15 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 306/2288/22
провадження № 61-8451св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач -- Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Юність-84»,
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Новіковою Інною Станіславівною, на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 13 травня 2025 року у складі колегії суддів: Собослоя Г. Г., Джуги С. Д., Кожух О. А.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Юність-84» (далі - ОСББ «Юність-84») про визнання права власності в порядку спадкування.
Позовна заява мотивована тим, що 1 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат - ОСОБА_3 , на момент його смерті у нього у власності перебувала квартира АДРЕСА_1 , яка входить до кооперативного будинку, що належить ОСББ «Юність-84».
Брат був засновником кооперативу «Юність», який зараз перереєстровано у ОСББ «Юність-84». Після смерті брата виявилося, що будь-якого свідоцтва на квартиру він не мав і квартира за ним у державному реєстрі речових прав не зареєстрована.
Згідно з пояснень членів ОСББ він з моменту введення в експлуатацію будинку проживав сам у квартирі та повністю вніс її вартість. Крім того, сплачував комунальні послуги та членські внески, як член ОСББ. Вартість квартири згідно довідки спеціалістів складала 88 740 грн.
Звернувшись в державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, так як інших спадкоємців після смерті брата немає, їй було видано витяг про відкриття спадкової справи та повідомлено, що майно оформити у нотаріальній конторі неможливо через відсутність правовстановлюючих документів на квартиру.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті брата - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 16 грудня
2022 року у складі судді Ганчак Л. Ф. позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру
АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 у жовтні 2023 року звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 16 грудня 2022 року, в якій, зокрема, просив поновити йому строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 26 жовтня 2023 року задоволено клопотання особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_2 , про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Свалявського районного суду від 1 6грудня 2022 року та поновлено строк на його оскарження.
Відкрито апеляційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Юність-84» про визнання права власності в порядку спадкування за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Свалявського районного суду від 16 грудня 2022 року.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 13 травня 2025 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Свалявського районного суду від 16 грудня 2022 року.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що оскаржуваним рішенням районного суду не було вирішено питання прав та обов'язків заявника, оскільки рішенням Свалявського районного суду від 12 травня 2023 року, яке залишено без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року, у справі № 306/355/23 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог - Свалявська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2025 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_2 - адвокат Новікова І. С., посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 13 травня 2025 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, закриваючи апеляційне провадження у справі, пославшись на судові рішення у справі № 306/355/23,не врахував, що ОСОБА_2 оскаржив їх до суду касаційної інстанції та ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2024 року до постановлення апеляційним судом ухвали, було відкрито касаційне провадження за його касаційною скаргою на ці судові рішення. При цьому, позов було пред'явлено до неналежного відповідача, а коло спадкоємців районний суд не установив.
Відзиви на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2025 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
28 серпня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2026 року справу призначено до розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Новікової І. С., підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі
повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями реалізації права на судовий захист.
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною першою статті 352 ЦК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
З огляду на положення зазначених норм процесуального права, право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судом рішення впливає на їх права, обов'язки чи інтереси, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини (частина третя статті 1266 ЦК України).
Суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_2 є племінником ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та мав право на спадкування після останнього за правом представлення, оскільки його батько - ОСОБА_2 (рідний брат ОСОБА_3 ), помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до відкриття спадщини після дядька.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції послався на рішення Свалявського районного суду від 12 травня 2023 року, яке залишено без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року, у справі № 306/355/23, яким було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог - Свалявська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , а тому вказав, що спадкові права заявника рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 16 грудня 2022 року не порушені.
Проте, з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна, оскільки він був передчасним.
Так, ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2024 року, тобто до постановлення оскаржуваної ухвали апеляційного суду, було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на вказані судові рішення у справі № 306/355/23.
Тобто, на час ухвалення оскаржуваного судового рішення, ОСОБА_2 ще не вичерпав усі можливі законні шляхи для реалізації своїх прав, як спадкоємця після смерті ОСОБА_3 .
Верховний Суд звертає увагу на те, що положення законодавства України для ефективності їхнього застосування слід тлумачити з урахуванням принципу розумності (розсудливості) (див. пункт 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 201/13239/15-ц (провадження № 14-75цс22)).
Отже, справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи (див. пункт 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 170/129/21 (провадження № 14-97цс22)).
У тому числі з урахуванням принципу розумності повинні тлумачитися і норми процесуального права, так як згідно із частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Це узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судом апеляційної інстанції не було враховано вказаного та передчасно закрито апеляційне провадження за його апеляційною скаргою з формулюванням, що рішення районного суду у цій справі його прав не стосується.
Більш того, колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Верховного Суду від 24 вересня 2025 року у справі № 306/355/23 (провадження № 61-7749св24) касаційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено.
Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 12 травня 2023 року та Закарпатського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року скасовано.
Ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено.
Визначено ОСОБА_2 додатковий строк - два місяці з моменту ухвалення цієї постанови для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його дядька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказане підтверджує, що судове рішення апеляційного суду у справі, що переглядається, було передчасним, так як суд знав про відкриття касаційного провадження у справі № 306/355/23.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу
Враховуючи наведене, ухвалу апеляційного суду слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Новіковою Інною Станіславівною, задовольнити.
Ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 13 травня 2025 року скасувати та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк