про залишення заяви без руху
23 квітня 2026 року м. Київ 320/17095/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області до гр. ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ «ЮНІГРАН-СЕРВІС», про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області з позовом, в якому просить встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІГРАН-СЕРВІС» ОСОБА_1 до погашення ТОВ «ЮНІГРАН-СЕРВІС» податкового боргу в сумі 2 508 240,00 грн.
Перевіривши матеріали позовної заяви на предмет дотримання вимог встановлених процесуальним законом, суд дійшов висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.
Водночас відповідно до пункту 87.13 статті 87 ПК України у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу 1 цього пункту не застосовується у разі наявності зобов'язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Ці положення кореспондуються з нормами частини 1 статті 289-2 КАС України, у якій закріплено, що у разі невиконання у встановлені ПК України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Відтак, підставами для застосування забезпечувального заходу у виді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України є: наявність у юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень; не сплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.
Як слідує з матеріалів справи, позивачем надано копію податкової вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області від 16.05.2025 року № 0007463-1305-0716 у розмірі 132 515,00 грн та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з доданням довідки установи поштового зв'язку про причини повернення поштового відправлення.
Суд звертає увагу позивача, що додана копія довідки про причини повернення виготовлена неякісно та не дозволяє встановити точну дату відмітки про повернення поштового відправлення та причину такого повернення.
Наведеним унеможливлено перевірку судом дотримання податковим органом установлених приписами пункту 87.13 статті 87 ПК та статті 289-2 КАС України умов, з якими закон пов'язує підстави для звернення до суду з позовом про застосування заходів тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон керівника боржника, а саме: несплата боргу протягом 240 днів з моменту, який закон пов'язує із врученням податкової вимоги.
При цьому суд виходить з того, що відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Спеціальною нормою, якою урегульовано строк звернення до суду податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень з позовною заявою щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника у праві виїзду за межі України, є частина 2 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою заява податкового органу подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності.
Суд звертає увагу на те, що норма статі 289-2 КАС України, як і норма пункту 7 частини 1 статті 283 КАС України, визначають єдиний випадок звернення до суду податкового органу, який визначено пунктом 87.13 статті 87 ПК України. Водночас, статтею 289-2 КАС України конкретизовано підставу для звернення до суду - несплата податкового боргу понад 1 мільйон гривень упродовж 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги. Своєю чергою, частиною 2 статті 283 КАС України закріплено спеціальний строк звернення до суду у такій категорії спорів - протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, й такими обставинами закон визначає, як вже йшлося - несплату упродовж 240 календарних днів з дня вручення податкової вимоги податкового боргу понад 1 мільйон гривень.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, частиною 2 ст. 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Законом України «Про судовий збір».
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту позовних вимог слідує, що при зверненні до суду позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру. Відповідно, розмір судового збору у даній справі становить 3328,00 грн.
Позивачем не надано доказів сплати судового збору.
Разом з тим, позивач зазначає про звільнення від сплати на підставі п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Суд, розглядаючи питання про наявність у позивача пільг щодо сплати судового збору за подачу даного позову, зазначає таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до частини 1 статті 289-2 КАС України у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Таким чином, сплата судового збору здійснюється за подання до суду позовної заяви, поданої про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи у праві виїзду за межі території України в порядку статті 289-2 КАС України.
Вказані норми вказують на те, що умовою реалізації права органу доходів і зборів на подання до суду позовної заяви про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІГРАН-СЕРВІС» до погашення податкового боргу у порядку, встановленому статтею 289-2 КАС України, є долучення до такої позовної заяви документа про сплату судового збору.
Суд звертає увагу позивача на те, що контролюючі органи звільняються від сплати судового збору, але лише в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»).
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 04.10.2023 у справі №560/13598/22, від 28.07.2023 у справі №560/13604/22 та ухвалі від 06.03.2023 у справі №640/4970/22.
У позовній заяві позивач вказує як третю особу ТОВ «ЮНІГРАН-СЕРВІР».
Зазначення позивачем у позовній заяві третьої особи судом розцінюється як клопотання позивача про залучення такої третьої особи до участі в справі.
У той же час, за сталою судовою практикою у даній категорії справ та з аналізу положень частини першої статті 289-2 КАС України, якою встановлено, що у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків [юридичній особі] податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України, слідує, що належними відповідачами у даній категорії справ є як юридична особа - платник податків, так і керівник юридичної особи, оскільки під час розгляду справи судом про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України з'ясовується наявність у платника податків податкового боргу, для якого виконуються дві умови одночасно: сума податкового боргу перевищує 1 мільйон гривень, та цей податковий борг не був погашений протягом 240 календарних днів з дати вручення платнику податків податкової вимоги.
Відтак, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви слід визначити належних відповідачів, якими є ТОВ «ЮНІГРАН-СЕРВІР» та його керівник.
Відповідно до частини 3 статті 283 КАС України у разі недотримання вимог частини 2 цієї правової норми суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.
З огляду на висновки суду позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області належить залишити без руху з наданням заявнику строку для усунення виявлених судом недоліків, але не більше ніж 24 години, у спосіб:
- надання опису вкладення до цінного листа, яким ТОВ "ЮНІГРАН-СЕРВІС" було направлено податкову вимогу від 16.05.2025 року № 0007463-1305-0716 з належними доказами щодо вручення платнику (чітко виготовлена копія, з якою можливо безсумнівно встановити відповідну дату, зокрема із відтиску поштового штемпеля), або довідки оператора поштового зв'язку із зазначенням відповідної дати;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності пропуску строку звернення до суду та надати належні докази;
- докази сплати судового збору у розмірі 3328,00 грн;
- уточнення суб'єктного складу відповідачів, якими у такій категорії справ є як юридична особа - платник податків, так і її керівник (із доказами направлення такої уточненої позовної заяви на адресу належних відповідачів).
Зважаючи на скорочені строки розгляду цієї категорії справ, які встановлені КАС України, позивачу необхідно надати час для усунення недоліків поданої позовної заяви до 12:00 год 24.04.2026.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області до гр. ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ «ЮНІГРАН-СЕРВІС», про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон залишити без руху.
Надати Головному управлінню ДПС у Житомирській області строк для усунення недоліків позовної заяви до 12:00 год 24.04.2026 з урахуванням зауважень суду.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лапій С.М.