15 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 175/4737/24
провадження № 61-12975св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І.Ю., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Головне управління Державної казначейської служби України
у Дніпропетровській області, Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Полтаві, Дніпропетровська обласна прокуратура,
розглянув клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Антонова Євгена Малековича та представника Дніпропетровської обласної прокуратури про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін,
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Територіального управляння Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві (далі - ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві), Дніпропетровської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн компенсації моральної шкоди.
Судовий збір віднесено за рахунок держави.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Апеляційні скарги ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, та Дніпропетровської обласної прокуратури задоволено.
Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2025 року скасовано.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Стягнуто ОСОБА_1 на користь ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, сплачений судовий збір у розмірі 1 453,44 грн.
Стягнуто ОСОБА_1 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури сплачений судовий збір у розмірі 1 453,44 грн.
У жовтні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Антонов Є. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 жовтня 2025 року справу призначено судді-доповідачу Коломієць Г. В., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2025 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У жовтні 2025 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
У листопаді 2025 року ТУ ДБР, розташоване у м. Полтаві, та Дніпровська обласна прокуратура подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просили відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін як таку, що ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до розпорядження заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 грудня 2025 року № 886/0/226-25, в зв'язку з відставкою судді Гулька Б. І. у справі № 175/4737/24 призначено повторний автоматизований розподіл.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 грудня 2025 року справу призначено судді-доповідачу Коломієць Г. В., судді, які входять до складу колегії: Луспеник Д. Д., Черняк Ю. В.
Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2026 року справу призначено до розгляду колегією у складі п'яти суддів.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Антонов Є. М. та у відзиві на касаційну скаргу представник Дніпропетровської обласної прокуратури просили розглянути справу у судовому засіданні з викликом сторін.
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Антонова Є. М. та представника Дніпропетровської обласної прокуратури про розгляд справи з викликом сторін необхідно відмовити з таких підстав.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим судом касаційної інстанції, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мають повноважень встановлювати факти справи, а тільки тлумачити відповідні юридичні норми.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з огляду на наявність необхідності у таких поясненнях.
Положення частин п'ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та не вирішує питань доказування у справі і не встановлює обставин справи.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції» (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78), § 25).
Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі «Axen v. Germany», § 28).
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Оскільки суд касаційної інстанції у межах касаційного провадження не ухвалював рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень у справі, і такої необхідності колегія суддів не вбачає, то підстав для розгляду справи з викликом сторін суд касаційної інстанції не знаходить.
Повідомлення учасників справи про час і місце розгляду справи здійснено шляхом розміщення інформації на офіційному вебпорталі судової влади.
Керуючись статтею 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у задоволенні клопотань представника ОСОБА_1 - адвоката Антонова Євгена Малековича та представника Дніпропетровської обласної прокуратури про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю.В. Черняк