Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3684/26
Номер провадження 1-кс/711/1222/26
14 квітня 2026 року м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу), у кримінальному провадженні №42024250000000049, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.240, ч.2 ст.364, ч.1 ст.263, ч.1 ст.388, ч.1 ст.254, ч.2 ст.209 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Канів, Черкаської області, українця, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, ГО «Комітете захисту прав людини», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.240, ч.2 ст.209 КК України,-
Старший слідчий в ОВС відділу СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , звернулася до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням в якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 266 240, 00 гривень та покласти обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Клопотання обґрунтовує тим, що відповідно до ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Згідно із ст.4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закон) - природні ресурси України є власністю Українського народу. Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів.
У відповідності до ст.5 Закону державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України. Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров'я і життя людей.
Також, ст.12 Закону передбачає перелік обов'язків громадян України у галузі охорони навколишнього природного середовища, а також, що громадяни України зобов'язані виконувати й інші обов'язки у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до законів України.
За приписами ст.1 Кодексу України «Про надра» (далі - Кодекс) надрами є частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Відповідно до ч.2 ст.5 Кодексу, родовищами корисних копалин є нагромадження мінеральних речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.
Згідно із ст.14 Кодексу надра надаються у користування для: геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ); видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов'язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт; створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр); виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.
Згідно із ч.1 ст.19 Кодексу право на користування надрами підприємствам, установам, організаціям і громадянам надається лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Зокрема, ст.16 Кодексу визначено, що спеціальний дозвіл на користування надрами надається за результатами аукціону (електронних торгів), а за наявності підстав, визначених частиною першою статті 16-2 цього Кодексу, - без проведення аукціону (електронних торгів). Надання спеціального дозволу на користування надрами, продовження строку його дії, внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами та до угоди про умови користування надрами здійснюються відповідним дозвільним органом: центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу, який відповідно до п. 4 Положення про порядок надання гірничих відводів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 59 від 27 січня 1995 року може надаватися підприємствам, установам, організаціям, а також громадянам України лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проєкту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об'єкта чи підземної споруди, не пов'язаної з видобуванням корисних копалин.
У відповідності до ст.1 Гірничого Закону України (далі - ГЗУ), гірничі роботи - це комплекс робіт з проведення, кріплення та підтримки гірничих виробок і виймання гірничих порід в умовах порушення природної рівноваги, можливості прояву небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Видобування корисних копалин безпосередньо з земної поверхні - є відкритою розробкою родовищ.
Стаття ст.19 ГЗУ визначає, що гірничі роботи проводяться за спеціальним дозволом (ліцензією) на користування надрами, який видається згідно з законодавством, проведення гірничих робіт здійснюється відповідно до проєктів і паспортів, розроблених і затверджених згідно з правилами безпеки, правилами технічної експлуатації, єдиними правилами безпеки при підривних роботах.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 827 від 12 грудня 1994 року «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» пісок відноситься до корисних копалин місцевого значення.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, порушуючи вимоги ст. 13 Конституції України, ст.19 Кодексу України «Про надра», ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.19 Гірничого Закону України, за відсутності у нього необхідного для користування надрами та видобування корисних копалин спеціального дозволу, акту про надання гірничого відводу чи проєкту розробки родовища корисних копалин, що було йому достовірно відомо, шляхом гідророзмиву грунту, не пізніше червня 2024 року до 28.10.2024, більш точної дати і часу в ході досудового розслідування встановити не вдалося, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , налагодили процес пов'язаний із незаконним видобуванням корисних копалин місцевого значення (сировини піщано-гравійної - пісок) у великому розмірі на земельних ділянках з кадастровими номерами 7121586200:06:003:0737; 7121586200:06:003:0628, 7121586200:06:003:0613, 7121586200:06:003:0627, 7121586200:06:003:0683, 7121586200:06:003:0736, розташованих в межах Золотоніського міської територіальної громади в с. Коробівка, Золотоніського району Черкаської області, таким чином здійснив незаконний видобуток корисних копалин, які відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994 «Про затвердження переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», відносяться до корисних копалин місцевого значення, заподіявши державі збитків на загальну суму 748 744 976, 00 (сімсот сорок вісім мільйонів сімсот сорок чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривень 00 копійок, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , реалізуючи спільний злочинний умисел, з корисливих мотивів, з метою отримання прибутку для себе та інших змовників, а саме ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 , в період не пізніше червня 2024 року по 28.10.2024, більший точний час в ході досудового розслідування встановити не представилось за можливим, забезпечив спеціальною технікою для здійснення видобутку корисних копалин місцевого значення (сировини піщано-гравійної - піску), а саме несамохідним земснарядом з написом назви «КИВ 8804-К», який належить ОСОБА_10 на земельних ділянках з кадастровими номерами 7121586200:06:003:0737; 7121586200:06:003:0628, 7121586200:06:003:0613, 7121586200:06:003:0627, 7121586200:06:003:0683, 7121586200:06:003:0736, за відсутності у нього необхідного для користування надрами та видобування корисних копалин спеціального дозволу, акту про надання гірничого відводу чи проєкту розробки родовища корисних копалин, забезпечив роботу спеціальної техніки для здійснення намиву піску на вищевказаних ділянках.
В це й же період, ОСОБА_4 , за попередньою змовою з групою осіб, а саме з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 забезпечили механізм пропуску на територію земельних ділянок з кадастровими номерами 7121586200:06:003:0737; 7121586200:06:003:0628, 7121586200:06:003:0613, 7121586200:06:003:0627, 7121586200:06:003:0683, 7121586200:06:003:0736, спеціальної техніки для здійснення структурних та функціональних змін ландшафту локального рівня в зонах видобутку піску, тобто гірничих робіт, а також пропуску вантажних автомобілів для завантаження корисної копалини місцевого значення (піску), з метою її подальшого продажу.
Так, в період не пізніше червня 2024 року по 28.10.2024, більший точний час в ході досудового розслідування встановити не представилось за можливим, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 із застосуванням спеціальної техніки несамохідного земснаряду, здійснив незаконне видобування корисних копалин (піску) на земельній ділянці з кадастровим номером 7121586200:06:003:0613, площею 0,0372 га, розташованої в межах Золотоніського міської територіальної громади в с. Коробівка Золотоніського району Черкаської області, що встановлено відповідно до технічного звіту про топографо-геодезичні вишукування - максимальна глибина виїмки склала 3,1 м, об'єм виїмки 102 м3, об'єм розкриву 86 м3, об'єм піску 16 м3, об'єм складу 0 м3.
Відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 13.03.2026 № СЕ-19/124-26/1372-ФХЕД, розрахунок розміру збитків, заподіяних державі, внаслідок самовільного видобування корисних копалин, на земельній ділянці з кадастровим номером 7121586200:06:003:0613 документально підтверджується в сумі 354 184, 00 (триста п'ятдесят чотири тисячі сто вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.
Крім того, в період не пізніше червня 2024 року по 28.10.2024, більший точний час в ході досудового розслідування встановити не представилось за можливим, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , із застосуванням спеціальної техніки несамохідного земснаряду здійснив незаконне видобування корисних копалин (піску) на земельній ділянці з кадастровим номером 7121586200:06:003:0736, загальною площею 0,55 га, розташованої в межах Золотоніського міської територіальної громади в с. Коробівка Золотоніського району Черкаської області, що встановлено відповідно до технічного звіту про топографо-геодезичні вишукування - максимальна глибина виїмки склала 6 м, об'єм виїмки 16865 м3, об'єм розкриву 7197 м3, об'єм піску 9668 м3, об'єм складу 0 м3.
Відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 20.02.2026 № СЕ-19/124-26/1368-ФХЕД, розрахунок розміру збитків, заподіяних державі, внаслідок самовільного видобування корисних копалин, на земельній ділянці з кадастровим номером 7121586200:06:003:0736, документально підтверджується в сумі 214 015 682,00 (двісті чотирнадцять мільйонів п'ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят дві) гривні 00 копійок.
Крім того, в період не пізніше червня 2024 року по 28.10.2024 більший точний час в ході досудового розслідування встановити не представилось за можливим, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , із застосуванням спеціальної техніки несамохідного земснаряду здійснив незаконне видобування корисних копалин (піску) на земельній ділянці з кадастровим номером 7121586200:06:003:0628, загальною площею 0,0428 га, розташованої в межах Золотоніського міської територіальної громади в с. Коробівка Золотоніського району Черкаської області, що встановлено відповідно до технічного звіту про топографо-геодезичні вишукування - максимальна глибина виїмки склала 4,5 м, об'єм виїмки 442 м3, об'єм розкриву 315 м3, об'єм піску 127 м3, об'єм складу 0 м3.
Відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 12.03.2026 № СЕ-19/124-26/1371-ФХЕД, розрахунок розміру збитків, заподіяних державі, внаслідок самовільного видобування корисних копалин, на земельній ділянці з кадастровим номером 7121586200:06:003:0628, документально підтверджується в сумі 2 811 335, 50 (два мільйони вісімсот одинадцять тисяч триста тридцять п'ять) гривень 50 копійок.
Крім того, в період не пізніше червня 2024 року по 28.10.2024 більший точний час в ході досудового розслідування встановити не представилось за можливим, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , із застосуванням спеціальної техніки несамохідного земснаряду здійснив незаконне видобування корисних копалин (піску) на земельній ділянці з кадастровим номером 7121586200:06:003:0683, загальною площею 0,336 га, розташованої в межах Золотоніського міської територіальної громади в с. Коробівка Золотоніського району Черкаської області, що встановлено відповідно до технічного звіту про топографо-геодезичні вишукування - максимальна глибина виїмки склала 6,9 м, об'єм виїмки 15931 м3, об'єм розкриву 5210 м3, об'єм піску 10721 м3, об'єм складу 0 м3.
Відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 25.02.2026 № СЕ-19/124-26/1367-ФХЕД, розрахунок розміру збитків, заподіяних державі, внаслідок самовільного видобування корисних копалин, на земельній ділянці з кадастровим номером 7121586200:06:003:0683, документально підтверджується в сумі 237 325 416, 50 (двісті тридцять сім мільйонів триста двадцять п'ять тисяч чотириста шістнадцять) гривень 50 копійок.
Крім того, в період не пізніше червня 2024 року по 28.10.2024 більший точний час в ході досудового розслідування встановити не представилось за можливим, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , із застосуванням спеціальної техніки несамохідного земснаряду здійснив незаконне видобування корисних копалин (піску) на земельній ділянці з кадастровим номером 7121586200:06:003:0737, загальною площею 0,1 га, розташованої в межах Золотоніського міської територіальної громади в с. Коробівка Золотоніського району Черкаської області, що встановлено відповідно до технічного звіту про топографо-геодезичні вишукування - максимальна глибина виїмки склала 3,8 м, об'єм виїмки 265 м3, об'єм розкриву 209 м3, об'єм піску 56 м3, об'єм складу 0 м3.
Відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 27.02.2026 № СЕ-19/124-26/1369-ФХЕД, розрахунок розміру збитків, заподіяних державі, внаслідок самовільного видобування корисних копалин, на земельній ділянці з кадастровим номером 7121586200:06:003:0737, документально підтверджується в сумі 1 239 644, 00 (один мільйон двісті тридцять дев'ять тисяч шістсот сорок чотири) гривні 00 копійок.
Крім того, в період не пізніше червня 2024 року по 28.10.2024 більший точний час в ході досудового розслідування встановити не представилось за можливим, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , із застосуванням спеціальної техніки несамохідного земснаряду здійснив незаконне видобування корисних копалин (піску) місцевого значення на земельній ділянці з кадастровим номером 7121586200:06:003:0627, загальною площею 0,5635 га, розташованої в межах Золотоніського міської територіальної громади в с. Коробівка Золотоніського району Черкаської області, що встановлено відповідно до технічного звіту про топографо-геодезичні вишукування - максимальна глибина виїмки склала 6,7 м, об'єм виїмки 22186 м3, об'єм розкриву 8950 м3, об'єм піску 13236 м3, об'єм складу 0 м3.
Відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 10.03.2026 № СЕ-19/124-26/1370-ФХЕД, розрахунок розміру збитків, заподіяних державі, внаслідок самовільного видобування корисних копалин, на земельній ділянці з кадастровим номером 7121586200:06:003:0627, документально підтверджується в сумі 292 998 714, 00 (двісті дев'яносто два мільйони дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч сімсот чотирнадцять) гривень 00 копійок.
Окрім цього, встановлено, що ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, з метою збагачення та збуту незаконно набутого майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного кримінально караного діяння, передбаченого ч.3 ст.240 КК України, достовірно знаючи про його незаконне походження, в період часу не пізніше червня 2024 року по 28.10.2024, точніше час та обставини в ході досудового розслідування встановити не вдалось, набував незаконно отримані кошти, точна сума яких досудовим розслідуванням не встановлена, проте не менше 30 000 грн., від продажу незаконного видобування корисних копалин (піску) на земельних ділянках з кадастровими номерами 7121586200:06:003:0737; 7121586200:06:003:0628, 7121586200:06:003:0613, 7121586200:06:003:0627, 7121586200:06:003:0683, 7121586200:06:003:0736, розташованих в межах Золотоніського міської територіальної громади в с. Коробівка Золотоніського району Черкаської області, щодо яких фактичні обставини свідчать про їх одержання злочинним шляхом, та якими розпорядився на власний розсуд, тим самим використовував майно, одержане внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.
Зокрема, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 діючи умисно, з корисливих мотивів, 28 жовтня 2024 року близько 11 годину 05 хвилин, забезпечили безпосереднє перебування ОСОБА_4 на земельних ділянках з кадастровими номерами 7121586200:06:003:0737; 7121586200:06:003:0628, 7121586200:06:003:0613, 7121586200:06:003:0627, 7121586200:06:003:0683, 7121586200:06:003:0736, розташованих в межах Золотоніського міської територіальної громади в с. Коробівка Золотоніського району Черкаської області, де останній вчинив реалізацію (продаж) корисних копалин (пісок) місцевого значення ОСОБА_12 , які в період з червня 2024 року по 28.10.2024 незаконно видобуто на вказаних земельних ділянках, і цього ж дня ОСОБА_13 перебуваючи в автомобілі марки «Alfa Romeo» н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_12 , з метою подальшого розпорядження частинами вказаних коштів на власний розсуд між усіма учасниками змови, отримав від останнього грошові кошти в сумі 30 000 грн., достовірно знаючи про незаконне походження реалізованого майна, одержаного внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України, тобто використав майно, щодо якого фактичні обставини свідчили про його одержання злочинним шляхом.
З урахуванням зібраних в ході досудового розслідування доказів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Канів Черкаського району Черкаської області, українцю, громадянину України, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.240 КК України - у незаконному видобуванні корисних копалин місцевого значення у великому розмірі, вчинене за попередньою змовою групою осіб; ч. 2 ст. 209 КК України - у розпоряджанні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо, повністю одержано злочинним шляхом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними кримінальному провадженні доказами, серед яких:
-рапорт про виявлення кримінального правопорушення від 25.06.2024;
-рапорт про виявлення кримінального правопорушення від 21.01.2026;
-даними протоколу огляду земельних ділянок 7121586200:06:003:0683, 7121586200:06:003:0736, 7121586200:06:003:0627, розташовані в с. Коробівка Золотоніського району, Черкаського району від 29.10.2024;
-даними протоколу огляду земельної ділянки 7121586200:06:003:0737, розташованої в с. Коробівка Золотоніського району, Черкаського району від 29.10.2024;
-даними протоколу огляду земельних ділянок 7121586200:06:003:0628, 7121586200:06:003:0613 розташовані в АДРЕСА_3 від 29.10.2024;
-даними технічного звіту про судову ґрунтознавчу експертизу від листопада 2024 року;
-даними висновку ґрунтознавчої експертизи від 21.11.2024;
-даними технічного звіту про топографо-геодезичні вишукування на земельних ділянках Золотоніської міської територіальної громади в Золотоніському районі Черкаської області;
-уточненням до технічного звіту про топографо-геодезичні вишукування на земельних ділянках Золотоніської міської територіальної громади в Золотоніському районі Черкаської області № 42/05-25 від 14.05.2025;
-показами свідка ОСОБА_12 від 15.10.2024;
-даними протоколу обшуку в нежитловому приміщенні площею 168.7 кв. м (пилорама літ А-1, огорожа № 1) за адресою: АДРЕСА_4 від 28.10.2024;
-даними протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_5 від 28.10.2024;
-даними протоколу допиту свідків ОСОБА_14 від 30.10.2024;
-даними протоколу допиту свідка ОСОБА_15 від 30.10.2024;
-даними про надання інформації та розрахунку розмірів збитків Державної служби геології та надр України від 19.05.2025;
- даними протоколу огляду від 15.11.2024;
-даними протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_7 від 18.11.2024;
-даними протоколу обшуку у автомобілі марки «Alfa Romeo» н.з. НОМЕР_1 , в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти за продаж корисних копалин (піску) в сумі 28 000 грн.;
-даними протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки у ОСОБА_4 від 29.10.2024;
-даними протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж в відносно ОСОБА_8 від 21.11.2024;
-даними протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - візуального спостереження за місцем, а саме земельною ділянкою, яка розміщена на території Коробівської сільської ради Золотоніського ОТГ Золотоніського району Черкаської області в СТ «Славутич» координати 49.617388, 31.9401111 від 26.06.2024; від 20.11.2024; від 12.09.2024; від 12.09.2024;
-даними протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 26.06.2024 відносно ОСОБА_8 від 11.09.2024;
-даними протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_7 від 11.09.2024;
-даними протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_7 від 21.11.2024;
-даними протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, - відеоконтроль особи ОСОБА_4 від 29.10.2024;
-даними протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_9 від 21.11.2024;
-даними протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_4 від 26.10.2024;
-даними протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_7 від 02.10.2025;
-даними протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем відносно ОСОБА_4 від 12.01.2026;
-даними висновку судової інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/124-26/1369-ФХЕД від 27.02.2026 по земельній ділянці з кадастровим номером 7121586200:06:003:0737, загальною площею 0,1 га за адресою: Черкаська область Золотоніський район, с. Коробівка;
-даними висновку судової інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/124-26/1371-ФХЕД від 12.03.2026 по земельній ділянці з кадастровим номером 7121586200:06:003:0628, загальною площею 0,0428 га за адресою: Черкаська область Золотоніський район, с. Коробівка;
-даними висновку судової інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/124-26/1372-ФХЕД від 13.03.2026 по земельній ділянці з кадастровим номером 7121586200:06:003:0613, загальною площею 0,0372 га за адресою: Черкаська область Золотоніський район, с. Коробівка;
-даними висновку судової інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/124-26/1368-ФХЕД від 20.02.2026 по земельній ділянці з кадастровим номером 7121586200:06:003:0736, загальною площею 0,55 га за адресою: Черкаська область Золотоніський район, с. Коробівка;
-даними висновку судової інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/124-26/1367-ФХЕД від 25.02.2026 по земельній ділянці з кадастровим номером 7121586200:06:003:0683, загальною площею 0,336 га за адресою: Черкаська область Золотоніський район, с. Коробівка;
-даними висновку судової інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/124-26/1370-ФХЕД від 10.03.2026 по земельній ділянці з кадастровим номером 7121586200:06:003:0627, загальною площею 0,5635 га за адресою: Черкаська область Золотоніський район, с. Коробівка;
-іншими матеріалами кримінального провадження.
