22 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 760/27922/25
провадження № 61-5139ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України, треті особи: Президент України, Уповноважений Верховної ради з прав людини, про відшкодування шкоди,
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом.
03 листопада 2025 року Солом'янський районний суд міста Києва постановив ухвалу, якою справу прийняв до провадження та постановив розглядати її в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив підготовче судове засідання.
25 лютого 2026 року Солом'янський районний суд міста Києва постановив ухвалу, якою відмовив ОСОБА_1 у задоволенні його клопотань щодо:
визнання явки третіх осіб: Президента України та Уповноваженого Верховної ради з прав людини в підготовче судове засідання обов'язковою;
винесення ухвали щодо недопущення посадової особи Національного антикорупційного бюро України Івашка О. Л. до участі в судовому розгляді;
щодо винесення окремих ухвал.
Також вказаною ухвалою суд визначив третім особам у справі п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання пояснень на позовну заяву, які повинні відповідати частинам третій-шостій статті 178 ЦПК України, попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; відклав підготовче судове засідання.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
17 березня 2026 року Київський апеляційний суд постановив ухвалу, якою повернув ОСОБА_1 апеляційну скаргу на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 25 лютого 2026 року. Мотивував тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не входить до переліку ухвал, визначеного статтею 353 ЦПК України, на які можна подати апеляційну скаргу окремо від рішення суду.
16 квітня 2026 року ОСОБА_1 сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 11992/0/220-26 від 17 квітня 2026 року), у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 17 березня 2026 року і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив конституційні та процесуальні права заявника.
Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається (частина друга статті 352 ЦПК України).
Право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу, яку не можна оскаржити до ухвалення судом рішення щодо суті спору й окремо від такого рішення (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17).
Ухвала суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні клопотань про визнання явки учасників справи в судове засідання обов'язковою, про винесення ухвали щодо недопущення представника учасника справи до участі в судовому розгляді, про винесення окремих ухвал та про відкладення підготовчого засідання не входить до визначеного у частині першій статті 353 ЦПК України переліку ухвал, які можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Тому у разі, якщо учасник справи не погоджується з ухвалою суду першої інстанції про відкриття провадження у справі, застосовний припис частини другої вказаної статті про те, що заперечення на ухвали, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
За змістом пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Саме цим приписом керувався апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, які можна оскаржити окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження ухвал із питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, яке має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть зумовлювати невиправдані зволікання під час такого розгляду. Ця мета є правомірною.
Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись із апеляційною скаргою на ухвалу суду, яку за законом не можна окремо оскаржити в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 (пункти 27-28)).
У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).
Встановивши, що ухвала суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні клопотань позивача та відкладення підготовчого засідання не входить до визначеного у частині першій статті 353 ЦПК України переліку ухвал, на які апеляційну скаргу можна подати окремо від рішення суду, апеляційний суд обґрунтовано повернув апеляційну скаргу скаржника на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України. Таке застосування процесуальних норм є вочевидь правильним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення, зокрема пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України. Тому касаційну скаргу слід визнати необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 260, 261, 394 ЦПК України, Верховний Суд
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України, треті особи: Президент України, Уповноважений Верховної ради з прав людини про відшкодування шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 березня 2026 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов