Справа № 127/9176/26
Провадження № 3/127/1901/26
16 квітня 2026 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 систематично не сплачує аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шо призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання та на дату складання даного протоколу становить 104 817 гривень 80 копійок.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, шляхом SMS-повістки, а також шляхом надіслання судової повістки за адресою місця проживання.
Тому, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, інформація щодо дати призначення справи до судового розгляду була розміщена на сайті https://vnm.vn.court.gov.ua.
До судового засідання з'явилась ОСОБА_3 , яка повідомила, що ОСОБА_1 дійсно не сплачує аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на зв'язок не виходить.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП є доведеною та підтвердженою сукупністю доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 2 від 10.02.2026; копією судового наказу від 12.10.2017 у справі № 127/20779/17, виданого стягувачу 11.07.2018; копією постанови про відкриття виконавчого провадження № 76675927 від 29.11.2024; розрахунком заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.02.2026; іншими матеріалами справи.
Відповідно до статті 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч. 1 ст. 183-1 передбачає відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
11.07.2018 стягувачу видано судовий наказ у справі 127/20779/17 від 12.10.2017, який набрав чинності 12.10.2017, на стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі заяви про видачу судового наказу до суду, тобто з 28.09.2017, до досягнення дитиною повноліття.
29.11.2024 старшим державним виконавцем Третього відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мулько Вітою Анатоліївною на виконання судового наказу у справі 127/20779/17, виданого стягувачу 11.07.2018, відкрито виконавче провадження № 76675927.
Таким чином, відносно ОСОБА_1 застосовано процедуру примусового стягнення аліментів.
Наявність у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів підтверджується довідкою-розрахунком, згідно якої станом на 01.02.2026 у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , наявна заборгованість по несплаті аліментів у розмірі 104 817 гривень 80 копійок на користь на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.
Сукупність вказаних доказів підтверджує наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, а саме несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.
Судом не встановлено обґрунтованих сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності, оскільки досяг віку, з якого настає адміністративна відповідальність, відомості про його неосудність відсутні.
Враховуючи положення ст. 33 КУпАП при вирішенні питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нею, а також іншими особами нових правопорушень, суд враховує: характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної шкідливості, особу порушника, ступінь його вини. А тому суд вважає за доцільне задля досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у статті 23 КУпАП, застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт, строком 120 годин.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави Україна підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 665 грн 60 коп., сплата якого передбачена п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ч. 1 ст. 183-1, статтями 7, 9-12, 23, 33-35, 40-1, 221, 245, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді 120 (ста двадцяти) годин суспільно корисних робіт.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: