Справа № 297/961/26
23 квітня 2026 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 , його законного представника ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071060000120 від 15.03.2026 року, за підозрою:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мукачево, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, не одруженого, зі слів із середньою освітою, раніше не судимого,
за ч. 2 ст. 345 КК України,
15.03.2026 року о 17 годині 48 хвилин до працівників поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підійшов ОСОБА_4 , який знаходився у стані наркотичного сп'яніння, та відразу почав демонструвати зухвалість та прагнучи самоутвердитись за рахунок приниження та протиставлення себе працівникам поліції, почав поводити себе зухвало. На це поліцейським ОСОБА_7 останньому було запропоновано заспокоїтись та у зв'язку з явними ознаками наркотичного сп'яніння ОСОБА_4 було запропоновано проїхати до закладу медичного характеру в супроводі поліцейських на службовому автомобілі для медичного огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння, що в категоричній формі йому не сподобалось, і останній почав активний супротив законним вимогам працівників поліції.
У зв'язку з чим, працівники поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи відповідно до ст.ст. 42, 44 та 45 Закону України «Про Національну поліцію» були вимушені застосувати до ОСОБА_4 заходи фізичного впливу з метою припинення протиправних дій та забезпечення особистої безпеки і безпеки присутніх.
В ході застосування фізичного впливу ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер свого діяння і те, що працівник поліції перебуває у форменому одязі та при виконанні службових обов'язків, проявляючи свою зухвалість, діючи умисно, наніс один прямий удар правою рукою в ділянку носа та верхньої губи обличчя поліцейському ОСОБА_7 , внаслідок чого спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді крововиливу під слизову оболонку верхньої губи, яке згідно з висновком судово-медичної експертизи № 22/Б від 16 березня 2026 року відноситься до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, як умисному заподіянні працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_4 у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, а саме до КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» (76011, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Медична, буд. 15).
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився. При цьому, подав заяву про розгляд клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 без його участі, завдані йому збитки відшкодовані в повному обсязі.
Особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно нього.
Законний представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 вважала, що клопотання необхідно задовольнити та пояснила, що її син ОСОБА_4 страждає на психічну хворобу.
Захисник ОСОБА_6 не заперечив щодо задоволення клопотання, вважав його обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Доказами того, що мало місце суспільно-небезпечне діяння, яке вчинено ОСОБА_4 є наступне.
Суд, дослідивши матеріали клопотання, виходячи із положень ст.ст. 93, 94 КК України, ст.ст. 512, 513 КПК України, роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», Закону України «Про психіатричну допомогу» встановив наступне.
Згідно ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним, Кримінально-процесуальним кодексами України, цим Законом та іншими законами.
Статтею 513 КПК України передбачено, що під час постановлення ухвали щодо застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує, чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, чи вчинено це діяння певною особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення в стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
Відповідно до ст. 503 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності; особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку. Примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.
Факт вчинення суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_4 повністю підтверджено зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом огляду предмету від 16.03.2026 року;
- висновком судово-медичної експертизи № 22/Б від 16.03.2026 року;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 15.03.2026 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 15.03.2026 року.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_4 , перебуваючи у стані неосудності, вчинив суспільно-небезпечні діяння, які підпадають під ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Частиною 2 статті 19 КК України визначено, що не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 513 КПК України визнавши доведеним, що ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечні діяння у стані неосудності, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Як вбачається із висновку судово-психіатричної експертизи № 101 від 26.03.2026 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , страждає на хронічне психічне захворювання у формі параноїдної шизофренії з безперервним перебігом (F 20), що підтверджено інформацією про виникнення психічних розладів з 2017 року, неодноразовими госпіталізаціями до психіатричних стаціонарів, встановлення ІІ групи інвалідності, клінічними ознаками (грубі порушення мислення, розірваність, паралогічність, наявність маячних ідей, відсутність критики до свого стану та інше) під час скоєння кримінального правопорушення. У період інкримінованих дій ОСОБА_4 страждав хронічним психічним захворюванням - параноїдною шизофренією з безперервним перебігом, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Через наявність у ОСОБА_4 хронічного психічного - захворювання параноїдної шизофренії з безперервним перебігом, він не може самостійно реалізовувати своє право на захист та потребує застосування примусових заходів медичного характеру - госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом, зокрема до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно-небезпечні діяння.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 94 КК України визначено, що залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру як госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КК України, госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.
При визначенні міри медичного характеру суд враховує не тільки характер психічного захворювання, а й рекомендації експертів про тип лікувального закладу, а також тяжкість вчиненого ОСОБА_4 суспільно-небезпечного діяння.
Враховуючи характер і тяжкість захворювання, тяжкість вчинення діянь, суд вважає, що ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 31.03.2026 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді передання на піклування матері ОСОБА_5 ..
Отже, з метою забезпечення кримінального провадження застосований щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді передання на піклування матері ОСОБА_5 , слід продовжити до набрання ухвалою законної сили.
Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:
-паперовий конверт Національної поліції України, в якому наявний носій інформації DVD-R диск, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, слід зберігати при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу його зберігання.
Кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не завдано.
Цивільний позов не заявлено.
На стадії досудового розслідування проводилась судово-психіатрична експертиза, витрати на проведення якої відсутні.
Підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи у даному кримінальному провадженні відсутні.
Викривач в кримінальному провадженні відсутній.
Керуючись ст.ст. 93, 94 КК України, ст.ст. 372, 508, 511, 512, 513 КПК України, суд
Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071060000120 від 15.03.2026 року, відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Мукачево та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, раніше не судимого, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом, а саме до КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» (76011, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, вулиця Медична, будинок 15).
Запобіжний захід обраний щодо ОСОБА_4 у вигляді передання на піклування матері ОСОБА_5 - залишити до набрання ухвалою законної сили.
Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази:
-паперовий конверт Національної поліції України, в якому наявний носій інформації DVD-R диск, який зберігається при матеріалах кримінального провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу його зберігання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом тридцяти днів з дня її оголошення до Закарпатського апеляційного суду через Берегівський районний суд Закарпатської області.
Суддя ОСОБА_9