23 квітня 2026 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду в складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарях ОСОБА_4 , ОСОБА_5
за участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
представника потерпілого ОСОБА_8
законного представника потерпілого ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025262110000204 від 07.09.2025 року, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 01.04.2026 року, постановлену в порядку ст. 331 КПК України, щодо
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, який зареєстрований та проживає за адресою:
АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, який є особою із 3 групою інвалідності, на утриманні якого перебувають троє малолітніх дітей, раніше неодноразово судимого;
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, -
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 01.04.2026 року задоволено клопотання прокурора Кіцманського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_11 та продовжено обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, терміном до 30.05.2026 року включно.
Одночасно після застосування до обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою для забезпечення виконання ним обов'язків, визначених КПК України, визначено запобіжний захід у виді застави в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 99 840 (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сорок) гривень, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок.
ЄУНСС: 718/249/26 Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_12
НП: 11-кп/822/163/26 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покладено на обвинуваченого ОСОБА_10 , обов'язки, передбачені пунктами 1-3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 30 травня 2026 року включно.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк апеляційного оскарження на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 01.04.2026 року. Скасувати оскаржувану ухвалу суду та винести рішення, яким застосувати до його підзахисного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що слідчим суддею не досліджено і не надано оцінку матеріалам, пред'явлених прокурором на підтвердження викладених обставин.
Вказує, що зазначені в обвинувальному акті тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому склепіння черепа з переходом на основу та забоєм головного мозку потерпілого отримані не експертним шляхом.
Стверджує, що наведені в клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є лише припущенням прокурора, які жодним чином не підтверджені.
Вважає, що слідчим суддею не було належним чином взято до уваги те, що ОСОБА_10 позитивно характеризується за місцем свого проживання, та за місцем перебування під вартою, повністю дотримувався умов перебування під пробаційним наглядом з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1-3 ч. 2 п. 3 ч. 3 ст. 59-1 КК України, жодного разу їх не порушував, те, що він самостійно віднайшов роботу та працевлаштувався для утримання своїх трьох малолітніх дітей, яким щомісячно сплачував кошти в сумі 7 000 грн, стан його здоров'я, те, що він є особою із 3 групою інвалідності, на його утриманні перебувають троє малолітніх дітей.
В частині пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаного судового рішення зазначав, що повний текст ухвали від 01.04.2026 року в залі судового засідання не проголошувався. Копію повного тексту оскаржуваного рішення ним було отримано 02.04.2026 року, та в п'ятиденний термін ним було подану апеляційну скаргу, у зв'язку із чим вважає, що строк ним пропущено із поважних причин.
Від інших учасників судового розгляду апеляційних скарг та заперечень не надходило.
Також не надходила на адресу апеляційного суду і особиста заява від обвинуваченого ОСОБА_10 про бажання бути присутнім при апеляційному розгляді апеляційної скарги його захисника.
Заслухавши доповідь судді, який виклав суть ухвали суду першої інстанції та вимоги апеляційної скарги, позицію захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_7 , який просив суд скасувати оскаржуване рішення та винести нове, яким звільнити його підзахисного з під варти, та застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, позицію прокурора ОСОБА_6 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, думку представника потерпілого ОСОБА_8 та законного представника потерпілого ОСОБА_13 - ОСОБА_9 , які також заперечували проти задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить такого.
Згідно зі ст. 129 Конституції України, одною з основних принципів судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Положеннями пункту 3 частини 2 статті 395 КПК визначено, що апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення.
При цьому частиною 1 статті 117 КПК України встановлено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо він пропущений із поважних причин.
Відповідно до норм ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Апеляційним судом встановлено, що повний текст оскаржуваної ухвали було отримано захисником 02.04.2026 року.
Беручи до уваги вищевикладене та стислі терміни апеляційного оскарження та недопущення порушення права на захист, зокрема можливості оформлення та формування правової позиції у скаржника, апеляційний суд приходить до висновку щодо поважності причин пропуску на апеляційне оскарження, та вважає за необхідне поновити скаржнику - адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються, зокрема, під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Приписами ст. 331 KПК України встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Із наданих матеріалів справи слідує, що в провадженні Кіцманського районного суду Чернівецької області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025262110000204 від 07.09.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
В ході здійснення судового розгляду вказаного кримінального провадження прокурором було заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зсилаючись на продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Оскаржуваною ухвалою було задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому до 30 травня 2026 року включно, із визначенням застави у межах 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 99 840 (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сорок) грн.
З такою ухвалою погоджується і колегія суддів, оскільки суддею під час розгляду клопотання прокурора були в повній мірі досліджені обставини з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою, перевірено наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися та продовжують існувати і вони виправдовують тримання під вартою останнього, зважаючи на те, що судовий розгляд ще триває.
Так, на даний час виникла необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_10 , оскільки наявні підстави про те, що ризики продовжують існувати та не зменшились і свідчать про те, що останній може переховуватися від суду, оскільки він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за яке передбачено покарання до 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до десяти років. До того ж, відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України встановлена заборона звільнення від відбування покарання з випробуванням осіб, визнаних винними у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, які керували транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння. А той факт, що обвинувачений є батьком 3 неповнолітніх дітей, може надати йому змогу перетнути кордон у період воєнного стану та залишити межі України, незалежно від того, знаходяться малолітні діти на його утримані чи ні, оскільки у випадку наявності у чоловіка трьох неповнолітніх дітей значення має сам факт батьківства, а не їх перебування на його утриманні; незаконно впливати на неповнолітнього потерпілого ОСОБА_13 та свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які проживають з обвинуваченим в одному населеному пункті, а саме в с. Малятинці Чернівецького району Чернівецької області, є знайомими та друзями обвинуваченого. Потерпілий та свідки наразі ще не допитані судом; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується характером поведінки ОСОБА_10 , який одразу після вчинення кримінального правопорушення, не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду органи Національної поліції та заклади охорони здоров'я, не надав жодної медичної допомоги неповнолітньому потерпілому, який з ним перебував в одному транспортному засобі; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній вже двічі притягувався до кримінальної відповідальності.
Отже, вищевикладені обставини в їх сукупності, районний суд правильно оцінив, як ризики того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного, обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.
Запобіжний захід обирається з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного, обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Прохання апелянта про застосування до його підзахисного іншого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою є необґрунтованим, оскільки районним судом, при обранні основного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Твердження обвинуваченого про те, що висновки суду першої інстанції, які викладені судом у рішенні, не відповідають обставинам справи і що наведенні прокурором у клопотанні ризики є надуманими, не беруться судом до уваги, оскільки спростовуються вищенаведеним і наданими матеріалами провадження.
Наявність тих обставин, що ОСОБА_10 має постійне місце проживання за яким позитивно характеризується, як і за місцем перебування під вартою, те, що він самостійно віднайшов роботу та працевлаштувався для утримання своїх трьох малолітніх дітей, яким щомісячно сплачував кошти в сумі 7 000 грн, стан його здоров'я, те, що він є особою із 3 групою інвалідності, та його утриманні перебувають троє малолітніх дітей, хоча і мають місце, однак не є безумовними підставами для відмови в продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Окрім того, на думку колегії суддів, ці обставини в цьому випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки останнього.
Крім цього, не допустив районний суд порушень і при визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, адже саме такий розмір застави обумовлений тим ступенем довіри до обвинуваченого, при якому перспектива втрати застави буде для нього необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ним процесуальних обов'язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ст. 177 КПК України.
Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги, колегією суддів не встановлено.
Отже, суд апеляційної інстанції, виходячи з наведених в апеляційній скарзі мотивів, за наслідками апеляційного розгляду, не знаходить законних та обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваної ухвали чи зміни запобіжного заходу обвинуваченому.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 331, 404, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_7 про поновлення строку - задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 01.04.2026 року.
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_7 , залишити без задоволення, а ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 01.04.2026 року щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» терміном до 30 травня 2026 року включно, із визначенням застави, - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя доповідач: Судді
____________ _______________ ________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3