м. Вінниця
21 квітня 2026 р. Справа № 120/6396/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо внесення відомостей про порушення позивачем правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також щодо направлення звернення до Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області для здійснення адміністративного затримання та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; також встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Копію ухвали ( документ в електронному вигляді ) було надіслано одержувачу ІНФОРМАЦІЯ_1 в його електронний кабінет та доставлено 14.05.2025 о 23:49, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Проте, у встановлений судом строк відповідачем відзив на позовну заяву не подано, як і не надходило до суду заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, виходячи з вищенаведених положень КАС України, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, а відтак суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в письмовому провадженні, за наявними в ній матеріалами.
З"ясувавши доводи сторін, викладені в поданих заявах по суті справи, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доказам, суд встановив такі фактичні обставини.
ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з відомостями військово-облікового документу в застосунку Резерв+ ОСОБА_1 військово-облікові дані уточнено вчасно. Дата уточнення даних 06.02.2025. Категорія обліку: призовник.
Разом з тим, відповідачем внесено відомості про порушення позивачем правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Позивач, не погоджуючись з діями відповідача щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів, через свого представника звернувся із запитом до відповідача, в якому просив надати інформацію про наявність порушень правил військового обліку з боку позивача та у випадку наявності таких порушень належним чином засвідчені докази таких порушень; надати інформацію, щодо суті таких порушень та в чому вони полягають; чи притягувався до адміністративної відповідальності позивач.
Також вищевказаним адвокатським запитом, представник позивача просив у випадку відсутності кваліфікації, складу адміністративного правопорушення, а також відкритої адміністративної справи та винесеної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності виключити інформацію про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів за відсутністю складу правопорушення.
Відповідач листом від 14.04.2025 № 654 надав відповідь про те, що позивачу 22.02.2025 засобами поштового зв'язку "Укрпошта" рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення була надіслана повістка № 2604050, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов"язаних та резервістів про зобов"язання з"явитися 06.03.2025 року для уточнення даних, однак позивач не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 , чим порушив вимоги Закону України "Про оборону України" та Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", внаслідок чого позивач скоїв правопорушення і підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 3 статті 210-1 КУпАП.
Крім того, згідно з листом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 97576-2025 від 14.04.2025 встановлено, що 20.03.2025 в автоматичному режимі через електронний обмін до Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області надійшло звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів, а тому за захистом своїх прав звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною п'ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).
На виконання частини п'ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII), єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
З урахуванням зазначеного, відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних, при цьому, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У свою чергу, пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачено, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Таким чином, суд зазначає, що до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується листом відповідача на адвокатський запит представника позивача № 654 від 14.04.2025, ОСОБА_1 не було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку. Протокол про адміністративне правопорушення відносно нього не складався, постанова про адміністративне правопорушення не виносилась.
При цьому, незважаючи на відсутність факту притягнення до адміністративної відповідальності, у застосунку «РЕЗЕРВ+» (який є складовою Реєстру) відповідачем була відображена інформація про те, що позивачем «вчинено порушення правил військового обліку».
Суд зазначає, що Реєстр призначений для зберігання та обробки фактів, встановлених у законному порядку, зокрема факту притягнення до адміністративної відповідальності. Як наслідок, відсутність такого факту як винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності унеможливлює законне внесення до Реєстру відомостей про "порушення правил військового обліку".
Лист відповідача від 14.04.2025 не містить інформації про спосіб, порядок внесення відомостей про порушення правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, за яким діяв відповідач та яким нормативно-правовим документом керувався останній при такому внесенні.
А тому, на переконання суду, дії відповідача з внесення чи відображення такої інформації є безпідставними та протиправними, оскільки вони не ґрунтуються на положеннях Закону № 1951-VIII, який чітко визначає, які відомості можуть бути внесені до Реєстру.
Щодо аргументів відповідача про належне оповіщення позивача шляхом направлення повісток поштою, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 30-2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок № 560) повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть зокрема: друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 30-3 Порядку № 560 у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв'язку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.
В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім'я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім'я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.
Разом з тим, поштове відправлення з повісткою, про яке зазначає відповідач, направлялось на адресу позивача без опису вкладення, без зазначення відповідної інформації, передбаченої п. 30-3 Порядку №560.
Крім того, згідно з п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071) рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК».
Разом із тим, зміст відповіді відповідача від 14.04.2025 не містить жодних доводів щодо дійсного вручення позивачу повістки. Також не надано доказів, що позивач повідомлявся про необхідність з'явитися до відділення поштового зв'язку для отримання повістки по телефону та/або шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК».
Приписами ч. 2 ст. 77 КАС України визначено, що обов'язок доведення правомірності своїх дій покладається на суб'єкта владних повноважень, при цьому суд зауважує, що відповідач не довів факту належного оповіщення позивача у встановленому законом порядку.
Відтак, суд вважає, що внесення до Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку без законних на те підстав, а саме за відсутності факту притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, призводить до порушення прав позивача.
Суд також приймає до уваги, що згідно з відомостями військово-облікового документу в застосунку Резерв+ військово-облікові дані позивачем уточнено вчасно.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
З урахуванням вищенаведеного, приймаючи до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно позивача не складався, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не виносилась, суд дійшов висновку, що є протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 з внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, а також щодо направлення звернення до Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки вони вчинені без належних правових підстав, що прямо суперечить принципам законності, обґрунтованості та пропорційності дій суб'єктів владних повноважень, закріплених у статті 19 Конституції України та частині 2 статті 2 КАС України.
Частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
З огляду на протиправність дій відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, а також щодо направлення звернення до Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 суд вважає, що належним та ефективним способом захисту прав позивача буде зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 виключити зЄдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та повідомити Могилів-Подільський РВП ГУНП у Вінницькій області про відсутність підстав для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні в справі докази, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення звернення до Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомити Могилів-Подільський РВП ГУНП у Вінницькій області про відсутність підстав для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна