про відмову у роз'ясненні судового рішення
23 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/5858/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мачульського В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Військової частини НОМЕР_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16.08.2024, яке набрало законної сили, у цій справі позов задоволено частково, а саме вирішено.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 по 28 лютого 2018 року, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
Зобов'язати Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 28 лютого 2018 включно, з врахуванням базового місяця - січня 2008 року, згідно з Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01 березня 2018 року по 01 лютого 2022 року з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Зобов'язати Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію за період проходження військової служби з 01 березня 2018 року по 01 лютого 2022 року із застосуванням місяця для обчислення споживчих цін - березень 2018 року, з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період проходженням військової служби з 30.01.2020 по 01.02.2022, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року.
Зобов'язати Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.01.2020 по 01.02.2022, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку 84 доби, як учаснику бойових дій (за 2016-2022 роки), та 12 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2021 рік, виходячи з її грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку 84 доби, як учаснику бойових дій (за 2016-2022 роки), та 12 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2021 рік, виходячи з її грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
22.04.2026 від представника Військової частини НОМЕР_1 надійшла до суду заява про роз'яснення рішення суду від 16.08.2024 у даній справі, в частині порядку його виконання, а саме:
- щодо особливостей нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 01 лютого 2022 року у взаємозв'язку із виконанням зобов'язання щодо перерахунку грошового забезпечення за цей самий період;
- щодо врахування зміненого (перерахованого) розміру грошового забезпечення при визначенні сум індексації за відповідний період.
Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.
Оскільки рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 у цій справі було ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та відсутня об'єктивна необхідність у розгляді питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця, тому розгляд заяви про роз'яснення судового рішення здійснений у тому ж порядку, в якому було ухвалено вказане судове рішення, тобто в порядку письмового провадження, у десятиденний строк з дня її надходження.
Суд, перевіривши матеріали справи, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення рішення суду з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Згідно з частиною 2 статті 254 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Відповідно до частини 3 статті 254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №9901/430/19, які полягають у такому.
Необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні його змісту. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко збігаються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування, і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові або невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
В пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отож, роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Суд може відмовити у роз'ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення.
Стаття 254 КАС України чітко визначає, що роз'яснення судового рішення не передбачає зміну змісту судового рішення.
Роз'яснюючи рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення. Під роз'ясненням рішення необхідно розуміти лише зміну форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, не даючи відповідь на нові або на невирішені вимоги.
Суд зазначає, що резолютивна частина судового рішення від 16.08.2024 у даній справі є чіткою за змістом та повністю відповідає мотивувальній частині. Визначаючись щодо способу відновлення порушених прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність, зокрема зобов'язати військову частину НОМЕР_1 :
- нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 року по 28 лютого 2018 включно, з врахуванням базового місяця - січня 2008 року, згідно з Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;
- нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію за період проходження військової служби з 01 березня 2018 року по 01 лютого 2022 року із застосуванням місяця для обчислення споживчих цін - березень 2018 року, з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;
- здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 30.01.2020 по 01.02.2022, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;
- провести нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку 84 доби, як учаснику бойових дій (за 2016-2022 роки), та 12 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2021 рік, виходячи з її грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.
Обґрунтовуючи заяву про роз'яснення рішення суду, представник відповідача зазначив, що виконання вимоги «здійснити перерахунок грошового забезпечення Позивачу за період з 30 січня 2020 року по 01 лютого 2022 року, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року» передбачає зміну розміру грошового забезпечення позивача за рахунок перерахунку посадового окладу та інших складових.
Водночас, виконання вимога «нарахувати та виплатити Позивачу індексацію за період проходження військової служби з 01 березня 2018 року по 01 лютого 2022 року із застосуванням місяця для обчислення споживчих цін - березень 2018 року, з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15 січня 2004 року» передбачає нарахування індексації грошового забезпечення за відповідний період із застосуванням базового місяця.
У зв'язку з цим, при практичному виконанні рішення виникає питання щодо порядку обчислення та співвідношення зазначених виплат у спірному періоді (з 30 січня 2020 року по 01 лютого 2022 року), зокрема: - чи підлягає індексація нарахуванню за період, у якому здійснюється перерахунок грошового забезпечення за рішенням суду , а також - яким чином має враховуватися зміна розміру грошового забезпечення при визначенні сум індексації. Вказане питання обумовлюється тим, що здійснення перерахунку грошового забезпечення призводить до зміни розміру посадового окладу позивача в частині його збільшення.
Тобто, зі змісту заяви представника відповідача вбачається, що останній фактично просить роз'яснити не мотивувальну чи резолютивну частину судового рішення, а порядок виконання судового рішення, тобто вирішити питання (нові вимоги або невирішені вимоги), які не стосуються роз'яснення судового рішення в розумінні статті 254 КАС України.
Поряд із тим, розглядаючи подану заяву про роз'яснення судового рішення судом встановлено, що така заява не містить посилань на те, що резолютивна частина рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.08.2024, викликає труднощі в її розумінні або передбачає двояке тлумачення.
Оскільки роз'яснюючи рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення та суд не повинен давати відповідь на нові або невирішені вимоги, то порушене заявником питання не відповідає нормам статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Надання правових порад щодо дій учасників справи після ухвалення судового рішення не відповідає меті роз'яснення та у межах процедури роз'яснення судового рішення є неможливим.
Таким чином суд дійшов висновку, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 є вмотивованим, зрозумілим, містить чіткий порядок його виконання та не містить положень щодо яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння.
Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України для роз'яснення рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16.08.2024, у зв'язку з чим у задоволенні заяви представника Військової частини НОМЕР_1 необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 254, 256 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника Військової частини НОМЕР_1 про роз'яснення судового рішення від 16.08.2024 в адміністративній справі №140/5858/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Мачульський