вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" березня 2026 р. Справа№ 911/1460/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Ткаченка Б.О.
за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.М.
за участю представників:
від позивача за первісним позовом: Задорожний М.С.;
від відповідача за первісним позовом: Кулішова О.В.
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «РОБОТЕНКС»
на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2025, повний текст рішення складено 22.10.2025
у справі № 911/1460/25 (суддя Лиськов М.О.)
за позовом Центральної бази забезпечення пально-мастильними матеріалами Національної гвардії України (Військова частина НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «РОБОТЕНКС»
про стягнення 3 474 900,00 грн
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «РОБОТЕНКС»
до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 )
про стягнення 1 261 838,04 грн
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (далі - позивач) звернулася до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «РОБОТЕНКС» про стягнення заборгованості у зв'язку із неналежним виконанням умов Договору поставки №359 від 06.09.2024 у загальному розмірі 3 474 900,00 грн.
08.07.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «РОБОТЕНКС» до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява у справі №911/1460/25 та відзив на первісний позов.
16.07.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «РОБОТЕНКС» до Центральної бази забезпечення пально-мастильними матеріалами Національної гвардії України про визнання розірваним Договір №МР- ТУ-6С від 01.04.2023 про стягнення 1 261 838,04 грн до розгляду з первісним позовом у справі № 911/1460/25. Вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом та призначено підготовче засідання у справі на 23.07.2025.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 первісні позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «РОБОТЕНКС» на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) 3 474 900,00 грн штрафу та 52 123,50 грн судового збору. У задоволенні позовних вимог зустрічного позову відмовлено.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «РОБОТЕНКС» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу прийняти до розгляду та задовольнити. Рішення Господарського суду м. Києва від 24.09.2025 року по справі № 911/1460/25 скасувати. Первісні позовні вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «РОБОТЕНКС» про стягнення штрафу по Договору № 359 від 06.09.2024 в сумі 3 474 900,00 гривень та 52 123,50 грн. судового збору залишити без задоволення. Позовні вимоги за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «РОБОТЕНКС» до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про стягнення 1 261 838,04 грн заборгованості, в тому числі суми основного боргу в розмірі 1 158 300,00 грн, а також суму інфляційного збільшення в розмірі 82 223,55 грн та 3% річних у розмірі 21 314,49 грн, а також судових витрат задовольнити в повному обсязі. Стягнути з первісного позивача судові витрати.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовані наступними доводами.
Скаржник зазначає про те, що у листі (вих. 18/10-02 Від 18.10.2024р.) зазначено, що запропонована виробником ТОВ «РОБОТЕНКС» прямокутна форма розгортки обичайки резервуару ніяким чином не впливає на експлуатаційні характеристики резервуару. Саме таку схему встановлення ребер жорсткості передбачено в діючому державному стандарті ДСТУ EN 12285-2:2023, діючому європейському стандарті EN 12285-1:2018 «Резервуари сталеві заводського виготовлення. Частина 1. Горизонтальні циліндричні одностінні та двостінні резервуари для підземного зберігання горючих і негорючих рідин, що забруднюють воду, крім опалення та охолодження будівель», а також у типових проектах резервуарів різних років, наприклад, «Типовий проект 704-1-162.83 «Резервуар сталевий горизонтальний циліндричний для зберігання нафтопродуктів ємністю 50 м2». Тобто у листі мова йшла лише про еквівалент конструкції а не про еквівалент резервуару. У додатках до Тендерної документації, які є її складовою, Позивач не навів обґрунтування щодо необхідності у Товарі, виготовленого певним способом та за певною конструкцією, зазначеною у Типовому проекті.
Скаржник вважає, що якщо у Технічному завданні міститься посилання на певну конструкцію та можливий її еквівалент, встановлений замовником, необхідності в укладанні додаткової угоди до договору, як про це вказано у рішенні, закон не передбачає.
Також скаржник звертає увагу на те, що Замовник у листі № 71/7/1-930 від 23.10.2024, зазначивши про необхідність точного дотримання виробництва резервуарів РГС-50 згідно «Типового проєкту резервуару стального горизонтального ємністю 50 м3 для зберігання світлих нафтопродуктів у підземному та наземному виконанні. Конструкції металеві типовий проект. Технічна документація 204/02.24», вказав альтернативу такому дотриманню - надання експертного висновку, який підтверджує, що застосовані виробником конструкторські рішення покращили якість товару. Тим самим, позивач фактично погоджувався, що у разі наявності висновку експертизи щодо покращення якості товару, останній буде відповідати умовам договору, а також вимогам закону України «Про публічні закупівлі», якщо таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
На думку скаржника, Господарським судом міста Києва не прийнято до уваги забезпечення виробником при виробництві резервуарів основних технічних характеристик, параметрів та розмірів виробів, які свідчать про якість предмету закупівлі, покращення їх міцності, а також безпідставно проігноровано наданий відповідачем за первісним позовом Висновок експертів результатами №290/291/3430/3431/3432/3433/3434/3435/3436/3437/3438/3439/3440/3441/3442/344 за проведення комплексного інженерно-механічного дослідження металів і сплавів та виробів з них, складений 31.03.2025, в якому експертами встановлено, що виготовлення певних складових резервуару РГС-50 в спосіб, встановлений Типовим проектом в умовах серійного виробництва, з технічної точки зору не можливо, а способи виготовлення РГС-50, які є відхиленнями від вищезазначеного Типового проекту, відповідають стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до якості такого виду Товару.
Скаржник зазначає про те, що акт про результати візуального контролю № 7.8/1447-vt-1 від 31.10.2024 ТОВ «Центр промислової діагностики та контролю», на який також посилається замовник, то вказаний акт не є висновком експерта, складання якого передбачено умовами договору на стадії вибіркового огляду та контролю за ходом, якістю та обсягами виготовлення товару. Він не відповідає визначенню, яке міститься у ст. 98 ГПК України, яка встановлює, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Вказане Товариство не є експертною установою, яка уповноважена здійснити аналіз якості виробу в цілому, а лише надає послуги вузької спеціалізації, а саме: щодо контролю якості зварних з'єднань та основного металу неруйнівними та руйнівними методами контролю, невідповідність яких, навіть у разі наявності таких дефектів, відноситься до виробничих дефектів та не впливають на експлуатаційні характеристики резервуарів, які стосуються їх здатності задовольняти потреби за цільовим призначенням (про зазначено й у Висновку експертів). Вказаний акт також не містить висновків щодо неможливості використання об'єктів дослідження за цільовим призначенням.
Скаржник вказує на те, що в умовах, коли в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази факту неякісності резервуарів, суд першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку про доведеність позовних вимог замовника щодо нарахування штрафних санкцій.
Скаржник звертає увагу на те, що договором встановлено право на односторонню відмову з боку замовника та момент розірвання договору, який не співпадає з моментом волевиявлення замовника на таку відмову, що ніяким чином не впливає на реалізацію в односторонньому порядку такого права останнього. При цьому, реалізація права замовника не залежить від волі іншої сторони. У відповідь на дії відповідача Торговий дім реалізував своє право на повернення грошових кошів та звернувся з відповідною вимогою, вважаючи, що підстав для нарахування штрафних санкцій та залишення у розпорядженні замовника спірної суми немає. Поставка наступних партій Товару не була здійснена у зв'язку з припиненням зобов'язань за ініціативою замовника.
Скаржник зазначає, що нарахування штрафу на загальну суму договору не узгоджується ані з нормами законодавства, ані з умовами договору, ані з фактичними обставинами, які склалися між сторонами спору.
Також скаржник наголошує на тому, що матеріалах справи наявні пояснення відповідача за первісним позовом, в якому він, наполягаючи на викладеної у заявах по суті позиції, зазначав про наступне. Навіть, якщо припустити, що з боку Торгового Дому існувало би порушення зобов'язань за Договором щодо якості Товару, у будь-якому випадку, сума нарахованого штрафу штраф у розмірі 4 633 200,00 грн надзвичайна велика, а її стягнення в нарахованому розмірі не відповідає дійсному правовому призначення неустойки. Відповідач акцентував увагу на тому, що існують висновки Верховного Суду щодо можливості зменшення неустойки навіть на 99%. Обсяг відповідальності штраф у розмірі 4 633 200,00 грн не є розумною з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення, тому вважаємо його несправедливим щодо відповідача. Стягнення штрафу замовником є невиправданим додатковим прибутком (збагаченням) для позивача, враховуючи, що збитків замовник в результаті дій відповідача не зазнав.
Скаржник звертає увагу на те, що право не повертати забезпечення виконання умов договору надається лише у разі порушення умов щодо якості Товару або у разі прострочення поставки Товару більш, ніж на 30 календарних днів. На думку Позивача за зустрічним позовом, порушення умов щодо якості Товару з боку постачальника замовником не доведений, а факт прострочення поставки, враховуючи припинення зобов'язань за договором за ініціативою Військової частини, відсутній. Таким чином, грошові кошти повинні бути повернуті постачальнику відповідно до вимог законодавства та умов договору.
Також у апеляційній скарзі зазначено про те, що витрати на оплату послуг адвоката, які останній має сплатити в зв'язку із розглядом цієї справи, складають 42 000,00 грн та повідомлено, що відповідач на підтвердження судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом даної справи, надає копію договору про надання правничої допомоги б/н від 25.09.2025, укладеному між АО «КРЕДЕНС» та відповідачем. Інші докази на підтвердження витрат будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у даній справі в апеляційній інстанції.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач за первісним позовом у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що посилання скаржника ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про публічні закупівлі» є безпідставним, оскільки як вбачається з Пояснювальної записки до вказаного Закону та його преамбули, метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, а не надання більшого ступеню свободи дій для виконавців договорів, укладених через процедури публічних закупівель, яка достатньою мірою врегульована положеннями ЦК України та діючого на час укладення договору ГК України.
Позивач за первісним позовом вказав на те, що відповідно до ч.6 ст.33 ЗУ «Про публічні закупівлі», скаржник мав можливість в строк до 20 днів звернутись до позивача за первісним позовом із пропозицією виключити із умов проекту договору або змінити умову про виконання його при беззастережному додержанні вимог Типового проекту (з можливістю обґрунтування необхідності продовжити цей строк до 60 днів в тому числі і через необхідність звернення до відповідних експертів за висновком). Але скаржник, як вже зазначалося вище, з такою пропозицією до позивача за первісним позовом не звертався. Таким чином, укладаючи договір, позивач за первісним позовом справедливо розраховував на те, що замовлені ним резервуари будуть виготовлятись саме за Типовим проектом і відповідна умова беззастережно прийнята скаржником, а тому, твердження останнього про те, що виконання ним замовлення на власний розсуд без необхідності внесення змін до договору є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства, умовам договору та обставинам справи. Судом першої інстанції на підставі наданих сторонами матеріалів вірно було встановлено, що позивач за первісним позовом не надав своєї згоди на зміну договору в частині умови щодо його виконання відповідно до Типового проекту, отже він мав виконуватись за тим змістом, який було погоджено сторонами.
Позивач за первісним позовом звертає увагу на те, що слід звернути увагу на той факт, що навіть з листом до експертної установи скаржник звернувся за 2 дні до закінчення строку, протягом якого замовлення позивача за первісним позовом мало б бути виконане в повному обсязі, а отримав цей висновок - не раніше 31.03.2025, що додатково свідчить про те, що скаржник свідомо і без належного обґрунтування діяв на свій розсуд, відступаючи від умов договору та постфактум пропонуючи позивачу за первісним позовом прийняти таке необґрунтоване відхилення шляхом внесення змін до договору.
Позивач за первісним позовом зазначає про те, що Висновком експертів від 31.03.2025 було також підтверджено, що конструктивне виконання резервуарів за проектом відповідача (РГС-50-П-1-2450) є не «Еквівалентом», а «Аналогом» Типовому проекту резервуару стального горизонтального ємністю 50м3 для зберігання світлих нафтопродуктів у підземному та наземному виконанні. Конструкції металеві типовий проект. Технічна документація 204/02.24. Окрім того, у Висновку експертів від 31.03.2025 не було вказано про кілька фактів, а саме: скаржником відмовлено у проведенні саме радіографічного контролю зварних з'єднань* (лист від 29.10.2024 № 29/10-01 - наданий до матеріалів справи), нібито виходячи з того, що зазначене дослідження не передбачене умовами договору. достеменно не відомо, чи дійсно саме ті резервуари (які були повністю виготовлені станом на 30.10.2024) були надані Експертами Національного наукового центру «Інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України до огляду та дослідження. Отже, Висновок експертів від 31.03.2025, будучи проаналізованим по суті, не спростовує тих фактів та обставин, на які посилається позивач за первісним позовом як на підставу своїх вимог.
На думку позивача за первісним позовом, посилання скаржника на визначення експерта, надане в ст.98 ГПК України, постає недоречним, оскільки ГПК України регулює процесуальні відносини, які виникають лише після звернення до суду та відкриття відповідного провадження. Норми ГПК України не застосовуються до відносин, пов'язаних із укладанням та виконанням господарських договорів.
Позивач за первісним позовом зазначає, що наслідки непоставки та поставки, але неякісного Товару, для позивача за первісним позовом є однаковими - ненабуття ним в своє розпорядження якісного товару з вини скаржника, що потягнуло за собою неможливість для позивача за первісним позовом використати очікуваний результат договірних відносин зі скаржником у своїй діяльності. Отже, як поставка неякісного товару, так і непоставка якісного є порушенням скаржником його зобов'язань щодо якості товару. Внаслідок цього, до випадків непоставки товару п.5.3. договору є застосовним. підставою для неповернення суми забезпечення виконання Договору можуть бути порушення постачальником як умов щодо якості, так і умов щодо строку поставки. Наявність одночасного порушення вказаних умов не є обов'язковою для виникнення підстав для неповернення забезпечення.
Позивач за первісним позовом вказав на те, що відсутність саме якісних ємностей для зберігання пального (РГС-50) може призвести до порушення логістики, невчасного постачання пального військовим частинам Національної гвардії України, а отже, не просто унеможливлює виконання ними поставлених бойових завдань, а й ставить під загрозу життя і здоров'я військовослужбовців та сприяє військовим успіхам противника, що містить ознаки саботажу виконання оборонних закупівель. Окрім того, використання Центральною базою забезпечення ПММ неякісно вироблених резервуарів, зокрема резервуарів РГС-50 для зберігання запасу пального Національної гвардії України, неминуче призведе до їх пошкоджень під час експлуатації , і, як наслідок, необґрунтованих витрат коштів Державного бюджету на придбання неякісних резервуарів, та до втрат пального.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 911/1460/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «РОБОТЕНКС» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 у справі № 911/1460/25. Призначено справу № 911/1460/25 до розгляду у судовому засіданні 16.12.2025.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Ткаченка Б.О. який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, розгляд справи призначений на 16.12.2025 не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2025 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «РОБОТЕНКС» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 у справі № 911/1460/25 на 03.02.2026.
На підставі ст. 202, 216 ГПК України, у судовому засіданні 03.02.2026 оголошено перерву до 03.03.2026.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу повітряної тривоги, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 911/1460/25 розглядалась протягом розумного строку.
Явка учасників справи та позиції учасників справи
Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні 03.03.2026 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 у справі № 911/1460/25 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні 03.03.2026 підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2026 у справі № 911/1460/25 скасувати, первісні позовні вимоги про стягнення штрафу за Договором № 359 від 06.09.2024 в сумі 3 474 900,00 гривень та 52 123,50 грн. судового збору залишити без задоволення, а позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення 1 261 838,04 грн заборгованості, в тому числі суми основного боргу в розмірі 1 158 300,00 грн, а також суму інфляційного збільшення в розмірі 82 223,55 грн та 3% річних у розмірі 21 314,49 грн, а також судових витрат задовольнити в повному обсязі.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи, 06.09.2024 між позивачем за первісним позовом, як замовником, та відповідачем за первісним позовом, як постачальником укладено Договір поставки № 359, відповідно до п. 1.1 якого, відповідач за первісним позовом у строк до 15.12.2024 зобов'язаний виготовити і поставити позивачу за первісним позовом »Резервуар горизонтальний сталевий РГС-50» у кількості 27 штук (п. 1.1. Договору, Додаток № 1 Договору - Специфікація).
Поставка Товару здійснюється відповідачем за первісним позовом партіями, визначеними позивачем за первісним позовом на підставі Графіку виготовлення та поставки Товару, який є Додатком № 3 до Договору (п. 2.3. Договору).
Місце поставки Товару - Кіровоградська область. (п. 2.4. Договору).
Графіком виготовлення та поставки Товару (додаток № 3 до Договору) визначено, що до 31.10.2024 відповідач за первісним позовом зобов'язаний виготовити та поставити Замовнику 11 штук РГС-50.
Відповідно п. 4.3.1. Договору визначено обов'язок відповідача за первісним позовом забезпечити поставку Товару у строки та на умовах, передбачених цим Договором.
Укладенню зазначеного Договору (умови якого були порушені відповідачем за первісним позовом) передувала спрощена процедура закупівлі (Ідентифікатор закупівлі: UA-2024-08-13-003457-a) https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-08-13-003457-a
Так, у Додатку №2 до Оголошення спрощеної закупівлі визначено Технічні вимоги на виготовлення «Резервуарів горизонтальних сталевий РГС-50» (далі - Технічні вимоги).
У п. 1 Технічних вимог, визначено що резервуари повинні бути виготовлені відповідно до типового проекту резервуару стального горизонтального ємністю 50м3 для зберігання світлих нафтопродуктів у підземному та наземному виконанні. Конструкції металеві типовий проект. Технічна документація 204/02.24 (Додаток 3.1.)
У п. 2. Технічних вимог, визначено вимоги до обладнання та матеріально-технічної бази, зокрема, вимагалося «ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ПІДТВЕРДЖЕННЯ наявності в Учасника основних матеріалів, обладнання та матеріально-технічної бази необхідних для виконання договору про закупівлю»…».
Також, на виконання наведеної вище умови вимагалося надання наступних документів:
«Оригінал довідки у довільній формі, що містить інформацію про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та її документальне підтвердження: - види наявного обладнання, його кількість, приналежність (власне чи орендоване* тощо), обов'язково має бути джерело безперебійного живлення (генератор), замовнику надається можливість перевірки, матеріально-технічну базу учасника - якщо учасник є торгівельною організацією, надає лист від виробника товару, в якому обов'язково повинно міститись посилання на номер процедури закупівлі, що оприлюднена на веб-порталі Уповноваженого органу та згода з усіма технічними вимогами до товару, строками поставки та лист від виробника товару в якому вказані види наявного обладнання, його кількість, приналежність (власне чи орендоване* тощо), (серед обладнання обов'язково має бути джерело безперебійного живлення (генератор), замовнику надається можливість перевірки матеріально-технічну базу учасника (виробника). - наявність транспорту, його види, кількість, рік випуску та приналежність (власний чи орендований* тощо**); У разі застосування технологій - інформацію про застосування власної або отриманої за договорами у власність чи користування технології.
А тому, відповідачем за первісним позовом надав пакет документів, що вимагався у Технічних вимогах.
Таким чином, за твердженням позивача за первісним позовом, котре не заперечується відповідачем, для участі у спрощеній процедурі закупівлі (Ідентифікатор закупівлі: UA-2024-08-13-003457-a) https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-08-13-003457-a, як Постачальник - відповідач за первісним позовом, так і Виробник - ТОВ «РОБОТЕНКС» погодилися з технічними вимогами щодо виробництва РГС-50, що в подальшому було відображено в Договорі.
25.10.2024 на поштову та електронну адресу відповідача за первісним позовом, які зазначені у Договорі, позивачем за первісним позовом направлено лист вих. № 71/7/1-946 від 25.10.2024, у якому визначено відповідачу за первісним позовом здійснити поставку першої партії (11 штук) резервуарів 31.10.2024 на умовах, визначених Договором №359 від 06.09.2024, тобто у відповідності до Додатку № 3 Договору.
Крім того, зазначено, що попередній огляд Товару перед поставкою цієї партії позивачем за первісним позовом буде здійснено 30.10.2024 на майданчику виробника ТОВ «Роботенкс», який знаходиться, за адресою Київська обл., Бучанський р-н, с. Святопетрівське, вул. Київська 29. Замовником до огляду будуть залучені незалежні експерти.
Звертаючись з позовом, позивач вказує, що ні 31.10.2024, а ні станом на 01.11.2024, відповідачем за первісним позовом жодного Резервуару горизонтального сталевого РГС-50 позивачу за первісним позовом не поставлено, чим допущено порушення відповідачем за первісним позовом Графіку виготовлення та постачання Товару, тобто п. 2.3. Договору.
Крім того, п. 2.1. Договору визначені вимоги до якості Товару, а саме: якість товару, що поставляється в рамках даного Договору повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до якості такого виду Товару, зокрема Типовому проекту резервуару стального горизонтального ємністю 50м3 для зберігання світлих нафтопродуктів у підземному та надземному виконанні. Конструкції металеві, типовий проект. Технічна документація 204/02.24.
Пункт 4.3.2. Договору передбачає обов'язок відповідача за первісним позовом забезпечити поставку Товару, якість якого відповідає умовам цього Договору.
Водночас, п. 2.5. Договору передбачено, що позивач за первісним позовом попередньо може здійснити вибірковий огляд Товару із залученням незалежних експертів перед поставкою кожної партії Товару.
Крім того, п. 4.2.2. передбачено право позивача за первісним позовом здійснювати у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність відповідача за первісним позовом, контроль за ходом, якістю та обсягами виготовлення та поставки Товару. У ході даного контролю позивач за первісним позовом має право залучати незалежних експертів з метою вибіркового огляду Товару кожної партії перед відповідною поставкою, про що складається відповідний експертний висновок.
Пунктом 4.1.3. Договору передбачено обов'язок позивача за первісним позовом повідомляти відповідача за первісним позовом про виявлені недоліки Товару та/або невідповідність Товару в порядку, визначеному цим Договором.
Відповідно, Договором передбачені такі обов'язки відповідача за первісним позовом, як:
п. 4.3.2. забезпечити поставку Товару, якість якого відповідає умовам цього Договору;
п. 4.3.7. здійснювати допуск представників позивача за первісним позовом на виробничий майданчик, надавати повний доступ до перевірки всіх складових етапів виробництва, при необхідності проведення вимірювань різних елементів виробу, забезпечувати проведення цих вимірювань необхідними засобами вимірювання (з відповідними повірками).
Так, 15.10.2024, на виконання зазначених умов Договору, представниками позивача за первісним позовом на території виробничих потужностей Виробника - ТОВ «Роботенкс» здійснено контроль за ходом, якістю та обсягами виготовлення Товару, результати якого було зафіксовано в Акті виявлених недоліків.
Як вказує позивач за первісним позовом , під час огляду наявних готових резервуарів РГС-50 представниками позивача за первісним позовом виявлено невідповідності цих резервуарів «Типовому проекту резервуару стального горизонтального ємністю 50 м3 для зберігання світлих нафтопродуктів у підземному та надземному виконанні. Конструкції металеві типовий проект. Технічна документація 204/02.24» (далі - Типовий проєкт), а саме:
не відповідає шаблону зварювання листів основного металу обичайок;
невірне, а саме перевернуте положення Т-подібного профілю (тавра) внутрішнього кільця жорсткості.
Про виявлення невідповідності вироблених РГС-50 Типовому проєкту позивач за первісним позовом листом від 17.10.2024 вих. № 71/7/1-917 поінформував відповідача за первісним позовом.
18.10.2024, на виконання п. 4.2.2. Договору, представниками позивача за первісним позовом, відповідача за первісним позовом та Виробника, за участі головного інженеру проєкту, спільно, на території виробничих потужностей Виробника - ТОВ «Роботенкс» здійснено контроль за ходом, якістю та обсягами виготовлення Товару. Під час огляду двох наявних готових резервуарів РГС-50 було виявлено невідповідності цих резервуарів Типовому проєкту, про що складено Акт огляду від 18.10.2024, який спільно підписано усіма Сторонами.
У Акті зафіксовано наступні порушення Типового проєкту:
не відповідає шаблону зварювання листів основного металу обичайок;
невірне, а саме перевернуте положення Т-подібного профілю (тавра) внутрішнього кільця жорсткості.
Оскільки огляд здійснювався за участі директора відповідача за первісним позовом Марини КОЙКОВОЇ, в.о. директора ТОВ «Роботенкс» Олега ДЯЧЕНКА та заступника директора ТОВ «Роботенкс» з технічних питань Сергія МИХАЙЛОВА, то відповідач за первісним позовом письмово був поінформований позивачем за первісним позовом про виявлені недоліки Товару безпосередньо на місці огляду.
24.10.2024, на запит відповідача за первісним позовом про готовність до дострокової поставки двох одиниць РГС-50, представниками позивача та відповідача за первісним позовом та Виробника, на території виробничих потужностей Виробника - ТОВ «Роботенкс» здійснено контроль за ходом, якістю та обсягами виготовлення Товару. Під час огляду двох наявних готових резервуарів РГС-50, на доповнення до раніше виявлених та не виправлених порушень Типового проєкту, додатково виявлено наступні порушення:
- невідповідність розмірів Т-подібного профіля (тавра);
- невідповідність кутника внутрішньої діафрагми.
Про зазначене складено Акт огляду від 24.10.2024, який спільно підписано усіма учасниками.
Оскільки цей огляд здійснювався за участі директора відповідача за первісним позовом Марини КОЙКОВОЇ, в.о. директора ТОВ «Роботенкс» Олега ДЯЧЕНКА та заступника директора ТОВ «Роботенкс» з технічних питань Сергія МИХАЙЛОВА, то відповідач за первісним позовом письмово був поінформований позивачем за первісним позовом про виявлені недоліки Товару безпосередньо на місці.
Водночас, 23.10.2024 позивач за первісним позовом, у листі вих. № 71/7/1-903 поінформував відповідача за первісним позовом про необхідність під час виконання Договору № 359 від 06.09.2024 дотримуватись вимог законодавства про публічні закупівлі щодо предмету Договору та суворо дотримуватись умов Договору про якість Товару. При цьому, зазначено про неприпустимість вільного трактування відповідачем за первісним позовом вимог законодавства про публічні закупівлі та зауважено, що згідно інформації Автора проєкту - внесені Виробником зміни до конструкції резервуарів РГС-50 погіршують експлуатаційні характеристики резервуарів.
30.10.2024 представниками позивача та відповідача за первісним позовом та Виробника, із залученням Автора Типового проєкту та незалежних експертів - ТОВ «Центр промислової діагностики та контролю» (https://cpdk.com.ua/litsenziyi), на території виробничих потужностей Виробника - ТОВ «Роботенкс», здійснено попередній огляд першої партії Товару, яка мала складатися з 11 штук резервуарів РГС-50.
Оглядом встановлено (станом на 30.10.2024) наявність лише 3 (трьох) одиниць готових резервуарів РГС-50 (№№ 107, 108, 109), 6 штук резервуарів у стадії виробництва та різній ступені готовності (не пронумеровані), 2 штуки резервуарів відсутні взагалі.
Крім того, оглядом наявних резервуарів виявлено невідповідність якості кожного з них вимогам Договору, про що складено Дефектний акт від 30.10.2024, який підписаний всіма учасниками огляду.
У Дефектному акті від 30.10.2024 зафіксовані дефекти і невідповідності кожного з наявних резервуарів РГС-50.
Представником відповідача за первісним позовом - директором Мариною КОЙКОВОЮ, представниками Виробника - в.о. директора ТОВ «Роботенкс» Сергієм МИХАЙЛОВИМ та начальником ВТК ТОВ «Роботенкс» Валерієм МИХАЙЛОВСЬКИМ Дефектний акт підписано з запереченнями. Текст Заперечень зазначеними особами викладено письмово спільно.
Заперечення зводиться до тверджень, що допущені Виробником «відхилення» від Типового проекту, а саме:
відхилення від вимог технічної документації зварювання листів основного металу обичайок, невірне, а саме перевернуте положення Т-подібного профілю внутрішнього кільця жорсткості, невідповідність розмірів Т-подібного профілю, невідповідність кутика внутрішньої діафрагми, відсутність накладки в місці вирізу для стоку ніби то не тільки не призводять до неможливості використання виробів за цільовим призначенням, а навіть покращують характеристики корпусу;
відсутність фарбування окремих деталей готових резервуарів може у подальшому бути усунута Виробником;
виявлені недоліки порушення симетрії зварних швів, шви несуцільні, присутні прихватки, в шві присутні пори ніби то не впливають на міцність конструкції;
використана вуглецева сталь нібито є «еквівалентом» сталі, визначеної у Типовому проекті.
Зазначені Заперечення на Дефектний акт відповідача за первісним позовом та Виробника розглянуті позивачем за первісним позовом. Вони є такими, що не відповідають дійсності і спростовуються як результатами спільних візуальних оглядів наявної, виготовленої частини першої партії резервуарів РГС-50 у кількості 9 штук (згідно умов Договору, станом на 31.10.2024 відповідач за первісним позовом повинен виготовити та поставити позивачу за первісним позовом 11 штук), так і висновками Автора проєкту (лист від 31.10.2024 № 01-31/10) та Актом про результати візуального контролю від 31.10.2024 № 7.8/1447-vt-1 (далі - Акт) Виробничої лабораторії технічного контролю ТОВ «Центр промислової діагностики та контролю», які були залучені позивачем за первісним позовом як незалежні експерти.
Згідно зазначеного Акту, оглянуті зварні з'єднання резервуарів №№ 107, 108, 109 не задовольняють вимогам нормативно-технічної документації та мають наступні параметри:
мають бризки розплавленого металу на поверхні;
мають асиметрію кутового зварного з'єднання;
мають ввігнутість кутового зварного з'єднання;
зварні з'єднання мають нерівномірну, лускату поверхню;
мають звуження ширини стикового зварного з'єднання;
не повністю заповнена розділка кромок стикового зварного з'єднання;
в місцях закінчення зварювання кратери, свищі, не заварені;
технологічні прихватки не прибрані (в місцях зрізання стінка основного металу пропалена на глибину 3 мм);
глибина підрізів основного металу перевищує 0,5 мм;
скупчення поверхневих пор, пори більше діаметру 1 мм.
Крім того, в Акті зазначено, що розгортка стінки резервуару не відповідає Типовому проекту; встановлення ребра жорсткості не відповідає Типовому проекту, при тому, що за Типовим проектом мав бути використаний тавр по DIN 1024 Т80Х80Х8, а фактично встановлена деталь, виконана з половини Двутавра з товщиною стінки 5 мм; відсутня накладка підсилення для стоку.
Крім того, незалежними експертами відображено, що за Типовим проектом марка основного металу Ст3сп, Ст3пс. В той час як виконавцем, згідно хімічного складу, фактично використано марку сталі Ст3кп.
Таким чином, на переконання позивача за первісним позовом, відповідачем за первісним позовом допущено порушення Графіку виготовлення і постачання Товару, а саме не виготовлено і не поставлено до 31.10.2024 першу партію резервуарів РГС-50 у кількості 11 штук, та недотримано вимоги до якості Товару, а саме - до кожної одиниці (штуки) резервуарів РГС-50, на етапі його виготовлення.
Пунктом 4.2.1. Договору передбачено, що позивач за первісним позовом має право в односторонньому порядку відмовитися від цього Договору у повному обсязі або частково у випадках, передбачених цим Договором та чинним законодавством України, в тому числі у разі порушення відповідачем за первісним позовом Графіку виготовлення та постачання Товару та/або недотримання вимог до якості товару як на етапах його виготовлення, так і на етапі постачання.
Про односторонню відмову від Договору у повному обсязі або частково позивач за первісним позовом повідомляє відповідача за первісним позовом рекомендованим листом з повідомленням про отримання, направленим на адресу відповідача за первісним позовом, зазначену в цьому Договорі, за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання цього Договору. У таких випадках Договір вважається відповідно зміненим або розірваним згідно з умовами викладеними в письмовому повідомленні позивача за первісним позовом, надісланому на адресу відповідача за первісним позовом.
Так, на адресу відповідача за первісним позовом направлено 01.11.2024 рекомендований лист № 71/7/1-980 з повідомленням про односторонню відмову від Договору у повному обсязі у зв'язку з невиконанням відповідачем за первісним позовом своїх зобов'язань та як наслідок - Договір вважається розірваним 11.11.2024.
Таким чином, позивач за первісним позовом скористався наданим йому правом відмовитися від Договору з причин порушення Графіку виготовлення та постачання Товару та у зв'язку з недотриманням відповідачем за первісним позовом вимог щодо якості товару.
Згідно зазначеного Акту, оглянуті зварні з'єднання резервуарів №№ 107, 108, 109 не задовольняють вимогам нормативно-технічної документації та мають наступні параметри:
мають бризки розплавленого металу на поверхні;
мають асиметрію кутового зварного з'єднання;
мають ввігнутість кутового зварного з'єднання;
зварні з'єднання мають нерівномірну, лускату поверхню;
мають звуження ширини стикового зварного з'єднання;
не повністю заповнена розділка кромок стикового зварного з'єднання;
в місцях закінчення зварювання кратери, свищі, не заварені;
технологічні прихватки не прибрані (в місцях зрізання стінка основного металу пропалена на глибину 3 мм);
глибина підрізів основного металу перевищує 0,5 мм;
скупчення поверхневих пор, пори більше діаметру 1 мм.
Крім того, в Акті зазначено, що розгортка стінки резервуару не відповідає Типовому проекту; встановлення ребра жорсткості не відповідає Типовому проекту, при тому, що за Типовим проектом мав бути використаний тавр по DIN 1024 Т80Х80Х8, а фактично встановлена деталь, виконана з половини Двутавра з товщиною стінки 5 мм; відсутня накладка підсилення для стоку. Також незалежними експертами відображено, що за Типовим проектом марка основного металу Ст3сп, Ст3пс. В той час як виконавцем, згідно хімічного складу, фактично використано марку сталі Ст3кп.
За твердженням позивача за первісним позовом, котре жодними належним та допустимими доказами не спростовано відповідачем за первісним позовом, відповідно до умов Договору позивач за первісним позовом свої зобов'язання виконав своєчасно та у повному обсязі. Проте, відповідач за первісним позовом не здійснив поставку Товару у строки, передбачені умовами Договору, так як і не виконав зобов'язань щодо якості Товар, у зв'язку із чим, позивач за первісним позовом звернувся до суду із позовною заявою та просив стягнути із відповідача за первісним позовом 3 474 900,00 грн - штрафу у відповідності до вимог п. 5.3. Договору.
Позивачем за зустрічним позовом заявлено про стягнення 1 261 838,04 грн заборгованості, в тому числі суму основного боргу в розмірі 1 158 300,00 грн, а також інфляційного збільшення в розмірі 82 223,55 грн та 3% річних у розмірі 21 314,49 грн, з огляду на наступне.
Оголошення про проведення спрощеної закупівлі на закупівлю Резервуар горизонтальний сталевий РГС-50 код ДК 021:2015 - 44610000-9: «Цистерни, резервуари, контейнери та посудини високого тиску» передбачало розмір, строк, вид та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (п. 12 Оголошення) та встановлювало, що переможець надає не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання договору про закупівлю у вигляді оригіналу платіжної інструкції з відміткою проведення операції обслуговуючим банком, що підтверджує надання учасником забезпечення виконання договору.
