Справа № 127/514/26
Провадження 2-о/127/13/26
20 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Сичука М.М.,
присяжних Чеської І.Г. та Чінарової А.А.
за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку окремого провадження цивільну справу за подання Виконавчого комітету Вінницької міської ради в інтересах недієздатної особи ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про можливість призначення опікунами,
Виконавчий комітет Вінницької міської ради в інтересах недієздатної особи інтересах недієздатної особи ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про можливість призначення опікунами.
У судовому засіданні представником заінтересованої особи ОСОБА_2 адвокатом Данілевич Т.М. подано заяву про зупинення провадження у справі.
В обґрунтування заяви зазначено, що у провадженні суду перебуває інша цивільна справа №127/9276/26 за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради як органу опіки та піклування про визнання протиправним та скасування рішення органу опіки та піклування, яке є підставою подання у даній справі.
Заявник вважає, що вирішення питання у даній справі є об'єктивно неможливим до набрання законної сили судовим рішенням у справі №127/9276/26, оскільки остання стосується законності рішення органу опіки та піклування, на підставі якого ініційовано подання.
У судовому засіданні представник заявника Виконавчого комітету Вінницької міської ради Желіховська Н.М. не підтримала заяву про зупинення провадження.
Заінтересована особа ОСОБА_3 та його представник Калачик Н.М. заперечили проти задоволення заяви, зазначивши, що підстави для зупинення провадження відсутні, а розгляд справи не залежить від результатів іншого судового провадження.
Представник недієздатного ОСОБА_1 адвокат Дмитришина Т.І. також заперечила проти задоволення заяви, вказавши, що справа про призначення опікуна має самостійний предмет розгляду та не потребує зупинення у зв'язку з паралельним спором щодо оскарження рішення органу опіки.
Суд, дослідивши матеріали справи, заяву про зупинення провадження, вислухавши думку учасників процесу, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 251 Цивільного процесуального кодексу України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, якщо рішення у такій справі має значення для вирішення спору.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що зупинення провадження є виключним процесуальним заходом, який застосовується лише за наявності сукупності умов, а саме: існування іншої справи, юридичної залежності між справами та неможливості розгляду справи без встановлення обставин в іншому провадженні.
При цьому обов'язковою умовою є саме об'єктивна неможливість розгляду справи, а не доцільність чи бажання сторони відтермінувати розгляд.
Суд встановив, що у даній справі №127/514/26 предметом розгляду є питання щодо можливості призначення опікуна недієздатній особі. Вирішення цього питання здійснюється судом у порядку окремого провадження на підставі безпосереднього дослідження доказів щодо стану особи, кандидатів на опікуна та їх відповідності інтересам підопічного.
У свою чергу, у справі №127/9276/26 предметом спору є перевірка законності рішення органу опіки та піклування як суб'єкта владних повноважень, тобто йдеться про оскарження адміністративного акта.
Таким чином, зазначені справи мають різний предмет спору, різні підстави позову та різний предмет доказування, що виключає їх процесуальну взаємозалежність.
Суд зазначає, що рішення органу опіки та піклування не є обов'язковим для суду та підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами відповідно до статей 76-82 ЦПК України. Відтак його оскарження в іншій справі не створює юридичної неможливості для розгляду даного провадження.
Відповідно до статті 78 ЦПК України преюдиційне значення мають лише обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, тоді як рішення органу опіки та піклування таким статусом не наділене.
Суд також враховує позиції учасників справи, зокрема заперечення заінтересованої особи ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_5 , а також представника недієздатного ОСОБА_1 - адвоката Дмитришиної Т.І., які обґрунтовано зазначили про відсутність процесуальної залежності між справами та можливість розгляду справи по суті.
Отже, доводи заявника не підтверджують наявності обставин, передбачених пунктом 6 частини 1 статті 251 ЦПК України, а саме об'єктивної неможливості розгляду справи.
Суд також враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, закріпленої у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Обов'язок забезпечення оперативності судового розгляду покладається насамперед на судові органи держави, які повинні організовувати процес таким чином, щоб уникати невиправданих затримок.
Розумність строків провадження оцінюється з урахуванням складності справи, поведінки сторін та предмета спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісним діям учасників процесу, спрямованим на затягування розгляду справи, становить порушення гарантій, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції (позиція ЄСПЛ у справі «Смірнова проти України», § 66-69).
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 7 липня 1989 року зазначив, що заявники зобов'язані демонструвати належну процесуальну активність, утримуватися від дій, спрямованих на затягування розгляду справи, та використовувати всі національні засоби для прискорення процедури розгляду.
Отже, як суд, так і учасники процесу зобов'язані діяти таким чином, щоб забезпечити ефективний та своєчасний судовий розгляд.
Враховуючи викладене, заявлене клопотання про зупинення провадження фактично спрямоване на необґрунтоване затягування розгляду справи та не ґрунтується на вимогах процесуального закону, оскільки не доведено наявності об'єктивної неможливості розгляду справи.
Тому, суд дійшов висновку необхідності відмови у задоволенні клопотання про зупинення розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 251, 253, 260, 353 ЦПК України,
У задоволенні заяви представника заінтересованої особи про зупинення провадження у цивільній справі №127/514/26 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: