вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"21" квітня 2026 р. Справа№ 910/14515/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сибіги О.М.
суддів: Гончарова С.А.
Тищенко О.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2025
повний текст рішення складено 23.04.2025
у справі № 910/14515/24 (суддя Мандриченко О.В.)
за позовом Акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім"
до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Європєум інвест"
2. ОСОБА_2
про стягнення 2 463 608,05 грн, -
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 у справі № 910/14515/24 позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європєум інвест" та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" 2 414 797,14 грн заборгованості за тілом кредиту, 48 810,91 грн заборгованості по процентам та 29 563,30 грн судового збору.
17.12.2025, через систему "Електронний суд", ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського районного суду міста Києва від 22.04.2025 року по справі № 910/14515/24 та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Разом з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення строку та клопотання про залучення ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідачів.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2025 матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 у справі № 910/14515/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.
18.12.2025 від Акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про заперечення проти відкриття апеляційного провадження.
23.12.2025 від ОСОБА_1 до Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення на заперечення проти відкриття апеляційного провадження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2026 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи № 910/14515/24.
26.02.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/14515/24.
Розглянувши заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків, зокрема, подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки.
Згідно статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У відповідності до частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є змагальність сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
В даному випадку, обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку, скаржником зазначено, що ОСОБА_1 не була залучена до участі у справі, не знала про її існування, не повідомлялась про її розгляд, однак суд першої інстанції ухвалив рішення про її права та законні інтереси.
Також скаржником зазначено про те, що з оскаржуваним рішенням ОСОБА_1 ознайомилась 01.12.2025, на підтвердження чого надає суду розписку.
В даному випадку колегія суддів не вбачає поважних підстав для поновлення строку, з огляду на наступне.
Так, в обґрунтування підстав поважності пропуску строку представником скаржника, адвокатом Буша А.В. зазначено, що ОСОБА_1 не була залучена до участі у справі, не знала про її існування, не повідомлялась про її розгляд, однак суд першої інстанції ухвалив рішення про її права та законні інтереси, а з оскаржуваним судовим рішенням ОСОБА_1 ознайомилась 01.12.2025.
При цьому, у поданих 18.12.2025 запереченнях проти відкриття апеляційного провадження, позивачем зазначено про те, що в провадженні Печерського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа № 757/29323/25-ц за позовом Акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Гненний Дмитро Анатолійович про визнання недійсними договорів дарування, скасування державної реєстрації.
01.10.2025 в межах судового провадження у справі № 757/29323/25-ц, представником ОСОБА_1 адвокатом Буша А.В. заявлено клопотання про зупинення провадження (додається до даних заперечень). У вказаному клопотанні адвокатом Буша А.В. зазначено, що рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 у справі 910/14515/24 перебуває на розгляді апеляційного суду, чим фактично підтвердив обізнаність про існування оскаржуваного судового рішення та стадії його перегляду як свою, так і особи, в інтересах якої він діє.
В зв'язку з чим представник позивача вважає, що факт обізнаності ОСОБА_1 та її представника про рішення суду першої інстанції доведений щонайменше з 01.10.2025 року.
Крім того, в поданих 23.12.2025 адвокатом Буша А.В. поясненнях на запереченнях проти відкриття апеляційного провадження скаржником зазначено, що клопотання про зупинення провадження зокрема до розгляду справи № 910/14515/24 апеляційним судом, не міститься оскаржуваного рішення суду, а містить лише ухвали апеляційних судів. Таким чином вважає, що подання даного клопотання не доводить факт отримання ОСОБА_1 оскаржуваного рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне, зокрема.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 та частини 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Тобто, рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 у справі № 910/14515/24 має публічний характер та знаходиться у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланнями: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/126799200.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень - зазначене вище рішення надіслано для оприлюднення: 23.04.2025, зареєстровано: 23.04.2025, забезпечено надання загального доступу: 24.04.2025.
Частинами 1, 2 статті 9 Закону України "Про доступ до судових рішень" також передбачено, що особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов'язків, може звернутися до апарату відповідного суду з письмовою заявою про: 1) надання можливості ознайомитися із судовим рішенням у приміщенні суду; 2) надання можливості виготовити копії судового рішення за допомогою власних технічних засобів; 3) виготовлення копії судового рішення апаратом суду. У заяві особа повинна обґрунтувати, чому вона не змогла ознайомитися із судовим рішенням у Реєстрі, а також чому вона вважає, що судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов'язків.
В даному випадку колегія суддів виходить з того, що скаржник, будучи обізнаним про існування судової справи № 910/14515/24 не був позбавлений об'єктивної можливості ознайомитись з прийнятим в ній судовим рішенням користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень, або звернувшись до суду з відповідною заявою, однак наданими йому процесуальними правами не скористався.
Крім того, статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до статті 131-2 Конституції України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016) для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
В даному випадку скаржник, який скористався послугами професійної правничої допомоги адвоката Буша А.В. та будучи обізнаним про вимоги процесуального закону, не зазначає з яких підстав не мав можливості звернутись з відповідною апеляційною скаргою в межах двадцятиденного строку з дня коли йому стало відомо про існування самого рішення та не зазначає, коли саме та за яких обставин йому стало відомо про існування оскаржуваного судового рішення, оскільки факт його обізнаності підтверджується поданим в межах цивільної справи клопотанням від 01.10.2025 про зупинення провадження у справі № 757/29323/25-ц, зокрема до завершення апеляційного перегляду господарської справи № 910/14515/24, рішення в якій вже було доступне у відкритому доступі в Єдиного державного реєстру судових рішень.
Колегія суддів також відхиляє доводи скаржника про те, що з оскаржуваним рішенням ОСОБА_1 ознайомилась 01.12.2025 року, на підтвердження чого надано розписку, оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості поновлення процесуального строку з дня складання розписки.
Крім того, надана скаржником розписка від 01.12.2025 не є доказом в розумінні ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить відомостей про місце її складання та відомостей про особу від якої було отримано зазначені в ній документи, що позбавляє суд можливості перевірити зазначені в ній фактичні обставини.
Додатково колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки, звільняє її саме від безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, саме незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченої частиною 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, проте не звільняє від обов'язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого іншими вищенаведеними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Отже, норми Господарського процесуального кодексу України підлягають застосуванню до всіх без виключення учасників судового процесу, а окремі норми визначають початок перебігу процесуального строку на оскарження судових рішень саме для осіб які не приймали участі у розгляді справи, а суд вирішив питання про їх права та інтереси, та передбачають можливість поновлення процесуального строку на оскарження судових рішень.
Схожі за змістом правові висновки викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 922/765/15 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 5011-46/18261-2012, від 03.10.2019 у справі № 909/117/17, від 08.10.2019 у справі № 5011-46/18261-2012, від 16.06.2021 у справі № 910/15988/16.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" та від 14.10.2007 р. у справі "Трух проти України").
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".
У даному випадку, колегія суддів не вбачає існування поважних підстав, які об'єктивно унеможливили звернення скаржника з апеляційною скаргою в межах двадцятиденного строку з дня коли йому стало відомо про існування такого рішення, оскільки можливість такого звернення залежала виключно від волевиявлення самого скаржника та належного використання ним своїх прав, визначених нормами Господарського процесуального кодексу України.
Згідно частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без руху з підстав, передбачених частиною 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що ОСОБА_1 має право усунути недоліки, а саме подати до Північного апеляційного господарського суду заяву із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 74, 76-77, 86, 174, 234, 258, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 у справі № 910/14515/24 - залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня доставлення даної ухвали, ОСОБА_1 має право усунути недоліки, а саме надати до Північного апеляційного господарського суду заяву із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку.
3. Якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.
4. Дану ухвалу надіслати сторонам, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді С.А. Гончаров
О.В. Тищенко