Як вказує позивач за зустрічним позовом, на виконання вимоги оголошення Торговим Домом вказане забезпечення у сумі 1 158 300,00 грн було надане відповідачу за зустрічним позовом, що підтверджується платіжною інструкцією № 51 від 04.09.2024, що також визнається із відповідачем за зустрічним позовом.
Відповідно до положень Оголошення відповідач за зустрічним позовом повертає забезпечення виконання договору про закупівлю: 1) після виконання переможцем спрощеної закупівлі договору про закупівлю; 2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; 3) у випадках, передбачених статтею 43 Закону; 4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Усі витрати пов'язані з наданням забезпечення виконання договору про закупівлю здійснюються за рахунок коштів Переможця. Вказані положення відповідають приписам ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі».
В свою чергу, згідно положень п. 11.10 Договору за порушення умов Договору передбачених розділом 2. Якість, порядок поставки та приймання Товару та розділом 5. Відповідальність сторін (прострочення поставки понад 30 календарних днів) Договору, відповідач за зустрічним позовом не повертає забезпечення виконання умов договору, внесеного позивачем за зустрічним позовом та залишає за собою право одержати задоволення своїх грошових вимог, передбачених умовами цього Договору за рахунок грошових коштів, переданих позивачем за зустрічним позовом у забезпечення виконання договору.
Звертаючись із зустрічним позовом позивач вказує, що умовами Договору передбачені вичерпні випадки, коли грошові кошти не повертаються позивачу за зустрічним позовом, в інших випадках - підстав для утримання зазначеної суми забезпечення у відповідача за зустрічним позовом не має.
На переконання позивача за зустрічним позовом, грошові кошти повинні бути повернуті останньому відповідно до вимог законодавства та умов Договору, у зв'язку із чим, враховуючи відмову відповідача за первісним позовом від Договору позивач за зустрічним позовом звернувся до відповідача за зустрічним позовом з листом (вих. 17/11-01 від 07.11.2024) з проханням повернути суму забезпечення виконання договору. Вказаний лист отримано Військовою частиною 12.11.2024.
За твердженням позивача за зустрічним позовом, всупереч умов договору грошові кошти позивачу за зустрічним позовом повернуті не були без належного обґрунтування факту існування грошових вимог до позивача за зустрічним позовом.
На переконання позивача за зустрічним позовом, відповідачем за зустрічним позовом належним чином не підтверджено факт порушення умов Договору щодо якості Товару для наявності підстав для стягнення штрафних санкцій.
Позивач за зустрічним позовом вказує, що в односторонньому порядку відповідач за зустрічним позовом зарахував зазначену суму у розмірі 1 158 300,00 грн в рахунок штрафу, який передбачений п. 5.3 Договору, водночас, права для неповернення забезпечення виконання умов договору та одержання відповідачем задоволення своїх грошових вимог за рахунок грошових коштів, переданих позивачем за зустрічним позовом відповідачу за зустрічним позовом у останнього не виникло.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст.202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Нормами ст. 530 ЦК України, закріплено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Стаття 612 ЦК України зазначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України (чинному на час спірних правовідносин), учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Пунктом 5.1. Договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.
Згідно з п. 5.3. Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань щодо якості Товару відповідач за первісним позовом сплачує на користь позивача за первісним позовом штраф у розмірі 20 відсотків від вартості неякісного (некомплектного) Товару та за власний рахунок здійснює заміну неякісного Товару.
Згідно з п. 5.6. Договору, одностороння відмова однієї Сторони від Договору не звільняє іншу Сторону від відповідальності за порушення своїх зобов'язань за цим Договором та відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням цього Договору.
Як вже зазначалось, за умовами Договору відповідач за первісним позовом у строк до 15.12.2024 зобов'язався виготовити і поставити позивачу за первісним позовом «Резервуар горизонтальний сталевий РГС-50» у кількості 27 штук (п. 1.1. Договору, Додаток № 1 Договору - Специфікація).
Однак, на момент проведення позивачем за первісним позовом 30.10.2024 контролю якості наявних до поставки резервуарів встановлено, що замість 11 одиниць, які мали бути виготовлені на той момент згідно Договору, відповідачем за первісним позовом виготовлено усього три резервуари, які не відповідали технічним вимогам Договору. Ще шість резервуарів були на стадії виготовлення. Виготовлення ще двох резервуарів навіть не починалося.
Матеріалами справи підтверджується, що жодного резервуару у строки, визначені Договором, відповідачем за первісним позовом не було поставлено.
Пункт 4.2.1. Договору прямо передбачав право позивача за первісним позовом в односторонньому порядку відмовитися від договору у повному обсязі або частково у випадках, передбачених цим Договором чи чинним законодавством України, в тому числі у разі порушення відповідачем за первісним позовом Графіку виготовлення та постачання Товару та/ або недотримання вимог до якості Товару як на етапах його виготовлення, так і на етапі постачання.
Як стверджує позивач, зазначене порушення умов Договору відповідачем за первісним позовом було очевидним і стало основною підставою для відмови позивача за первісним позовом від Договору.
Заперечуючи проти задоволення первісного позову відповідач за первісним позовом вказує, що він звертався до позивача за первісним позовом з пропозицією знести зміни до Технічних умов, оскільки вироблені резервуари згідно проекту відповідача є еквівалентом резервуарів за Типовим проєктом позивача за первісним позовом.
Водночас, пунктом 10.1 Договору поставки № 359 від 06.09.2024 (далі - Договір) визначено, що Зміни і доповнення до договору здійснюються тільки у письмовій формі.
Пунктом 10.2. Договору, визначено, що Дійсними та обов'язковими для сторін визнаються тільки ті зміни та доповнення, які внесені ними у цей договір за взаємною згодою.
Пунктом 10.3. Договору, визначено, що Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених Законами України «Про публічні закупівлі» та «Про оборонні закупівлі».
Пунктом 10.4. Договору, визначено, що під взаємною згодою сторін щодо зміни чи доповнення договору вважаються підписані сторонами додаткові угоди, які будуть додані до тексту цього договору, як невід'ємні його частини.
Як правильно встановлено господарським судом першої інстанції, з матеріалів справи вбачається, що відповідач за первісним позовом запропонував внести зміни до пункту 2.1 Договору, тобто зміни до істотних умов договору - Якість Товару не в процесі проведення процедури закупівлі (як було з маркою металу) чи на початку виконання умов Договору, а лише після того, як позивачем за первісним позовом було виявлено невідповідності конструкції резервуарів та проінформовано відповідача про невідповідність конструкції виготовлених двох резервуарів Типовому проекту (лист від 17.010.2024 № 71/7/1-917 «Про невідповідність вироблених РГС-50».
У своєму листі відповідач за первісним позовом від 18.10.2024 № 18/10-02 у відповідь на лист позивача, стверджував, що вироблені резервуари згідно проекту відповідача є еквівалентом резервуарів.
У свою чергу, листом від 23.10.2024 № 71/7/1-930 «Про надання відповіді на лист від 18.10.2024» позивачем за первісним позовом було поінформовано, що вироблені за проектом відповідача за первісним позовом резервуари не є «еквівалентами» резервуарам, які повинні були вироблені за Типовим проектом позивача за первісним позовом, та наголошено відповідачу за первісним позовом на необхідності точного дотримання при виробництві Товару умов Договору.
