Справа № 420/6155/26
22 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовною заявою до 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії 1 держаного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо не проведення ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з грошового забезпечення та утримання військового збору у розмірі 5 відсотків з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року по справі № 420/33/25;
- зобов'язати 1 держаний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області провести грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб ОСОБА_1 , яку утримано з грошового забезпечення, та повернути надлишково утриманий військовий збір в розмірі 3,5 відсотка, який було утримано з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року по справі № 420/33/25.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходила службу 6 ДПРЗ Головного управління ДСНС України в Одеській області, який відповідно наказу ДСНС України від 31.03.2025 р. № НС-377 змінив назву на 1 ДПРЗ Головного управління ДСНС України в Одеській області. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 р. у справі № 420/33/25 відповідачем 06.02.2026 р. здійснено виплату індексації грошового забезпечення з одночасним утриманням військового збору 5 % та податку на доходи фізичних осіб 18 %. Вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки позивач у відповідності до положень Порядку № 44 мав би відшкодувати утриманий податок з доходів фізичних осіб, а ставка військового збору становить 1,5 %, а не 5 % як застосував відповідач, так як судовим рішенням поновлено право позивача на отримання грошового забезпечення у період проходження військової служби, тобто до 01.12.2024 р., коли змінилася ставка військового збору становила 1,5 %.
Ухвалою від 09.03.2026 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
26.03.2026 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що виплати за рішенням суду звільненому працівнику ДСНС включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб без урахування положень п.168.5 ст.168 ПК України і військовим збором на загальних підставах. Суми, виплачені за рішенням суду у вигляді індексації грошового забезпечення за минулі роки, мають разовий характер, оскільки це не поточна заробітна плата, а виконання судового рішення. Таким чином, зазначені виплати не підпадають під дію Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 44 і, відповідно, не є об'єктом для нарахування компенсації втрати частини доходів. Крім того, компенсація передбачена лише у випадках, коли затримка виникла з вини роботодавця або установи, тоді як у даному випадку виплата проведена після набрання законної сили судовим рішенням, тобто затримка мала об'єктивний характер і не є порушенням строків виплати доходу в розумінні Закону № 2050-ІІІ.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 проходила службу в 6 ДПРЗ Головного управління ДСНС України в Одеській області, який згідно наказу ДСНС України від 31.03.2025 р. № НС-377 змінено назву на 1 ДПРЗ Головного управління ДСНС в Одеській області.
Згідно витягу з наказу начальника Головного управління ДСНС України в Одеській області віл 29.05.2023 р. № 353 молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_3 звільнено зі служби цивільного захисту.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб від 27.07.2024 р. серії НОМЕР_1 позивач змінила прізвище з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_5 ".
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 р. у справі № 420/33/25 визнано протиправними дії 6 держаного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2017-2022 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні із служби цивільного захисту та грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки без індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого здійснювався обрахунок; зобов'язано 6 держаний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2017-2022 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні із служби цивільного захисту та грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки з врахуванням індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого проводилось обчислення та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2025 р. рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 р. скасовано в частині визнання протиправними дії 6 держаного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2022 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні із служби цивільного захисту та грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2020-2022 роки без сум індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 31.12.2022 р. у складі місячного грошового забезпечення, з якого здійснювався обрахунок; зобов'язання 6 держаного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2022 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні із служби цивільного захисту та грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2020-2022 роки без сум індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 31.12.2022 р. у складі місячного грошового забезпечення, з якого здійснювався обрахунок, та проведення їх виплати з урахуванням раніше виплачених сум; ухвалено у цій частині постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог; в іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 р. залишено без змін.
04.11.2025 р. позивач звернулася до відповідача із заявою щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 р. у справі № 420/33/25.
Листом від 01.12.2025 р. відповідач повідомив, що наразі відсутнє бюджетне асигнування на виконання рішення суду, після отримання відповідних коштів рішення суду буде виконано у найкоротший термін, а також надав довідку про перерахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2017-2019 роки на виконання рішення суду по справі № 420/33/25.
Відповідно до розрахунку від 01.12.2025 р. № 60 33-3243/60 33 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 р. по справі № 420/33/25 доплата - 3896,78 грн., військовий збір - 194,84 грн., ПДФО - 701,42 грн., до виплати - 3000,52 грн.
Згідно розрахунку на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 р. та ухвали Одеського окружного адміністративного суду від по справі № 420/33/25 (про встановлення судового контролю) доплата - 8838,90 грн., військовий збір - 441,95 грн., ПДФО 1591 грн., до виплати 6805,95 грн.
14.01.2026 р. відповідачем перераховано на банківський рахунок позивача 3000,52 грн., а 06.02.2026 р. - 6805,95 грн.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо утримання сум податку на доходи з фізичних осіб з донарахованого на виконання рішення по справі № 420/33/25 матеріальної допомоги на оздоровлення та утримання військового збору у розмірі 5 %, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Що стосується позовних вимог в частині не виплати компенсації податку з доходів фізичних осіб суд зазначає наступне.
Відповідно до п.168.5 ст.168 ПК України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 р. № 44 (далі - Порядок № 44).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Пунктом 3 Порядку № 44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
За приписами пунктів 4, 5 Порядку № 44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Із системного аналізу вищезазначених норм вбачається, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, особами рядового і начальницького складу ДСНС, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Верховний Суд у постанові від 27.07.2023 р. у справі № 380/813/22 вказав на те, що аналіз наведених пунктів 2-3 Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Верховний Суд у постанові від 27.06.2024 р. у справі № 580/602/22 зазначив, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
Тобто, особа рядового і начальницького складу ДСНС, звільнена зі служби, має право на виплату грошової компенсації за утриманий податок з доходів фізичних осіб з грошового забезпечення в період проходження нею служби.
До такого ж правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах від 25.06.2020 р. у справі № 825/761/17, від 22.06.2018 р. у справі № 812/1048/17.
Судом встановлено, що відповідач на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 р. по справі № 420/33/25, нарахував позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення за 2017-2019 роки у розмірі 3896,78 грн. грн. та виплатив 3000,52 грн., утримавши з розрахованої суми, зокрема ПДФО 701,42 грн., а з урахуванням ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 р. по справі № 420/33/25 нарахував матеріальну допомогу на оздоровлення за 2017-2019 роки у розмірі 8838,90 грн. та виплатив 6805,95 грн., утримавши з розрахованої суми, зокрема, ПДФО 1591 грн.
Таким чином, у відповідача був наявний обов'язок з виплати позивачу грошової компенсації в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, на суму, що була виплачена на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 р. по справі № 420/33/25.
Однак, виплату позивачу грошової компенсації податку з доходів фізичних осіб одночасно з виплатою відповідної суми грошового забезпечення відповідач не здійснив.
З урахуванням вищенаведеного та наведеної практики Верховного Суду, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2292,42 грн. (701,42 грн. + 1591 грн.), що утримана з виплаченої на виконання рішення суду у справі № 420/14327/25 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2017-2019 роки, у зв'язку з чим відповідача необхідно зобов'язати нарахувати на виплатити позивачу грошову компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2292,42 грн., що утримана з виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 р. у справі № 420/33/25 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2017-2019 роки.
Що стосується позовних вимог в частині протиправного утримування військового збору у розмірі 5 % суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - ПК України) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
За приписами підпункту 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 ПК України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Підпунктом 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено, що об'єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Як слідує з підпункту 163.1.1 пункту 163.1 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту (підпункт 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" № 4015-IX від 10.10.2024 р. (набрав чинності 01.12.2024 р.) збільшено ставку військового збору з 1,5 % до 5 % від оподатковуваного доходу фізичних осіб.
З матеріалів справи встановлено, що на виконання рішення суду по справі № 420/33/25 відповідач здійснив перерахунок матеріальної допомоги на оздоровлення за 2017-2019 роки, нарахував кошти 12734,68 грн. (3896,78 грн. + 8838,90 грн.). з утриманням з нарахованого доходу військового збору за ставкою 5 % - 636,79 грн. (194,84 грн. + 441,95 грн.), що підтверджено копіями платіжних інструкцій від 13.01.2026 р. № 11, від 04.02.2026 р. № 141.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.10.2024 р. № 4015-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України.
Оскільки на виконання рішення суду по справі № 420/33/25 позивачу нараховано та виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення за 2017-2019 роки, то в даному випадку має застосовуватись ставка військового збору у розмірі 1,5 % відповідно до ПК України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з виплаченої на виконання судового рішення по справі № 420/33/25 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2017-2019 роки є протиправними та відповідач безпідставно надмірно утримав 3,5 % військового збору у розмірі 445,75 грн. ((12735,68 грн. х 3,5 %) / 100 %) з виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення за 2017-2019 роки, відтак для відновлення порушеного права позивача необхідно зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача 445,75 грн. безпідставно стягнутого військового збору.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.
Позивач звільнена від сплати судового збору, інших витрат не понесла, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 262-264, 250, 262 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (65045, м.Одеса, вул.Буніна, буд.41, код ЄДРПОУ 39010880) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (65045, м.Одеса, вул.Буніна, буд.41, код ЄДРПОУ 39010880) щодо невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, що утримана з матеріальної допомоги на оздоровлення за 2017-2019 роки, виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 р. у справі № 420/33/25, та застосування до виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 р. у справі № 420/33/25 суми матеріальної допомоги на оздоровлення за 2017-2019 роки ставки військового збору у розмірі 5 %.
Зобов'язати 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (65045, м.Одеса, вул.Буніна, буд.41, код ЄДРПОУ 39010880) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) грошову компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2292 (дві тисячі двісті дев'яносто дві) грн. 42 коп. та військовий збір у розмірі 445 (чотириста сорок п'ять) грн. 75 коп., що утримані з матеріальної допомоги на оздоровлення за 2017-2019 роки, виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 р. у справі № 420/33/25.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко