ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 3/45227.01.11
За скаргою Закритого акціонерного товариства «Корпорація Літа»
На дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління
юстиції у місті Києві
у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Корпорація Літа»
До Центр культури і мистецтв МВС України
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Закрите акціонерне товариство «НВКП «Літа»
Про повернення майна з чужого незаконного володіння
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
Від позивача Удод В.А. -по дов. № 17 від 31.12.2010
Від відповідача Кузьмін О.В. -по дов. № б/н від 12.01.2011
Від третьої особи не з'явився
Від ВДВС Мойсеєнко В.В. -по дов. № б/н від 04.01.2011
Рішенням Господарського суду міста Києва № 3/452 від 12.12.2006 в задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Корпорація Літа»було відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Господарського суду міста Києва № 3/452 від 12.12.2006 позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Постановою Київського апеляційного господарського суду № 3/452 від 17.04.2007 рішення Господарського суду міста Києва № 3/452 від 12.12.2006 скасовано, позов Закритого акціонерного товариства «Корпорація Літа»задоволено повністю, стягнуто з Центру культури і мистецтв МВС України 98 388 грн. збитків, 1 738 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
15.08.2007 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду № 3/452 від 17.04.2007 Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.
30.08.2007 позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із заявою про виправлення допущеної у постанові Київського апеляційного господарського суду № 3/452 від 17.04.2007 помилки.
Ухвалою від 03.10.2007 № 3/452 Київським апеляційним господарським судом було виправлено допущену у постанові Київського апеляційного господарського суду № 3/452 від 17.04.2007 помилку.
31.01.2008 позивач звернувся до господарського суду з заявою про видачу нового наказу на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду № 3/452 від 17.04.2007 та з урахування ухвали Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2007 № 3/452 про виправлення помилки, а саме зазначивши вірні реквізити Центру культури і мистецтв Міністерства внутрішніх справ України та Закритого акціонерного товариства «Корпорація Літа».
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/452 від 12.02.2008 заяву Закритого акціонерного товариства «Корпорація Літа»про видачу нового наказу на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду № 3/452 від 17.04.2007 задоволено; видано наказ на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду № 3/452 від 17.04.2007 з урахуванням виправлень внесених ухвалою Київського апеляційного господарського суду № 3/452 від 03.10.2007 та наказ Господарського суду міста Києва від 15.08.2007 № 3/452 визнано таким, що не підлягає виконанню.
24.12.2010 позивач звернувся до господарського суду зі скаргою в якій просить визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві Мойсеєнка В.В. № 17941749 від 12.11.2010 про повернення виконавчого документа стягувачеві та зобов'язати ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві відновити виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі № 3/452 від 12.02.2008.
За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 24.12.2010 скаргу передано для розгляду судді Сіваковій В.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/452 від 28.12.2010 скаргу призначено до розгляду на 18.01.2011.
Представник позивача в судовому засіданні скаргу підтримав повністю.
Відповідач вимог суду викладених в ухвалах від 28.12.2010 та від 18.01.2011 не виконав. В усних поясненнях представник відповідача зазначив, що лист № 23 надісланий на адресу суду Начальником Центру культури та мистецтв МВС України паном Ануфрієнко Н.О., в якому останній повідомляє про припинення юридичної особи, не відповідає дійсності.
Третя особа в судове засідання не з'явилась.
ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві вимог ухвал суду від 28.12.2010 та від 18.01.2011 не виконав.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та ВДВС, Господарський суд міста Києва встановив:
Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся з відповідною заявою до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві 09.03.2010.
Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
11.03.2010 старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Мойсеєнко В.В. було винесено постанову «Про відкриття виконавчого провадження», якою відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва № 3/452 від 12.02.2008 про стягнення з Центру культури і мистецтв МВС України на користь Закритого акціонерного товариства «Корпорація Літа»98 388 грн. збитків, 1 738 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження»після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.
Постановою Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві ВП № 17941749 від 11.03.2010 «Про відкриття виконавчого провадження» боржнику було встановлено строк для добровільного виконання -в семиденний строк з моменту отримання даної постанови.
12.11.2010 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Мойсеєнко В.В. було винесено постанову ВП № 17941749 «Про повернення виконавчого документа стягувачеві», якою виконавчий документ -наказ Господарського суду міста Києва № 3/452 від 12.02.2008 про стягнення з Центру культури і мистецтв МВС України на користь Закритого акціонерного товариства «Корпорація Літа»98 388 грн. збитків, 1 738 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу було повернуто стягувачу -на підставі ст. 38, п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому державним виконавцем встановлено, що відсутні кошти на рахунку боржника, згідно відповіді ДПІ у Печерському районі м. Києва відсутня інформація про відкриті рахунки в установі банків.
Стаття 38 Закону України «Про виконавче провадження»встановлює наступне
У разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.
З постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 12.11.2010 вбачається, що державним виконавцем припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Стаття 5 Закону України «Про виконавче провадження»встановлює обов'язок державного виконавця вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством; на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Згідно ч. 2, 5 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.
Частина 6 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»визначає, що якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам.
Відповідно до ч. 8 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.
Згідно статті 64 Закону України «Про виконавче провадження»у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві власності або закріплене за ним, у тому числі на майно, яке обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (за винятком майна, виключеного з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.
На зазначене майно накладається арешт, і воно реалізується в такій черговості:
1) у першу чергу - майно, яке безпосередньо не використовується у виробництві (цінні папери, кошти на депозитних та інших рахунках боржника, валютні цінності, легковий автотранспорт, предмети дизайну офісів та інше майно, готова продукція (товари);
2) у другу чергу - інші матеріальні цінності, які безпосередньо не використовуються у виробництві;
3) у третю чергу - об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для здійснення виробництва.
У разі накладення арешту на майно третьої черги, що належить боржнику - юридичній особі, державний виконавець у 3-денний строк повідомляє власника або уповноважений ним орган, до сфери управління якого належить майно, та у разі необхідності Фонд державного майна України про накладення арешту на майно боржника - юридичної особи, а також дані про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, і про розмір вимог стягувача.
Отже враховуючи положення Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець у разі виявлення відсутності у боржника грошових коштів мав здійснити заходи по виявленню належного боржникові майна та звернути стягнення на це майно.
Проте, доказів того, що під час виконання рішення у даній справі, державним виконавцем направлено запити з метою виявлення майна, на яке можливо звернути стягнення з метою виконання рішення суду у даній справі не подано.
Крім цього, в силу Закону державний виконавець не позбавлений права звертатись до суду, який видав виконавчий документ з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення.
Статтею 7 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту, визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (ч. 6 п. 7 Роз'яснення Президії ВГСУ № 04-5/365 від 28.03.2002).
Враховуючи викладене, доводи скаржника щодо винесення постанови від 12.11.2010 ВП № 17941749 «Про повернення виконавчого документа стягувачеві»з порушенням приписів Закону України «Про виконавче провадження»відповідають дійсності, а тому дана постанова підлягає визнанню недійсною.
Стаття 41 Закону України «Про виконавче провадження»передбачає, що якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачеві визнана судом незаконною виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з дня отримання ухвали суду.
Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Матеріали справи, а саме ксерокопія поштового конверту свідчить, що оскаржувана постанова була надіслана Відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві лише 13.12.2010, яка була згідно довідки № К24 № 1/39-24012011 від 24.01.2011 начальника відділення поштового зв'язку № 24 отримана ЗАТ «Корпорація Літа»21.12.2010.
Скарга подана до суду ЗАТ «Корпорація Літа»24.12.2010, а отже строк для звернення з даною скаргою не пропущений.
Враховуючи викладене господарський суд вважає, що скарга Закритого акціонерного товариства «Корпорація Літа»є обґрунтованою, заявленою правомірно, а тому підлягає задоволенню повністю.
Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, -
1. Скаргу Закритого акціонерного товариства «Корпорація Літа»на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві задовольнити повністю.
2. Визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві № 17941749 від 12.11.2010 «Про повернення виконавчого документа стягувачеві».
3. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві відновити виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду міста Києва № 3/452 від 12.02.2008 про стягнення з Центру культури і мистецтв МВС України на користь Закритого акціонерного товариства «Корпорація Літа»98 388 грн. збитків, 1 738 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
СуддяСівакова В.В.
.