Постанова від 09.04.2026 по справі 910/798/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2026 р. Справа№ 910/798/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Г.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 09.04.2026:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Міністерства юстиції України та Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2025

у справі № 910/798/25 (суддя - Ломака В.С.)

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Діброва Ольга Сергіївна

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 2. Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" 3. ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування наказу, скасування реєстраційних дій, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (надалі також - відповідач, Міністерство, Мін'юст) про:

- визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 14.02.2022 № 493/5 "Про задоволення скарги", виданий на підставі Висновку Центральної Колегії Міністерства з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 14.01.2021 за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 26.11.2021, зареєстрованої в Міністерстві 01.12.2021 року за № СК-3349-21;

- скасування реєстраційної дії Департаменту державної реєстрації Міністерства від 14.02.2022 № 1000669950019000334, якою скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 24.09.2021 № 1000661070014000334 "Зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи", проведену Приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Дібровою Ольгою Сергіївною;

- скасування реєстраційної дії Департаменту державної реєстрації Міністерства від 14.02.2022 № 1000669950020000334, якою скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 28.09.2021 № 1000661070015000334 "Зміна інформації для здійснення зв'язку з юридичною особо. Зміни до установчих документів, які не пов'язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань", проведену Приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Дібровою Ольгою Сергіївною;

- зобов'язання відповідача відновити записи стосовно Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" (код ЄДРПОУ 25661903) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань від 24.09.2021 № 1000661070014000334 "Зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи";

- зобов'язання відповідача відновити записи стосовно Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" (код ЄДРПОУ 25661903) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань від 28.09.2022 № 1000661070015000334 "Зміна інформації для здійснення зв'язку з юридичною особо. Зміни до установчих документів, які не пов'язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань", проведених Приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Дібровою Ольгою Сергіївною.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний наказ був прийнятий за результатом розгляду скарги ОСОБА_2 на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації, якою ОСОБА_2 оскаржував реєстраційну дію, що не впливає на його права та обов'язки, у зв'язку з чим, на переконання позивача, спірним наказом відповідач задовольнив скаргу особи ( ОСОБА_2 ) за відсутності у неї порушеного права. Позивач також зазначав, що шляхом прийняття спірного наказу Міністерство вирішило спір про право, за відсутності у останнього таких повноважень.

Крім того, ОСОБА_1 вказував на те, що спірний наказ суперечить положенням Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1128, оскільки означений наказ був виданий за наявності підстав для відмови у задоволенні скарги ОСОБА_2 , а також за відсутності належного повідомлення зацікавлених осіб, зокрема позивача, про розгляд скарги ОСОБА_2 , внаслідок чого ці особи були фактично позбавлені можливості надати свої пояснення по суті скарги та захистити свої права.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 у справі № 910/798/25 позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що ні у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Діброви Ольги Сергіївни, ні у Міністерства не виникало обов'язку здійснювати перевірку протоколу позачергових загальних зборів (Уповноважених кооперативу від рядів та членів правління) Кооперативу та фактичну правомочність таких зборів, а відтак у відповідача були відсутні й обґрунтовані підстави для скасування відповідних реєстраційних дій, що призвело до перебирання Міністерством на себе функцій судової юрисдикції та по суті вирішення спору про право за відсутності у відповідача таких повноважень.

Також суд першої інстанції вказав, що порушення строку розгляду скарги Колегією також може у сукупності оцінюватися, як підстава для скасування наказів Міністерства за розглядом скарг у сфері державної реєстрації.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Міністерство юстиції України звернулось через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 по справі № 910/798/25 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що Мін'юст здійснює розгляд скарг у сфері державної реєстрації у межах компетенції, визначеної законом, зокрема, на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора. Міністерство під час розгляду скарг перевіряє лише правильність оскаржуваних реєстраційних дій та не встановлює або спростовує факт набуття чи припинення майнових і корпоративних прав. Відповідач також звернув увагу на те, що за умовами статті 15 Закону України "Про кооперацію" органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, а у разі коли з організаційних причин проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу. Згідно з пунктом 8.5 Статуту АГК "Північ" (у редакції, чинній на момент проведення оскаржуваних реєстраційних дій, а також копія якого відсутня в ЄДР та була долучена ОСОБА_2 до матеріалів скарги) до виключної компетенції загальних зборів членів Кооперативу належить, крім іншого, затвердження статуту Кооперативу та обрання Голови Правління Кооперативу. Крім того, до компетенції зборів уповноважених Кооперативу належить, зокрема, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності Кооперативу, за винятком тих питань, які належать до виключної компетенції загальних зборів членів Кооперативу. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 6 Закону № 755-IV державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів. Так, пунктом 1 частини першої статті 27 Закону № 755-IV встановлено, що державний реєстратор зупиняє розгляд документів, поданих для проведення державної реєстрації у разі подання документів або відомостей, визначених цим Законом, не в повному обсязі. Отже, приватний нотаріус Діброва О.С. повинна була зупинити розгляд документів, поданих для державної реєстрації, на підставі пункту 1 частини 1 статті 27 Закону № 755-IV. Таким чином, об'єктивно та всебічно дослідивши обставини, на які вказує скаржник, відомості ЄДР та копії документів Кооперативу, що стали підставою для проведення оскаржуваних реєстраційних дій, Колегія дійшла висновку про наявність достатніх підстав для задоволення скарги та скасування оскаржуваних реєстраційних дій.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" звернувся через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 по справі № 910/798/25 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, оскільки усі висновки суду щодо підстав задоволення позову ґрунтуються виключно з позиції недотримання відповідачем процедури розгляду скарги ОСОБА_2 , скаржник просить суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 269 ГПК України надати правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, з огляду на проведену в АГК «Північ» державну реєстрацію змін до відомостей про обрання нового Голови Правління, складу Правління, та затвердження Статуту в новій редакції від 23.02.2022; перевірити висновки суду першої інстанції щодо встановлених Колегією Міністерства юстиції України порушень у приватного нотаріуса Діброви О.С., яка зобов'язана була зупинити розгляд заяви про реєстрацію через поданий неповний перелік необхідних документів та невідповідність протоколу позачергових зборів уповноважених від рядів та членів правління АГК «Північ» статті 8, 15 Закону України «Про кооперацію»; надати правову оцінку висновку суду стосовно дотримання Колегією Міністерства юстиції України строку розгляду скарги ОСОБА_2 на предмет наявності у цьому порушення прав позивача ОСОБА_1 .

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та клопотання учасників апеляційного провадження

27.06.2025 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Узагальнені доводи відзиву зводяться до того, що Мін'юст не здійснив перевірки підстав вчинення приватним нотаріусом реєстраційних дій, а також не вирішив питання щодо законності прийнятого рішення з підстав, визначених ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Висновок Мін'юсту містить лише посилання на необхідність скасування реєстраційних дій, вчинених приватним нотаріусом, як таких, що вчинені на підставі неналежних документів.

27.06.2025 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ", відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Узагальнені доводи відзиву зводяться до того, що протокол позачергових загальних зборів (Уповноважених кооперативу від рядів та членів правління) АГК «Північ» від 22.09.2021, як і протоколи зборів членів рядів не оскаржені та не скасовані.

Таким чином, для вчинення реєстратором спірних реєстраційних дій, приватному нотаріусу були надані всі необхідні документи, які передбачені ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 у справі № 910/798/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Барсук М.А., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 відкрито провадження у справі №910/798/25 та розгляд апеляційної скарги призначено на 03.09.2025.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.06.2025 матеріали апеляційної скарги Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" у судовій справі № 910/798/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Барсук М.А., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 у справі № 910/798/25. Об'єднано в одне провадження апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 у справі № 910/798/25. Спільний розгляд апеляційних скарг призначено на 03.09.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 відкладено розгляд справи на 08.10.2025.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 03.10.2025 суддю Північного апеляційного господарського суду Кропивну Л.В. тимчасово відсторонено.

15.10.2025 згідно з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду апеляційних скарг Міністерства юстиції України та Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 у справі № 910/798/25 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2025 прийнято справу №910/798/25 за апеляційними скаргами Міністерства юстиції України та Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В. Розгляд апеляційних скарг Міністерства юстиції України та Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 у справі №910/798/25 призначено на 18.12.2025.

У зв'язку із перебуванням головуючого судді Ткаченко Б.О. на лікарняному з 15.12.2025, судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2025 розгляд апеляційних скарг Міністерства юстиції України та Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 у справі №910/798/25 призначено на 29.01.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 клопотання Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" та Сусло Вадима Володимировича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 відкладено розгляд справи №910/798/25 на 11.02.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 клопотання Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" та ОСОБА_2 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Васюка Миколи Миколайовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 розгляд апеляційних скарг Міністерства юстиції України та Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 у справі №910/798/25 призначено на 09.04.2026.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

Представники позивача, відповідач та Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" з'явилися в судове засідання 09.04.2026 надали свої пояснення по суті апеляційної скарги.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, Кооператив (код ЄДРПОУ 25661903) був зареєстрований у 1998 році та створений з метою зберігання транспортних засобів членів Кооперативу за рахунок їх внесків.

Станом на 22.09.2021 Кооператив здійснював свою діяльність на підставі Статуту, затвердженого рішенням зборів уповноважених членів Кооперативу, оформленим протоколом від 25.06.2012 (далі - Статут 2012 року).

З огляду на те, що 28.05.2021 помер Голова Правління Кооперативу ОСОБА_3 , 20.08.2021 були проведені збори членів Кооперативу від рядів для обрання Уповноважених членів рядів.

Відповідно до протоколів зборів членів Кооперативу від 20.08.2021 року Уповноваженими членами від рядів обрано: від ряду № 4 - ОСОБА_4 ; від ряду № 5 - ОСОБА_5 ; від ряду № 6 - ОСОБА_6 ; від ряду № 7 - ОСОБА_7 ; від ряду № 8 - ОСОБА_8 ; від ряду № 9 - ОСОБА_9 ; від ряду № 10 - ОСОБА_10 ; від ряду № 11 - ОСОБА_11 ; від ряду № 12 - ОСОБА_12 ; від ряду № 13 - ОСОБА_13 ; від ряду № 14 - ОСОБА_14 ; від ряду № 15 - ОСОБА_15 ; від ряду № 17 - ОСОБА_16 ; від ряду № 18 - ОСОБА_17 ; від ряду № 19 - ОСОБА_18 ; від ряду № 20 - ОСОБА_19 ; від ряду № 21 - ОСОБА_20 ; від ряду № 22 - ОСОБА_21 ; від ряду № 23 - ОСОБА_22 ; від ряду № 27 - ОСОБА_23 ; від ряду № 28 - ОСОБА_24 .

