Ухвала від 22.04.2026 по справі 991/1388/20

УХВАЛА

22 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 991/1388/20

провадження № 51-1352 ск 26

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

перевіривши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Вищого антикорупційного суду від 18 вересня 2024 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14 січня 2026 року,

установила:

У касаційній скарзі порушується питання про перегляд указаних судових рішень у касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що при зверненні не додержано п. 4 ч. 2, частин 3, 6 цієї статті.

Згідно з положеннями закону в касаційній скарзі має бути зазначено правове обґрунтування заявленої вимоги, адже суд касаційної інстанції є судом права; у силу ст. 433 КПК не досліджує доказів, не ревізує висновків щодо фактичних обставин, при вирішенні справи виходить із фактів установлених судами попередніх інстанцій та уповноважений скасувати чи змінити оспорювані рішення виключно на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК. Тому, заперечуючи законність судових рішень скаржниці належить викласти аргументи на підтвердження своєї позиції, відобразивши також у чому полягає допущення істотних порушень норм права судом апеляційної інстанції при перегляді вироку.

Цього не було враховано при зверненні до Верховного Суду.

Так, у поданій скарзі захисник просить скасувати вирок та ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Однак, заявляючи таку вимогу авторка скарги не обґрунтувала процесуальної необхідності нового судового розгляду з огляду на те, що на стадії апеляційного провадження сторона захисту мала іншу позицію, зокрема просила скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК. Разом із тим доводів, які би свідчили, що при залишенні апеляційної скарги без задоволення згаданий суд не зазначив відповідних підстав і мотивів прийнятогорішення, допустив істотні порушення положень гл. 31 розд. Vуказаного Кодексу скаржниця не навела. Не погоджуючись із оцінкою здобутих фактичних даних, захисник не викладає аргументів у розумінні статей 84-87, 94 КПК, котрими регламентовано докази і доказування.

Отже, у касаційній скарзі необґрунтовано незаконності постановленої ухвали й обов'язковості її скасування на підставі п. 1 ст. 438 КПК.

Водночас згідно з ч. 3 ст. 427 вказаного Кодексу, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Проте подана скарга не містить жодних застережень щодо цієї обставини.

При скеруванні скарги через підсистему «Електронний кабінет» було залишено поза увагою, що її функціонування у Касаційному кримінальному суді Верховного Суду здійснюється з урахуванням вимог процесуального законодавства. Відповідно до ст. 35 КПК, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, передбачених цим Кодексом, надати доказ надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам провадження копій наданих документів. На ці законодавчі приписи та ч. 6 ст. 427 указаного Кодексу теж не зважено.

Таким чином приписів ст. 427 КПК належно не виконано, що перешкоджає відкриттю касаційного провадження.

Тому на підставі ч. 1 ст. 429 вказаного Кодексу слід залишити касаційну скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, яка подала скаргу.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів

постановила:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Вищого антикорупційного суду від 18 вересня 2024 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14 січня 2026 року залишити безруху і встановити строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3