Тобто, що відповідач за первісним позовом, що завод-виробник, самостійно в односторонньому порядку прийняли рішення виробляти Товар по своєму проекту в порушення умов Договору та своїх же гарантійних листів.
Також, з матеріалів справи вбачається, що самим ТОВ «ТД «Роботенкс» неодноразово було підтверджено, що резервуари, які були фактично виготовлені, виготовлялися не за Типовим проектом, передбаченим п. 2.1 Договору, а за власним проектом заводу-виробника.
Пунктом 3.2. Договору, визначено, що ціна договору становить: 23 224 500,00 грн в тому числі ПДВ 20% - 3 870 750,00 грн.
Згідно з умовами додаткової угоди № 1 до договору № 359 від 06.09.2024 зменшено ціну договору на 58 500 грн, а тому ціна договору становить 23 166 000 грн в тому числі ПДВ 20% - 3 861 000,00 грн.
Таким чином, штраф становить: 23 166 000 грн. х 20% = 4 633 200 грн, тобто сума штрафу є арифметично правильною та відповідно обґрунтованою
Так, 30.08.2024 відповідач за первісним позовом з метою участі у закупівлі, перерахував на рахунок позивача за первісним позовом забезпечення виконання договору у розмірі 1 158 300 грн.
У свою чергу, згідно з п. 11.10 Договору, за порушення умов Договору передбачених розділом 2. Якість, порядок поставки та приймання Товару та розділом 5. Відповідальність сторін (прострочення поставки понад 30 календарних днів) Договору, позивач за первісним позовом не повертає забезпечення виконання умов договору, внесеного відповідачем за первісним позовом та залишає за собою право одержати задоволення своїх грошових вимог, передбачених умовами цього Договору за рахунок грошових коштів, переданих відповідачем за первісним позовом у забезпечення виконання договору.
Станом на 11.11.2024, позивачем за первісним позовом згідно із умовами Договору, частково стягнуто штраф за рахунок забезпечення виконання договору у розмірі 1 158 300 грн.
Твердження представника відповідача за первісним позовом, що у позивача за первісним позовом не було підстав здійснювати стягнення штрафних санкцій з грошових коштів забезпечення виконання Договору, є безпідставним, оскільки відповідач за первісним позовом фактично відмовився виконати одну із істотних умов Договору, визначену у пункті 2.1. Договору, а саме виробити для подальшої поставки резервуари РГС-50 за Типовим проектом, тобто дотриматися якості, передбаченої Договором, у зв'язку із чим, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду про відсутність підстав позивачу за первісним позовом повертати забезпечення виконання договору, водночас наявність підстав одержати задоволення своїх грошових вимог за порушення умов якості Договору.
Таким чином, сума непогашеного штрафу становить: 4 633 200 грн - 1 158 300 грн = 3 474 900 грн, яка є обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом, у зв'язку із чим, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача за первісним позовом на користь відповідача за первісним позовом 3 474 900,00 грн штрафу.
Щодо зустрічних позовних вимог
Як вбачається із матеріалів справи, у абзаці 8 пункту 12 Оголошення про проведення спрощеної закупівлі на закупівлю Резервуар горизонтальний сталевий РГС-50 код ДК 021:2015-44610000-9: «Цистерни, резервуари, контейнери та посудини високого тиску» (далі - Оголошення) зазначено, що відповідач за зустрічним позовом повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору без порушень вимог, передбачених розділами 2 (щодо якості та безпечності) та 5 (строку поставки понад 30 календарних днів) Договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 27 Закону України «Про публічні закупівлі», але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Тобто, колегія суддів апеляційної інстанції вважає правильним висновок господарського суду першої інстанції про те, що ще на стадії проведення спрощеної закупівлі, позивач за зустрічним позовом, як один із її учасників, був поінформований про те, що у разі порушення переможцем закупівлі вимог, передбачених розділом 2 Договору (щодо якості та безпечності Товару), відповідач за зустрічним позовом не повертає забезпечення виконання договору.
Як вже зазначалось, між позивачем та відповідачем за зустрічним позовом укладено Договір, за умовами якого позивач за зустрічним позовом у строк до 15.12.2024 зобов'язався виготовити і поставити відповідачу за зустрічним позовом Товар - «Резервуар горизонтальний сталевий РГС-50» у кількості 27 штук (п. 1.1. Договору, Додаток № 1 Договору - Специфікація).
Позивач за зустрічним позовом зобов'язався виготовити та поставити відповідачу за зустрічним позовом 11 штук РГС-50.
Відповідно п. 4.3.1. Договору визначено обов'язок позивача за зустрічним позовом забезпечити поставку Товару у строки та на умовах, передбачених цим Договором.
25.10.2024 листом вих. № 71/7/1-946 відповідач за зустрічним позовом поінформував позивача за зустрічним позовом про те, що йому: «пропонується здійснити поставку першої партії (11 одиниць) резервуарів 31.10.2024 на умовах, визначених Договором № 359 від 06.09.2024.
Попередній огляд Товару перед поставкою цієї партії відповідачем за зустрічним позовом здійснено 30.10.2024 на майданчику виробника ТОВ «Роботенкс», який знаходиться за адресою Київська обл. Бучанський р-н, с. Святопетрівське, вул. Київська, 29.
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується ані позивачем, ані відповідачем за зустрічним позовом, на момент проведення відповідачем за зустрічним позовом, а саме 30.10.2024 контролю якості наявних до поставки резервуарів було виявлено, що замість 11 одиниць, які мали бути виготовлені на той момент згідно із Договором, у позивача за зустрічним позовом у наявності було лише дев'ять резервуарів, з яких повністю виготовлено лише три резервуари, кожен з яких не відповідав технічним вимогам Договору (в тому числі якості, передбаченої п. 2.1). Ще шість резервуарів (кожен з яких також не відповідав технічним вимогам якості) були на стадії виготовлення. Роботи по виготовленню ще двох резервуарів навіть не починалося (зі слів представників позивача за зустрічними позовом - вони були на стадії виготовлення, але при цьому їх не було надано до огляду). У подальшому, жодного резервуару у строки, визначені Договором, позивачем за зустрічним позовом не було поставлено.
Так, у зустрічному позові позивач, намагаючись довести свою добросовісність у виконанні Договору, зазначає, що поставка першої партії Товару зі строком поставки до 31.10.2024, як і наступних двох партій Товару, не відбулася виключно через відмову відповідача за зустрічним позовом від Договору у повному обсязі. Зазначений аргумент суперечить фактичним обставинам договірних відносин між Сторонами згідно зазначеного Договору.
Згідно із п. 4.2.1. Договору передбачено право відповідача за зустрічним позовом в односторонньому порядку відмовитися від цього Договору у повному обсязі або частково за певних умов. Другий абзац цього пункту Договору визначає, що про односторонню відмову від Договору у повному обсязі або частково відповідач за зустрічним позовом повідомляє позивача за зустрічним позовом за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання договору. У таких випадках Договір вважається відповідно зміненим або розірваним згідно з умовами викладеними в письмовому повідомленні відповідача за зустрічним позовом, надісланому на адресу позивача за зустрічним позовом.
Як вже було встановлено, ні 31.10.2024 (тобто у визначений Договором строк поставки першої партії Товару), ні 01.11.2024 позивачем за зустрічним позовом не було здійснено поставки жодної одиниці Товару, відповідачем за зустрічним позовом 01.11.2024 на адресу позивача за зустрічним позовом засобами поштового зв'язку направлено лист вих. № 71/7/1-980 від 01.11.2024 «Про відмову від Договору у повному обсязі», у якому детально описані допущені позивачем за зустрічним позовом порушення вимог якості Товару та строків виконання Договору як підстави для розірвання Договору. З урахуванням наведеного, у відповідності до умов абз. 2 п. 4.2.1. Договору, розірвання Договору відбулося 11.11.2024. 07.11.2024, тобто ще під час дії Договору, позивач за зустрічним позовом листом вих. 07/11-01 повідомив відповідача за зустрічним позовом, що лист від 01.11.2024 «Про відмову від Договору у повному обсязі» отримано і позивач за зустрічним позовом вимагає повернення суми забезпечення виконання договору у розмірі 1 158 300,00 грн.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позивач за зустрічним позовом повідомив відповідача за зустрічним позовом, що незважаючи на наявність досі чинного Договору, він не буде здійснювати поставки жодної з одиниць виготовленого Товару і фактично погоджується із розірванням Договору на умовах, викладених у листі відповідача за зустрічним позовом від 01.11.2024 «Про відмову від Договору у повному обсязі», тобто, позивачем за зустрічним позовом зобов'язання/роботи за Договором № 359 від 06.09.2024 не виконанні у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю, а також за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону; згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Тобто, за змістом вказаної норми Закону, яка безпосередньо регулює відносини суб'єктів господарювання у процедурі публічних закупівель, чітко передбачений момент повернення замовником забезпечення договору - після його виконання учасником-переможцем, в той час як можливість неповернення замовником забезпечення виконання договору існує лише у разі невиконання учасником умов договору.
При цьому, невиконання має місце лише у випадку відсутності дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 910/4460/19 та від 14.01.2019 у справі №910/3777/18.
Так, у постанові Верховного суду від 25.09.2024 у справі № 910/12114/23 зазначено, що до правовідносин у даній справі підлягає застосуванню не лише Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України, а і спеціальний закон - Закон України «Про публічні закупівлі», відповідно до частини другої статті 27 якого замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю, а також за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону; згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Тобто вказана норма Закону, яка безпосередньо регулює відносини суб'єктів господарювання у процедурі публічних закупівель, чітко передбачає момент повернення замовником забезпечення договору - після його виконання учасником-переможцем, у той час як можливість неповернення замовником забезпечення виконання договору існує лише у разі невиконання учасником умов договору. При цьому, невиконання має місце лише у випадку відсутності дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Водночас, позивачем за зустрічним позовом не доведено відсутність порушення ним умов договору.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає правильним висновок господарського суду першої інстанції про те, що лише з моменту повного виконання позивачем за зустрічним позовом зобов'язань за договором та проведення сторонами остаточних розрахунків, у відповідача за зустрічним позовом виникло зобов'язання щодо повернення забезпечення виконання договору, у зв'язку із чим, враховуючи відсутність виконання позивачем за зустрічним позовом робіт за договором та розірвання договору, підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом 1 158 300,00 грн заборгованості, як забезпечення виконання договору, та суми інфляційного збільшення в розмірі 82 223,55 грн та 3% річних у розмірі 21 314,49 грн, як похідних вимог, відсутні.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з огляду на те, що відповідач за первісним позовом, порушуючи взяті на себе договірні зобов'язання, належної якості Товар у відповідності до умов Договору не виготовив та не поставив, водночас, позивачем за зустрічним позовом не доведено відсутність порушення ним умов договору, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову, у зв'язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 у справі № 911/1460/25, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
З огляду на встановлені обставини справи, доводи скаржника щодо належної якості Товару спростовуються тим, що невідповідність виготовленого товару вимогам Типового проекту підтверджується навіть наданим Відповідачем за первісним позовом Висновком експертів №290/291/3430/3431/3432/3433/3434/3435/3436/3437/3438/3439/3440/3441/3442/ 3443/3444/3445/3446/3447/3448/3449/3450 за результатами проведення комплексного інженерно-механічного дослідження металів і сплавів та виробів з них, складений 31.03.2025, при цьому, хоча вказаним Висновком якість виготовленого товару і визнано належною, на момент прийняття відповідачем рішення про відхилення від Типового проекту останній не міг посилатись на нього, в тому числі і як на підставу для пропозиції позивачу для внесення змін до договору, тобто, на переконання колегії суддів відповідачем за первісним позовом порушено умови укладеного договору.
Щодо доводів апеляційної скарги щодо розміру штрафних санкцій, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про те, що нараховані у точній відповідності до умов підписаного відповідачем договору, при цьому, зменшення пені призведе до порушення балансу інтересів сторін, оскільки позивач за первісним позовом в умовах воєнного стану, враховуючи те, що договір було укладено в рамках виконання оборонного замовлення, а дії відповідача за первісним позовом змусили позивача за первісним позовом відмовитись від договору, та, за доводами останнього, потягли за собою необхідність вжиття заходів на виконання покладених на нього функцій та завдань в умовах відсутності і неможливості отримання в подальшому обумовленого договором результату, що поставило під загрозу інтереси держави в сфері оборони в умовах воєнного стану, викликаного повномасштабною збройною агресією рф проти України.
Також колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що відповідачем не наведено обставин які можуть бути розцінені як виняткові та такі, що є підставою для зменшення нарахованих та заявлених до стягнення з відповідача штрафних санкцій.
Колегія суддів апеляційної інстанції враховує те, що скаржник, ознайомившись із Типовим проектом, погодився на його умови і ані на стадії підписання Договору, ані на початку його виконання не звертався до позивача за первісним позовом із пропозиціями щодо відступлення від його умов, чим надав свою згоду на дотримання умов Типового проекту, докази зміни договору в частині умови щодо його виконання відповідно до Типового проекту, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про те, що наслідки непоставки та поставки, але неякісного Товару, для позивача за первісним позовом є однаковими - ненабуття ним в своє розпорядження якісного товару з вини скаржника, що потягнуло за собою неможливість для позивача за первісним позовом використати очікуваний результат договірних відносин зі скаржником у своїй діяльності.
Скаржником не спростовано тієї обставини, що як поставка неякісного товару, так і непоставка якісного є порушенням зобов'язань щодо якості товару, у зв'язку із чим, застосування до випадку непоставки товару п.5.3. Договору є правомірним. З огляду відсутності поставки позивачу за первісним позовом жодного резервуару, який би відповідав умовам щодо якості, штрафні санкції позивачем за первісним позовом розраховані правильно, виходячи із загальної ціни договору.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 у справі № 911/1460/25, наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 у справі № 911/1460/25, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «РОБОТЕНКС» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 у справі № 911/1460/25 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 у справі № 911/1460/25 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «РОБОТЕНКС» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 у справі № 911/1460/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 у справі № 911/1460/25 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали справи № 911/1460/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Текст постанови підписано 23.04.2026.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді А.Г. Майданевич
Б.О. Ткаченко