м. Вінниця
23 квітня 2026 р. Справа № 120/18046/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Іллінецької міської ради про визнання бездіяльності протиправної, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до виконавчого комітету Іллінецької міської ради (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправної, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо порушення процедури встановлення факту здійснення позивачем постійного догляду за батьком, за наслідками чого складено акт про не підтвердження факту здійснення позивачем постійного догляду за батьком від 24.07.2025.
Ухвалою суду від 05.01.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Відповідно до ухвали суду від 19.01.2026 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.
У зв'язку з усуненням недоліків позовної заяви позивачем, ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали ( документ в електронному вигляді ) було надіслано одержувачу Іллінецька міська рада Вінницької області в його електронний кабінет та доставлено 03.02.2026 о 13:30, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Проте, у встановлений судом строк відповідачем відзив на позовну заяву не подано, як і не надходило до суду заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, виходячи з вищенаведених положень КАС України, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, а відтак суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в письмовому провадженні, за наявними в ній матеріалами.
Ухвалою суду від 22.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.
Суд, з'ясувавши доводи позивача, викладені в позовній заяві, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" як військовозобов'язаний, зайнятий постійним доглядом за хворим батьком, додавши перелік необхідних документів.
ІНФОРМАЦІЯ_1 супровідним листом від 23.07.2025 № 1/3967 направив подані позивачем документи до Іллінецької міської ради з метою встановлення факту здійснення позивачем постійного догляду за батьком, для подальшого розгляду можливості надання відстрочки від призову на військову службу.
Зазначені документи були отримані відповідачем 23.07.2025 року ( а.с. 12 ).
Згідно з Актом про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 24.07.2025 факт здійснення постійного догляду позивачем ОСОБА_1 за батьком ОСОБА_2 не підтверджено.
Не погоджуючись з вказаним Актом, а також вказуючи на порушення відповідачем процедури встановлення факту здійснення позивачем постійного догляду за батьком, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується та виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу “заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.
Відповідно до додатку 5 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, визначено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п. 9 ч. 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»: зокрема, для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Згідно п. 61 Порядку № 560 районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов'язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду.
Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.
До складу комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше ніж п'ять осіб.
Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду:
відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов'язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;
перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов'язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.
За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов'язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" як військовозобов'язаний, зайнятий постійним доглядом за хворим батьком, додавши перелік необхідних документів.
ІНФОРМАЦІЯ_1 супровідним листом від 23.07.2025 № 1/3967 направив подані позивачем документи до Іллінецької міської ради з метою встановлення факту здійснення позивачем постійного догляду за батьком, для подальшого розгляду можливості надання відстрочки від призову на військову службу. Зазначені документи були отримані відповідачем 23.07.2025 року ( а.с. 12 ).
Згідно з Актом про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 24.07.2025 факт здійснення постійного догляду позивачем ОСОБА_1 за батьком ОСОБА_2 не підтверджено.
Згідно з Актом про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 24.07.2025, який складений на підставі матеріалів ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.07.2025 року, комісією у складі голови комісії ОСОБА_3 , заступника голови комісії ОСОБА_4 , членів комісії: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 проведено обстеження за адресою: АДРЕСА_1 і факт здійснення постійного догляду ОСОБА_1 за батьком ОСОБА_2 не підтверджено.
Позивач, вказує на порушення проведення відповідачем процедури встановлення факту здійснення позивачем постійного догляду за батьком, за наслідками якого складено акт про не підтвердження факту здійснення позивачем стороннього догляду за батьком від 24.07.2025, оскільки вказаний акт повинен бути складений Комісією із встановлення факту здійснення особою постійного догляду за місцем проживання особи, яка потребує постійного догляду, за наслідками обстеження умов проживання сім'ї, чого зроблено не було.
Крім того, позивач зазначає, що під час складання Акту про не підтвердження факту здійснення позивачем стороннього догляду за батьком від 24.07.2025 посадові особи Комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду діяли на підставі рішення Виконавчого комітету Іллінецької міської ради від 24.07.2025 № 161 "Про затвердження Положення про комісію із встановлення факту здійснення постійного догляду", яке було опубліковане лише 01.08.2025.
Надаючи оцінку зазначеним доводам позивача суд зауважує таке.
Як свідчать матеріали справи, рішенням Виконавчого комітету Іллінецької міської ради від 27.06.2024 № 164 утворено Комісію із встановлення факту здійснення постійного догляду. Цим же рішенням затверджено Положення про комісію із встановлення факту здійснення догляду (постійного догляду).
Згідно з п. 6 Положення Комісія здійснює розгляд заяви військовозобов'язаної особи за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання не пізніше наступного за датою отримання дня.
Відповідно до листа Іллінецької міської ради від 26.01.2026 №5-запит/05-07, наданого у відповідь на інформаційний запит позивача, зазначено, що станом на 23.07.2025 було чинне Положення про комісію із встановлення факту здійснення догляду (постійного догляду), затверджене рішенням Виконавчого комітету Іллінецької міської ради від 27.06.2024 № 164.
В той же час, у вказаному листі зазначено, що Положення про комісію із встановлення факту здійснення догляду (постійного догляду), затверджене рішенням Виконавчого комітету Іллінецької міської ради від 27.06.2024 № 164, втратило чинність 23.07.2025.
При цьому, не зазначено іншого чинного документу (Положення) на час проведення відповідачем процедури встановлення факту здійснення позивачем постійного догляду за батьком ( 24.07.2025 ), за наслідками якого складено акт про не підтвердження факту здійснення позивачем стороннього догляду за батьком від 24.07.2025.
Таким чином, з наданого відповідачем листа незрозуміло, яким документом (Положенням ) керувалась Комісія із встановлення факту здійснення постійного догляду під час проведення процедури встановлення факту здійснення позивачем постійного догляду за батьком, за наслідками якого складено акт про не підтвердження факту здійснення позивачем стороннього догляду за батьком від 24.07.2025.
Разом із тим, обов'язок Комісії із встановлення факту здійснення постійного догляду під час своєї роботи відвідати місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов'язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду передбачений пунктом 61 Порядку № 560, який на момент прийняття Комісією акту від 24.07.2025 був чинним.
Щодо доводів позивача, що відповідачем не було дотримано вищенаведених приписів, а саме, що Комісія не відвідувала місце проживання його батька - особи, за якою здійснюється постійний догляд, суд зауважує таке.
З матеріалів справи встановлено, що Комісією із встановлення факту здійснення постійного догляду у складі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 складено акт про відмову від підписання акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8) відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період Постанови КМУ від 16 травня 2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період".
Разом з тим, вивчивши текст вказаного акту, суд зауважує, що його зміст є незрозумілим, оскільки фактично зводиться до переліку посад та прізвищ осіб і зазначення, що "Ми, що нижче підписалися... про що і свідчимо підписами: ". Так, у вказаному акті не зазначено стосовно кого він складений, чи стосовно позивача, чи стосовно його батька. Крім того, перелік осіб, які склали та підписали акт про відмову від підписання, не збігається з складом членів Комісії, які склали та підписали Акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 24.07.2025. Лише одна особа з п'яти ( ОСОБА_8 ) підписала обидва акті. Перелік інших підписантів в актах є різним ( а.с. 13, 14 ).
В той же час, акт про відмову від підписання акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду повинен бути складений членами Комісії із встановлення факту здійснення постійного догляду, якими виданий відповідний акт, під час ознайомлення військовозобов'язаного та особи, за якою здійснюється догляд.
Також суд зауважує, що акт про відмову від підписання Акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду ( додаток 8 ) не містить дати його складання.
Отже, встановлені судом фактичні обставини, зокрема відсутність підписів ОСОБА_1 та його батька ОСОБА_2 про ознайомлення з актом про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 24 липня 2025 року в сукупності з дефектністю акту про відмову від підписання, про що зазначено вище, викликають обґрунтовані сумніви в дотримані посадовими особами відповідача положень Порядку №560 під час своєї роботи, зокрема ставлять під сумнів відвідання місця проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, що зазначене у заяві ОСОБА_1 , для встановлення факту здійснення постійного догляду;
Таким чином, суд приходить до висновку, що встановлені обставини та наявні в матеріалах справи докази у взаємозв'язку із аналізом чинних нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, свідчать, що відповідачем не дотримано процедуру встановлення факту здійснення постійного догляду позивачем ОСОБА_1 за його батьком. При цьому, суд наголошує, що відзиву на позовну заяву з поясненнями по суті позовних вимог та долученням підтверджуючих документів відповідачем також не надано.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку про визнання протиправною бездіяльності Комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду виконавчого комітету Іллінецької міської ради під час проведення процедури встановлення факту здійснення позивачем постійного догляду за батьком, у зв'язку з чим акт про не підтвердження факту здійснення позивачем постійного догляду за батьком від 24.07.2025, складений за наслідками недотриманої ( порушеної ) процедури також є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо заявленої вимоги зобов'язального характеру, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В той же час, стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи викладене, керуючись принципом верховенства права та з метою ефективного захисту порушених прав позивача суд доходить висновку про необхідність зобов'язати Виконавчий комітет Іллінецької міської ради в особі Комісії із встановлення факту здійснення постійного догляду повторно розглянути заяву та додані документи ОСОБА_1 , направлені на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 супровідним листом від 23.07.2025 № 1/3967, у відповідності та з дотриманням норм Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, щодо процедури встановлення факту здійснення особою постійного догляду та скласти і надати позивачу новий акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, надавши оцінку наявним доказам суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню відповідно до наведених в рішенні підстав та у вищезазначений судом спосіб.
При цьому суд зауважує, що викладення судом зобов'язальної частини рішення в іншому формулюванні, ніж просить позивач, не впливає на зміст та обсяг захищеного права позивача.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України cуд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі - шляхом зобов'язання його подати у встановлений судом строк звіт про його виконання є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов'язком.
В даному ж випадку, суд не вбачає підстав для окремого встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, наголошуючи при цьому, що, відповідно до частин 2-3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Іллінецької міської ради понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Комісії із встановлення факту здійснення догляду Виконавчого комітету Іллінецької міської ради під час проведення процедури встановлення факту здійснення ОСОБА_1 постійного догляду за батьком.
Визнати протиправним та скасувати Акт про встановлення факту здійснення постійного догляду від 24 липня 2025 року, складений Комісією із встановлення факту здійснення догляду Виконавчого комітету Іллінецької міської ради, яким не підтверджено факту здійснення ОСОБА_1 постійного догляду за батьком.
Зобов'язати Виконавчий комітет Іллінецької міської ради в особі Комісії із встановлення факту здійснення постійного догляду повторно розглянути заяву та додані документи ОСОБА_1 , направлені на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 супровідним листом від 23.07.2025 № 1/3967, у відповідності та з дотриманням норм Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, щодо процедури встановлення факту здійснення особою постійного догляду та скласти і надати ОСОБА_1 новий акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Іллінецької міської ради.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Виконавчий комітет Іллінецької міської ради Вінницької області (вул. Соборна, 19, м. Іллінці, Вінницький район, Вінницька область, ЄДРПОУ 03333618)
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна