вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"22" квітня 2026 р. м. Київ Справа № 911/3717/25
за позовом Головного управління ДПС у Київській області, Київська область, м. Біла Церква
до Виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області, Київська область, смт. Коцюбинське
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , с. Бурківка, Чернігівська область
про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи
Суддя Христенко О.О.
представники:
від позивача: Цатурян Е.В., виписка з ЄДР
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: Стеценко О. Л., адвокат, ордер серії АА №1670525
обставини справи:
В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа №911/3717/25 за позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області до Виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи.
Ухвалою суду від 30.03.2026 закрито підготовче провадження у справі № 911/3717/25 та призначено її до розгляду по суті на 22.04.2026.
В засідання суду 22.04.2026 з'явився новий представник позивача, який клопотав суд надати йому можливість зібрати та подати до суду всі необхідні докази для подальшого належного дослідження всіх зібраних докаів у справі, а отже і необхідність повернутись до розгляду справи у підготовчому провадженні.
Присутній представник третьої особи залишив це питання на розсуд суду, однак зауважував про те, що попереднім представником позивача було зазначено про подання позивачем всіх доказів у справі та можливість переходу до розгляду справи по суті.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За приписами ч.1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, сторони користуються рівними процесуальними правами.
Частиною 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до закінчення підготовчого засідання змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Співставляючи стадії процесу доказування та стадії судового процесу, суд враховує, що згідно із ст.177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
За змістом ст.ст. 181, 182 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, у тому числі, з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
У гл. 3 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу "диспозитивності господарського судочинства" у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв'язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі №910/17567/19, від 09.11.2021 у справі №913/20/21.
Відповідно до ст. 194 Господарського процесуального кодексу України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Тобто, вирішення спору на підставі матеріалів, які зібрані поза межами підготовчого провадження, не відповідає завданням, які визначені процесуальним законом для кожної стадії господарського процесу.
Стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя та завданням господарського судочинства. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 03.04.2019 №913/317/18, від 03.10.2019 у справі №902/271/18.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Господарським процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Втім, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 у справі №234/11607/20 зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду, як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".
Так, у постанові від 26.07.2023 по справі №911/1638/22 (п.п.5.31., 5.32.) Верховний Суд вказав, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть повернутися до стадії вчинення тих чи інших процесуальних дій, які за загальним правилом можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, й після закриття підготовчого провадження. Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до дій, що проводяться на стадії підготовчого провадження, з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі №910/7103/21.
Також, подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №910/7103/21, від 02.10.2019 у справі №916/2421/18, від 03.10.2019 у справі №902/271/18, від 16.12.2021 у справі №910/7103/21, від 07.03.2023 у справі №904/1252/22, від 30.08.2023 у справі №910/10477/22 та в ухвалі Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №923/525/20.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На стадії розгляду даної справи по суті виникли обставини, які свідчать про необхідність реалізації прав сторін щодо ефективного способу захисту та необхідності подати нові докази.
Суд дійшов висновку про необхідність повернення до стадії розгляду справи у підготовчому провадженні для вчинення відповідних процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Відтак, з метою дотримання принципу рівності сторін та процесуальних прав усіх учасників справи, забезпечення об'єктивного, повного та всебічного розгляду справи, з'ясування обставин справи, а також з метою запобігання скасування рішення по даній справі з підстав неможливості скористатися правами, які надані сторонам на стадії підготовчого провадження, суд доходить до висновку про існування законних підстав для повернення на стадію підготовчого провадження за клопотанням сторони.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 216, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
постановив:
1. Повернутись до розгляду справи № 911/3717/25 у підготовчому провадженні.
2. Призначити підготовче засідання у справі № 911/3717/25 на "20" травня 2026 об 11 год. 20 хв. Засідання відбудеться за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/108.
3. Провести судове засідання призначене на 20.05.2026 р. об 11:20 в режимі відеоконференції.
4. Попередити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ліквідатора ТОВ «Фірма Айті Партс» Солдатенка Олега Миколайовича, представник якого - адвокат Стеценко Олексій Леонідович, братиме участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, що, у відповідності до ч. 5 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву.
5. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ko.arbitr.gov.ua/sud5012.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано - 22.04.2026
Суддя О.О. Христенко