Іменем України
23 квітня 2026 рокум. ДніпроСправа № 640/2579/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Рада адвокатів України, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Ради адвокатів міста Києва та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва про визнання протиправною дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі -позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з цим позовом до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України (далі відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Ради адвокатів міста Києва та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, в якому просить:
- визнати бездіяльність розпорядника публічної інформації Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» (код ЄДРПОУ 38488439) в особі Ради адвокатів України щодо не оприлюднення та невнесення до Єдиного реєстру адвокатів України публічної інформації у формі відкритих даних та відомостей стосовно адвоката ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправною;
- зобов'язати Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» (код ЄДРПОУ 38488439) в особі Ради адвокатів України внести до Єдиного реєстру адвокатів України публічну інформацію у формі відкритих даних та відомостей стосовно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №5923 від 18 травня 2017 року на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 20 квітня 2017 року №63) для відображення та оприлюднення для загального доступу на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України (http://erau.unba.org.ua/).
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач успішно склав кваліфікаційний іспит для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, що підтверджується свідоцтвом про складення кваліфікаційного іспиту серії НОМЕР_1 від 08 вересня 2016 року, виданим на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (код ЄДРПОУ 21707287, зареєстрована за адресою: 04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 30) від 31 серпня 2016 року № 31-2.26-30.
У вересні 2016 року позивач звернувся до Ради адвокатів міста Києва (код ЄДРПОУ 38517528, зареєстрована за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, буд. 30) із заявою про направлення на стажування. 29 вересня 2016 року Радою адвокатів міста Києва прийнято рішення № 54 про направлення позивача на стажування до адвоката Маслака О. І.
У квітні 2017 року позивач успішно завершив стажування, а 26 травня 2017 року склав присягу адвоката України та, відповідно до рішення Ради адвокатів міста Києва від 20 квітня 2017 року № 63 (17), отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 5923 від 18 травня 2017 року, оформлене відповідно до форми, затвердженої рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2015 року № 272 «Про затвердження зразка та опису свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю».
18 травня 2017 року Радою адвокатів міста Києва позивачу видано посвідчення адвоката України. 27 липня 2017 року адвокатом Шишловим В. А. зареєстровано адвокатське бюро «ШИШЛОВ ЛОЄРС» (код ЄДРПОУ 41484440, місцезнаходження: 65009, Одеська обл., м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 11), засновником якого він є, та з цього часу здійснює адвокатську діяльність.
26 травня 2017 року ОСОБА_1 подав до Ради адвокатів м. Києва необхідні документи для внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України (далі - ЄРА України). Відомості щодо Шишлова В. А. як адвоката були внесені до ЄРА України Радою адвокатів міста Києва, що підтверджується відповідним витягом серії АА № 000398 від 07 вересня 2017 року, однак зазначені дані не відображаються в ЄРА України.
Позивач щороку (2017-2020 роки) сплачував обов'язкові щорічні внески адвоката на забезпечення адвокатського самоврядування як до Ради адвокатів м. Києва, так і до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України».
Однак у Єдиному реєстрі адвокатів України публічна інформація у формі відкритих даних щодо адвоката ОСОБА_1 не відображається. З метою з'ясування причин відсутності такої інформації позивач звернувся до відповідача із запитом-вимогою, у якому просив повідомити про причини її відсутності та внести відповідні відомості. Станом на день звернення з позовною заявою відповіді на запит не надано; у разі її отримання вона буде подана до суду додатково.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2021 внесено виправлення до ухвали цього ж суду від 12.02.2021, а саме: в абзаці першому описової частини слова «в особі Ради адвокатів України (код ЄДРПОУ 38517528, адреса: 04050, м. Київ, вул. Білоруська, 30)» замінено на «в особі Ради адвокатів України (адреса: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, 5-й поверх)». Пункт третій резолютивної частини ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2021 викладено в такій редакції:
«3. Залучити до участі у справі як третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Раду адвокатів міста Києва (код ЄДРПОУ 38517528, адреса: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, 2-й поверх) та Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури міста Києва (код ЄДРПОУ 21707287, адреса: 04050, м. Київ, вул. Білоруська, 30)».
15.03.2021 представником відповідача - Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позов є безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України (далі - ЄРАУ) здійснюється відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 26 від 17.12.2012 (зі змінами та доповненнями). У місті Києві адміністратором першого рівня бази даних ЄРАУ є Рада адвокатів міста Києва під головуванням Рябенка П.К., що підтверджується актом приймання-передачі електронної адреси та електронного ключа доступу до адміністративної панелі від 17.10.2016.
Станом на 09.03.2021 відомості про позивача до ЄРАУ адміністратором першого рівня бази даних (тобто Радою адвокатів міста Києва) не вносилися, що підтверджується скріншотом з адміністративної панелі бази даних ЄРАУ адміністратора другого рівня - Ради адвокатів України, а також довідкою начальника відділу ЄРАУ департаменту самоврядування Секретаріату РАУ (НААУ) Федірко Г. М. від 09.03.2021. Про це також повідомлено позивача листом відповідача за вих. № 59/0/2-21 від 25.01.2021.
Водночас «витяги» серії АА № 000398 від 07.09.2017 та серії АА № 020349 від 14.06.2018, надані позивачем як такі, що походять з ЄРАУ, не є офіційними документами, які підтверджують внесення відомостей до бази даних ЄРАУ у розумінні статті 17 Закону. Зокрема, розпорядженням Голови Національної асоціації адвокатів України № 80 від 10.10.2016 колишній голові Ради адвокатів міста Києва ОСОБА_2 було заблоковано доступ до бази даних ЄРАУ як адміністратору першого рівня у зв'язку з обранням нового голови Ради адвокатів міста Києва - ОСОБА_3 .
Крім того, рішеннями дисциплінарних палат кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури Вінницької області від 17.08.2017 та 13.02.2018, а також Рівненської області від 26.01.2018 право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2 було зупинено на відповідні строки. Правомірність притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності підтверджено постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.10.2020 у справі № 826/3443/18. Надалі рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області № 11-5/18 від 08.11.2018 право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2 припинено.
Відповідно до статей 31, 32 Закону адвокат, право на заняття адвокатською діяльністю якого зупинено або припинено, не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування. Отже, зазначені документи у вигляді витягів з ЄРАУ створені з невідомого джерела та не мають жодного відношення до єдиної електронної бази даних ЄРАУ.
Зазначив, що витяг з Єдиного реєстру адвокатів України є документом, що містить інформацію про наявність відповідних відомостей у реєстрі. Водночас такий витяг може вважатися належним лише за умови внесення і підтвердження відповідних даних адміністратором другого рівня - Радою адвокатів України та їх відображення у відкритій частині ЄРАУ. Надання витягів адміністратором першого рівня без такого підтвердження не відповідає вимогам статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і не підтверджує наявність відомостей у реєстрі. Обов'язок ради адвокатів регіону щодо видачі витягів виникає лише після набуття відповідними даними статусу відкритих і загальнодоступних. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 607/3128/16-ц.
Спеціальною тимчасовою комісією з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування м. Києва 09.06.2016 встановлено відсутність у місті Києві належно утвореного органу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури як регіонального органу адвокатського самоврядування, а за результатами Конференції адвокатів м. Києва 06.08-08.10.2016 прийнято рішення про висловлення недовіри та відкликання з посад Голови Ради адвокатів міста Києва ОСОБА_2 та всіх членів Ради адвокатів регіону.
Таким сином, з 08.10.2016 повноваження Голови Ради адвокатів міста Києва відповідно до статей 48-49 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» здійснює ОСОБА_3 . Відтак рішення, на підставі якого проведено оцінку стажування позивача та видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, прийнято неуповноваженими особами, а саме свідоцтво підписано ОСОБА_2 , яка не мала повноважень Голови Ради адвокатів міста Києва.
За таких обставин позивач не пройшов у встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядку процедуру набуття права на заняття адвокатською діяльністю, не набув статусу адвоката, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для внесення відомостей про нього до ЄРАУ як про адвоката.
На підставі викладеного відповідач вважає, що у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України, за участю третіх осіб - Ради адвокатів міста Києва та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва (Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії слід відмовити в повному обсязі.
05.04.2021 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Ради адвокатів міста Києва надійшли письмові пояснення щодо позовної заяви, в яких зазначено, що 11.06.2016 Радою адвокатів України було прийнято рішення №155 «Про скликання позачергової конференції адвокатів міста Києва, затвердження Порядку висування та обрання делегатів конференції адвокатів міста Києва, Регламенту конференції адвокатів міста Києва та встановлення квоти представництва». Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №761/582/17-ц зазначене рішення залишено в силі.
08.10.2016 Конференцією адвокатів міста Києва, яка є вищим органом адвокатського самоврядування відповідно до ст. 47 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», було висловлено недовіру та достроково відкликано всіх членів Ради адвокатів міста Києва, а також ОСОБА_2 з посади Голови Ради адвокатів міста Києва. Водночас було переобрано склад Ради адвокатів міста Києва та обрано новим Головою Ради адвокатів міста Києва Рябенка П.К. Рішення Конференції адвокатів міста Києва від 08.10.2016 станом на сьогодні є чинним, не оскаржене та не скасоване у встановленому законом порядку.
У зв'язку з цим Рада адвокатів міста Києва у попередньому складі під головуванням Рафальської І.В., починаючи з 08.10.2016, не мала належних повноважень. Відтак, вона не була уповноважена приймати рішення про видачу свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю, приймати присягу адвокатів, видавати будь-які документи, а також вносити відомості до Єдиного реєстру адвокатів України.
Також повідомлено, що Рада адвокатів міста Києва не приймала рішення від 20.04.2017 №63 (17) про видачу позивачу - ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №5923 від 18.05.2017. Позивач присягу адвоката України в Раді адвокатів міста Києва не складав, а зазначене свідоцтво йому не видавалося. Додане до позовної заяви посвідчення адвоката України Шишлова В.А. від 18.05.2017 №КВ5923, підписане ОСОБА_2 , не є документом встановленого зразка.