22.09.2021 відбулися позачергові загальні збори (Уповноважених кооперативу від рядів та членів правління) Кооперативу, до порядку денного яких були включені такі питання:

1. Про обрання головуючого та секретаря позачергових загальних зборів Кооперативу.

2. Про обрання Голови Правління Кооперативу.

3. Про затвердження нової редакції статуту Кооперативу.

4. Про державну реєстрацію внесених змін до відомостей про Кооператив в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

5. Про відсторонення від займаної посади заступника Голови Правління Кооперативу ОСОБА_2 .

6. Про позбавлення повноважень члена правління Кооперативу ОСОБА_25 .

7. Про позбавлення повноважень усього поточного складу Ревізійної комісії Кооперативу.

8. Про обрання персонального складу Ревізійної комісії Кооперативу.

Рішенням позачергових загальних зборів (Уповноважених кооперативу від рядів та членів правління) Кооперативу, оформленим протоколом від 22.09.2021, підписаним Уповноваженими членами рядів Кооперативу ОСОБА_24 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курило Я.О., вирішено, зокрема, обрати з 23.09.2021 Головою Кооперативу ОСОБА_1 та затвердити нову редакцію Статуту Кооперативу.

Крім того, на вищенаведених зборах були прийняті інші рішення щодо змін, відомості про які підлягають реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі вищевказаного протоколу від 22.09.2021 державним реєстратором - Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дібровою Ольгою Сергіївною проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу та внесені наступні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 1) від 24.09.2021 за № 1000661070014000334 - "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" (Зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи); 2) від 28.09.2021 за № 1000661070015000334 - "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" (Зміна інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою. Зміни до установчих документів, які не пов'язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) щодо Кооперативу.

Внаслідок проведення означених реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було змінено керівника Кооперативу (з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 ), відомості про членів та кінцевих бенефіціарних власників, а також редакцію статуту та інформацію для здійснення зв'язку з Кооперативом.

Разом із тим, 01.12.2021 до Міністерства надійшла датована 26.11.2021 скарга ОСОБА_2 (зареєстрована в Міністерстві за № СК-3349-21) на реєстраційні дії Приватного нотаріуса Діброви Ольги Сергіївни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.09.2021 року № 1000661070014000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та від 28.09.2021 №1000661070015000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу".

Перевірку доводів скаржника (третьої особи-3) здійснювала Центральна колегія Міністерства з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія), яка за результатами розгляду скарги від 26.11.2021 склала Висновок від 14.01.2022 та рекомендувала задовольнити скаргу ОСОБА_2 з огляду на таке.

Шляхом перевірки відомостей ЄДР Колегією встановлено, що для проведення оскаржуваних реєстраційних дій Приватному нотаріусу Діброві Ользі Сергіївні було подано, зокрема, протокол позачергових загальних зборів (Уповноважених кооперативу від рядів та членів правління) Кооперативу від 22.09.2021, відповідно до якого Уповноважені Кооперативу від рядів та членів Правління у кількості 21 особа прийняли рішення, крім іншого, про обрання Голови Правління Кооперативу та про затвердження Статуту Кооперативу в новій редакції.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру.

Статтею 15 Закону України "Про кооперацію" врегульовано, що органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, а у разі коли з організаційних причин проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.

Згідно з пунктом 8.5 Статуту Кооперативу (в редакції, чинній на момент проведення оскаржуваних реєстраційних дій, а також копія якого відсутня в ЄДР та була долучена скаржником до матеріалів справи) Колегією встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів членів Кооперативу належить, крім іншого, затвердження Статуту Кооперативу та обрання Голови Правління Кооперативу. Крім того, зазначено, що до компетенції зборів уповноважених Кооперативу належить, зокрема, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності Кооперативу, за винятком тих питань, які належать до виключної компетенції загальних зборів членів Кооперативу.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів.

Так, пунктом 1 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що державний реєстратор зупиняє розгляд документів, поданих для проведення державної реєстрації у разі подання документів або відомостей, визначених цим Законом, не в повному обсязі.

Отже, Приватний нотаріус Діброва О.С. повинна була зупинити розгляд документів, поданих для державної реєстрації, на підставі пункту 1 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Таким чином, Колегія дійшла висновку про наявність достатніх підстав для задоволення скарги ОСОБА_2 та скасування оскаржуваних ним реєстраційних дій.

З матеріалів справи вбачається, що скарга ОСОБА_2 від 26.11.2021 була прийнята Міністерством до розгляду, за результатами якого відповідач, з урахуванням Висновку Колегії від 14.01.2022, видав наказ від 14.02.2022 року № 493/5 "Про задоволення скарги" (далі - Наказ). Наведеним Наказом Міністерство повністю задовольнило скаргу ОСОБА_2 від 26.11.2021 року та скасувало в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії від 24.09.2021 № 1000661070014000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та від 28.09.2021 № 1000661070015000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведені Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дібровою Ольгою Сергіївною щодо Кооперативу.

Зважаючи на відсутність, на думку ОСОБА_1 , повноважень у ОСОБА_2 на подання скарги від 26.11.2021, фактичне присвоєння Міністерством функції судової юрисдикції та вирішення по суті спору про право без відповідних повноважень, беручи до уваги неналежне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд скарги та порушення відповідачем строку її розгляду, останній звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

За змістом частини 6 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про відмову в задоволенні скарги, або повне чи часткове задоволення скарги шляхом прийняття рішення, зокрема, про скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції.

Відповідно до частини 9 цієї статті Закону порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

З 01.01.2016 року набув чинності Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, яким визначено процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту (далі - суб'єкт оскарження), що здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами (далі - суб'єкт розгляду скарги) відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Наказом Міністерства від 09.01.2020 № 71/5, зареєстрованим в Міністерстві 09.01.2020 за № 24/34307, затверджено Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Положення).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку останній визначає процедуру здійснення Мін'юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін'юстом. Склад колегій затверджується Мін'юстом чи відповідним територіальним органом.

Пунктом 2 розділу І Положення (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Колегії є постійно діючими консультативно-дорадчими органами при Мін'юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, здійснюють колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави (далі - скарги).

Колегії створюються Мін'юстом чи відповідним територіальним органом шляхом затвердження їх складу відповідно до цього Положення.

Мін'юстом створюються центральна Колегія та регіональні Колегії. Центральна Колегія Мін'юсту розглядає усі скарги, розгляд яких належить до компетенції Мін'юсту, крім тих, що за дорученням Міністра юстиції України або заступника Міністра юстиції України з питань державної реєстрації передано на розгляд регіональної Колегії Мін'юсту.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Положення формою роботи Колегій є засідання. Дата, час і місце проведення засідання Колегії, перелік членів Колегії, які беруть у ньому участь, визначаються Мін'юстом чи відповідним територіальним органом.

За умовами пункту 9 розділу ІІІ Положення за результатом розгляду скарги Колегія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від кількості членів Колегії, присутніх на відповідному засіданні. Якщо половина від кількості членів Колегії, присутніх на відповідному засіданні, проголосувала за рішення, а решта проголосувала проти або утрималася, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосував головуючий на засіданні.

Висновок Колегії має містити:

дату та місце проведення засідання Колегії;

перелік членів Колегії, які брали участь у засіданні, на якому прийнято рішення за результатом розгляду скарги;

реквізити та суть скарги;

рекомендації щодо задоволення (відмови у задоволенні) скарги;

мотиви рішення Колегії у стислому викладенні;

мотиви рішення Колегії у розгорнутому викладенні, зокрема відомості про наявність (відсутність) обставин, які мають значення для розгляду скарги, та відомості про наявність (відсутність) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту, що оскаржуються;

результати голосування ("за", "проти", "утримався") членів Колегії.

Як було зазначено вище, до Міністерства юстиції України надійшла скарга ОСОБА_2 від 26.11.2021, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 01.12.2021 за № СК-3349-21 (далі - скарга), на реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (далі-ЄДР) від 24.09.2021 № 1000661070014000334 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та від 28.09.2021 № 1000661070015000334 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дібровою Ольгою Сергіївною (далі - приватний нотаріус Діброва О.С.) щодо Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «ПІВНІЧ» (ідентифікаційний код юридичної особи 25661903) (далі - АГК «ПІВНІЧ», Кооператив).

14.01.2022 Центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) розглянуто скаргу та прийнято висновок, яким рекомендовано наступне:

1. Скаргу ОСОБА_2 від 26.11.2021 задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційні дії від 24.09.2022№ 1000661070014000334 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та від 28.09.2021 № 1000661070015000334 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дібровою Ольгою Сергіївною щодо Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «ПІВНІЧ» (ідентифікаційний код юридичної особи 25661903).

На підставі висновку Колегії від 14.01.2022 прийнято наказ Міністерства юстиції України від 14.02.2022 № 493/5 «Про задоволення скарги», яким:

1. Скаргу ОСОБА_2 від 26.11.2021 задоволено в повному обсязі.

2. Скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційні дії від 24.09.2021 № 1000661070014000334 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та від 28.09.2021 № 1000661070015000334 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дібровою Ольгою Сергіївною щодо Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «ПІВНІЧ» (ідентифікаційний код юридичної особи 25661903).

3. Виконання пункту 2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству.

За результатами розгляду скарги Колегією встановлено наступне.

Унаслідок проведення оскаржуваних реєстраційних дій від 24.09.2021 № 1000661070014000334 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та від 28.09.2021 № 1000661070015000334 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» було змінено керівника, відомості про членів та кінцевих бенефіціарних власників, редакцію статуту та інформацію для здійснення зв'язку з Кооперативом.

Скаржник просив скасувати оскаржувані реєстраційні дії, оскільки вважає, що рішення про обрання голови правління Кооперативу та затвердження статуту АГК «ПІВНІЧ» у новій редакції повинно було прийматися на загальних зборах членів Кооперативу, таким чином реєстраційні дії проведені з порушенням вимог законодавства та статуту. Кооперативу.

Шляхом перевірки відомостей ЄДР, Колегією встановлено, що для проведення оскаржуваних реєстраційних дій приватному нотаріусу Діброві О.С. було подано, зокрема, протокол позачергових Кооперативу від рядів та членів правління) АГК «ПІВНІЧ» від 22.09.2021 загальних зборів (уповноважених (далі - протокол), відповідно до якого уповноважені Кооперативу від рядів та членів правління у кількості 21 особа, прийняли рішення, крім іншого, про обрання голови правління Кооперативу та про затвердження статуту АГК «ПІВНІЧ» у новій редакції.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755-IV) для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до ЄДР.

Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.

Згідно з пунктом 8.5 статуту АГК «ПІВНІЧ» (в редакції, чинній на момент проведення оскаржуваних реєстраційних дій, а також копія якого відсутня в ЄДР та була долучена скаржником до матеріалів скарги) - Колегією встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів членів Кооперативу належить, крім іншого, затвердження статуту Кооперативу та обрання голови правління Кооперативу. Крім того, зазначено, що до компетенції зборів уповноважених Кооперативу належить зокрема, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності Кооперативу, за винятком тих питань, які належать до виключної компетенції загальних зборів членів Кооперативу.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 6 Закону № 755-IV державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів.

Так, пунктом 1 частини першої статті 27 Закону № 755-IV встановлено, що державний реєстратор зупиняє розгляд документів, поданих для проведення державної реєстрації у разі подання документів або відомостей, визначених цим Законом, не в повному обсязі.

Отже, приватний нотаріус Діброва О.С. повинна була зупинити розгляд документів, поданих для державної реєстрації, на підставі пункту 1 частини першої статті 27 Закону № 755-IV.

Таким чином, об'єктивно та всебічно дослідивши обставини, на які вказує скаржник, відомості ЄДР та копії документів Кооперативу, що стали підставою для проведення оскаржуваних реєстраційних дій, Колегія дійшла висновку, що є достатні підстави для задоволення скарги та скасування оскаржуваних реєстраційних дій.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини шостої статті 34 Закону № 755-IV за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про скасування реєстраційної дії.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини шостої статті 34 Закону № 755-IV та Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (зі змінами), Колегія дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо тверджень суду першої інстанції про те, що Міністерство юстиції України здійснило перевірку законності рішення органу управління Кооперативу, перебрало на себе функції судової юрисдикції та здійснила вирішення спору про право за відсутності компетенції в цьому питанні, колегія суддів зазначає таке.

В оскаржуваному рішенні зазначено наступне: «Разом із тим, зі змісту висновку Колегії від 14.01.2022 року, який покладено в основу оскаржуваного Наказу, вбачається, що відповідач не здійснив перевірки підстав вчинення приватним нотаріусом реєстраційних дій, а також не вирішив питання щодо законності прийнятого рішення з підстав, визначених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Висновок Міністерства містить лише посилання на необхідність скасування вчинених приватним нотаріусом реєстраційних дій як таких, що вчинені на підставі неналежних документів.

Проте, Колегія Міністерства у висновку від 14.01.2022 року, фактично здійснивши перевірку законності рішення органу управління Кооперативу і встановивши обставини відсутності у загальних зборів Уповноважених Кооперативу від рядів компетенції на прийняття рішення щодо обрання Голови Правління Кооперативу та про затвердження Статуту Кооперативу в новій редакції, перебрала на себе функції судової юрисдикції та здійснила вирішення спору про право за відсутності у неї таких повноважень.

Суд звертає увагу на те, що за наявними у матеріалах справи доказами рішення загальних зборів Уповноважених Кооперативу від рядів та членів правління, оформлене протоколом від 22.09.2021 року (як і відповідні протоколи зборів членів від рядів), не було визнане недійсним ні станом на час здійснення на його підставі державної реєстрації, ні на час надання Колегією висновку, ні на час вирішення даного спору по суті в господарському суді міста Києва, тоді як предметом розгляду у даній справі (№ 910/798/25) є встановлення обставин правомірності чи неправомірності прийняття Міністерством спірного наказу, а недійсність зазначеного рішення загальних зборів Уповноважених не є предметом спору в справі, обставини правомочності зазначених зборів до предмету дослідження у цій справі не входять.

Таким чином, потрібно розмежувати перевірку законності вчинення реєстраційної дії та законності підстави, на якій вона вчиняється (у даному випадку - рішення загальних зборів Уповноважених Кооперативу від рядів). Міністерство наділене повноваженнями щодо перевірки законності вчинення реєстраційної дії, однак не наділене повноваженнями щодо перевірки законності рішень загальних зборів юридичної особи».

Проте, колегія суддів не погоджується з даними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Слід зазначити, що суд в оскаржуваному рішенні помилково зазначив, що Міністерство юстиції України лише посилалось на необхідність скасування вчинених приватним нотаріусом реєстраційних дій як таких, що вчинені на підставі неналежних документів, оскільки у висновку Колегії зазначено іншу підставу, а саме: державному реєстратору було подано неповний комплект документів.

У контексті зазначеного суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що Міністерство юстиції України перебрало на себе функції судової юрисдикції.

Міністерство юстиції України здійснює розгляд скарг у сфері державної реєстрації у межах компетенції, визначеної законом, зокрема, на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора. Іншими словами, Міністерство юстиції України під час розгляду скарг перевіряє лише правильність оскаржуваних реєстраційних дій та не встановлює або спростовує факт набуття чи припинення майнових і корпоративних прав.

Разом з тим, варто наголосити, що функцією державної реєстрації є лише офіційне підтвердження державою фактів створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених законодавством.

Принагідно колегія суддів звертає увагу, що визначений позивачем відповідач - Мін'юст не оспорює корпоративні права іншої особи, а здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації і розглядає скарги на рішення, дії державних реєстраторів, подані особами, які не визнають або ж оспорюють набуття, зміну чи корпоративного права заявника.

Подібна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 707/477/20.

Як вбачається з матеріалів справи, шляхом перевірки відомостей ЄДР, Колегією встановлено, що для проведення оскаржуваних реєстраційних дій приватному нотаріусу Діброві О.С. було подано, зокрема, протокол позачергових Кооперативу від рядів та членів правління) Авгтогаражного кооперативу «Північ» (далі - АГК «ПІВНІЧ») від 22.09.2021 загальних зборів (уповноважених (далі - протокол), відповідно до якого уповноважені Кооперативу від рядів та членів правління у кількості 21 особа, прийняли рішення, крім іншого, про обрання голови правління Кооперативу та про затвердження статуту АГК «ПІВНІЧ» у новій редакції.

Статтею 15 Закону України «Про кооперацію» врегульовано, що органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, а у разі коли з організаційних причин проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.

Пунктом 8.5 розділу 8 Статуту розділу 8 Статуту АГК «Північ» 2012 року зазначено, що до виключної компетенції загальних зборів членів Кооперативу належить:

- затвердження Статуту Кооперативу, внесення до нього змін та доповнень;

- обрання Голови правління Кооперативу;

- утворення органів управління та органів контролю за діяльністю Кооперативу, інших

органів Кооперативу;

- прийняття рішення про реорганізацію або ліквідацію Кооперативу.

Прийняття рішень загальними зборами членів Кооперативу з питань, що належить до Виключної компетенції, оформляється протоколом в якому розписується кожний член Кооперативу, який був присутній на таких зборах. Зазначені підписи членів кооперативу, які були присутні на загальних зборах, засвідчуються нотаріально.

Одночасно із цим в АГК «Північ» є загальні збори уповноважених членів кооперативу від рядів, проте вони не можуть ототожнені із загальними зборами членів Кооперативу, оскільки мають зовсім інші повноваження і мету.

Пунктом 8.5 розділу 8 Статуту 2012 року АГК «Північ» визначено також питання компетенції зборів уповноважених, а саме до компетенції зборів уповноважених, а саме до компетенції уповноважених Кооперативу належить:

- заслуховування звітів органів управління та контролю Кооперативу та їх затвердження;

- визначення розмірів вступного, членських та цільових внесків;

- визначення розмірів, порядку формування та використання фондів Кооперативу, затвердження рішення правління або Голови правління Кооперативу про прийняття нових членів та припинення членства в Кооперативі;

- затвердження річного звіту та балансу Кооперативу;

- прийняття рішень про вступ Кооперативу до кооперативних об'єднань;

- прийняття інших рішень, що стосуються діяльності Кооперативу, за винятком тих питань, які належать до виключної компетенції загальних зборів членів Кооперативу.

З наведеного чітко вбачається, що Статутом 2012 року АГК «Північ» передбачено, що збори уповноважених членів Кооперативу від рядів позбавлені повноважень вирішувати питання обрання або переобрання Голови, змінювати або доповнювати редакції статуту, утворювати органи управління Кооперативу або припиняти повноваження тощо.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про кооперацію» статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Статут кооперативу повинен містити такі відомості:

- найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження;

- мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності;

- склад його засновників;

- умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього;

- права і обов'язки членів та асоційованих членів кооперативу;

- порядок внесення змін до статуту кооперативу;

- порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов'язань щодо їх сплати;

- форми участі членів кооперативу в його діяльності;

- порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах;

- порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу;

- порядок розподілу його доходу та покриття збитків;

- порядок обліку і звітності у кооперативі;

- порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов'язаних з цим майнових питань;

- порядок скликання загальних зборів;

- умови і порядок повернення паю.

Статут може містити інші пов'язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

Згідно приписів статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління.

Статтею 15 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить:

- затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу;

- утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу;

- заслуховування звітів його органів управління і органів контролю;

- затвердження порядку розподілу доходу кооперативу;

- визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв;

- визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу;

- визначення розмірів оплати праці голови правління, а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу;

- затвердження річного звіту і балансу кооперативу;

- затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства;

- прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном;

- утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників;

- прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об'єднань;

- прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.

Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.

Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу:

- не менше третини його членів;

- спостережної ради;

- органу управління кооперативного об'єднання, членом якого він є.

Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.

У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів констатує, що державному реєстратору для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу не було надано необхідного документу, а саме: протоколу загальних зборів членів кооперативу, тобто у даному випадку державному реєстратору подано не повний комплект необхідних документів.

Також поданий протокол позачергових зборів Кооперативу від рядів та членів правління АГК «Північ» не відповідав приписам статей 8, 15 Закону України «Про кооперацію, оскільки в ньому були вирішені питання, які не належали до компетенції загальних зборів від рядів та членів правління згідно Статуту 2012 року АГК «Північ».

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 6 Закону № 755-IV державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 28 Закону № 755-IV підставою для відмови у державній реєстрації є, зокрема, те, що документи суперечать вимогам Конституції та законів України.

