20 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 444/885/24
провадження № 61-4171ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 03 лютого 2026 року, у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Бурко Арсена Мохаммеда про звернення стягнення на нерухоме майно, яке не зареєстроване у встановленому законом порядку,
1. 25 березня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Львівського апеляційного суду
від 03 лютого 2026 року.
2. Касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України.
3. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
4. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права. Разом з тим, зазначення вказаної підстави касаційного оскарження не є виконанням вимог пункту 5 частини другої
статті 392 ЦПК України.
5. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України).
6. У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
7. Заявник не обґрунтовує у чому полягає порушення норм процесуального права, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою.
8. При цьому Верховний Суд не наділений повноваженнями замість заявника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які останній не навів у касаційній скарзі, або самостійно визначити конкретний випадок, передбачений частиною другою статті 389 ЦПК України, оскільки вказане свідчитиме про порушення принципу змагальності.
9. За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, та надати копії такої скарги відповідно до кількості учасників справи.
10. Згідно зпунктом 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
11. Касаційна скарга не містить даних про наявність або відсутність електронного кабінету у ОСОБА_1 , реєстраційного номеру облікової картки платника податків
(для фізичних осіб) за його наявності або номер і серії паспорта (для фізичних осіб - громадян України), адресу електронної пошти (за наявності).
12. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі має бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
13. Касаційна скарга не містить відомостей щодо приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Бурка А. М..
14. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються: документи, що підтверджують сплату судового збору
у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
15. До касаційної скарги не долучено документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
16. Згідно з підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду, яка подана фізичною особою, становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
17. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір"
судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
18. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить
3 328 гривень.
19. Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 665,60 грн (3 328 * 0,2).
20. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у
м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
21. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
22. Крім того, відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
23. Київським апеляційним судом ухвалено оскаржувану постанову 03 лютого 2026 року, однак вона не містить посилання на день складення повного судового рішення, тому останнім днем касаційного оскарження цієї постанови є 05 березня 2026 року.
24. Вказану касаційну скаргу заявник подав 25 березня 2026 року і заявляє клопотання про поновлення цього строку. В обґрунтування клопотання зазначає, що не зміг вчасно подати касаційну скаргу у встановлений законом строк у зв'язку з важкими сімейними обставинами, станом здоров'я та постійними повітряними тривогами.
25. Однак, наведені заявником причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження не дають достатніх підстав для визнання їх поважними.
26. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 жовтня 2020 року
у справі № 9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
27. У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року
у справі № 560/14349/23 зазначено, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
28. Разом з тим, питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Проте сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень без підтвердження заявником конкретних обставин, які унеможливили вчинення відповідної процесуальної дії у визначений законом строк. Посилання на постійні повітряні тривоги не може бути обґрунтованою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено
24 лютого 2022 року, і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли російською федерацією населених пунктів України, в тому числі об'єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських установ, комунальних служб та/або поштового зв'язку (див. постанову Верховного Суду від 15 серпня 2025 року у справі № 954/745/23). Доводи особи, що подає касаційну скаргу, щодо повітряних тривог не дають достатніх підстав для визнання їх поважними, оскільки такі події не носили постійного, безперервного характеру у період з 04 лютого 2026 року до 05 березня 2026 року.
29. Щодо посилання заявника на стан здоров'я, що зумовило пропуск строку на касаційне оскарження, Верховний Суд зазначає, що на підтвердження вказаних обставин заявником не було надано належних та достатніх доказів, які б підтверджували наведені заявником обставини. Долучені до касаційної скарги медичні документи про проходження обстеження заявником, виписка із медичної картки стаціонарного хворого не можуть бути прийняті судом касаційної інстанції, оскільки вони були складені задовго до постановлення оскаржуваної ухвали. На підтвердження важких сімейних обставин заявником не було надано належних та достатніх доказів, що також позбавляє суд перевірити їх поважність.
30. Касаційний суд зазначає, що безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта порушенням принципу стабільності судового рішення, що суперечить статті 129-1 Конституції України.
31. З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про неповажність зазначених заявником причин пропуску строку на касаційне оскарження.
32. Тому, заявник має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне провадження, в якій навести інші поважні підстави для поновлення такого строку, а також надати докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваної ухвали, а також подати виправлену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема зазначити відомості про відсутність або наявність у нього електронного кабінету, зазначити відомості про інших учасників справи, надати обгрунтування порушення судом норм процесуального права та надати копії такої скарги відповідно до кількості учасників справи. Крім того, заявник має надати докази на підтвердження сплати судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.
33. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
34. Крім того, відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження
на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
35. Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених
статтею 392 ЦПК України, а також подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, вона відповідно до вимог частини другої та третьої статті 393 ЦПК України залишається без руху.
36. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 03 лютого 2026 року залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Якщо заяви про поновлення строку на касаційне оскарження не буде подано заявником у встановлений судом строк це може бути підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
У разі невиконання у встановлений судом строк інших вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя А. А. Калараш