З огляду на викладене, Рада адвокатів міста Києва вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії не підлягають задоволенню, у зв'язку з чим просить відмовити у позові в повному обсязі.
Крім того, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Радою адвокатів міста Києва подано клопотання, в якому зазначено, що у діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частинами першою та четвертою статті 358 Кримінального кодексу України, а саме підроблення документа та використання завідомо підробленого документа.
Зазначено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у межах кримінального провадження № 42016101070000148 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 206-2, 190, 191, 358, 364 Кримінального кодексу України.
Посилаючись на положення статті 324 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких суд апеляційної інстанції у випадках і порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, має право постановити окрему ухвалу, просив суд постановити окрему ухвалу щодо виявлених під час розгляду адміністративної справи № 640/2579/21 порушень законодавства, які містять ознаки кримінального правопорушення, та направити її Генеральному прокурору України.
19.04.2021 позивачем надана відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідно до вимог і процедури, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ним було вчинено всі необхідні дії для набуття права на заняття адвокатською діяльністю. Зокрема, позивачем складено кваліфікаційний іспит та отримано відповідне свідоцтво. На момент складення іспиту Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури була зареєстрована як юридична особа та не визнавалася нелегітимним чи неуповноваженим органом на видачу свідоцтв про складення кваліфікаційного іспиту.
Крім того, на час отримання позивачем свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту були відсутні підстави вважати такий документ недійсним, а відповідний орган - нелегітимним. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 826/10717/18, від 11.06.2020 у справі № 826/1765/18 та від 25.02.2021 у справі № 826/16008/18.
Також позивач зазначає, що рішення Ради адвокатів міста Києва про видачу йому свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю було прийнято 20.04.2017. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, керівником Ради адвокатів міста Києва на той час була ОСОБА_2 , яка й підписала та видала позивачу відповідне свідоцтво. При цьому свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката містять усі передбачені законом реквізити, а також відтиск печатки Ради адвокатів міста Києва.
22.09.2021 позивачем надано письмові пояснення в яких просив суд при вирішенні справи врахувати судову практику Верховного Суду, сформовану станом на момент розгляду цієї справи.
На виконання положень п. 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825 Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи № 640/2579/21.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року адміністративну справу прийнято до провадження, а позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року продовжено розгляд справи № 640/2579/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
25.02.2026 позивачем через підсистему «Електронний суд» подано додаткові пояснення, в яких зазначено, що з моменту подання позовної заяви минуло кілька років, у зв'язку з чим позивач вважає за необхідне надати додаткову судову практику, сформовану з аналогічного питання, та просить суд врахувати її під час ухвалення рішення.
05.03.2026 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Ради адвокатів міста Києва через підсистему «Електронний суд» надійшла заява, в якій зазначено, що станом на 05.03.2026 Рада адвокатів міста Києва наголошує на тому, що вона не є і не була учасником будь-яких вищенаведених правовідносин, на які посилається позивач та які пов'язані з отриманням ним документів, що підтверджують право на заняття адвокатською діяльністю. Заперечує достовірність наданих позивачем до матеріалів справи документів на підтвердження набуття статусу адвоката, виданих нібито від імені ради адвокатів регіону. Зазначено, що в Раді адвокатів міста Києва відсутня особова справа стажиста ОСОБА_1 , а також відсутні будь-які документи стосовно позивача.
Крім того, на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України відповідно до регіону відсутня інформація про адвоката - керівника стажування Маслака О.І. З огляду на викладене, у Ради адвокатів міста Києва відсутні правові підстави для підтвердження набуття ОСОБА_1 статусу адвоката.
Вищевикладене, на думку третьої особи, свідчить про те, що прийняття рішення № 67 (15) від 20.04.2017, підписаного особою без належних повноважень, а також видача свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката та витягів з ЄРАУ на ім'я позивача здійснювалися у незаконний спосіб.
Також зазначено, що правовідносини у справах, на які посилається Шишлов В.А. (судова практика), та у справі, що розглядається цим судом, не є подібними, оскільки відрізняються за предметом і підставами позову, а також за встановленими судами фактичними обставинами. Вважає, що під час вирішення цього спору суду слід врахувати останню правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.02.2021 у справі № 826/16397/18.
З огляду на викладене, Рада адвокатів міста Києва вважає позовні вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
20.03.2026 позивачем через підсистему «Електронний суд» подано додаткові пояснення, в яких зазначено, що позивач вчинив всі необхідні дії для доступу до професії адвоката, сплачував передбачені законодавством внески на розвиток адвокатського самоврядування та з 27 липня 2017 року працює в зареєстрованому ним Адвокатському бюро «ШИШЛОВ ЛОЄРС», а посилання відповідача на ту підставу, що свідоцтво видане позивачу належним органом, однак підписане не повноважною особою не може бути підставою для позбавлення позивача права на зайняття адвокатською діяльністю, якою останній займається вже близько 10 років.
08.04.2026 позивач через підсистему «Електронний суд» подав додаткові пояснення, в яких зазначив, що відповіддю Національної асоціації адвокатів України (НААУ) з посиланням на рішення Ради адвокатів України №147 від 16-17.11.2022 підтверджено: доступ до особистого кабінету адвоката (зокрема для генерування ордерів і підвищення кваліфікації) надається виключно адвокатам, які не мають заборгованості зі сплати щорічного внеску. На думку позивача, така відповідь підтверджує наявність у НААУ інформації про ОСОБА_1 як адвоката та його відповідний статус, оскільки особа без статусу адвоката не могла б отримати доступ до зазначеного функціоналу.
Станом на дату ухвалення рішення у справі сторони додаткових пояснень чи клопотань до суду не подали.
Відповідно до частин п'ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи здійснено судом у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який у подальшому Указами Президента України неодноразово продовжувався та діє до цього часу.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, справу розглянуто за матеріалами електронної справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши її в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
26.04.2016 рішенням Кваліфікаційної палати Київської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури діюча у складі: Голови КМКДКА Рудакова В.В.; голови КП КМКДКА Яновська О.Г., секретаря КП КМКДКА Дубчак Л.С., членів КП КМКДКА Кириченко О.М., Левкова С.А.,Мостовенка С.В., Рибачковського К.Е., Федоренка І.Л розглянувши заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, ОСОБА_1 допущено до складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (арк.спр.10-11).
Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури міста Києва прийнято рішення від 20.04.2017 за № 63 (17) про видачу Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Рада адвокатів міста Києва вирішила: відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у зв'язку із успішним проходженням стажування, видати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, допустити до складання Присяги адвоката України: Шишлов Володимир Андрійович (арк.спр.13).
Відповідно до рішення Ради адвокатів міста Києва від 20.04.2017 № 63 (17) ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №5923 від 18.05.2017 (арк.спр.14).
26.05.2017 ОСОБА_1 склав присягу адвоката України та відповідно до рішення Ради адвокатів міста Києва від 18.05.2017, та видано посвідчення адвоката України (арк.спр.17,26).
З моменту набуття права на зайняття адвокатською діяльністю позивачем сплачувались внески на забезпечення адвокатського самоврядування, в тому числі на рахунки Національної асоціації адвокатів України та виконувався обов'язок щодо підвищення кваліфікації.
26.05.2017 ОСОБА_1 подав до Ради адвокатів міста Києва необхідні для внесення до Єдиного реєстру адвокатів України (ЄРАУ) документи.
Відомості про позивача, як адвоката, були внесені до ЄРАУ адміністратором першого рівня - Радою адвокатів м. Києва, що підтверджується витягом з ЄРАУ серії АА № 000398 від 07.09.2017 року (час формування витягу 16:17), сформованим та підписаним Головою Ради адвокатів м. Києва Рафальською І.В., в якому, зокрема, містяться дані про отримане позивачем свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 18.05.2017 (арк.спр.15).
12.01.2022 позивач звернулась до відповідача із заявою, у якій просив повідомити причини відсутності у Єдиному реєстрі адвокатів України публічної інформація у формі відкритих даних та відомостей стосовно адвоката ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внести до Єдиного реєстру адвокатів України публічну інформацію у формі відкритих даних та відомостей стосовно адвоката ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк.спр.27-29).
Листом від 07.10.2022 відповідач повідомив, що відомості, стосовно позивача, як адвоката, в ЄРАУ відсутні і адміністраторами Першого рівня бази даних ЄРАУ не вносились. Вказаним листом також повідомлено, що згідно пункту 3.6 Порядку ведення ЄРАУ, дані про адвокатів, які отримали свідоцтва про право па зайняття адвокатською діяльністю з порушенням чинного законодавства України до ЄРАУ не вносяться (арк.спр.76-77).
Позивач вважає, що відповідач зобов'язаний забезпечити внесення відомостей про нього як адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України (ЄРАУ) та їх оприлюднення шляхом надання відкритого доступу користувачам на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у цій адміністративній справі, суд виходить із такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 5076-VI).
Статтею 45 Закону № 5076-VI передбачено, що Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об'єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.
Національна асоціація адвокатів України, зокрема, забезпечує доступ та відкритість інформації стосовно адвокатів України.
Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом.
Згідно з 1 першою статті 46 Закону № 5076-VI організаційними формами адвокатського самоврядування, зокрема є рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з'їзд адвокатів України.
Згідно з частиною 1, пунктами 4, 13 частини 4 статті 55 Закону №5076-VI в період між з'їздами адвокатів України функції адвокатського самоврядування виконує Рада адвокатів України.
Повноваження і порядок роботи Ради адвокатів України визначаються цим Законом та положенням про Раду адвокатів України, що затверджується з'їздом адвокатів України.
Рада адвокатів України підконтрольна і підзвітна з'їзду адвокатів України.
Рада адвокатів України здійснює контроль за діяльністю рад адвокатів регіонів щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України та надання витягів з нього; забезпечує ведення офіційного веб-сайту Національної асоціації адвокатів України.
В силу статті 17 Закону № 5076-VI Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості: 1) прізвище, ім'я та по батькові адвоката; 2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); 3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв'язку; 4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв'язку; 5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 6) інші відомості, передбачені цим Законом.
Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.
Відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, включаються до нього не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, установлених цим Законом.
У пункті 9 частини 4 статті 48 Закону № 5076-VI передбачено, що Рада адвокатів регіону, окрім іншого, забезпечує в установленому порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України.
Статтею 57 Закону № 5076-VI встановлено, що рішення з'їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов'язковими до виконання всіма адвокатами.
Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.
Частиною 6 статті 17 Закону № 5076-VI обумовлено, що порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України затверджується Радою адвокатів України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Раду адвокатів України, затвердженого Установчим з'їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року, Рада адвокатів України діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України, є національним органом адвокатського самоврядування, на який державою покладено виконання у період між з'їздами адвокатів України публічно-представницьких функцій недержавного самоврядного інституту, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання правової допомоги на професійній основі адвокатури України.
Згідно з пунктами 1.1. - 1.4. Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року №26 (далі - Порядок № 26) Єдиний реєстр адвокатів України - це електронна база даних, яка містить відомості про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" набули права на зайняття адвокатською діяльністю, та про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності.
Рада адвокатів України забезпечує ведення ЄРАУ, координує діяльність, здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення рад адвокатів регіонів щодо внесення ними відомостей до ЄРАУ та надання витягів з нього згідно цього Порядку.
Внесення відомостей до ЄРАУ здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України за правилами цього Порядку.
Рада адвокатів України забезпечує технічне і технологічне створення та супроводження програмного забезпечення ЄРАУ, надання реєстраторам доступу до нього, збереження і захист даних, що містить ЄРАУ, надає роз'яснення, проводить навчання щодо наповнення та користування ЄРАУ, а також виконує інші функції, передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", цим Порядком.
Пунктом 2.1. Порядку № 26 обумовлено, що відомості до ЄРАУ вносяться за дворівневим принципом. Перший рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується радами адвокатів регіонів, Другий рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується Радою адвокатів України.
За приписами пунктів 2.8, 2.9 Порядку № 26 відомості, що підлягають внесенню до ЄРАУ, включаються до нього адміністратором бази даних ЄРАУ ради адвокатів регіону не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, встановлених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та рішеннями Ради адвокатів України.
Інформація, внесена до ЄРАУ у відповідності до правил системи бази даних ЄРАУ адміністратором бази даних ЄРАУ ради адвокатів регіону, є відомостями (інформацією) Першого рівня і є не доступними (не відкритими) для користувачів на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
Пунктом 2.13. Порядку № 26 обумовлено, що адміністратори бази даних ЄРАУ Секретаріату Ради адвокатів України перевіряють правильність, повноту та точність інформації (відомостей) внесеної на Першому рівні, а також скан-копії документів, які є підставою для внесення таких відомостей у відповідності до цього Порядку, слідуючи вказівкам системи бази даних, корегують її у випадку необхідності та затверджують її.
Відповідно до пункту 2.15 Порядку № 26, у момент затвердження адміністратором ЄРАУ другого рівня відомостей, отриманих від адміністратора ЄРАУ першого рівня, такі відомості набувають статусу інформації другого рівня, стають активними та відкритими на офіційному вебсайті Національної асоціації адвокатів України для загального доступу, за винятком випадків, передбачених цим Порядком.
Суд звертає увагу, що складення присяги адвоката України розглядається законодавцем як церемоніальна процедура, яка визначає початок набуття повноважень (доступу до професії), а також прийняття особою зобов'язань щодо належного виконання своїх професійних обов'язків.
Слід зазначити, що професія є складовою права на приватне життя, що підтверджується усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так, у пункті 165 рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) зазначено, що «приватне життя» включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, у тому числі професійного або ділового характеру (див. рішення від 07 серпня 1996 року у справі «C. проти Бельгії» (C. v. Belgium), п. 25, Reports 1996-III).
Стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає право на особистий розвиток та право встановлювати і розвивати відносини з іншими людьми та навколишнім світом (див. рішення у справі «Прітті проти Сполученого Королівства» (Pretty v. the United Kingdom), заява № 2346/02, п. 61, ECHR 2002-III). Поняття «приватне життя» не виключає відносин професійного або ділового характеру. Більше того, саме у сфері трудової діяльності більшість осіб мають значні можливості для розвитку соціальних зв'язків (див. рішення від 16 грудня 1992 року у справі «Німець проти Німеччини» (Niemietz v. Germany), п. 29, Series A № 251-B).
Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, визнаються такими, що впливають на «приватне життя» особи (див. рішення у справах «Сідабрас та Джяутас проти Литви» (заяви №№ 55480/00 та 59330/00, п. 47, ECHR 2004-VIII) та «Бігаєва проти Греції» (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, пп. 22-25, від 28 травня 2009 року).