Пунктом 14 Розділу ІІ Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5 (далі - Порядок № 359/5), встановлено, що державний реєстратор за наявності підстав для відмови у державній реєстрації, визначених статтею 28 Закону, у тому числі у зв'язку із прийняттям Радою національної безпеки і оборони України та введенням в дію указом Президента України рішення про застосування санкцій, передбачених пунктами 1, 16 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру формує повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб'єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації, що за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру розміщується на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг у день відмови у державній реєстрації.

Підсумовуючи вищевикладене, слід дійти висновку, що у державного реєстратору були одночасно наявні підстави для зупинення розгляду та відмови у проведенні державної реєстрації, а саме: було подано неповний комплект необхідних документів та протокол позачергових зборів Кооперативу від рядів та членів правління АГК «Північ» не відповідав приписам статей 8, 15 Закону України «Про кооперацію».

Відтак, за висновками суду апеляційної інстанції Колегія дійшла правильного висновку про те, що під час проведення реєстраційних дій у діях державного реєстратора були допущені порушення.

З наведеного вбачається, що висновок суду першої інстанції про те, що Колегія не здійснила перевірку підстав вчинення приватним нотаріусом реєстраційних дій, не вирішила питання щодо законності прийнятого рішення з підстав, визначених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та фактично здійснила перевірку законності рішення органу управління є помилковим та необгрунтованим.

Щодо посилань на судову практику, а саме: постанови Верховного Суду від 23.06.2021 у справі № 910/4201/20, від 27.01.2025 у справі № 910/14503/23, від 27.02.2025 у справі № 910/11564/23, від 19.03.2025 у справі № 910/14752/23, то на переконання колегії суддів вона не є релевантною обставинам у даній справі, оскільки позивачами не було заявлено таку підставу позову як те, що зборами уповноважених вирішувалось питання, що належить до виключної компетенції загальних зборів членів Кооперативу, а тому відповідно зазначене питання не досліджувалось Верховним Судом. У даних судових справах позивачі посилались на неналежне повідомлення про дату, час та місце проведення зборів уповноважених відсутність необхідного кворуму для зборів уповноважених та порушення права на участь у діяльності кооперативу.

Щодо висновків суду першої інстанції про порушення строку розгляду скарги, що, на думку суду першої інстанції, є додатковою підставою для визнання оскаржуваного Наказу протиправним, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 3, 4 статті 34 Закону 755-IV рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. у разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть встановити інші строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України чи його територіальним органом.

Відповідно до пункту 4 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок № 1128) розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян».

Згідно з частиною першою статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Згідно частини 8 статті 34 Закону 755-IV Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення про задоволення скарги шляхом скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації новоствореної юридичної особи, іншої організації, державної реєстрації фізичної особи підприємцем, припинення юридичної особи, іншої організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або шляхом проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі проведено наступну реєстраційну дію щодо відповідної особи;

3) у разі наявності інформації про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) у разі наявності інформації про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;

5) є рішення цього органу з такого самого питання;

6) в органі ведеться розгляд скарги з такого самого питання від цього самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1128 Мін'юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її за належністю відповідному територіальному органу чи Мін'юсту, а також встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме:

оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом;

наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін;

наявність інформації про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;

наявність рішення Мін'юсту чи його територіального органу з такого самого питання;

здійснення Мін'юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника;

подання скарги особою, яка не має на це повноважень;

закінчення встановленого законом строку подачі скарги;

розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін'юсту чи його територіального органу.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що законодавством встановлено виключні обставини, за яких Мін'юстом може бути відмовлено у задоволенні скарги.

Колегія суддів звертає увагу, що законодавством не встановлено такої підстави для відмови у задоволенні скарги як пропуск 45-тиденного строку розгляду скарги.

Частиною першою статті 7 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Статтею 8 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

Слід зазначити, що Мін'юстом не встановлено обставин за яких скарга ОСОБА_2 могла бути віднесена до звернень, які не підлягають розгляду.

Крім того, колегія суддів цілком погоджується із позицією відповідача, що навіть при умові існування несуттєвих порушень, це не може слугувати підставою для скасування правомірного по суті рішення.

Відповідний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 по справі № 826/15358/17, згідно якого: «так, певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків.

Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Отже, колегія суддів, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з'ясувати, «чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий».

При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.

Інакше кажучи, за принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

На переконання колегії суддів, напрацьовані ЄСПЛ положення щодо правові наслідки допущених судами порушень при розгляді справ та критерії його застосування можуть бути вжиті за аналогією й до аналізу оскаржуваного у цій справі адміністративного акту відповідача.

Суд, зокрема, дійшов висновку, що не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму. Рішення може бути скасоване лише для виправлення істотної помилки. Процесуальні норми є вторинними порівняно з матеріальними, оскільки призначення перших полягає в забезпеченні реалізації других. Тобто характер, зміст і призначення процесуальних норм підпорядковані вимогам матеріальних норм і тому зумовлені ними та є похідними від них.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що невчасне направлення позивачу скарги не вплинуло на законність прийнятого рішення відповідачем».

Верховний Суд у постанові від 28.10.2024 у справі № 640/21194/22 сформував наступний висновок: «при цьому суд касаційної інстанції зазначає, що розгляд скарги з порушенням строку не може бути самостійною і достатньою підставою для визнання протиправним і скасування прийнятого за наслідками її розгляду рішення без встановлення обставин, яким чином порушення Міністерством юстиції України строку розгляду скарги зумовило прийняття відповідачем неправильного чи протиправного рішення. Про це правильно зазначив суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові. Такий висновок відповідатиме висновку, який зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 і суть якого полягає у тому, що підставами для скасування рішення суб'єкта владних повноважень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення».

Порушення процедури розгляду скарги може бути підставою до скасування рішення органу державної влади лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Водночас, оскаржуване рішення суду першої інстанції не містить доводів, які б свідчили про вплив строку розгляду скарг на правильність відповідних рішень Мін'юсту.

Також колегія суддів вважає за необхідне надати правову оцінку способу захисту, у контексті доводів скаржників щодо неефективності заявленого позову.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З огляду на положення процесуального закону (зокрема статті 236, 237, 267, 270, 282, 301, 315 ГПК України) суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 28).

Відповідно до обставин у цій справі, після скасування наказом Міністерства юстиції України № 493/5 від 14.02.2022 реєстраційних дій щодо призначення Головою Правління АГК «Північ» ОСОБА_1 , уповноважені члени Кооперативу від рядів провели 22.02.2022 позачергові збори уповноважених членів АГК «Північ», на яких обрали Голову Правління, склад Правління, та затвердили Статут в новій редакції, що було оформлено відповідним протоколом від 22.02.2022.

На підставі рішення уповноважених членів АГК «Північ» від рядів приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковеєвою О.В. проведено реєстраційну дію від 23.02.2022 № 1000661070021000334 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» щодо АГК «Північ».

Законність вказаної реєстраційної дії перевірялась в межах розгляду скарги ОСОБА_26 від 07.09.2022, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.10.2022 за № СК-2684-22, за наслідками розгляду якої, на підставі висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції від 07.11.2022, наказом Міністерства юстиції України від 17.01.2023 № 241/7 відмовлено у задоволенні скарги, а реєстраційну дію, проведену приватним нотаріусом Маковеєвою О.В., визнано такою, що відповідає законодавству у сфері державної реєстрації.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі № 320/12042/23, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2024, ОСОБА_26 відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №241/7 від 17.01.2023 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_26 від 07.09.2022.

Вирішуючи питання про захист порушеного права, суд має враховувати інтереси і самого кооперативу і його інших членів, крім позивача, тобто дотримуватися балансу інтересів членів кооперативу і самого кооперативу.

Тому важливо встановити не абстрактне, а конкретне порушене право чи інтерес члена кооперативу для його співставлення з інтересами інших членів та кооперативу, які можуть бути порушені визнанням недійсним ухваленого рішення.

Такий підхід до вирішення подібних корпоративних спорів є усталеним і його послідовно дотримуються господарські суди під час вирішення спорів щодо оскарження рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичних осіб.

Визначальним для задоволення такого позову є наявність ознак порушення оскаржуваним рішенням прав та інтересів позивача.

Ураховуючи, що реєстраційна дія від 23.02.2022 № 1000661070021000334 є наступною за реєстраційними діями від 24.09.2021 №1000661070014000334 та від 28.09.2022 №1000661070015000334, які намагається поновити позивач ОСОБА_1 у межах цієї справи, позовні вимоги про скасування наказу Міністерства юстиції України № 493/5 від 14.02.2022 та поновлення попередніх реєстраційних дій щодо призначення Головою Правління АГК «Північ» ОСОБА_1 не може призвести до поновлення будь-яких прав позивача, та є неналежним способом захисту через його неефективність у зв'язку з неспроможністю відновити порушені, на його думку, права.

Підсумовуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про необгурнтованість позовних вимог, у звязку із чим у задоволенні позову слід відмовити.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржниками у апеляційних скаргах, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при нез'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв'язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 у справі № 910/798/25 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 у справі № 910/798/25 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Міністерства юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13; код ЄДРПОУ 00015622) 18 168 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят вісім грн.) 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" (02064, м. Київ, вул. Закревського Миколи, 93, код ЄДРПОУ 25661903) 18 168 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят вісім грн.) 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи №910/798/25 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 23.04.2026.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк

Попередній документ

135923866

Наступний документ

135923868

Інформація про рішення:

№ рішення:	135923867
№ справи:	910/798/25
Дата рішення:	09.04.2026
Дата публікації:	24.04.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (09.04.2026)
Дата надходження:	06.06.2025
Предмет позову:	визнання протиправним та скасування наказу, скасування реєстраційних дій, зобов`язання вчинити дії

Розклад засідань:

Минулі засідання (13)

26.02.2025 15:10	Господарський суд міста Києва
11.03.2025 14:40	Господарський суд міста Києва
26.03.2025 12:20	Господарський суд міста Києва
09.04.2025 15:45	Господарський суд міста Києва
07.05.2025 15:40	Господарський суд міста Києва
04.06.2025 12:25	Господарський суд міста Києва
02.07.2025 14:15	Господарський суд міста Києва
03.09.2025 13:00	Північний апеляційний господарський суд
08.10.2025 13:20	Північний апеляційний господарський суд
18.12.2025 11:20	Північний апеляційний господарський суд
29.01.2026 11:30	Північний апеляційний господарський суд
11.02.2026 12:40	Північний апеляційний господарський суд
09.04.2026 11:00	Північний апеляційний господарський суд