01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"18" січня 2011 р. Справа № 19/302-10
Розглянувши матеріали справи за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Біла Церква, Київська область
до Шкарівської сільської Ради Білоцерківського району Київської області, с. Шкарівка,
про визнання права власності
суддя Т. П. Карпечкін
від позивача - ОСОБА_1 (підприємець -паспорт НОМЕР_1 виданий міським відділом № 1 Білоцерківського МУ ГУМВС України в Київській області 17.01.1997 р.);
від відповідача - не з'явився;
обставини справи:
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Шкарівської сільської Ради Білоцерківського району Київської області про визнання права власності.
Провадження у справі було порушене відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 10 грудня 2010 року та призначено справу до розгляду на 20 грудня 2010 року.
За наслідками судового засідання яке відбулось 20 грудня 2010 року розгляд справи було відкладено до 18 січня 2010 року на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України про, що господарським судом Київської області винесено ухвалу від 20 грудня 2010 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він без відповідної проектно-кошторисної документації і дозволу перебудував будинок сторожки (приміщення охорони) розміром 3,20 х 4,90м., що розташований на орендованій земельній ділянці площею 0,143 га. за адресою: АДРЕСА_1. Державним науково-дослідним та проектно-вишукувальним інститутом «Ндіпроектреконструкція»надано висновок про те, що загальний технічний стан будинку сторожки (приміщення охорони) задовільний, будівля може експлуатуватися, розміщення будівлі не суперечить генеральному плану. Відділ містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Білоцерківської районної державної адміністрації та Шкарівська сільська рада не заперечують проти визнання права власності за Фізичною особою -підприємецем ОСОБА_1 на будинок сторожки (приміщення охорони) про, що зазначають письмово. Позивач просить суд визнати за ним право власності на нежитлову будівлю (сторожку) площею 11,7 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 10 грудня 2010 року та від 20 грудня 2010 року в засідання суду не з'явився, витребуваних документів не подав, у зв'язку з зазначеним суд вважає за можливе відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу без його участі за наявними в ній матеріалами.
Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи.
18 січня 2011 року відповідно до частини другої статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
5 січня 2001 року між Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (за договором -орендар) та Шкарівською сільською Радою Білоцерківського району Київської області (за договором -орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі договір).
На підставі зазначеного договору позивач користується земельною ділянкою загальною площею 0,143 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка була надана йому в оренду терміном на 28 років.
На зазначеній земельній ділянці згідно із дозволом на виконання будівельно - монтажних робіт, виданого інспекцією ДАБК Білоцерківського району від 7 жовтня 1999 року № 5/99 та проектом розробленим Білоцерківським філіалом проектного інституту «Ндніпроектреконструкція», позивачем було побудовано тимчасову відкриту автомобільну стоянку, яку було введено в експлуатацію 25 жовтня 2001 року згідно акту державної технічної комісії про прийомку в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.
В подальшому, а саме на протязі 2006 року позивачем з метою утеплення було самочинно без відповідної проектно-кошторисної документації перебудовано будинок сторожки розміром 3,20 х 4,90 м..
В матеріалах справи наявний висновок № 88 від 22 квітня 2009 року Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «Ндіпроектреконструкція»відповідно до якого загальний технічний стан будинку сторожки (приміщення охорони) задовільний, будівля може експлуатуватися, розміщення будівлі не суперечить генеральному плану.
Також в матеріалах справи наявний лист Відділу містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Білоцерківської районної державної адміністрації та Шкарівської сільської ради у відповідності до яких вони не заперечують проти визнання права власності за позивачем на нежитлову будівлю приміщення охорони.
Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. (частина перша та частина друга статті 376 Цивільного кодексу України).
Як зазначалось вище відповідач не заперечує прости визнання права власності за позивачем на нежитлову будівлю приміщення охорони, яка згідно висновку придатна до експлуатації.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 Цивільного кодексу України).
Таким чином позов підлягає задоволенню повністю.
Судові витрати відповідно до статті 44, статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати за Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_2, код НОМЕР_2) право власності на нежитлову будівлю (сторожку) площею 11,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Т.П. Карпечкін
Повне рішення складено 20 січня 2011 року