Питання щодо допуску до професії адвоката неодноразово були предметом розгляду Європейським судом з прав людини.
Так, зокрема у пунктах 33 - 35 рішення цього міжнародного судового органу від 28 травня 2009 року у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява №26713/05, ЄСПЛ, визнаючи порушення вимог статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в аспекті права на професію адвоката вказав, що в цьому випадку проблема полягає у тому факті, що Колегія адвокатів держави-відповідача спочатку надала дозвіл заявниці пройти передбачене законом стажування, проте в решті-решт не дозволила їй брати участь у відповідних екзаменаційних процедурах для отримання свідоцтва адвоката. ЄСПЛ зазначає, що така відмова Колегії адвокатів була здійснена на останній стадії процесу, пов'язаного з зарахуванням заявниці в реєстр адвокатів Колегією адвокатів на стадії, коли вперше виникло питання про громадянство заявниці в контексті перешкоди для участі у екзаменах, організованих колегією. Тому такий крок Колегії адвокатів неочікувано поставив під сумнів професійну ситуацію заявниці після того, як сама ж Колегія адвокатів надала дозвіл на те, що заявниця вісімнадцять місяців свого професійного життя присвятила виконанню умов про передбачене Колегією адвокатів стажування. З урахуванням природи та підстав такого стажування, так як вони встановлені в законодавстві держави-відповідача, заявниця не змогла б пройти стажування, якби Колегія адвокатів відповіла б відмовою на її заяву про стажування (п. 33 рішення у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05).
У пункті 34 вказаного рішення ЄСПЛ зазначено, що держава-відповідач надала докази того, що заявниця була допущена до процедур, пов'язаних з отриманням свідоцтва адвоката через недбалість. ЄСПЛ вважає, що навіть якщо припустити, що спершу заявниця була допущена до стажування внаслідок помилки зі сторони Колегії адвокатів, і що, відповідно, мова не йшла про мовчазну згоду щодо її права на участь в екзаменах після стажування всупереч її громадянства, однієї цієї складової було б недостатньо, щоб посягати на професійне життя заявниці. Дійсно, питання про те, чи був мотив недопущення заявниці до її участі в екзаменах, а саме її громадянство, достатньо обгрунтованим не є першочерговим у цій справі. Суттєвим є той факт, що влада надала дозвіл заявниці пройти передбачене стажування, хоч було зрозуміло, що по закінченню стажування вона не отримає право брати участь в екзаменах в адвокатуру. (п. 34 рішення у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05).
З огляду на наведене, у пункті 35 рішення у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05 ЄСПЛ вказав, що в діях компетентних органів держави-відповідача не було достатньої послідовності та поваги до особи та професійного життя заявниці і що держава-відповідач за таких умов порушила право заявниці на повагу до її приватного життя за змістом статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи прецедентну практику ЄСПЛ у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, слід зазначити, що у спірних правовідносинах дії (бездіяльність) відповідача мають вплив на приватне життя позивача в аспекті доступу до професії.
Таким чином, суд вважає встановленими обставини, що позивач відповідно до вимог і процедури, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», набув право на зайняття адвокатською діяльністю, отримавши відповідне свідоцтво та посвідчення, а відтак має гарантоване цим Законом право на її здійснення.
Однією із законодавчих умов, що забезпечують реалізацію адвокатом своїх повноважень, є внесення відомостей про нього до Єдиного реєстру адвокатів України та їх відображення на офіційному веб-сайті Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» (www.unba.org.ua). Відсутність такого внесення або невідображення відповідної інформації фактично створює перешкоди для здійснення адвокатської діяльності.
З огляду на наведене, суд бере до уваги, що рішенням Національної асоціації адвокатів України від 11 червня 2016 року № 153 «Про затвердження Висновку спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва» встановлено наявність порушень у діяльності Ради адвокатів міста Києва та її голови ОСОБА_2 , зокрема щодо дотримання вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішень органів адвокатського самоврядування; прийняття рішень про допуск до стажування та про видачу свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю особам на підставі рішень про складення кваліфікаційних іспитів, прийнятих неповноважним органом Київською міською Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за період з 22 жовтня 2012 року до цього часу.
Водночас сам по собі факт прийняття вказаного рішення та встановлення у ньому відповідних порушень не є передбаченою Законом № 5076-VI чи Порядком № 26 підставою для відмови у внесенні відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України або їх публічному відображенні.
Разом із цим, ані Законом № 5076-VI, ані Порядком № 26 прямо не передбачено такої підстави для відмови у внесенні відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України чи їх публічному відображенні, як порушення адміністратором першого рівня заборон, встановлених Радою адвокатів України. Відтак, застосування відповідачем такої підстави не ґрунтується на законі.
Більше того, відповідно до пункту 3.7 Порядку № 26, у разі внесення до Єдиного реєстру адвокатів України відомостей про осіб, які отримали відповідні свідоцтва в органах, положення про які не були затверджені або які не пройшли належну державну реєстрацію, така інформація підлягає скеруванню до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для прийняття відповідного рішення.
Отже, навіть у випадку наявності сумнівів щодо правомірності рішень органів, які здійснювали допуск до професії, Порядок № 26 передбачає інший, спеціальний механізм реагування, який не пов'язаний із блокуванням внесення чи відображення відомостей у Єдиному реєстрі адвокатів України.
За таких обставин, дії (бездіяльність) відповідача щодо невнесення або невідображення відомостей про позивача у Єдиному реєстрі адвокатів України є такими, що не відповідають вимогам закону, порушують право позивача на здійснення адвокатської діяльності та підлягають визнанню протиправними.
Слід зазначити, що позивачем були вчинені всі залежні від нього дії для набуття статусу адвоката, зокрема складено кваліфікаційний іспит та отримано відповідне свідоцтво.
Станом на час складення позивачем іспиту Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури була зареєстрована як юридична особа та не була визнана нелегітимним чи таким, що не має повноважень на видачу свідоцтв про складення кваліфікаційного іспиту.
На момент отримання позивачем свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту будь-які правові підстави вважати цей документ недійсним, а зазначену КДКА - нелегітимним органом, були відсутні.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 02 червня 2020 року у справі № 826/10717/18 та від 11 червня 2020 року у справі №826/1765/18.
У рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2018 року у справі № 826/1765/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року та постановою Верховного Суду від 11 червня 2020 року, зазначено, що на час складання позивачем іспиту (28 жовтня 2015 року) Київська міська КДКА була зареєстрована як юридична особа, мала ідентифікаційний код 21707287, юридичну адресу: 04050, м. Київ, вул. Білоруська, 30 і не була визнана нелегітимним та неуповноваженим органом на видачу свідоцтв про складання кваліфікаційного іспиту адвокатами.
Отже, на момент отримання позивачем свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту були відсутні будь-які правові підстави вважати цей документ недійсним, а відповідний орган - таким, що діє поза межами наданих повноважень.
Крім того, рішення Ради адвокатів міста Києва від 20 квітня 2017 року № 63 (17) про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у встановленому законом порядку не оскаржувалося та не було скасоване, а відтак є чинним та обов'язковим до виконання.
Крім того, суд бере до уваги доводи позивача про те, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката містять усі передбачені законом реквізити та відтиск печатки Ради адвокатів міста Києва.
Позивач звернувся до уповноваженого на прийняття відповідного рішення органу - Ради адвокатів міста Києва, вчинив усі залежні від нього дії, а зазначений орган прийняв рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Посилання відповідача на те, що свідоцтво видане позивачу уповноваженим органом, однак підписане неуповноваженою особою, не може бути визнане належною та достатньою підставою для позбавлення позивача права на зайняття адвокатською діяльністю або обмеження реалізації такого права.
За таких обставин внутрішні організаційні спори в межах Ради адвокатів міста Києва щодо її керівництва (корпоративний спір) не можуть впливати на реалізацію позивачем права на доступ до професії адвоката та не можуть покладатися у площину обмеження його прав.
Як встановлено судом вище, відповідно до рішення Ради адвокатів міста Києва від 20 квітня 2017 року № 63 (17) ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 5923 від 18 травня 2017 року, склав присягу адвоката України та, згідно з рішенням Ради адвокатів міста Києва від 18 травня 2017 року, отримав посвідчення адвоката України.
У подальшому відомості про позивача як адвоката були внесені до Єдиного реєстру адвокатів України адміністратором першого рівня - Радою адвокатів міста Києва, що підтверджується витягом з ЄРАУ серії АА № 000398 від 07 вересня 2017 року (час формування - 16:17), сформованим та підписаним Головою Ради адвокатів міста Києва Рафальською І.В. Зазначеним витягом підтверджується, зокрема, наявність відомостей про видане позивачу свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 18 травня 2017 року.
Крім того, оцінка правових підстав діяльності Київської міської КДКА була предметом розгляду у справах №826/5078/17, № 826/13030/16, № 826/23832/15.
Таким чином, позивач відповідно до вимог та процедури, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», набув право на зайняття адвокатською діяльністю, отримавши свідоцтво та посвідчення адвоката, а відтак має гарантоване цим Законом право на здійснення такої діяльності.
У постанові від 25 лютого 2021 року у справі № 826/16008/18 Верховний Суд зазначив, що особа, яка відповідно до вимог і процедури, визначених Законом України № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», набула право на зайняття адвокатською діяльністю та отримала відповідні свідоцтво і посвідчення, має гарантоване цим Законом право на здійснення такої діяльності.
Однією із законодавчих умов реалізації адвокатом своїх повноважень є внесення відомостей про нього до Єдиного реєстру адвокатів України та їх відображення на офіційному вебсайті Національної асоціації адвокатів України. Невнесення або невідображення таких відомостей фактично створює перешкоди для здійснення адвокатської діяльності.
Отже, після набуття особою права на зайняття адвокатською діяльністю чинним законодавством встановлено обов'язок відповідних органів адвокатського самоврядування, зокрема Ради адвокатів України, забезпечити внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України з метою належної реалізації адвокатом його професійних повноважень.
Крім того, суд бере до уваги, що позивач додатково долучає витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Ради адвокатів міста Києва станом на 20 квітня 2017 року (на дату прийняття рішення про видачу свідоцтва за результатами складання іспиту), 15 травня 2017 року та 30 травня 2017 року (період видачі свідоцтва та подання документів для внесення відомостей до ЄРАУ), а також станом на 04 вересня 2017 року, 11 вересня 2017 року, 04 червня 2018 року та 18 червня 2018 року (період формування витягів з ЄРАУ щодо позивача).
Зазначені витяги підтверджують правовий статус Ради адвокатів міста Києва як юридичної особи та її повноваження у відповідний період, а також містять відомості щодо керівника органу.
Надані позивачем докази спростовують доводи відповідача про те, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та витяги з ЄРАУ щодо позивача були видані або підписані неуповноваженою особою, оскільки в спірний період Рада адвокатів міста Києва була єдиним компетентним органом, уповноваженим на вчинення відповідних дій.
Крім того, згідно з відомостями ЄДР, на відповідні дати керівником Ради адвокатів міста Києва була ОСОБА_2 , що виключає сумніви щодо повноважності особи, яка підписувала відповідні документи.
Отже, позивач обґрунтовано звертався саме до компетентного органу та не мав правових підстав звертатися до будь-яких інших суб'єктів владних повноважень.
Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 07 листопада 2018 року у справі № 607/3128/16-ц, оскільки обставини та предмет правового регулювання у зазначеній справі не є подібними до спірних правовідносин у цій справі.
Так, у вказаній справі Велика Палата Верховного Суду вирішувала питання визначення юрисдикції спору між позивачем та кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Хмельницької області щодо визнання протиправним та скасування рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, а також щодо можливості оскарження відповідного судового рішення Радою адвокатів України в апеляційному порядку.
Натомість у даній справі спір виник з приводу реалізації позивачем права на доступ до професії та внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України, що свідчить про інший предмет спору та відмінні фактичні обставини.
Отже, правові висновки, викладені у зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин у цій справі.
Щодо клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Ради адвокатів міста Києва про постановлення окремої ухвали та її направлення Генеральному прокурору України, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 249 КАС України окрема ухвала може бути постановлена судом виключно у разі виявлення під час розгляду справи порушень закону, які є встановленими, безспірними та не потребують додаткового доказування, з метою усунення причин та умов, що їм сприяли, або вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності.
Окрема ухвала не є засобом вирішення спору по суті та не може використовуватися для надання правової оцінки обставинам, які не входять до предмета доказування у справі або не були предметом безпосереднього судового дослідження.
Постановлення окремої ухвали можливе лише за сукупності таких умов: відповідні обставини встановлені судом на підставі досліджених доказів; є очевидними та беззаперечними; виявлені під час розгляду справи по суті; свідчать про порушення закону, що потребують реагування суду.
Водночас відповідно до статей 2, 9 та 77 КАС України суд розглядає справу виключно в межах заявлених позовних вимог і на підставі належних та допустимих доказів, а предметом доказування є лише обставини, що стосуються предмета спору.
Питання наявності чи відсутності у діях особи складу кримінального правопорушення не належить до юрисдикції адміністративного суду та віднесене до компетенції органів досудового розслідування і суду кримінальної юрисдикції.
Доводи, наведені у клопотанні, не були предметом дослідження у цій справі, не підтверджені встановленими судом обставинами та фактично зводяться до припущень і правової оцінки матеріалів досудового розслідування.
Сам по собі факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не є встановленням факту вчинення кримінального правопорушення та не створює для суду підстав для реагування у формі окремої ухвали.
Жодних безспірно встановлених під час розгляду цієї справи порушень закону, які б виходили за межі предмета спору та потребували реагування суду, матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, підстави, передбачені статтями 249 КАС України, для постановлення окремої ухвали відсутні, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання слід відмовити.
Інші доводи учасників справи на висновки суду не впливають.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення не відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1816,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 249, 250, 263 КАС України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Рада адвокатів України, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Ради адвокатів міста Києва та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва про визнання протиправною дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність розпорядника публічної інформації Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України щодо невнесення до Єдиного реєстру адвокатів України публічної інформації у формі відкритих даних та відомостей стосовно адвоката ОСОБА_1 .
Зобов'язати Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3, поверх 5; код ЄДРПОУ 38488439) внести до Єдиного реєстру адвокатів України публічну інформацію у формі відкритих даних та відомості стосовно адвоката ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 . Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №5923 від 18 травня 2017 року на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 20 квітня 2017 року №63) для відображення та оприлюднення для загального доступу на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3, поверх 5; код ЄДРПОУ 38488439) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені судові витрати у розмірі 1816,00 грн (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень) 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Тихонов