вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" квітня 2026 р. Справа№ 910/13465/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Андрієнка В.В.
Шапрана В.В.
без повідомлення учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва"
на рішення Господарського суду м. Києва від 14.01.2026 р.
у справі № 910/13465/25 (суддя - Плотницька Н.Б.)
за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Пром Лайн"
про стягнення 295462,49 грн,
У жовтні 2025 року Комунальне підприємствао "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Пром Лайн" про стягнення 295462,49 грн.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та умов укладеного договору підряду № 510/1 від 05.10.2023 р. завищив вартість витрат на суму 295462,49 грн, що підтверджується аудиторським звітом № 070-2-3-04/9 від 09.04.2025 р. Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації).
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.11.2025 р. відкрито провадження у справі № 910/13465/25, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.01.2026 р. у справі № 910/13465/25 відмовлено Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" у задоволенні позову.
Не погодившись з рішенням, Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" 02.02.2026 р. у встановлений процесуальний строк засобами поштового зв'язку подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
У поданій апеляційній скарзі позивач зазначає, що оскільки аудиторським звітом № 070-2-3-04/9 від 09.04.2025 р. встановлено завищення Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд Пром Лайн" вартості робіт за договором підряду № 510/1 від 05.10.2023 р. на суму 295462,49 грн, тому вказана сума грошових коштів підлягала стягненню з відповідача у відповідності до п. 13.3 укладеного договору підряду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2026 р. апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" у справі № 910/13465/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 р. у справі № 910/13465/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва", вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу впродовж 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Копію ухвали від 11.02.2026 р. про відкриття провадження у справі № 910/13465/25 учасникам справи було доставлено до електронних кабінетів 11.02.2026 р., доказом чого є довідки про доставку електронного документа від 18.02.2026 р., що містяться в матеріалах справи.
Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала від 11.02.2026 р. про відкриття провадження у справі № 910/13465/25 оприлюднена у реєстрі 13.02.2026 р.
Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, а також закінчення строків на подання всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, колегія суддів встановила наступне.
05.10.2023 р. між Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд Пром Лайн" (далі - підрядник) укладено договір підряду № 510/1 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а підрядник забезпечує в межах кошторисної документації та умов договору на виконання робіт з "Капітальний ремонт приміщення сховища цивільного захисту за адресою: провулок Квітневий, 4 у Подільському районі м. Києва, за кодом ДК 021-2015 (CPV) 45450000-6: Інші завершальні будівельні роботи", відповідно до кошторисних норм України, Настанови з визначення вартості будівництва (далі - будівельні роботи).
Згідно з п. 1.3 договору виконання будівельних робіт здійснюється підрядником відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, у кількості та за цінами, що визначені Переліком основних матеріальних ресурсів (додаток № 5), у відповідності зі Зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва (додаток № 6) та договірною ціною (додаток № 2), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані будівельні роботи. Фінансування здійснюється у відповідності до Плану фінансування будівельних робіт на 2023 рік (додаток № 7).
Як передбачено п. 2.5 договору, датою закінчення робіт за договором вважається дата їх прийняття замовником, що засвідчується підписанням довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) та актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в).
За п. 3.1 договору ціна договору є твердою та відповідно до договірної ціни (додаток № 2), переліку основних матеріальних ресурсів (додаток № 5) на будівельні роботи складає 6146458,38 грн, в тому числі ПДВ 20% - 1024409,73 грн.
У відповідності до п. 3.2 договору ціна правочину не може змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника, покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у пункту 3.1 договору.
Згідно з п. п. 9.1 - 9.2 договору фінансування будівельних робіт здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Розрахунки за отримані товари, роботи і послуги здійснюються відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України.
Зобов'язання сторін щодо фінансування будівельних робіт визначаються положеннями цього договору та узгодженим сторонами Планом фінансування будівельних робіт на 2023 рік (додаток № 7). Замовник передбачає проведення розрахунків за виконані роботи з відстрочкою платежу до 6 місяців після завершення військового стану в Україні (п. п. 9.4 - 9.5 договору).
У відповідності до п. 10.1 договору розрахунки здійснюються замовником в безготівковому порядку, на підставі підписаного акту приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт.
Відповідно до п. п. 11.4, 11.5 договору передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи. Якщо нормативними актами та договором підряду передбачено проведення попередніх випробувань закінчених робіт (об'єкта будівництва) або таке випробування викликане характером цих робіт, їх приймання-передача проводиться у разі позитивного результату попереднього випробування.
Пунктом 11.9 договору сторони погодили, що підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.
Згідно з п. 13.3 договору підрядник зобов'язаний повернути кошти у сумі виявленого контролюючими органами завищення обсягів та вартості виконаних робіт (у разі виявлення такого).
Договір набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2023 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (п. 17.1 договору).
Також між сторонами було погоджено та підписано додатки, а саме: додаток № 1 - дефектні акти, додаток № 2 - договірна ціна, додаток № 3 - локальний кошторис, додаток № 4 - календарний графік, додаток № 5 - перелік основних матеріальних ресурсів, додаток № 6 - зведений кошторис розрахунок вартості будівництва, додаток № 7 - план фінансування будівельних робіт на 2023 рік, додаток № 8 - підсумкова відомість ресурсів.
На виконання умов укладеного договору підряду відповідачем за період з листопада по грудень 2023 року були виконані, а позивачем оглянуті та прийняті виконані підрядні роботи за актами приймання виконаних робіт форми КБ-2в та КБ-3 на загальну суму 2764379,00 грн.
Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено плановий аудит діяльності Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" як замовника щодо дотримання актів законодавства, планів, процедур, контрактів під час виконання робіт з капітального ремонту приміщень сховищ цивільного захисту за адресами: провулок Квітневий, 4 у Подільському районі м. Києва, та вул. Світлицького, 33-Б у Подільському районі м. Києва протягом 2022-2024 років.
За результатами проведеного планового аудиту було виявлено, що при проведенні ремонтних робіт у приміщеннях позивача Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд Пром Лайн" завищено вартість виконаних робіт на суму 295462,00 грн або на 10,69%, що зазначено у аудиторському звіті № 070-2-3-04/9 від 09.04.2025 р.
25.04.2025 р. позивач звернувся до відповідача з листом № 106/63-1712 щодо повернення 295462,00 грн завищення вартості виконаних робіт, встановлених у результаті проведення аудиту на підставі п. 13.3 укладеного договору підряду.
На думку позивача спір у справі виник у зв'язку з тим, що аудиторським звітом від № 070-2-3-04/9 від 09.04.2025 р. було підтверджено факт завищення відповідачем вартості виконаних робіт на 10,69 %, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Державному бюджету на суму 295462,00 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як передбачено ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч. 4 ст. 882 ЦК України).
Обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт), законом покладений саме на замовника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі № 523/6003/14-ц).
Як було встановлено вище, акти приймання виконаних будівельних робіт позивач підписав без зауважень та заперечень, а також здійснив оплату робіт за ними в повному обсязі.
Відповідно до ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що аудиторський звіт Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не є належним доказом наявності завищення вартості та обсягів виконаних за договорами підряду робіт, оскільки вказаний аудит є внутрішньою перевіркою позивача, який не створює будь-яких правових наслідків для третіх осіб.
Однак судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до п. 13.3 договору підряду № 510/1 від 05.10.2023 р. підрядник зобов'язаний повернути кошти у сумі виявленого контролюючими органами завищення обсягів та вартості виконаних робіт.
За результатами проведеного планового аудиту Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було виявлено, що при проведенні ремонтних робіт за договором підряду № 510/1 від 05.10.2023 р. у приміщеннях позивача Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд Пром Лайн" завищено вартість виконаних робіт на суму 295462,00 грн або на 10,69%, що зазначено у аудиторському звіті № 070-2-3-04/9 від 09.04.2025 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Згідно зі ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
У відповідності до Положення про Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради № 151/151 від 18.09.2014 р., в редакції, чинній на час проведення перевірки, Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підзвітним та підконтрольним Київському міському голові та Київській міській раді.
За п. 2.1 Положення основним завданням департаменту є надання незалежних висновків та рекомендацій за результатами здійснення внутрішніх аудитів, моніторингів, аналізів та інших контрольних заходів ефективності діяльності та дотриманням законодавства структурними підрозділами Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підприємствами, установами та організаціями комунальної форми власності територіальної громади міста Києва, іншими суб'єктами в частині використання ними об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва (майна, коштів та іншої комунальної власності), спрямованих на забезпечення ефективного і результативного управління об'єктами комунальної власності територіальної громади міста Києва, згідно з законодавством України.
Отже, Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проводить внутрішній аудит підприємств, в тому числі Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" щодо ефективного управління фінансовими ресурсами та є органом оперативного контролю, тобто контролюючим органом у розумінні п. 13.3 укладеного договору підряду.
Як було встановлено вище, на підставі результатів аудиту сторони заздалегідь погодили договірний механізм повернення коштів, що прямо закріплено пунктом 13.3 укладеного договору підряду.
В аудиторському звіті № 070- 2-3-04/9 від 09.04.2025 р. зазначено, що завищення вартості виконаних робіт за наданими актами форми № КБ-2в складає 295462,49 грн або 10,69%, а саме, неефективне використання коштів, до якого призвело завищення вартості виконаних робіт (завищення вартості матеріалів та устаткування) за договором підряду № 510/1 від 05.10.2023 р.
Підписання сторонами актів виконаних робіт за формами КБ-2в та КБ-3 підтверджує лише факт приймання робіт, однак не свідчить про відсутність завищення їх вартості.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як передбачено ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися сторонами належним чином, згідно з умовами Договору, вимогами Кодексів та інших нормативно-правових актів чинного законодавства України. Кожна сторона зобов'язана вживати усіх необхідних заходів для належного виконання нею зобов'язань.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Умови договору, погоджені сторонами, є обов'язковими для виконання - зокрема щодо змісту і ціни зобов'язань. При цьому договірні положення мають силу самостійних зобов'язань навіть тоді, коли сторона надає документи про виконання, але не підтверджує належно та повністю обов'язки іншої сторони (постанова Верховного Суду від 02.10.2025 р. у справі № 910/5438/25).
Тобто умови п. 13.3 укладеного договору підряду щодо повернення завищених коштів самі по собі створюють обов'язок підрядника, який потрібно виконати.
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
У статті 629 Цивільного кодексу України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Тлумачення пункту 3 статті 3, статті 627 Цивільного кодексу України свідчить, що свобода договору має декілька складових. Зокрема, свобода укладання договору; у виборі контрагента, виду договору, визначенні умов договору, форми договору. При реалізації принципу свободи договору слід враховувати вимоги Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості. Тобто законодавець, закріплюючи принцип свободи договору, встановив і його обмеження. Причому останні є одночасно й межами саморегулювання. Вони передбачені в абзаці 2 частини третьої статті 6 Цивільного кодексу України, згідно з якою сторони не можуть відступати від положень актів цивільного законодавства в разі існування однієї з таких підстав: наявності в акті цивільного законодавства прямої вказівки про неможливість сторін відступати від його імперативного положення (наприклад, згідно частини п'ятої статті 576 Цивільного кодексу України предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких заборонена законом); якщо зі змісту акту цивільного законодавства випливає обов'язковість його положень, яка може мати вигляд вказівки в акті цивільного законодавства на нікчемний характер відступу від його положень, або виражатися за допомогою інших правових засобів (наприклад, таким буде припис абзацу 2 частини першої статті 739 Цивільного кодексу України, що умова договору, відповідно до якої платник безстрокової ренти не може відмовитися від договору ренти, є нікчемною); якщо це випливає із суті відносин між сторонами. Ця підстава не є логічним закінченням абзацу 2 частини третьої статті 6 Цивільного кодексу України. Такі міркування зумовлені тим, що стаття 6 Цивільного кодексу України присвячена регулюванню співвідношення актів цивільного законодавства й договору, а не їх кореляції із сутністю відносин між сторонами. Адже сутність цих відносин полягає в їх договірному характері. Тому її застосовування фактично можливе тільки за наявності будь-якої з двох попередніх підстав, тобто прямої вказівки, або ж якщо обов'язковість положень акту цивільного законодавства слідує з його змісту.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 р. у справі № 355/385/17.
В даному випадку, реалізуючи принцип свободи договору, підрядник погодився з умовами договору підряду № 510/1 від 05.10.2023 р., де визначено, що підрядник зобов'язаний повернути кошти у сумі виявленого контролюючими органами завищення обсягів та вартості викопаних робіт (у разі виявлення такого).
Таким чином договір підряду № 510/1 від 05.10.2023 р. є обов'язковим для виконання сторонами і відповідач зобов'язаний відшкодувати кошти в сумі виявленого контролюючими органами завищення вартості виконаних робіт на підставі п. 13.3 цього договору.
Оскільки контролюючим органом виявлено завищення обсягів вартості робіт за угодою, з урахуванням приписів п. 13.3 договору підряду № 510/1 від 05.10.2023 р., колегія суддів дійшла висновку про те, що вимога позивача про стягнення 295462,49 грн завищеної вартості виконаних робіт є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
За ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення були неповно з'ясовані обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому рішення Господарського суду м. Києва від 14.01.2026 р. у справі № 910/13465/25 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва".
Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги необхідно покласти на відповідача.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.
Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених нормами чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" задовольнити.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 14.01.2026 р. у справі № 910/13465/25 скасувати повністю та прийняти нове рішення.
3. Позов Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" задовольнити повністю.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Пром Лайн" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, бульв. Олександрійський, 106, код 42977983) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" (04071, м. Київ, вул. Хорива, 39, код 39609111) 295462 (двісті дев'яносто п'ять тисяч чотириста шістдесят дві),49 грн завищеної вартості виконаних робіт, 4432 (чотири тисячі чотириста тридцять дві),00 грн судового збору за подання позову та 6648 (шість тисяч шістсот сорок вісім),00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду м. Києва видати відповідні накази.
6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Андрієнко
В.В. Шапран