ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 34/51624.01.11
За позовом Національного банку України
доКомунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва
простягнення 86 636 грн.
СуддяСташків Р.Б.
Представники
від позивача:Ступницький І.І. (довіреність № 18-208/3704-12775 від 26.07.2010);
Шалаєв О.С. (довіреність № 18-208/6045-20857 від 24.11.2010);
Самолисов О.П. (довіреність № 18-208/166-625 від 14.01.2011);
від відповідача -Галій Т.Д. (довіреність № 1344 від 07.12.20100).
У листопаді 2010 Національний банк України (далі -позивач або Банк) звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва (далі -відповідач або Підприємство) 86 836 грн. збитків.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) було пошкоджено автомобіль «Лексус», державний реєстраційний номер АА 2222 ЕР (далі -автомобіль «Лексус»), який належить Банку, а оскільки транспортний засіб -автомобіль «МАЗ-5551», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі -автомобіль «МАЗ»), яким скоєно ДТП, і водій якого визнаний винним у її скоєні, знаходиться у законному володінні у Підприємства, то останнє зобов'язано відшкодувати Банку завдані збитки за ремонт пошкодженого автомобіля.
Підприємство визнало позовні вимоги частково, -в частині визначеній згідно з висновком ПП «ГАЛавтоекспертиза»за мінусом суми сплаченої страховою компанією, а саме в сумі 20 670,91 грн. (45 915,91 грн. (сума збитків за експертним висновком) - 25 245 грн. (відшкодована страховою компанією сума). У решті суми позовних вимог відповідач позов не визнав, мотивуючи це тим, що:
- висновок спеціаліста № 75С/01 від 09.02.2009 складений ПП «ГАЛавтоекспертиза», а також оцінка незалежного експерта ТОВ «Автотехнікс»та дефектовки спеціалістів СТО при повному розборі автомобіля «Лексус»та виявлення скритих дефектів складені з порушенням пункту 2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожньо-транспортних засобів (затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092) щодо надання змоги представнику Підприємства прийняти участь в огляді пошкодженого автомобіля «Лексус»;
- при огляді незалежним експертом ТОВ «Автотехнікс»повинен був бути складений дефектний акт в присутності представника Підприємства.
17.01.2011 представник Банку у судовому засіданні керуючись статтею 22 Господарсько процесуального кодексу України (далі -ГПК України) подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з Підприємства 86 636 грн. Вказана заява подана у зв'язку із допущенням арифметичної помилки при поданні позовної заяви.
У судових засіданнях 13.12.2010, 17.01.2011 оголошувались перерви до 17.01.2011, 24.01.2011, відповідно.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з довідки ДПС ДАІ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві № 8326562 від 22.01.2009 та постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 25.02.2009 у адміністративній справі № 3-1876/09, 22.01.2009 о 07 год. 30 хв. по вул. Прорізна у м. Києві була скоєна ДТП, а саме зіткнення автомобіля «МАЗ», яким керував ОСОБА_1 з автомобілем «Лексус».
ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_1 вимог пунктів 12.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаними довідкою ДПС ДАІ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві № 8326562 від 22.01.2009 та постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.02.2009 у адміністративній справі № 3-1876/09. Вказаною постановою Шоломка В.К. визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Лексус».
06.03.2008 між Банком (Замовник) та ТОВ «Автотехнікс»(Виконавець) було укладено договір № Г-1049 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Виконавець надає послуги з технічного обслуговування, поточного ремонту автомобілів, зокрема, автомобіля «Лексус»згідно вимог заводу-виробника.
Відповідно до пункту 1.2 Договору Виконавець проводить роботи по технічному обслуговуванню, ремонту автомобілів на власному обладнанні, використовуючи оригінальні запасні частини.
Після проведення оцінки незалежним експертом ТОВ «Автотехнікс»та дефектовки спеціалістів СТО при повному розборі автомобіля «Лексус»та виявлення скритих дефектів, вартість відновлювального ремонту, з урахуванням вартості запасних частин та матеріалів склала 111 881 грн., з яких: 90 719 грн. запчастини для ремонту автомобіля «Лексус» відповідно до рахунків-фактур № 39 від 22.01.2009 на суму 83 808 грн. та № 179 від 10.03.2009 на суму 6 911 грн., копії яких містяться в матеріалах справи; 21 162 грн. вартість відновлювальних робіт з ремонту автомобіля «Лексус»відповідно до рахунку-фактури № 62 від 24.03.2009 на суму 21 162 грн. та акта виконаних робіт № 59 від 24.03.2009 на суму 21 162 грн., копії яких міститься в матеріалах справи.
На виконання умов Договору на підставі вказаних рахунків-фактур Банк сплатив ТОВ «Автотехнікс»кошти для придбання запасних частин та проведення відновлювального ремонту автомобіля «Лексус» в сумі 111 881 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № 1100000405 від 02.03.2009, № 1100000471 від 12.03.2009, № 1190369 від 03.04.2009, копії яких містяться в матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з довідки ДПС ДАІ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві № 8326562 від 22.01.2009 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (автомобіля «МАЗ») серії НОМЕР_2, автомобіль «МАЗ», яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Лексус»належить Підприємству.
Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем «МАЗ», що належить Підприємству та перебуває у його володінні, встановлена у судовому порядку.
Відтак, Підприємство є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Лексус», в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.
Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 ЦК України).
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю автомобіля «МАЗ»була застрахована Підприємством у ЗАТ СК «Українська страхова група»на підставі укладеного між ними полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5640868 від 31.01.08.
Відповідно до вказаного полісу ЗАТ СК «Українська страхова група»взяло на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу -автомобіля «МАЗ», -і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність Підприємства.
При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
26.03.2009 Банк звернувся до ЗАТ СК «Українська страхова група» з заявою про виплату страхового відшкодування.
09.02.2009 ПП «ГАЛавтоекспертиза»на замовлення ЗАТ СК «Українська страхова група»складено висновок спеціаліста № 75С/01, відповідно до якого розмір матеріального збитку, завданого володільцю автомобіля «Лексус»в результаті його пошкодження при ДТП, дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу запчастин та становить 45 915,91 грн., без урахування коефіцієнта фізичного зносу запчастин складає 78 379,99 грн. При цьому, експертом не визначалось втрата товарної вартості автомобіля.
Матеріали справи свідчать про те, що ЗАТ СК «Українська страхова група»платіжним дорученням № 3102 від 27.04.2009 сплатило Банку 25 245 грн. страхового відшкодування, тобто ЗАТ СК «Українська страхова група»здійснило виплату відповідно до лімітів відповідальності страховика згідно з вказаним полісом.
Згідно з статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Як вбачається з матеріалів справи, фактичний розмір шкоди (вартість ремонту необхіднго для відновлення автомобіля у попередньому стані) завданий автомобілю «Лексус»становить, з урахуванням вартості відновлювального ремонту та вартості запасних частин та матеріалів, 111 881 грн., з яких: 90 719 грн. запчастини для ремонту автомобіля «Лексус»відповідно до рахунків-фактур № 39 від 22.01.2009 на суму 83 808 грн. та № 179 від 10.03.2009 на суму 6 911 грн., копії яких містяться в матеріалах справи; 21 162 грн. вартість відновлювальних робіт з ремонту автомобіля «Лексус»відповідно до рахунку-фактури № 62 від 24.03.2009 на суму 21 162 грн. та акта виконаних робіт № 59 від 24.03.2009 на суму 21 162 грн., копії яких міститься в матеріалах справи.
Розглядаючи спір по суті судом враховано, що з метою здійснення поточного ремонту автомобіля «Лексус»Банком були придбані запчастини (рахунок фактура № 39 від 22.01.2009 та рахунок фактура № 179 від 10.03.2009). Перелік придбаних запчастин відповідає опису пошкоджень, зазначеному в протоколі огляду транспортного засобу №75С/01 від 30.01.2009 року, що був складений представником ПП «ГАЛавтоекспертиза»за вісім днів після скоєння ДТП та калькуляції, що є додатком до експертного висновку спеціаліста ПП «ГАЛавтоекспертиза».
Разом з цим, для повного відновлення пошкодженого автомобіля слід було придбати деякі запасні частини та матеріали, які відповідають опису пошкоджень, зазначених у вищевказаному протоколі, але не вказані в вищезазначеній калькуляції, зокрема, такі як стойка передня права, петлі дверні, петлі та замок для капоту, патрубки фільтрів, герметік скляний, тощо.
Перелік виконаних робіт, зазначених в акті виконаних робіт № 59 від 24.03.2009 року, відповідає опису пошкоджень зазначених у Протоколі.
Реальні витрати, що були понесені Банком під час закупівлі запасних частин виявилися вище зазначених в калькуляції, оскільки ринкова вартість на них виявилася вищою.
Абзацами 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»передбачено, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків). У тому разі, коли на час виконання рішення про відшкодування шкоди, виправлення пошкодження за одержані за рішенням кошти збільшились ціни на майно або роботи, на придбання чи проведення яких воно було присуджене, потерпілий з цих підстав може заявити додаткові вимоги до особи, відповідальної за шкоду, якщо не було його вини в тому, що виконання проводилося вже після збільшення цін і тарифів.
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Підприємство обставин, на які посилається Банк в обґрунтування своїх позовних вимог не спростувало, та не довело суду, що під час ремонту на спеціалізованому СТО були поставлені деталі та/або виконані роботи направлені не на відновлення тих пошкоджень, які були завдані внаслідок досліджуваного ДТП.
Відтак, враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд стягує з Підприємства 86 636 грн. збитків (111 881 грн. фактичний розмір шкоди завданий автомобілю «Лексус»- 25 245 грн. сплачене страхове відшкодування).
Крім того, суд також зазначає, що частиною 5 статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Підприємство не довело факту того, що шкоду автомобілю «Лексус» було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надало доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, будинок 30, ідентифікаційний код 31868786) на користь Національного банку України (01007, м. Київ, вул. Інститутська, будинок 9, ідентифікаційний код 26254962) 86 636 (вісімдесят шість тисяч шістсот тридцять шість) грн. збитків.
Стягнути з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, будинок 30, ідентифікаційний код 31868786) в доход Державного бюджету України 866 (вісімсот шістдесят шість) грн. 36 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
СуддяСташків Р.Б.
Повний текст рішення підписано 28.01.2011