22 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 213/4660/23
провадження № 51-2324ск24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 ,
встановив:
Засуджена ОСОБА_4 звернулася до Суду з касаційною скаргою, зі змісту якої убачається, що вона не погоджується з постановленими щодо неї судовими рішеннями.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 Кримінальногопроцесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог пунктів 3, 4, 5 ч. 2 цієї статті.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 427 КПК передбачено, що у касаційній скарзі необхідно зазначити судові рішення, що оскаржуються.
Як убачається з касаційної скарги, засуджена у вступній її частині не конкретизує, які саме судові рішення вона оскаржує. Водночас зі змісту мотивувальної частини скарги видно, що засуджена не погоджується з постановленими щодо неї вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 січня 2024 року, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року, якою вказаний вирок залишено без змін, а також ухвалами Металургійного районного
суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 жовтня 2025 року та Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2026 року, постановленими
за результатами розгляду її заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вказаного вироку. Разом із тим, у прохальній частині скарги засуджена просить
про скасування лише вироку суду першої інстанції. З огляду на все вищенаведене неможливо зрозуміти, які саме судові рішення оскаржує засуджена.
При цьому варто зауважити, що якщо особа, яка подає касаційну скаргу, бажає оскаржити різні судові рішення, постановлені в різному порядку, вона вправі звернутися до суду із різними касаційними скаргами із наведенням відповідного обґрунтування щодо їх незаконності чи необґрунтованості.
Разом із тим, засудженій слід звернути увагу на строк на касаційне оскарження, визначений ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Так, відповідно до правил ч. 2 ст. 426 касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії цього рішення.
Як убачається з матеріалів провадження за касаційною скаргою, ухвалами колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 11 липня та 26 серпня
2025 року засудженій ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні її клопотань
про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року, якою вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 січня 2024 року щодо неї залишено без змін, та повернуто подані касаційні скарги.
Отже, строк на касаційне оскарження вироку Дзержинського районного суду
м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 січня 2024 року та ухвали Дніпровського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року засудженій ОСОБА_4 поновлено не було.
Якщо засуджена ОСОБА_4 бажає оскаржити зазначені вирок та ухвалу, вона може звернутись до суду касаційної інстанції із клопотанням про поновлення строку
на касаційне оскарження, у якому необхідно зазначити поважні причини його пропуску, тобто ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Лише у випадку поновлення судом строку на касаційне оскарження, вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 січня 2024 року та ухвала Дніпровського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року можуть бути предметом перегляду у касаційному порядку, що залишилось поза увагою засудженої ОСОБА_4 .
Що стосується ухвал Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 жовтня 2025 року та Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2026 року, постановлених за результатами розгляду заяви засудженої ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухваленого щодо неї вироку, то слід зазначити таке.
Якщо засуджена ОСОБА_4 бажає оскаржити вказані судові рішення, то вона має подати до суду касаційної інстанції касаційну скаргу, в якій необхідно зазначити
на виконання вимог п. 3 ч. 2 ст. 427 КПК, що саме ці судові рішення вона оскаржує.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Згідно вимог ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень
при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого
(ст. 414 КПК).
Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа,
яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами обох інстанцій при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Водночас слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, засуджена
у касаційній скарзі не навела конкретних порушень, допущених судами під час постановлення оскаржених судових рішень, як підстав, визначених ч. 1 ст. 438 КПК,
для їх скасування чи зміни із урахуванням положень статей 412-414 цього Кодексу.
Натомість засуджена у касаційній скарзі заперечила правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
При цьому колегія суддів звертає увагу засудженої на те, що суд касаційної інстанції позбавлений можливості надати доказам іншу оцінку, аніж ту, що її надали суди першої та апеляційної інстанцій. Зазначене, як убачається зі змісту касаційної скарги засудженої, залишилось поза її увагою.
Крім того, засуджена, вказавши у касаційній скарзі про невідповідність ухвали апеляційного суду положенням процесуального закону, не конкретизувала, на які саме доводи апеляційної скарги апеляційний суд, переглянувши ухвалу місцевого суду, відповідей у постановленому судовому рішенні не надав.
Крім цього, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Прохальна частина касаційної скарги має узгоджуватися з положеннями ст. 436 КПК, оскільки нечітке, суперечливе чи таке, що не відповідає наведеним вимогам, прохання скаржника унеможливлює прийняття судом касаційної інстанції відповідного рішення згідно вимог закону.
Положеннями ст. 436 КПК, визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Однак вимоги засудженої про одночасні скасування вироку місцевого суду та фактично про його зміну шляхом перекваліфікації її дій є суперечливими та такими, що
не узгоджуються з наведеними положеннями ст. 436 КПК та мотивувальною частиною касаційної скарги. При тому, що вказане судове рішення засуджена не може оскаржувати, допоки строк на його касаційне оскарження не буде поновлено.
Водночас варто зауважити, що засудженій необхідно визначитися, які саме судові рішення вона оскаржує та сформулювати до касаційного суду вимоги щодо цих судових рішень з урахуванням вищенаведених положень ст. 436 КПК.
Наявність цих недоліків, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття
касаційного провадження.
Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим
ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити касаційну скаргу засудженої без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків,
що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою,
яка подала касаційну скаргу.
Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК не додано усіх документів, які мають подаватися разом
з касаційною скаргою.
Крім цього, як убачається з документів, наданих засудженою разом із касаційною скаргою, у відповідній заяві вона порушує питання про призначення їй іншого безоплатного захисника.
З приводу заявленого клопотання суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Зважаючи на наявність у засудженої призначеного їй захисника, у випадку неналежного надання ним правової допомоги, засуджена може звернутись
до установи, якою такий захисник був призначений, із проханням замінити його на іншого, вказавши при цьому, у чому конкретно полягає неналежне виконання захисником своїх обов'язків.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.
У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3