вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"20" квітня 2026 р. Справа № 918/309/26
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК"
до Фермерського господарства "Леофарм"
про стягнення заборгованості в сумі 352 481 грн 91 коп.,
у судове засідання учасники справи не з'явилися.
У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Фермерського господарства "Леофарм" про стягнення заборгованості в сумі 352 481 грн 91 коп., з яких: 350 746 грн 16 коп. - основний борг, 921 грн 85 коп. - 3% річні та 813 грн 90 коп. - інфляційні втрати.
Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу від 6 вересня 2023 року № 85/2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" та Фермерським господарством "Леофарм", а саме зобов'язань щодо здійснення оплати за передану електричну енергію в сумі 350 746 грн 16 коп. в строки, встановлені умовами договору, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення заборгованість у спірній сумі. Крім того у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання позивачем з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 921 грн 85 коп. та інфляційних втрат в розмірі 813 грн 90 коп.
Ухвалою суду від 19 березня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у змішаній (паперовій та електронній) формі, судове засідання для розгляду справи призначено на 20 квітня 2026 року.
17 квітня 2026 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява від 17.04.2026 року про закриття провадження у справі, в якій просить закрити провадження у справі в частині стягнення 3% річних у сумі 921 грн 85 коп. та інфляційних втрат у сумі 813 грн 90 коп. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Відповідно до заяви позивач відмовляється від позовних вимог щодо стягнення 3% річних у сумі 921 грн 85 коп. та інфляційних втрат у сумі 813 грн 90 коп.
Позивач у судове засідання 20 квітня 2026 року не з'явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 19.03.2026 року, до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" та його представника (а.с. 50). В той час про причини неявки суд не повідомив.
Крім того відповідач у судове засідання 20 квітня 2026 року також не з'явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення № R068074656858 а саме ухвали суду від 19.03.2026 року (а.с. 51). В той час про причини неявки суд не повідомив.
На розгляді у судовому засіданні 20 квітня 2026 року перебуває заява позивача від 17.04.2026 року про закриття провадження у справі.
За результатами розгляду у судовому засіданні 20.04.2026 року заяви позивача від 17.04.2026 року про закриття провадження у справі суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 169 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Частиною 3 ст. 191 ГПК України визначено, що у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Оскільки звернення до суду з позовом, як і відмова від нього чи його частини, є формою реалізації прав позивача, тому суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення 3% річних у сумі 921 грн 85 коп. та інфляційних втрат у сумі 813 грн 90 коп.
З огляду на зазначене, у зв'язку з тим, що позивач відмовився від пред'явленої до стягнення суми 3% річних у розмірі 921 грн 85 коп. та інфляційних втрат у розмірі 813 грн 90 коп., провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Суд звертає увагу позивача про наслідки закриття провадження у справі, вказані в частині 3 ст. 231 ГПК України, зокрема, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Частиною 2 статті 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи вищевикладене та те, що заява про відмову від позову в частині стягнення 3% річних у сумі 921 грн 85 коп. та інфляційних втрат у сумі 813 грн 90 коп. подана позивачем до початку розгляду справи по суті, то позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору в частині стягнення даних нарахувань, сплаченого при поданні позову.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня складає 3 328 грн 00 коп.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру, за яку судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову - 5 287 грн 23 коп. та позовну заяву подано через систему "Електронний суд", відповідно останній зобов'язаний був сплатити при поданні позову до суду, судовий збір в розмірі 4 229 грн 78 коп., так як у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (5 287,23*0,8).
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" було сплачено 4 229 грн 78 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією від 17 березня 2026 року № 118925.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" з Державного бюджету України судового збору в частині закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою від позову у розмірі 10 грн 41 коп.
Керуючись ст. ст. 231, 234, 235 ГПК України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд, -
1. Провадження у справі № 918/309/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" до Фермерського господарства "Леофарм" в частині стягнення 3% річних у сумі 921 грн 85 коп. та інфляційних втрат у сумі 813 грн 90 коп. - закрити.
2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" (33023, м. Рівне, вул. Академіка Грушевського, буд. 77, офіс 304, код ЄДРПОУ 44317705) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 10 (десять) грн 41 коп., сплачений згідно платіжної інструкції від 17 березня 2026 року № 118925.
Ухвала згідно частини 2 статті 235 ГПК України підписана та набрала законної сили 23 квітня 2026 року та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя Політика Н.А.