23 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 303/3027/26
провадження № 51-1452 впс 26
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 321-1, ч. 1 ст. 209 КК України, про направлення кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023000000000506 від 16 березня 2023 року стосовно останнього та ОСОБА_6 й ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321-1 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
установив:
До Касаційного кримінального суду (далі - ККС) у порядку ст. 34 КПК України надійшло клопотання захисника про направлення зазначеного кримінального провадження з Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області до Солом'янського районного суду м. Києва.
У клопотанні захисник зазначає, що наявні дві підстави, передбачені ст. 34 КПК України для направлення цього кримінального провадження до іншого суду, а саме: порушення правил територіальної підсудності та виняткові обставини, необхідні для забезпечення оперативності й ефективності провадження. Ключові слідчі дії, зокрема, обшуки, проведені у Солом'янському районі м. Києва, де проживає обвинувачений ОСОБА_5 , а досудове розслідування здійснювалось ГСУ НПУ, розташованим у цьому ж районі. Із первісного провадження було виділено окреме провадження, внесене до ЄРДР за № 12025000000001053 від 8 квітня 2025 року, яке вже перебуває у провадженні Солом'янського районного суду м. Києва, при цьому обидва провадження містять спільні докази та стосуються взаємопов'язаних епізодів. Захисник стверджує, що з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження, а також для перевірки кваліфікації дій обвинуваченого за ознакою повторності епізоди стосовно ОСОБА_5 мають розглядатися в одному суді, що фактично зумовлює подальше їх об'єднання.
Перевіривши наведені доводи, колегія суддів ККС дійшла висновку, що підстав для задоволення клопотання немає, з огляду на таке.
Під час дії воєнного стану, відповідно до положень ч. 9 ст. 615 КПК України, обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення.
Згідно з положеннями ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення.
Відповідно до обвинувального акта у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023000000000506 від 16 березня 2023 року дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 2 ст. 321-1 КК України та ч. 1 ст. 209 КК України. Більш тяжке кримінальне правопорушення - ч. 2 ст. 321-1 КК України, інкриміноване ОСОБА_5 , за останнім епізодом вчинено ним у Закарпатській області, м. Мукачево, що відноситься до Мукачівського міськрайонного суду. Тому доводи захисника про порушення територіальної підсудності є необґрунтованими.
Щодо доводів захисника про наявність виняткових випадків у цьому провадженні.
Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 34 КПК України, до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків.
У клопотанні захисник посилається на зазначену в обвинувальному акті адресу проживання у м. Києві. Проте цього не достатньо для реалізації зазначеної норми закону, оскільки за даними з ЄДРСР ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 5 березня 2025 року про продовження строку обов'язків у цьому провадженні місцем реєстрації ОСОБА_5 зазначено м. Мукачево, що узгоджується із місцем проживання, зазначених в обвинувальному акті щодо інших обвинувачених, які також мешкають у м. Мукачево.
Посилання захисника на проведення окремих слідчих дій у м. Києві тим самим органом досудового розслідування не може бути підставою для направлення первинного кримінального провадження, для подальшого об'єднання, оскільки по-перше, ці дії здійснювались в рамках іншого провадження, яке має власний предмет доказування, а по-друге, подальше можливе об'єднання не належить до виняткових випадків.
Отже, посилання захисника на оперативність та пов'язаність з іншими кримінальними провадженнями не спростовує імперативного правила визначення підсудності за місцем вчинення більш тяжкого злочину, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись вимогами ст. 34 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 321-1, ч. 1 ст. 209 КК України, про направлення кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023000000000506 від 16 березня 2023 року стосовно останнього та ОСОБА_6 й ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 321-1 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3