09 квітня 2026 року
м. Київ
Cправа № 14/169-нр(915/863/25)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Жукова С. В., Картере В. І.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
представники Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом": Кухарчук Л. М., Островська Т. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Юженергобуд" (вх. № 1214/2026)
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2026
у складі колегії суддів: Діброви Г. І. - головуючого, Богацької Н.С., Савицького Я.Ф.
у справі № 14/169-нр(915/863/25)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Юженергобуд"
до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про внесення змін до договору генпідряду № 144-2007 від 08.05.2007,
Спір у цій справі виник щодо внесення змін до договору про закупівлю робіт за державні кошти у частині збільшення ціни робіт.
Обставини справи
1. 08.05.2007 за рішенням тендерного комітету Відокремленого підрозділу Южно-Українська атомна електрична станція Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" Відкрите акціонерне товариство "Юженергобуд" було визнано переможцем конкурсу з проведення відкритих торгів із зменшенням ціни на закупівлю за державні кошти будівельно-монтажних робіт по об'єкту Реконструкції системи технічного водопостачання. Робота блоків 1...3 на Ташлицькому водосховищі і бризкальних басейнах.
2. 08.05.2007 за № 144-2007 між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" як замовником та Відкритим акціонерним товариством "Юженергобуд", як генпідрядником, був укладений договір генпідряду Реконструкція системи технічного водопостачання. Робота блоків 1…3 на Ташлицькому водосховищі та бризкальних басейнів (далі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручив, а генпідрядник прийняв на себе зобов'язання виконати визначені цим договором будівельно-монтажні роботи, а замовник зобов'язався прийняти від генпідрядника закінчені роботи та оплатити їх вартість відповідно з умовами договору.
3. У Договорі сторони визначили строки виконання робіт, можливість їх зміни за певних обставин.
4. Відповідно до пункту 18.2 Договору строк його дії починає свій перебіг з моменту, який визначений у п.2.1 цього договору та закінчується 31.12.2010.
5. Умовами розділу 3 Договору його учасники визначили договірну ціну. Так, пунктом 3.1 встановлено, що загальні вартість робіт по договору визначається на підставі узгоджених і затверджених сторонами кошторисів і погодженої на момент підписання договірної ціни. Договірна ціна є динамічною, формується генпідрядником та узгоджується замовником у відповідності до ДБН Д.1.1-1-2000.
6. Вартість виконуваних генпідрядником робіт орієнтовно становить 182 008 736,40 грн. Договірна ціна є динамічною, формується генпідрядником з залученням субпідрядних організацій і узгоджується з замовником у відповідності з розділом ДБН Д.1.1-1-2000 (пункти 3.2, 3.3 Договору).
7. У пункті 3.5 Договору сторони погодили, що договірна ціна може змінюватись у випадках: при зміні проектно-кошторисної документації; при виникненні обставин непереборної сили надзвичайні обставини та події, які не можуть бути передбачені сторонами під час укладання договору; при зростанні після укладання цього договору цін на ресурси, які забезпечує генпідрядник, а також послуг, що надаються йому третіми особами з підтвердженням належним чином; при зміні чинного законодавства в частині податків, зборів, середньомісячної заробітної плати, які враховуються у вартості робіт; при зміні адміністративно-господарських витрат; при зміні нормативів прибутку; при зміні рівня затрат на загально-виробничі витрати.
8. Надалі сторони неодноразово відповідними додатковими угодами вносили зміни до договору, зокрема, у частині термінів виконання робіт, вартості робіт, порядку розрахунків за Договором, строку дії договору.
9. Додатковою угодою №2 від 22.04.2015 замовник та генпідрядник домовились внести зміни, зокрема, у пункт 3.3 викладено в наступній редакції: договірна ціна є динамічною, визначається відповідно до положень ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, що передбачає однорівневу систему ціноутворення в будівництві. Остаточна ціна договору визначається з урахуванням фактично виконаного обсягу робіт та фактичних витрат підрядника на придбання матеріальних ресурсів у порядку, визначеному умовами договору, але не може перевищувати договірної ціни, заявленої у договорі.
10. За рішенням суду від 06.12.2016 у справі № 915/352/16 внесено зміни до Договору, а саме, змінено ціну договору відповідно до вартості будівельних робіт, встановлених розпорядженням Кабінету Міністрів України №49-р від 13.01.2016, та експертного висновку (пункт 3.2 Договору), а також змінено пункт 18.2 в частині закінчення строку договору, а саме: до 12.03.2019.
11. За рішенням суду від 19.06.2018 у справі № 915/230/18 до Договору вносено зміни, а саме: пункт 3.2 Договору викладено у наступній редакції: "3.2 Вартість доручених до виконання генпідрядником робіт орієнтовно складає 2 660 213 547,60 грн у т.ч. ПДВ (20%) 443 367 924,60 грн, згідно експертного звіту. Фактичне виконання робіт станом на 01.06.2018 становить 665 845 926,50 грн.".
12. Додатковою угодою № 28 від 13.04.2022 на підставі пункт 5.3 договору (в редакції додаткової угоди № 3), пункт 3.2 договору викладено в такій редакції: "Вартість доручених до виконання генпідрядником робіт складає 5 072 536 672,00 грн в т.ч. ПДВ 20% - 845 778,87 грн та внесено зміни в пункту 18.2 договору, яким продовжено строк договору до 31.12.2023.".
13. Додатковою угодою № 37 від 11.10.2023 пункт 3.2 договору викладено в такій редакції: "Вартість доручених до виконання генпідрядником робіт складає 4725624919,09 грн в т.ч. ПДВ 20 % - 498 511 025,96 грн.".
14. 06.05.2025 Приватне акціонерне товариство "Юженергобуд" (далі - ПрАТ Юженергобуд") листом № 587-2025 направило до Відокремленого підрозділу "Атомпроектінжиніринг" (далі - філія "АПІ") Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - АТ "НАЕК "Енергоатом") для погодження додаткову угоду від 06.05.2025 № 41, в якій генпідрядник запропонував внести зміни до Договору в частині збільшення вартості доручених до виконання робіт до 7 071 631 495,09 грн.
15. Необхідність внесення означених змін мотивоване зростанням вартості матеріально-технічних ресурсів, підвищенням рівня заробітної плати в будівництві на основі Проекту коригування кошторисних розрахунків вартості будівництва за темою: Реконструкція системи технічного водопостачання. Робота блоків 1...3 на Ташлицькому водосховищі та бризкальних басейнів. Розробленим генеральною проектною організацією по даному об'єкту.
16. 08.05.2025 замовник повернув проект додаткової угоди від 06.05.2025 № 41. Посилаючись на частину п'яту статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначив, що істотні умови договору, а саме: збільшення вартості робіт, не можуть змінюватися після його підписання, до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі.
17. Щодо ПрАТ "Юженергобуд" порушено справу про банкрутство №14/169нр, яка станом на дату звернення до Господарського суду Миколаївської області з цим позовом перебуває на стадії розпорядження майном боржника.
Короткий зміст позовних вимог
18. У червні 2025 року ПрАТ "Юженергобуд" звернулося до суду з позовом (з урахуванням уточнень) до АТ "НАЕК "Енергоатом", в якій просило внести зміни до договору генерального підряду "Реконструкція системи технічного водопостачання. Робота блоків 1...3 на Ташлицькому водосховищі та бризкальних басейнів" від 08.05.2007 №144-2007, а саме: пункт 3.2. Договору викласти в такій редакції:
19. "Вартість доручених до виконання генпідрядником робіт орієнтовно складає 7 071 631 495 грн 09 коп., у т.ч. ПДВ (20%) 889 512 121 грн 96 коп., згідно експертного висновку.
20. Фактичне виконання робіт станом на 01.05.2025 становить 4 226 915 893 грн 13 коп., крім того ПДВ 498 471 425 грн 96 коп. Всього виконано з ПДВ - 4 725 387 319 грн 09 коп. Залишок до виконання складає 1 955 203 480 грн, крім того ПДВ - 391 040 696 грн. Всього з ПДВ - 2 346 244 176 грн.".
