Справа № 338/544/26
Провадження №3/338/86/26
22 квітня 2026 року селище Богородчани
Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Решетов В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 2 (селище Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання та реєстрації АДРЕСА_1 , не працюючого, інваліда ІІІ групи, громадянина України, за адміністративне правопорушення передбачене ст. 1851 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 253438 від 10.04.2026 року, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 24.01.2026 біля 10 год. в с. Пороги Івано-Франківського району Івано-Франківської області, являючись організатором заходів «Бойківські коні», не отримав дозвіл на проведення вищезазначеного заходу від органів місцевого самоврядування.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1851 КУпАП, суду надані наступні докази, зібрані у справі та перевірені судом, зокрема:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 253438 від 10.04.2026 р., відповідно до якого ОСОБА_1 24.01.2026 біля 10 год., перебуваючи в с. Пороги Івано-Франківського району Івано-Франківської області, являючись організатором заходів «Бойківські коні», не отримав дозвіл на проведення вищезазначеного заходу від органів місцевого самоврядування (а.с. 2);
- копія постанови про закриття кримінального провадження від 25.03.2026р., відповідно до якої кримінальне провадження за ч.3 ст. 299 КК України, було закрито на підставі ч.1 п.2 ст. 284 КПК України (а.с. 3-4);
- копія витягу з ЄРДР, відповідно до якого було внесено відомості за фактом жорстокого поводження з тваринами, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 299 КК України (а.с. 5);
- копіями протоколів про допит свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.7-13);
- копія листа старости Порогівського старостинського округу Марії Фуфалько, зміст якої є нечитабельний (а.с.14);
- копія листа голови громадської організації «Краснопільське братство» ОСОБА_1 , відповідно до якого останній повідомив начальника ВП№2 селище Богородчани Олега Паламарчука про те, що за локацією між селами Пороги та Яблунька в період з 24 по 25 січня 2026 року відбудеться регіональний конкурс «Бойцовські коні».
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.1851 КУпАП передбачено відповідальність за порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій.
Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в умовах воєнного стану забороняється, зокрема, проведення страйків, масових зібрань та акцій.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, заходи правового режиму воєнного стану, зокрема, забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів.
Складом адміністративного правопорушення є передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення, та він становить собою сукупність головних, визначальних ознак, які є необхідними і достатніми для притягнення особи до відповідальності.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1851 КУпАП, виражається у порушенні встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій.
Диспозиція ч. 1 ст. 1851 КУпАП є бланкетною нормою, яка відсилає до норм закону, яким встановлено порядок організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій. Тому опис об'єктивної сторони такого адміністративного правопорушення (суть правопорушення) обов'язково повинна містити посилання на норми конкретного закону, яким(и) встановлюються відповідні правила та яких не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Проте у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі не міститься посилань на конкретний нормативно-правововий акт, норми якого у даному випадку були порушені.
Частина 1 статті 39 Конституції України гарантує громадянам право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи та демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Конституції України обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону та лише в інтересах національної безпеки й громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
У п. 54 рішення ЄСПЛ «Вєренцов проти України» наголошено на тому, що «Неможливо дійти висновку про те що «порядок», зазначений у 1851 КУпАП, був визначений достатньо точно для того, щоб надати заявникові можливість передбачити тією мірою, якою це було обґрунтовано обставинами, наслідки його дій. Процедури, запроваджені місцевими органами влади для регулювання організації та проведення демонстрацій у їхніх конкретних регіонах, здається, так само не забезпечують достатніх правових підстав з тієї самої причини відсутності загального акта парламенту, на основі якого можна було б розробляти документи місцевих органів влади». З огляду на це, ЄСПЛ у цій справі дійшов висновку, що притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 1851 КУпАП становило порушення його права на свободу мирних зібрань.
Як вбачається з протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 06.03.2026, представник органу місцевого самоврядування ОСОБА_2 (секретар Солотвинської селищної ради) достеменно знав про місце і час проведення конкурсу, мав можливість перед початком їх проведення оголосити про наявність заборони, однак вказане зроблено не було.
Відповідно до приписів ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Відповідно до положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться судом лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати ані фактичні обставини, ані кваліфікацію, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
При цьому слід звернути увагу на неконкретність викладених в протоколі обставин, а саме дозвільної процедури проведення конкурсу та відсутності конкретної частини ст. 1851 КУпАП в протоколі.
Суд законодавчо позбавлений права збирати докази вини (брати на себе функції обвинувачення). Це підтверджено не тільки міжнародним правом, але і національною судовою практикою. Принцип диспозитивності є одним із засадничих в українському та міжнародному судочинстві.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність в матеріалах справи належних і допустимих доказів, які б свідчили про порушення дозвільної процедури, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого невідомою частиною ст. 1851 КУпАП.
Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_2 (секретаря Солотвинської селищної ради) від 06.03.2026, звернення від організації «Краснопільське братство» надходило до Солотвинської селищної радидля проведення фестивалю «Бойківські коні», але Солотвинською селищною радою звернення не розглядалось та ніяких дозволів на проведення фестивалю не видавалось.
При цьому суд також звертає увагу, що чинним законодавством взагалі не передбачено право органу влади чи самоврядування не розглядати звернення або залишати звернення без розгляду. За наслідками розгляду будь-якого звернення має бути ухвалене рішення по суті. У даному випадку ОСОБА_1 вправі був очікувати на отримання від уповноваженої на вирішення цього питання установи відповіді стосовно проведення конкурсу. При цьому таке рішення могло містити як дозвіл, так і відмову у проведенні конкурсу чи фестивалю, у тому числі у зв'язку з порушенням встановленого порядку їх організації.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та надані суду докази, достовірно не свідчать про те, що конкурсне випробування «Переміщення дерев'яних колод на час», призвело до збору відповідної кількості осіб і дії ОСОБА_1 полягали у замислі та втіленні певного порядку дій для досягнення мети.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, а тому в ньому повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, а також дані, необхідні для розгляду справи по суті, зокрема про місце і час вчинення та суть правопорушення. Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1851 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 253438 від 10.04.2026 року долучено копії документів, а саме постанову про закриття кримінального провадження від 25.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 299 КК України. В постанові поводиться аналіз зібраних доказів стосовно скарги на жорстоке поводження з тваринами та слідчий приходить до висновку про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до витягу з ЄРДР та рапорту, попередня правова кваліфікація підпадала під ознаки ч.3 ст.299 КК України, за скаргою про жорстоке поводження з тваринами.
Протокол допиту в якості свідка ОСОБА_1 містить його пояснення щодо відсутності жорстокого поводження з тваринами під час проведення конкурсу. До протоколу додано підписаний головою ГО «Краснопільське братство» ОСОБА_1 лист про сутність випробування, яке полягає в тому, що кінь у запряжці тягне дерев'яну колоду на визначену дистанцію за мінімальний час із забезпеченням ветеринарного контролю перед та після випробування на безпечну дистанцію, з дотриманням вимог Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження».
Протокол допиту свідка ОСОБА_2 (секретаря Солотвинської селищної ради) містить пояснення про надходження до Солотвинської селищної ради звернення ГО «Краснопільське братство» для проведення фестивалю «Бойківські коні», але Солотвинською селищною радою звернення не розглядалось та ніяких дозволів на проведення фестивалю не надавалось. Дозвіл на проведення будь-яких масових заходів надається згідно рішення виконавчого комітету Солотвинської селищної ради. Свідку було відомо про проведення заходу, однак на самому заході свідок присутнім не був.
Лист старости Порогівського старостинського округу Марії Фуфалько неналежної якості копія, текст якої нечитабельний.
Листом №4 від 21.01.2026 року ГО «Краснопільське братство» ОСОБА_1 звернувся до поліції з проханням про забезпечення безпеки громадського порядку під час проведення регіонального конкурсу «Бойківські коні» за локацією між с. Пороги і с. Яблунька 24 - 25 січня 2026 року, із залученням ветеранів російсько-української війни.
Проаналізувавши та оцінивши долучені до протоколу матеріали, суд приходить до висновку про відсутність належних, допустимих та беззаперечних доказів, які б у своїй сукупності свідчили про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення.
З досліджених судом доказів не встановлено, на підставі яких даних співробітники поліції дійшли висновку про порушення ОСОБА_1 встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, як передбачає диспозиція ч. 1 ст. 1851 КУпАП.
До протоколу не додано жодного доказу, внаслідок дослідження якого можливо об'єктивно встановити фактичне проведення хоч якогось заходу чи конкурсу, який можна віднести до перелічених у статті 1851 КУпАП подій.
Суд звертає увагу, що не надано фотозображень чи відеозаписів, як найбільш інформативних доказів проведення заходу. З досліджених доказів, не вбачається допущення ОСОБА_1 порушення порядку організації чи проведення заходу.
Таким чином, надані суду докази, долучені до адміністративного матеріалу, не підтверджують факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-1 КУпАП, за викладених у протоколі обставин.
Долучені докази вказують на відсутність складу кримінального правопорушення та обумовлюють ухвалення постанови про закриття кримінального провадження від 25.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 299 КК України. Додані докази стосовно скарги на жорстоке поводження з тваринами не є достатніми для підтвердження вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185-1 КУпАП.
На переконання суду, долучені до адміністративного матеріалу докази є сумнівним та ґрунтуються на припущеннях, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Коробов проти України»).
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Таке положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Оцінивши отримані в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення докази, суд приходить до висновку про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1851 КУпАП, інкримінованого ОСОБА_1 ..
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи неконкретність викладеного в протоколі інкримінованого адміністративного правопорушення (обвинувачення), без зазначення конкретної частини статті 1851 КУпАП та враховуючи встановлені обставини недоведеності поза розумним сумнівом матеріалами справи факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1851 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.185-1, 245, 247, 251, 252, 283, 284, 288, 289 КУпАП, суд -
постановив :
Провадження у справі за протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 253438 від 10 квітня 2026 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.1851 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.В. Решетов