Справа № 420/13316/24
23 квітня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи “Дар'ївська виправна колонія (№10)» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До суду з позовом звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Державної установи “ Дар'ївська виправна колонія №10 » (далі - відповідач), у якому, просить:
- визнати протиправною відмову Державної установи “Дар'ївська виправна колонія (№10)» щодо здійснення перерахунку і виплати ОСОБА_1 розмірів посадового окладу, окладу за звання, надбавки за вислугу років, надбавки за особливі умови служби та премії за періоди: з січня по грудень 2020 року, застосовуючи при їх перерахунку і виплаті розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року; з січня по грудень 2021 року, застосовуючи при їх перерахунку і виплаті розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року; з січня по грудень 2022 року, застосовуючи при їх перерахунку і виплаті розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом па 01 січня 2022 року; за січень 2023 року, застосовуючи при перерахунку та виплаті розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року.
- стягнути з Державної установи “Дар'ївська виправна колонія (№10)» на користь ОСОБА_1 не доплачені їй з січня 2020 року по січень 2023 року: 28 210,00 грн. посадового окладу, 7 680,00 грн. окладу за звання, 14 600,00 грн. надбавки за вислугу років, 14 133,00 грн надбавки за особливі умови служби, 8 309,20 грн. премії, а всього стягнути 72 932,20 грн із урахуванням одночасної виплати компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Ухвалою суду від 06.05.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Ухвалою суду від 10.06.2025 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме шляхом надання до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 19.07.2022 р. по січень 2023 р, з обов'язковим зазначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій, або докази дотримання строку звернення до суду.
16.06.2025 р. та 30.07.2025 судом зареєстровано від Позивачки заяву про поновлення строку звернення до суду щодо позовних вимог, які охоплюють спірний період з 19.07.2022 по січень 2023 року, якою стверджує, що довідка від 28.06.2023 №26-557/ВС, яка містить розрахунок розміру вихідної допомоги не є письмовим повідомленням про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні, а відтак відлік строку на звернення до суду із вказаними позовними вимогами не настав.
Вирішуючи питання щодо дотримання позивачкою строку звернення до суду з урахуванням вказаних її доводів, суд враховує наступне.
Як встановлено судом та було зазначено в ухвалі від 10.06.2025 р., спір у цій справі виник у зв'язку із протиправними, на думку позивача, діями відповідача щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення під час проходження нею служби, а саме за період з січня 2020 року по січень 2023 року у зменшеному розмірі.
При цьому, питання перевірки дотримання позивачем строку звернення до суду стосується періоду з 19 липня 2022 року по 31.01.2023 р., який регулюється чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Так, за змістом частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це установлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Якщо цей день установити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Отже, на переконання суду початок перебігу строку звернення до суду у цій справі, з урахуванням частини першої статті 233 КЗпП України (у чинній редакції), слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, зокрема, це може бути день вручення розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо.
Такий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23, постановленій у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.
В подальшому даний висновок Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду підтриманий Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 квітня 2025 року по справі № 260/1955/24, від 24 червня 2025 року по справі № 480/10675/24 тощо.
Як убачається з матеріалів справи, відповідно до наказу ДУ «Дар'ївська виправна колонія (№10)» від 30 січня 2023 року №7/ОС «По особовому складу», Позивачку звільнено із займаної посади 31 січня 2023 року.
У листах-відповідях ДУ «Дар'ївська виправна колонія (№10)» від 04.03.2024 №26/7-11-24/Я13, від 29.03.2024 № 26/7-17-24/Я-18 на звернення Позивачки зі спірного питання було повідомлено про відсутність фінансової документації у зв'язку з чим було запропоновано надати ОСОБА_1 розрахункові листи за визначений період затверджені печаткою установи та підписом уповноважених осіб.
При цьому наявна у справі Довідка ДУ «Дар'ївська виправна колонія (№10)» від 28.06.2023 р. №26-557/ВС стосується розміру вихідної допомоги (одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби), розрахованого виходячи з посадового окладу, окладу за військове звання, вислуги років тощо.
Враховуючи встановлені обставини справи та вказані правові висновки Верховного Суду, суд вважає, що в межах даних спірних правовідносин відсутні докази отримання Позивачкою інформації про фактичне нараховане та виплачене їй грошове забезпечення з повним переліком усіх складових грошового забезпечення, як основних, так і додаткових, на день звільнення зі служби, з якою законодавець пов'язує початок обчислення строку звернення до суду, що підтверджується вказаними листами-відповідями відповідача.
Таким чином, визнавши подані матеріали такими, що свідчать про усунення недоліків позовної заяви, керуючись ст. ст. 122, 123, 243, 248 КАС України, суд -
ухвалив:
Продовжити розгляд адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи “Дар'ївська виправна колонія (№10)» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, заперечення на неї включається до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Дубровна