справа№ 380/24794/25
про повернення заяви про збільшення позовних вимог без розгляду
22 квітня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Чаплик І.Д.,
секретар судового засідання Тимоць М.А.,
за участю:
представника позивача Яремко Ю.В.,
представника відповідача Твердохліб І.М.,
розглянувши у підготовчому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференцзв'язку клопотання представника позивача про збільшення позовних вимог в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «САВ ОРБІКО» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Приватне акціонерне товариство «САВ ОРБІКО» (місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Кирила Розумовського, 27; ЄДРПОУ: 42903398) звернулось до суду із позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; ЄДРПОУ: 43971343), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100251/2 від 20.06.2025;
визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100262/2 від 30.06.2025;
визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100310/2 від 01.08.2025;
визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100311/2 від 01.08.2025;
визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100316/2 від 04.08.2025;
визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100315/2 від 04.08.2025;
визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100347/2 від 08.09.2025;
визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100348/2 від 08.09.2025;
визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100377/2 від 29.09.2025;
визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100385/2 від 06.10.2025;
визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100384/2 від 06.10.2025.
Суд ухвалою від 24.12.2025 відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішив розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
Представник відповідача 06.01.2026 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Разом з відзивом подав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою від 23.02.2026 суд постановив перейти до розгляду справи за позовом Приватного акціонерного товариства «САВ ОРБІКО» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень за правилами загального позовного провадження. Призначити у справі підготовче судове засідання на 25 березня 2026 року о 13:00 год.
Підготовче засідання, призначене на 25.03.2026, було відкладене на 22.04.2026 за клопотанням представника позивача.
27.03.2026 представник позивача подала клопотання про збільшення позовних вимог, у якому зазначила, що Львівська митниця прийняла додаткові рішення про коригування митної вартості товарів в межах поставок продукції, які були здійснені позивачем у листопаді 2025-лютому 2026 року: № UA209000/2025/100427/2 від 03.11.2025; № UA209000/2025/100430/2 від 03.11.2025; № UA209000/2025/100434/2 від 04.11.2025; № UA209000/2025/100450/2 від 11.11.2025; № UA209000/2025/100451/2 від 11.11.2025; № UA209000/2025/100478/2 від 02.12.2025; № UA209000/2025/100477/2 від 02.12.2025; № UA209000/2025/100491/2 від 05.12.2025; № UA209000/2025/100511/2 від 20.12.2025; № UA209000/2026/000266/2 від 22.02.2026. Підстави прийняття додаткових рішень про коригування митної вартості товарів є подібними до тих, що були зазначені у попередньо оскаржуваних рішеннях. У зв'язку із цим позивач звертається із заявою про збільшення розміру позовних вимог, що охоплює додаткові поставки і відповідні рішення про коригування митної вартості.
У підготовчому засіданні 22.04.2026 представник позивача підтримала заявлене клопотання та просила його задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення клопотання представника позивача не заперечила.
При розгляді клопотання представника позивача про збільшення позовних вимог суд виходить із таких підстав та мотивів.
Відповідно до частини 3 статті 166 КАС України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Статтею 167 КАС України передбачені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Частиною першою вказаної статті передбачено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючи ознаки позову), є предмет і підстава.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які зумовлюють певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Предмет позову кореспондує зі способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, відмінного від первісно обраного способу захисту порушеного права, або його доповнення у межах спірних відносин.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно з частиною першою статті 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.
Відповідний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №657/1024/16-ц, від 13.11.2025 у справі №990/70/25.
Частина перша статті 172 КАС України передбачає, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
При цьому, таке об'єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими вимогами після відкриття провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.
Проте всупереч вимогам статті 47 КАС України позивач не збільшив розмір позовних вимог, не змінив предмет або підстави позову, а фактично звернувся до суду із новими позовними вимогами про визнання протиправними та скасування додаткових рішень про коригування митної вартості товарів, які були прийняті щодо інших поставок товарів, відмінних від тих, щодо яких були прийняті спірні рішення, вимоги про скасування яких були первинно заявлені позивачем при зверненні до суду із позовом.
Отже, наведені у заяві про збільшення позовних вимог нові позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості, які не заявлялись позивачем первинно, не перебувають у взаємному зв'язку з первісно заявленими вимогами, не є ані похідними від них, ані такими, що випливають із тієї ж самої підстави виникнення спору. Окрім того, суд звертає увагу позивача, що деякі з рішень, щодо яких позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, були прийняті після відкриття провадження у справі, що розглядається. Вказане свідчить, що додатково заявлені позивачем позовні вимоги не можуть бути об'єднані в межах одного провадження, натомість такі можуть бути заявлені в окремому позові.
Частина друга статті 167 КАС України передбачає, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Перевіривши заяву позивача на відповідність вимогам вказаних норм права, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її прийняття, оскільки позовні вимоги, викладені в первісному позові та в цій заяві, не мають спільної правової основи та єдиного предмета доказування, тобто не пов'язані між собою у розумінні статті 172 КАС України, тому така підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись ст.ст.47, 166 167, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
заяву представника позивача про збільшення позовних вимог в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «САВ ОРБІКО» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України.
Повний текст ухвали складено 23.04.2026.
Суддя Чаплик І.Д.