м. Вінниця
22 квітня 2026 р. Справа № 120/13459/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово заяву представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного військово - медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь" про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Національного військово - медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь" про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.03.2025 адміністративний позов задоволено.
Представник позивача 16.03.2026 подав заяву про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.
Ухвалою від 23.03.2026 розгляд заяви представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу вирішено здійснити в порядку письмового провадження та установлено відповідачу 10-денний строк з дня вручення ухвали для подання до суду відзиву на заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.
Представник відповідача 30.03.2026 подав відзив на заяву, у якому вказує, що визначена вартість відшкодування на правничу допомогу є неспівмірною зі складністю судової справи. Також зауважує, що предмет спору щодо перерахування грошового забезпечення - це типова справа, яка не є складною та розгляд справи відбувався письмово в порядку спрощеного позовного провадження.
Вирішуючи заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У пунктах 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.05.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування понесених документально підтверджених ним витрат на правничу допомогу.
Водночас, суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", у справі "East/West Alliance Limited" проти України" та "Ботацці проти Італії" (заява № 34884/97, п. 30), в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Так, між Шилов В.Ю. (далі - Адвокат) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт) укладений Договір про надання правничої допомоги від 20.08.2025.
Додатковою угодою від 20.08.2025 зазначено, що Сторони домовились, що загальна вартість послуг адвоката складає 12000,00 грн. Сплата вартості відбувається частинами. Першу частину клієнт сплачує в розмірі 4000,00 грн. Залишок вартості клієнт сплачує впродовж 2 днів з дня проголошення рішення суду на користь клієнта (а.с. 109).
Актом про надання послуг від 20.08.2025 окреслено надані послуги у розмірі 12 000 грн (а.с. 111).
Платіжною інструкцією підтверджується оплата за Договором у розмірі 8000 грн. (а.с.110).
Отже, понесені витрати позивачем на правничу допомогу в заявленому до відшкодування розмірі 8 000 грн підтверджується матеріалами справи.
Оцінивши надані докази, враховуючи доводи відповідача, з урахуванням критерію обґрунтованості понесених позивачем витрат, суд вважає що розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 2000,00 грн, що відповідає критерію розумності та співмірності.
Керуючись ст.ст. 132, 139, 248, 252, 255, 295 КАС України, суд
Заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Національного військово - медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).
В іншій частині заяви відмовити.
Додаткове рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
Відповідач: Національний військово - медичний клінічний центр "Головний військовий клінічний госпіталь" (код ЄДРПОУ - 07773293, вул. Госпітальна, 18, м. Київ, 01133).
Повне судове рішення складено 22.04.2026.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна