23 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 640/24967/21
провадження № 2-іс/340/557/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СВІТ-БУД ЛТД» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “СВІТ-БУД ЛТД» з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 06.04.2021 № 100300/2021/0003003/2.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорту, поставленого на виконання контракту від 04.05.2020 №6-SB-PR, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СВІТ-БУД ЛТД» (і компанією «MUTLUSAN PLASTIK ELEKTRIK SAN. VE TIC. A.S.», (Республіка Турції), позивачем до Київської митниці Держмитслужби 05.04.2021 було подано електронну митну декларацію (надалі - “ЕМД») № UA 100300/2021/008504, відповідно до якої позивачем митна вартість товару була визначена за основним (першим) методом визначення митної вартості. Позивач зазначає, що під час митного оформлення товарів відповідачу було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам частини другої статті 53 МКУ, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару, а тому оскаржуване рішення на його думку є протиправним та підлягають скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2021 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", матеріали справи скеровані до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Притулі К.М.
28 березня 2025 року ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Притулою К.М. дану справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.112).
В матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що прийняття оскаржуваного рішення здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Митним кодексом України. Так, за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, на підтвердження митної вартості товару, встановлено розбіжності, що є підставою для визначення митної вартості митним органом.
Розглянувши подані позивачем документи та відповідачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що між ТОВ «СВІТ-БУД-ЛТД» та «Mutlusan Plastic Electrik SAN.VE TIC A.S.» укладено договір (контракт) № 6-SB-PR від 04.05.2020, предметом якого є поставка останнім товарів (а.с.19).
З метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорту, поставленого на виконання контракту від 04.05.2020 №6-SB-PR, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СВІТ-БУД ЛТД» і компанією «MUTLUSAN PLASTIK ELEKTRIK SAN. VE TIC. A.S.», (Республіка Турції), позивачем до Київської митниці 05.04.2021 було подано електронну митну декларацію № UA 100300/2021/008504 на товари, вироби з пластмаси, які використовуються для прокладки електричних кабелів: кабель-канал 12х12/2000мм, Mutlusan, (001 160 012012 20 00) -7000 шт; кабель-канал 16х16/2000мм, Mutlusan, (001 160 016016 20 00) - 9000 шт; кабель-канал 25х16/2000мм, Mutlusan, (001 160 0025016 20 00) - 9000 шт; кабель-канал 25х25/2000мм, Mutlusan, (001 025025 20 00)
Митну вартість товарів позивач визначив за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
При поданні ЕМД позивачем було надано наступні документи: пакувальний лист від 31.03.2021 б/н; рахунок-фактура(інвойс) від 31.03.2021 №PLS2021000024813; автотранспортна накладна від 01.04.2021 №789261; сертифікат про походження товарів форми А від 01.04.2021 №D0347248; книжка МДП (TIR carnet) від 01.04.2021 №АХ83275620; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 02.04.2021 № 17; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються від 04.05.2020 № 6-SB-PR, заявка-договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 30.03.2021 № 30/03/2021; митна декларація країни відправлення від 01.04.2021 № 21341300EХ240725.
За результатами розгляду митної декларації відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 06 квітня 2021 року №UA100300/2021/000303/2, відповідно до якого вартість задекларованого товару визначено за резервним методом.
Не погодившись з цим рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіряючи правомірність цього рішення, суд дійшов до таких висновків.
Відтак, правомірність винесеного відповідачем рішення про коригування митної вартості товару є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п. п. 23 та 24 ч. 1 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом ст. ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Так частинами 1- 3 ст. 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58- 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом ч. ч. 1- 3 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. ч. 5, 6 ст. 53 МК України).
Згідно із ч. ч. 1- 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (ч. 12 ст. 264 МК України).
Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 813/1229/16.
Зі змісту поданих позивачем та відповідачем документів убачається, що останнім сформовано висновок про неможливість визначення митної вартості товарів за поданими документами. Підставою виникнення обґрунтованого сумніву зазначена неможливість перевірити правильність зазначених числових даних транспортних витрат, оскільки в наданій довідці про транспортні витрати від 02.04.2021 № 17 по перевезенню вантажу значиться що оплату позивач повинен зробити в день вивантаження та в договорі заявці на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 30.03.2021 № 30/03/2021 відсутній підпис керівника та печатки замовника.
Проаналізувавши оскаржуване рішення, з урахуванням пояснень сторін, суд враховує, те що позивачем на адресу відповідача було надано довідку про транспортні витрати від 02.04.2021 №17 по перевезенню вантажу за маршрутом з м. Стамбул (Туреччина) до митного кордону України п/п Орлівка в сумі 45500,00 грн., з митного кордону України до с. Блиставиця (Україна) в сумі 24500,00 грн., заявку-договір від 30.03.2021 №30/03/2021 на перевезення вантажів автомобільним транспортом з м. Стамбул до с. Блиставиця Київської області, в якій зазначено що оплату позивач повинен зробити в день вивантаження після вивантаження, крім цього в заявці зазначено номерні знаки транспортного засобу, яким здійснювалось перевезення, місце перетину митного кордону України, дата завантаження 30.03.2021-01.04.2021
Крім цього, витрати по перевезенню вантажу підтверджуються міжнародною транспортною накладною від 01.04.2021 №789261, де зазначено перевізника, відправника, отримувача товару, номер інвойсу на поставлений товар, місце перетину границі України, місце проведення митних процедур.
На підтвердження надання послуг з транспортування, до суду додано платіжне доручення від 08.04.2021 №4322 про оплату послуг за транспортні послуги згідно рахунку, тобто вже після проведення процедури розмитнення (в силу договірних відношень).
Суд звертає увагу на те, що за умов надання такої довідки про транспортні витрати перевізника, заявки-договору транспортного перевезення, автотранспортної накладної, інші документи, не потрібні, так як надають можливість митному органу ідентифікувати вартість транспортних витрат по доставці товару на митну територію України та їх належність до товарів. Беручи до уваги характер поставки, а саме: оплата проводиться в день вивантаження, цілком зрозуміло, що на день подання митної декларації позивач міг ще не надати платіжний документ на підтвердження вартості перевезення, а надати лише довідку, заявку-договір, міжнародну транспортну накладну які в сукупності зі іншими документами, поданим для розмитнення документами, є цілком достатніми для ідентифікації вартості транспортних витрат позивача.
За висновком суду, наведених відомостей про складові вартості перевезення достатньо для презумпції правомірності дій декларанта, у той же час, обґрунтований сумнів має містити релевантні пояснення обставин, за яких подані документи не можуть вважатись належними носіями інформації.
Оскільки такого обґрунтування ані оскаржуване рішення, ані відзив не містять, слід констатувати безпідставність вимог відповідача щодо надання додаткових документів.
Зважаючи на викладене, суд дійшов до висновку про те, що ТОВ «СВІТ-БУД ЛТД» надало достатні документи, на підставі яких можливо визначити митну вартість за ціною договору.
Тим не менш, за результатами опрацювання поданих позивачем документів митним органом зроблено висновок про неможливість застосування методу іншого, ніж резервний.
При чому, при розрахунку митної вартості за резервним методом відповідач посилається на Генеральну угоду з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митній вартості за іншими митними деклараціями
Таким чином, оскаржуване рішення не має самостійного розрахунку митної вартості за резервним методом.
Таким чином, відповідач здійснив визначення митної вартості товарів за розрахунком інших митних декларацій, які жодним чином не стосуються (1) розрахунку митної декларації, поданої позивачем, (2) предмета розгляду спору щодо оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.
Отже, без наведення підстав та розрахунків, митна вартість товарів за поданими позивачем деклараціями відкоригована та прирівняна до митної вартості іншої декларації.
Таким чином, зважаючи на брак обґрунтованості застосування резервного методу та неможливості оперувати іншими, звертаючи увагу на відсутність належного розрахунку коригованої митної вартості, суд дійшов до висновку про брак обґрунтованості та необхідність скасування оскаржуваного рішення.
Згідно з ч. ч. 1- 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приписами ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки відповідачем не доведені підстави коригування митної вартості за резервним методом, не наведено розрахунку самостійного визначення такої вартості, суд убачає підстави для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2270,00 грн слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 77, 139, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “СВІТ-БУД ЛТД» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості - задовольнити.
Визнати противоправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 06.04.2021 № 100300/2021/0003003/2.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СВІТ-БУД ЛТД» судові витрати на оплату судового збору в сумі 2270,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА