про залишення позовної заяви без руху
22 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/2416/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови в поновленні позивачу у виплаті соціальних пільг у грошовій формі на оплату житлово-комунальних послуг з 01 травня 2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області поновити позивачу з 01 травня 2025 року виплату соціальних пільг у грошовій формі на оплату житлово-комунальних послуг, передбачених пунктом 6 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Відповідно до п.п.3, 5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу чи подано позов у строк, установлений законом.
Суддя, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, встановив, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Суд зазначає, що при подачі позовної заяви до суду, позивачем не надано копію позовної заяви та додатків до неї для направлення відповідачеві.
Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Стаббігс на інші протии Великобританії», “Девеер протии Бельгії».
До того ж, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Позивачу припинено виплату соціальних пільг у грошовій формі на оплату житлово-комунальних послуг з 01 травня 2025 року.
Отже, позивач дізнався про порушення свої прав 01 травня 2025 року.
Таким чином, строк звернення до суду сплив 01 листопада 2025 року.
Позивач в позовній заяві просив поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду. Обґрунтовуючи причини пропуску такого строку вказав, що лише після отримання висновків Верховного Суду у зразковій справі № 440/1144/25 від 11.02.2026 позивач усвідомив протиправність дій відповідача, тому відразу після цього 27.02.2026 позивач звернувся до Пенсійного фонду за відновленням пільги на оплату житлово- комунальних послуг з 01.05.2025, на що 10.04.2026 отримав відмову. Таким чином, щодо оскарження рішення від 10.04.2026 не пропущено, а щодо поновлення пільг з 01.05.2025 підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин через правову невизначеність, яка була усунута Верховним судом. Крім того, у травні 2025 року позивач лише фактично помітив відсутність коштів на оплату житлово-комунальних послуг, але відповідач не надсилав офіційного рішення про припинення пільг. Такого повідомлення позивач не отримував.
Посилання позивача на те, що лише після ухвалення Верховним Судом рішення у зразковій справі № 440/1144/25 від 11.02.2026 він усвідомив протиправність дій відповідача, суд оцінює критично, оскільки необізнаність особи щодо правової оцінки спірних правовідносин, очікування формування судової практики або ухвалення правових висновків Верховного Суду не є об'єктивно непереборною обставиною, яка перешкоджала своєчасному зверненню до суду.
Правова позиція Верховного Суду у зразковій справі не породжує нове право на звернення до суду та не змінює початок перебігу процесуального строку, визначеного ст.122 КАС України. Судове рішення у зразковій справі лише забезпечує єдність правозастосування, але не є юридичним фактом, з яким закон пов'язує початок перебігу строку звернення до суду.
Також звернення позивача 27.02.2026 до Пенсійного фонду із заявою про відновлення пільги та отримання відповіді від 10.04.2026 не перериває, не зупиняє та не поновлює пропущений строк звернення до суду щодо первинного порушення права, яке, за доводами самого позивача, настало з 01.05.2025.
Повторне звернення до суб'єкта владних повноважень після спливу процесуального строку не може створювати новий строк для судового оскарження первинного порушення.
Наведені позивачем обставини не свідчать про існування об'єктивних, непереборних та підтверджених належними доказами перешкод для своєчасного звернення до суду, а фактично зводяться до пасивної поведінки позивача та очікування формування судової практики, що не може визнаватися поважною причиною пропуску строку.
За таких обставин підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду немає.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, позовна заява підлягає залишенню без руху, з встановленням строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 243, 248, 256, 287 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали суду.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА