Справа №127/2716/26
Провадження №2/127/724/26
22 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Березовської О. А., розглянувши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Бездітна Тетяна Вячеславівна, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Вінницької міської ради про визначення місця проживання дитини,
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , громадянина Португальської Республіки, в особі представника позивача - адвоката Пунько І. В., до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Вінницької міської ради як орган опіки і піклування, про визнання незаконним вивезення та утримання на території України малолітньої дитини, повернення дитини до місця постійного проживання та відібрання дитини, у разі невиконання рішення суду відповідачем.
24.03.2026 до суду з вище зазначеною зустрічною позовною заявою звернулась відповідач ОСОБА_1 , яка просить суд прийняти до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи - Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про визначення місця проживання дитини. Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнути з відповідача судові витрати.
Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 народилась в Португалії, З 2021 року почала зустрічатися з ОСОБА_2 , з яким проживала без зареєстрованого шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дитина, ОСОБА_3 . Відносини з позивачем за первісним позовом у неї не склалися. Він застосовув неодноразово щодо неї домашнє насильство фізичного, психологічного, економічного та сексуального характеру, зловживав алкогольними напоями, має залежність від наркотичних речовин, під час спільного проживання не піклувався про дитину тощо.
Дитина проживає разом з відповідачем за первісним позовом за адресою: АДРЕСА_1 , і знаходиться повністю на її утриманні. Відповідач не надає матеріальну допомогу ні на утримання дитини, ні на утримання матері дитини, займається лише побудовою свого особистого життя, на інтереси дитини не зважає.
У місті Вінниці для дитини створені всі необхідні умови для проживання. Тут у неї друзі, знайомі, вона добре знає місто і може вільно себе в ньому почувати. Позивач вважає, що саме задля збереження фізичного, духовного та морального здоров'я дитини, донці краще всього залишитися проживати з нею. Позивач дуже любить свою дитину і бажає їй як найкраще.
Із дій відповідача слідує, що він не визнає місце проживання їх доньки разом з матір'ю, тому позивач змушена звернутися до суду для захисту прав та законних інтересів дитини.
Відповідно до частини 1, 2 статті 193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Відповідно до частини 3 статті 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Відповідно до статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
З вище наведеного вбачається, що в провадженні суду перебуває цивільна справа про визнання незаконним вивезення та утримання на території України малолітньої дитини, повернення дитини до місця постійного проживання та відібрання дитини, у разі невиконання рішення суду відповідачем. Позов поданий в рамках Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, вчиненої в Гаазі 25.10.1980 (Гаазька конвенція 1980) (надалі - Конвенція), до якої Україна приєдналась відповідно до Закону України «Про приєднання до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей» від 11.06.2006.
Для цілей цієї Конвенції в статті 5 визначені такі терміни: a) «права піклування» включають права, пов'язані з піклуванням будь-якої особи про дитину, і зокрема, право визначати місце проживання дитини; b) «права доступу» включають право переміщення дитини на обмежений час у місце інше, ніж місце її постійного проживання.
Відповідно до частини 1 статті 8 Конвенції будь-яка особа, установа або інший орган, які стверджують, що дитина була переміщена або утримується з порушенням прав піклування, може звернутися з заявою до Центрального органу за місцем постійного проживання дитини або до Центрального органу будь-якої іншої Договірної держави за допомогою у забезпеченні повернення дитини.
Відповідно до вище зазначеного закону в Україні функції Центрального органу виконує Міністерство юстиції України, яке й ініціювало розгляд цієї справи за зверненням позивача.
Статтею 16 Конвенції передбачено, що після одержання повідомлення про незаконне переміщення або утримування дитини відповідно до статті 3, судові або адміністративні органи Договірної держави, на територію якої була переміщена дитина, або на території якої вона утримується, не буде вирішувати по суті питання про піклування доти, поки не буде визначено, що дитина не повинна бути повернута відповідно до цієї Конвенції або поки заява не подана відповідно до цієї Конвенції протягом розумного періоду часу після одержання повідомлення.
Отже, цією статтею Конвенції встановлена заборона суду вирішувати питання про піклування доти, поки не буде визначено, що дитина не повинна бути повернута відповідно до цієї Конвенції.
З урахуванням вище зазначеного тлумачення права піклування, суд зазначає, що Конвенцією встановлена заборона вирішувати спір про визначення місця проживання дитини доти, поки не буде визначено, що дитина не повинна бути повернута відповідно до цієї Конвенції до держави її постійного проживання.
Враховуючи вище зазначене, суд доходить висновку, що зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини не може бути об'єднаний в одне провадження з позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання незаконним вивезення та утримання на території України малолітньої дитини, повернення дитини до місця постійного проживання та відібрання дитини, у разі невиконання рішення суду відповідачем, та має бути повернутий заявнику.
На підставі викладеного, керуючись статтями 193, 194, 353 ЦПК України, суд
1. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Вінницької міської ради про визначення місця проживання дитини, повернути ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений 22.04.2026.
Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА