Ухвала від 23.04.2026 по справі 914/1875/16

УХВАЛА

23 квітня 2026 року

м. Київ

cправа № 914/1875/16(914/1304/25)

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кібенко О.Р.,

розглянувши заяву ОСОБА_1

про відвід судді Жукова С. В. від розгляду справи № 914/1875/16(914/1304/25)

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 (колегія суддів: Панова І.Ю. - головуючий, Зварич О.В., Скрипчук О.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гетьман"

до ОСОБА_1

за участю третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2

про визнання недійсним договору поруки від 12.08.2015,

в межах справи №914/1875/16

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гетьман",

ВСТАНОВИВ:

1. В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/1875/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гетьман", провадження в якій порушено ухвалою від 26.07.2016.

2. У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Гетьман" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Солдаткіна Ігоря В'ячеславовича звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поруки від 12.08.2015, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Гетьман" та ОСОБА_1 .

3. Господарський суд Львівської області рішенням від 25.09.2025 у справі №914/1875/16(914/1304/25) у задоволенні позову відмовив.

4. Західний апеляційний господарський суд постановою від 03.03.2026 скасував рішення Господарського суду Львівської області від 25.09.2025 у справі №914/1875/16(914/1304/25). Прийняв нове рішення, яким позов задовольнив. Визнав недійсним договір поруки, укладений 12.08.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю фірми "Гетьман" та ОСОБА_1 .

5. 26.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 у справі №914/1875/16(914/1304/25).

6. Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2026 для розгляду справи №914/1875/16(914/1304/25) визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі: Жуков С.В. - головуючий, Картере В.І., Огороднік К.М.

7. Верховний Суд ухвалою від 08.04.2026 відкрив касаційне провадження у справі №914/1875/16(914/1304/25) за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.03.2026. Касаційну скаргу призначив до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20.05.2026 о 12:30 в приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: місто Київ, вулиця Олександра Копиленка, 6, зал судових засідань №330.

8. 17.04.2026 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Жукова С.В. від розгляду справи № 914/1875/16(914/1304/25).

9. В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 посилається на п.5 ч.1 ст.35 Господарського процесуального кодексу України та зазначає про те, що під час розгляду цієї справи в мережі Інтернет з'явилися резонансні журналістські розслідування, в яких прямо стверджується, що суддя, якому заявлено відвід, лобіює інтереси конкретної фінансової групи компаній U BASE, до якої входять Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю-БЕЙС" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "КАНТІЄРО", які мають статус кредиторів в основній справі №914/1875/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гетьман", і які є прямими вигодонабувачами від залишення в силі оскаржуваної постанови. При цьому, оскаржувана постанова винесена суддею апеляційної інстанції Пановою І.Ю., яку пов'язують із суддею Верховного Суду Жуковим С.В. стійкі родинно-професійні зв'язки, оскільки суддя Панова І.Ю. тривалий час працювала в одній незмінній колегії (трійці) у Вищому господарському суді України безпосередньо з ОСОБА_3 - матір'ю судді Верховного Суду Жукова С.В. Заявник наголошує, що суддя Жуков С.В. зазвичай заявляє самовідводи у справах, які раніше розглядалися за участю судді Любові Жукової. Враховуючи викладене, Юган Іван Олегович вважає, що існують об'єктивні сумніви в неупередженості судді Жукова С.В. і під час перегляду судових актів, ухвалених під головуванням Панової І.Ю.

10. ОСОБА_1 також зауважує, що під час розгляду основної справи про банкрутство №914/1875/16 суддею Жуковим С.В. вже було заздалегідь сформовано суб'єктивно негативне ставлення до нього як до кредитора. У 2023 році Касаційний господарський суд за участю судді Жукова С.В. розглядав касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "КАНТІЄРО" у даній справі, проте жодного разу не повідомив ОСОБА_1 ні про відкриття провадження, ні про дати засідань, а також не направляв йому відповідні ухвали та постанову від 05.07.2023. Колегія суддів за участю ОСОБА_4 винесла ухвалу від 13.05.2024, якою відмовила заявнику в поновленні строків та фактично позбавила його доступу до правосуддя.

11. Верховний Суд ухвалою від 21.04.2026 визнав необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Жукова С.В. від розгляду справи №914/1875/16(914/1304/25); передав справу №914/1875/16(914/1304/25) на автоматизований розподіл для визначення судді в порядку, встановленому ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України.

12. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2026 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Жукова С.В. від розгляду справи №914/1875/16(914/1304/25) передано на розгляд судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Кібенко О.Р.

13. Розглянувши зазначену заяву, Верховний Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.

14. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

15. В силу положень частин 2 та 3 ст.38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

16. Відповідно до ч.1 ст.35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

17. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст.36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частини 2, 3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України).

18. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України).

19. Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини зазначає, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

20. Відповідно до частин 1 та 2 ст.48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

21. За змістом ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2000 у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96).

22. Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення від 24.05.1989 у справі "Хаушильд проти Данії" (Hauschildt v. Denmark), заява №10486/83).

23. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

24. Отже, особа яка подала заяву про відвід судді (суддів), повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді (суддів) у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Крім того, заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

25. При цьому не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджені належними і допустимими доказами. Не є підставами для відводу судді також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, а також обставини, пов'язані з прийняттям суддями процесуальних рішень, рішень або окремих думок у інших справах (в силу імперативного положення ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України).

26. Втім, заява ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Жукова С.В. від розгляду справи №914/1875/16(914/1304/25) обґрунтована саме припущеннями і не містить доводів та обставин, які дійсно викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Жукова С.В., а також автоматично не свідчить про його упередженість, необ'єктивність чи заінтересованість у справі, рішення у якій ще не прийняте.

27. Одним з найважливіших принципів судочинства є nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявника не влаштовує.

28. Подання заявником скарги до Європейського суду з прав людини є його правом. Реалізація особою такого права не зумовлює виникнення обставин, які можуть викликати сумніви у неупередженості або об'єктивності судді (суддів). Інше тлумачення фактично призвело би до можливості сторони обирати суддю у своїй справі.

29. Верховний Суд додатково наголошує, що згідно із ч.1 ст.34 Господарського процесуального кодексу України питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів.

30. Також, відповідно до положень ст.198 Господарського процесуального кодексу України при колегіальному розгляді справи головуючим у судовому засіданні є суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час розподілу справи. Головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

31. Судові рішення у справі №914/1875/16, а саме постанову від 05.07.2023 та ухвалу від 13.05.2024 про відмову в поновленні процесуальних строків, на які посилається заявник, було ухвалено (постановлено) колегією суддів у складі: Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я.

32. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Жукова С.В. від розгляду справи №914/1875/16(914/1304/25) необхідно відмовити.

Керуючись статтями 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Жукова С.В. від розгляду справи №914/1875/16(914/1304/25).

Ухвала набирає сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя О. Кібенко