозобов'язаного, що визнаний непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у воєнний час,
Таким чином, суд вважає, що позивач своєю бездіяльністю, що виразилася у не проходженні повторного медичного огляду до 05.06.2025, порушив правила військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
З наведеного мотиву, суд приймає до уваги до уваги доводи представника відповідача, що позивач є порушником військового обліку, так як не прибув на повістку на 09.12.2024, яку була сформована автоматично та направлена засобами поштового зв'язку.
Вирішуючи спір по суті, слід також зазначити, що відповідно до положень статті 235 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), розглядаються територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Аналогічні положення містить пункт 79 Порядку №1487, яким передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів).
Статтею 259 КУпАП визначено, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону.
Абзацом 6 статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що у випадку притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 210 КУпАП, вимога про складання протоколу про адміністративне правопорушення не є імперативною, оскільки законодавець передбачає обставини, за яких складання такого протоколу не вимагається.
У такому випадку, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, встановлені районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, як уповноваженим на розгляд справи органом, обставини щодо вчинення особою правопорушення, передбаченого статтею 210 КУпАП, є самостійною підставою для відкриття процедури притягнення до адміністративної відповідальності.
Прийняття ж постанови за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення є вирішенням такої справи по суті, яка передбачає встановлення наявності складу адміністративного правопорушення або його відсутності та, відповідно, застосування санкції, закриття справи, що відповідає положенням статті 284 КУпАП.
Вирішуючи спір по суті, суд також враховує, що 18.05.2024 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" №3633 ІХ від 11.04.2024.
Вказаним Законом статтю 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" викладено в новій редакції, згідно якої, зокрема частини десятої, встановлено:
Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; - прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Отож, враховуючи, що за наведеного вище правового регулювання у сукупності, наявність протоколу про адміністративне правопорушення за ст.210, ст.210-1 КУпАП не є обов'язковою, а відповідач є органом, уповноваженим як на розгляд справ про адміністративні правопорушення за вказаною статтею, так і на ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, тому з урахуванням встановленим судом обставин відповідач мав правові підстави для внесення до такого Реєстру відомості про притягнення позивача до адміністративної відповідальності внаслідок порушення останнім правил військового обліку.
Слід зазначити, що аналізуючи обставини даної справи за посилаючись на положення КУпАП суд надає правову оцінку діям відповідача щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів виключно на предмет дотримання визначеної законом адміністративної процедури та в контексті критеріїв, визначених статтею 2 КАС України.
Доводи позивача щодо порушення відповідачем процедури притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, суд не бере до уваги, оскільки вказане виходить за межі повноважень адміністративного суду.
Таким чином, у випадку незгоди з рішеннями (діями) відповідача щодо притягнення до адміністративної відповідальності, позивач не позбавлений права на їх оскарження до місцевого загального суду як адміністративного, з дотриманням визначеної законом процедури.
Усі інші аргументи сторін є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 23 квітня 2026 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ),
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_7 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ).
Головуюча суддя Дерех Н.В.