21. На обґрунтування заявленого позову ПрАТ "Юженергобуд" зазначило, що умовами договору передбачена можливість змінити договірну ціну у випадках, зокрема, зміни проектно-кошторисної документації; зростанні після укладання договору цін на ресурси, які забезпечує генпідрядник, а також послуг, що надаються йому третіми особами з підтвердженням належним чином; зміні законодавства в частині податків, зборів, середньомісячної заробітної плати, які враховуються у вартості робіт; зміні адміністративно-господарських витрат, нормативів прибутку та рівня затрат на загально-виробничі витрати.
22. Позивач також зазначає, що ним вживалися заходи для врегулювання питання внесення змін до договору в позасудовому порядку, зокрема шляхом направлення відповідачу проєкту додаткової угоди щодо приведення договірної ціни у відповідність до фактичних витрат і обсягів виконаних робіт. Однак відповідач відмовився від підписання таких змін, посилаючись, зокрема, на відсутність передбаченого раніше механізму погодження змін ціни договору, що свідчить про недосягнення сторонами згоди щодо зміни істотних умов договору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
23. 21.07.2025 рішенням Господарського суду Миколаївської області позов задоволено у повному обсязі; внесено зміни до договору генерального підряду "Реконструкція системи технічного водопостачання. Робота блоків 1…3 на Ташлицькому водосховищі та бризкальних басейнів" від 08.05.2007 №144-2007.
24. Суд першої інстанції зазначив, що пропозиція позивача щодо збільшення ціни договору генпідряду у 2025 році мотивована значним підвищенням вартості матеріальних ресурсів, а також збільшення рівня кошторисної заробітної плати, що підтверджено експертним звітом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська міжрегіональна будівельна експертиза" від 29.04.2025 №ЕХ01:4013-7284-8534-5058.
25. За висновком суду першої інстанції, позивач вправі вимагати внесення до договору запропонованих змін, оскільки ці зміни викликані об'єктивною ситуацію, яка виникла, в тому числі, не з вини позивача чи відповідача, оскільки чинність договору (разом із результатами тендеру) оскаржувалась Закритим акціонерним товариством "Укратоменергобуд", що стало предметом розгляду справи № 9/1008/07 у Господарському суді Миколаївської області. У зв'язку з цим процедура закупівлі робіт та послуг за договором генпідряду була зупинена та фактично, ПрАТ "Юженергобуд" розпочало виконання робіт лише у 2015 році.
26. Суд першої інстанції зазначив, що в ході розгляду справи № 915/352/16 були отримані письмові пояснення від Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, а також Кабінету Міністрів України, відповідно до яких встановлено, що перелік об'єктів та обсяги робіт по проекту 2005 року та 2016 року залишились без змін. Таким чином, предмет договору не змінився, відповідно, проведення нової тендерної процедури недоцільне. Оплата (розрахунок) за виконані будівельні роботи повинна здійснюватися у відповідності до розділу 3 та розділу 10 договору №144-2007 з урахуванням фактичної їх вартості на момент виконання.
27. При ухваленні рішення суд також взяв до уваги те, що відновлення робіт за договором генпідряду надасть можливість позивачу, в разі належного виконання обов'язків з боку відповідача, уникнути банкрутства, погасити в повному обсязі наявну конкурсну кредиторську заборгованість та відновити свою платоспроможність, що позитивно вплине на відновлення майнових інтересів кредиторів підприємства-боржника.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
28. 10.02.2026 постановою Південно-західного апеляційного господарського рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.07.2025 у справі № 14/169-нр (915/863/25) скасовано. У позові ПрАТ "Юженергобуд" відмовлено.
29. За висновком суду, укладений між сторонами правочин є договором генерального підряду та підпадає під правове регулювання Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".
30. Водночас суд апеляційної інстанції виходив з того, що при визначенні права сторін на внесення змін до договору слід керуватися як нормами права, які були чинні на момент укладання договору, так і умовами договору, які погоджені сторонами. Зазначив, що до правовідносин повинно застосовуватись законодавство, чинне на момент виникнення таких правовідносин, а саме, у разі визначення права сторін на внесення змін до договору (укладання додаткової угоди), суди повинні вирішити питання відповідності додаткової угоди нормам законодавства на момент її укладання, оскільки укладання додаткової угоди спрямоване на зміну, припинення або виникнення правовідносин, які повинні відповідати чинному законодавству.
31. При цьому суд зазначив, що на момент звернення до суду з цим позовом діяв Закон України "Про публічні закупівлі", яким не встановлено правових підстав для зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання з підстав, наведених позивачем.
32. Судом апеляційної інстанції зазначив, що договір генерального підряду був укладений сторонами в 2007 році. В період дії договору до нього неодноразово вносилися зміни, у тому числі, стосовно визначення договірної ціни, що призвело до її збільшення зі 182 008 736,40 грн (з ПДВ) до 5 072 536 672 грн. За оцінкою суду, вимоги позивача про внесення змін до умов договору в частині чергового збільшення договірної ціни не відповідають критеріям добросовісності, справедливості та розумності та не доведені належними засобами доказування.
А. Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
33. У касаційній скарзі ПрАТ "Юженергобуд" просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 та залишити в силі рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.07.2025 у справі № 14/169-нр (915/863/25).
34. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував частину другу статті 34 закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" за відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми.
35. За доводами скаржника, жоден із даних нормативно-правових актів не передбачає можливості зміни істотних умов договору з інших підстав, натомість нормами частини другої статті 34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" був передбачений випадок зміни істотних умов договору - коригування ціни договору за умови дотримання певної процедури, а саме: отримання позитивного висновку Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель, що діяла при Рахунковій палаті.
36. З моменту втрати чинності Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (02.04.2008) отримання висновку зазначеної Комісії є неможливим, проте, на переконання, цей факт не може обмежувати права сторони вимагати зміни ціни договору, укладеного в період часу, коли таке коригування законодавством допускалося.
37. Враховуючи викладене, скаржник наголошує на тому, що сторони договору вправі вимагати внесення до договору запропонованих змін, оскільки ці зміни викликані об'єктивною ситуацію, яка виникла, в тому числі, не з вини позивача чи відповідача, оскільки чинність договору (разом із результатами тендеру) оскаржувалася третьою особою, у зв'язку з чим позивач розпочав виконання робіт лише у 2015 році. Наразі фактично обсяги будівництва так само залишаються незмінними, а збільшення ціни договору спричинено значним збільшенням вартості матеріальних ресурсів та збільшенням кошторисної заробітної плати.
38. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано послався на висновки, Верховного Суду у постанові від 27.06.2023 у справі № 916/744/18 з огляду на відмінність правового регулювання правовідносин у справі № 916/744/18 з правовідносинами у цій справі.
39. ПрАТ "Юженергобуд" зазначає також, що суд апеляційної інстанції взагалі не встановив будь-яких проявів порушення принципів добросовісності, визначених у постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), від 03.08.2022 у справі № 910/5408/21.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
40. У відзиві АТ "НАЕК "Енергоатом" заперечує проти доводів касаційної скарги та зазначає, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для внесення змін до договору. На його думку, позивач не довів наявності передбачених законом умов для зміни договору у зв'язку з істотною зміною обставин, зокрема їх непередбачуваність, неможливість усунення та істотне порушення балансу інтересів сторін. Відповідач наголошує, що порядок зміни істотних умов договору про закупівлю є спеціально врегульованим, а тому не може бути змінений поза встановленими законом межами.
41. Крім того, відповідач зазначає, що апеляційний суд належним чином дослідив обставини справи та надав оцінку зібраним доказам, тоді як доводи скаржника фактично зводяться до їх переоцінки. Також відповідач вказує, що відсутність на сьогодні передбаченого раніше механізму погодження змін ціни (у зв'язку з ліквідацією відповідної комісії) не створює правових підстав для зміни договору судом, оскільки не скасовує вимог законодавства щодо незмінності істотних умов договору про закупівлю поза встановленими випадками.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
42. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
43. Суди попередніх інстанцій встановили, що 08.05.2007 між сторонами було укладено договір за результатами закупівлі робіт за державні кошти.
44. Причиною виникнення цього спору стало недосягнення між сторонами згоди щодо внесення змін до цього договору, а саме: пункту 3.2 у частині збільшення орієнтовної вартості доручених до виконання генпідрядником робіт до 7 071 631 495,09 грн.
45. Своє право на збільшення ціни договору позивач обґрунтовував зростанням вартості матеріально-технічних ресурсів, підвищенням рівня заробітної плати, та початком виконання обумовлених договором робіт лише у 2015 році внаслідок судового оскарження спірного договору.
46. Відповідно до частини п'ятої статті 179 Господарського кодексу України (тут і далі, що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, а також вирішення спору в суді першої інстанції, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню.
47. Відповідно до частини першої статті 183 Господарського кодексу України договори за державним замовленням укладаються між визначеними законом суб'єктами господарювання - виконавцями державного замовлення та державними замовниками, що уповноважені від імені держави укладати договори (державні контракти), в яких визначаються господарські зобов'язання сторін та регулюються відносини замовника з виконавцем щодо виконання державного замовлення.
48. Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
49. Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
50. Відповідно до частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
51. Згідно з частинами першою, другою та четвертою статті 652 ЦК України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
52. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
53. Зі змісту вказаної норми вбачається, що, укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте, під час виконання договору можуть виявлятись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватись будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору. Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
54. Істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у зміні договірного зобов'язання таким чином, що його виконання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків.
55. Такі висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 910/13557/21.
56. Згідно з частиною другою статтею 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
57. Пунктом 3.3 Договору передбачено, що договірна ціна є динамічною, формується генпідрядником з залученням субпідрядних організацій і узгоджується з замовником у відповідності з розділом ДБН Д.1.1-1-2000.
58. А пунктом 3.5 Договору передбачено, що договірна ціна може змінюватись у випадках: при зміні проектно-кошторисної документації; при виникненні обставин непереборної сили надзвичайні обставини та події, які не можуть бути передбачені сторонами під час укладання договору; при зростанні після укладання цього договору цін на ресурси, які забезпечує генпідрядник, а також послуг, що надаються йому третіми особами з підтвердженням належним чином; при зміні чинного законодавства в частині податків, зборів, середньомісячної заробітної плати, які враховуються у вартості робіт; при зміні адміністративно-господарських витрат; при зміні нормативів прибутку; при зміні рівня затрат на загально-виробничі витрати.
59. Суди попередніх інстанцій встановили, що на момент укладення Договору сторони керувалися Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", який втратив чинність 02.04.2008.
60. За змістом частини третьої статті 5 ЦК України новий акт цивільного законодавства застосовується лише до тих прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності, новий акт не застосовується до вже існуючих правовідносин.
61. Тому до спірних правовідносин, зокрема в частині наявності права на внесення змін до договору, підстав та порядку їх внесення, окрім положень договору, підлягає застосуванню Закон України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".
62. У частині другій статті 34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" було передбачено, що замовник укладає договори про закупівлю після затвердження відповідного бюджету. Істотною умовою договору про закупівлю є можливість зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції, у порядку, передбаченому цим Законом, та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю, крім випадків, коригування ціни договору в разі отримання відповідного позитивного висновку Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель.
63. Отже, наведена норма передбачала можливість коригування (зміни) ціни договору в разі отримання відповідного позитивного висновку Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель.
64. Позивач зазначав, що з огляду на втрату чинності цього Закону та припиненням діяльності вказаної Комісії, наразі відсутні правові механізми внесення відповідних змін до Договору.
65. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що відповідно до умов договору та Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" сторони мають право на зміну ціни договору.
66. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що при вирішенні спору у цій справі суд апеляційної інстанції також керувався правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23.04.2019 у справі № 916/743/18, в якій договір у сфері публічних закупівель між сторонами було укладено у період дії під час дії Закону України "Про здійснення державних закупівель", а спір щодо внесення змін до договору виник під час дії Закону України "Про публічні закупівлі".
67. У наведеній постанові Верховний Суд зазначив, що судам попередніх інстанцій при вирішенні питання щодо права сторін на внесення змін до договору слід керуватися як нормами права, які були чинними на момент укладення договору, так і умовами договору, які погоджені сторонами. При цьому, суди мають враховувати, що у разі встановлення наявності у сторін права на внесення змін до договору (укладення додаткової угоди) суди повинні вирішити питання відповідності додаткової угоди з відповідними змінами до договору нормам законодавства, яке є чинним саме на момент її укладення, оскільки укладення додаткової угоди спрямоване на зміну, припинення або виникнення правовідносин, які повинні відповідати чинному законодавству. Водночас невідповідність окремих пунктів угоди законодавству не свідчить про невідповідність законодавству всієї угоди, оскільки суд не позбавлений права змінити або вилучити відповідні пункти з угоди.
68. Правовий висновок подібного змісту наведений і в постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 916/744/18.
69. Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції були обґрунтовано враховані такі висновки, оскільки у наведених справах, як і у справі, що розглядається, на час виникнення спору щодо внесення змін до договору у сфері публічних закупівель втратив чинність закон, яким сторони керувалися при укладенні договорів, а на момент ініціювання відповідних змін діяв наразі чинний Закон України "Про публічні закупівлі". Тож відмінність у правовому регулювання правовідносин на момент укладення договорів у сфері публічних закупівель у наведених справах не є визначальною при вирішенні цього спору.
70. Cуд касаційної інстанції зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції у цій частині ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та відповідають правовому підходу, викладеному у постановах Верховного Суду у справах № 916/743/18 та № 916/744/18 щодо необхідності вирішення питання відповідності додаткової угоди з відповідними змінами до договору нормам законодавства, яке є чинним саме на момент її укладення.
71. Саме такий підхід покладено в основу оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, який обґрунтовано виходив із необхідності перевірки спірної додаткової угоди на відповідність законодавству, чинному на час її укладення, та дійшов висновку про відсутність правових підстав для внесення змін до договору у запропонованій позивачем редакції.
72. Доводи касаційної скарги про необхідність застосування до спірних правовідносин виключно законодавства, чинного на момент укладення основного договору, не узгоджуються з наведеним правовим підходом Верховного Суду, оскільки зводяться до ототожнення підстав виникнення права на внесення змін до договору із вимогами до правомірності реалізації такого права шляхом укладення додаткової угоди.
73. При цьому, як встановив суд апеляційної інстанції, умови додаткової угоди у запропонованій позивачем редакції не відповідають вимогам наразі чинного Закону України "Про публічні закупівлі".
74. Доводів, які б спростовували такі висновки суду апеляційної інстанції, касаційна скарга не містить.
75. Посилання скаржника на обставини оскарження результатів тендеру як на підставу для внесення змін до договору відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки після виникнення зазначених обставин сторони неодноразово вносили зміни до договору (зокрема, щодо ціни договору), тобто реалізували право на його зміну. За таких умов вказані обставини не можуть розглядатися як такі, що самі по собі зумовлюють необхідність подальшого внесення змін до договору.
76. Аргументи касаційної скарги щодо невстановлення судом апеляційної інстанції недобросовісності позивача також не впливають на правильність оскаржуваного судового рішення, оскільки відповідні висновки суду не є визначальними для вирішення спору, оскільки відмова у задоволенні позову зумовлена невідповідністю спірної додаткової угоди вимогам законодавства, чинного на момент ініціювання її укладення.
77. Отже, доводи касаційної скарги не підтвердилися.
78. Верховний Суд окремо вважає за необхідне вказати, що у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейський суд з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
79. Верховний Суд зазначає, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, наявність яких скаржником у цій справі аргументовано не доведено.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
80. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
81. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
82. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому касаційну скаргу ПрАТ "Юженергобуд" слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
В. Розподіл судових витрат
83. Судовий збір сплачений за подання касаційної скарги у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції згідно з приписами статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Юженергобуд" залишити без задоволення.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 у справі № 14/169-нр(915/863/25) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді С. Жуков
В. Картере