Р І Ш Е Н Н Я№ 127/37193/25
22 квітня 2026 р. м.Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючої судді Медяної Ю.В.
за участю секретаря судового засідання - Кравчук Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В позовній заяві просив визнати протиправною та скасувати постанову №2349 від 12.09.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Позов мотивовано тим, що в оскаржуваній постанові зазначено, що 04.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП №1067. Однак у протоколі дата його складання зазначена 04.09.2025 і зазначено, що ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці на 20.08.2025. Таким чином, позивача вказує на те, що протокол складений до дати, на яку він повинен був з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, вказаний протокол є передчасним та недійсним.
Крім цього, даний протокол складено за відсутності ОСОБА_1 , він не надавав пояснень стосовно обставин, вказаних у протоколі, а також йому не було вручено копію протоколу і не повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
12.09.2025 на підставі зазначеного протоколу винесено оскаржувану постанову, яку позивач вважає необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Зазначене стало підставою для звернення до суду.
Позивач просить поновити йому строк на оскарження даної постанови, оскільки він ознайомився з нею, лише 18.11.2025.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області відкрито провадження у справі. (а.с.20)
Ухвалами Вінницького міського суду Вінницької області витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином завірену копію постанови №2349 від 12.09.2025, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та матеріалів справи про адміністративне правопорушення, на підставі яких начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено постанову . (а.с.57)
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 - Сергій Костинчук подав відзив на позовну заяву, в якій заперечує проти тверджень позивача, викладених у позовній заяві, з підстав їх необгрунтованості та недоведеності. Оскаржувана постанова винесена правомірна, а тому є законною та не підлягає скасуванню. (а.с.52-53)
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Опольська Н.м. в судове засідання не з'явилися, проте представник позивача подала заяву, в якій просить провести розгляд справи у їх відсутність. Позов підтримує, просить задовольнити. (а.с.43)
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 - Сергій Костинчук в судове засідання не з'явився, проте у відзиві просив провести розгляд справи у його відсутність.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд дійшов висновку про проведення судового засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Судом встановлено, що про оскаржувану постанову від 12.09.2025 позивач отримав лише 18.11.2025 у Другому відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що свідчить підпис позивача на заяві про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, відповідно до якого він 18.11.2025 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження. (а.с.10 на звороті)
Позивач через свого представника звернувся до суду з даним позовом 26.11.2025 через систему «електронний суд», тобто у встановлений законом десятиденний строк після отримання оскаржуваної постанови.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк, оскільки він був пропущений з поважних причин.
Щодо скасування вказаної постанови, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 позивач зарахований в запас з олбліку призовників. (а.с.70-72)
ОСОБА_1 19.08.2020 одержав повістку про виклик для проходження медичного огляду для визначення придатності, відповідно до якої він був зобов'язаний з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , 20.08.2025 о 08:00 год. Факт отримання повістки підтверджується підписом позивача. (а.с.69)
04.09.2025 провідним спеціалістом відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №1067, відповідно до якого 19.08.2025 у ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 була вручена повістка для проходження військово-лікарської комісії. Даний громадянин отримав повістку під підпис, проте у вказаний у повістці час не з'явився, чим порушив п.22 Порядку призову громадян на військову службу та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. (а.с.65)
12.09.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 грн. Зміст постанови аналогічний змісту протоколу про адміністративне правопорушення №1067 від 04.09.2025. При цьому, в постанові міститься посилання на протокол про адміністративне правопорушення №1067 від 04.08.2025. (а.с.75)
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП, відповідальність настає у разі порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно ст.235 КУпАП розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст.235 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст.210-1 КУпАП, віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
За визначенням у частині першій Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Отже, на дату винесення відповідачем оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період, що є підставою для застосування ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до абз.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з п.2 ч.1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних згідно додатку 2 «Порядку організації військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п.21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, в редакції, чинній на дати отримання позивачем повістки та складення протоколу про адміністративне правопорушення (далі - Порядок), за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Згідно з п.24 Порядку, у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зарахований в запас з обліку резервістів.
Згідно з ч.9 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії - військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Таким чином, ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, а тому він зобов'язаний з'являтися за повістками, у тому числі для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 19.08.2020 одержав повістку про виклик для проходження медичного огляду для визначення придатності, відповідно до якої він був зобов'язаний з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , 20.08.2025 о 08:00 год., а також те, що в зазначений в повістці строк він до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився. Унаслідок цього, 04.09.2025 стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №1067, на підставі якого 12.09.2025 винесено оскаржувану постанову.
Твердження позивача про те, що протокол про адміністративне правопорушення складено 04.08.2025, тобто до вчинення ним адміністративного правопорушення, суд до уваги не бере, оскільки в протоколі чітко вказано, що він складений саме 04.09.2025, тобто після неприбуття ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою. Отже, з матеріалів справи вбачається, що це є опискою, яка не впливає на встановлення обставин правопорушення.
При цьому, частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що під час відсутності особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення, останню може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (проінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №676/752/17, від 30.01.2020 у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17, від 06 лютого 2020 року у справі №205/7145/16-а.
Суд звертає увагу на те, що особі до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Законодавство покладає обов'язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу.
Як слідує з матеріалів справи, 04.09.2025 уповноваженою особою відповідача стосовно ОСОБА_1 складено протокол №1067 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП. У вказаному протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 12.09.2025 о 10:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Водночас, в даному протоколі відсутній підпис ОСОБА_1 . Підпис позивача, який би підтверджував отримання копії протоколу, відмову від дачі пояснень або підписання протоколу також відсутній у протоколі.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення №1067 від 04.09.2025 не може слугувати належним доказом того, що позивач був повідомлений про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Також в матеріалах справи відсутні належні письмові докази на підтвердження сповіщення позивача про розгляд справи, щодо притягнення його до адміністративної відповідальності.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи 12.09.2025. Отже, розгляд справи відбувся за відсутності позивача, якого не було своєчасно та належно сповіщено про її розгляд, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість такого розгляд.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що справа про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП розглянута з порушенням зазначених вище положень КУпАП. Зазначене в даному випадку свідчить про те, що відповідач не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суд зауважує, що факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30.08.2022 у справі №683/743/17, від 21.05.2020 у справі №286/4145/15-а, від 17 червня 2020 року у справі № 712/10440/16-а, від 30 вересня 2019 у справі №591/2794/17.
Враховуючи викладені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови №2349від 12.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Згідно ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене вище, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
За правилами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, оскільки позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 484,48 грн.
Керуючись Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», ст. 210-1, 235, 252, 255, 280, 287 КУпАП, ст. 2, 72, 77, 73, 79, 139, 143, 243-246, 286 КАС України, суд
Поновити позивачу ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову №2349 від 12.09.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 484,48 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;
відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
Суддя