Метою застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави є забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених: ч.3 ст.240 КК України, тобто тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, та ч.2 ст.209 КК України, тобто тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, враховуючи фінансові можливості підозрюваного він має можливість виїзду до іншого регіону України, а тому існує обґрунтований ризик, що підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а також ухилятися від виконання процесуальних обов'язків підозрюваного, визначених ст.42 КПК України, що вказує на ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
ОСОБА_4 , маючи широке коло зав'язків, має реальну можливість як самостійно, так і через інших осіб, незаконно впливати на співучасників кримінального правопорушення, з метою примусу останніх до відмови від давання показань чи їх зміни, а також чинити вплив на свідків в даному кримінальному провадженні, з частиною яких є особисто знайомий, з метою схилення їх до дачі неправдивих показань з метою уникнення покарання підозрюваними, що вказує на ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, необхідно врахувати, що ОСОБА_4 , підозрюється в тому, що він протягом тривалого часу, усвідомлюючи протиправність своїх дій, систематично незаконно здійснював видобування корисних копалин (піску) місцевого значення на території с. Коробівка Золотоніського району Черкаської області з використанням спеціальної техніки та наявністю налагодженого механізму збуту незаконно видобутого піску, від чого особисто незаконно збагачувався, а тому має можливість продовжити таку незаконну діяльність, що вказує на ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
У зв'язку із викладеним, відносно підозрюваного доцільно обрати запобіжний захід у вигляді застави із покладенням на нього відповідних обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п.4 ч.1 ст.184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Останнє дає підстави вважати, що менш суворий запобіжний захід, окрім як застосування застави не здатен забезпечити виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків та запобігти вищевказаним ризикам.
Крім того, загальний розмір збитків, завданих державі внаслідок незаконного видобування корисних копалин місцевого значення, становить 748 744 976 (сімсот сорок вісім мільйонів сімсот сорок чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривень 00 копійок, що саме по собі свідчить про виключний характер даного кримінального провадження. Також, підозрюваному інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.209 КК України, а саме розпорядження майном, одержаним злочинним шляхом, що підтверджує отримання ним незаконного доходу від протиправної діяльності та наявність реальної фінансової можливості нести заставні зобов'язання.
Беручи до уваги вищевикладене та те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних тяжких кримінальних правопорушень, вчинених в умовах воєнного стану з корисливих мотивів, за які відповідно до ч.3 ст.240 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років та відповідно до ч.2 ст.209 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, а тому є достатні підстави спрогнозувати можливу негативну поведінку підозрюваного.
Разом з тим, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків, суд вправі визначити заставу у розмірі співрозмірному розміру завданих ОСОБА_4 збитків державі, а саме 748 744 976, 00 (сімсот сорок вісім мільйонів сімсот сорок чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривень 00 копійок.
Обираючи запобіжний захід саме у вигляді застави, сторона обвинувачення вважає за доцільне, з урахуванням всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, кількістю підозрюваних та завданих від їх злочинних дій збитків, визначити підозрюваному суму застави 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 266 240, 00 гривень.
Крім того, визначення такої суми застави не тільки забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього ст.194 КПК України обов'язків, а і можливе виконання ч.11 ст.182 КПК України, де вказано, що застава, яка не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.
Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У цьому випадку застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Беручи до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушеннях, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо нього у вигляді застави покладається необхідність запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання та повідомив, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №№42024250000000049, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.240, ч.2 ст.364, ч.1 ст.263, ч.1 ст.388, ч.1 ст.254, ч.2 ст.209 КК України. Так, ОСОБА_4 спільно у змові групою осіб забезпечив роботу спеціальної техніки, земснаряду на земельних ділянках для продажу піску. ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч.3 ст.240, ч.2 ст.209 КК України. Наявні ризики підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інші кримінальні правопорушення. Вважає за доцільне застосувати запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб із покладанням обов'язків.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_6 підтримала клопотання та повідомила, що ОСОБА_4 обізнаний про незаконність походження піску. Він також працював земельних ділянках особисто.
Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні звертає увагу на земельну ділянку ..0634 (останні цифри кадастрового номеру), де перебував пісок, який отримали із інших земельних ділянок, який нелегально отриманий. ОСОБА_4 виконував фактично роль сторожа.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив що з початку вторгнення проживав в с. Тростянець. ОСОБА_16 його давній знайомий, кум. Він і запропонував здійснювати догляд за територією, де стояв земснаряд. Походження піску його не цікавило.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
У судовому засіданні встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.240 КК України - незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі, вчинене за попередньою змовою групою осіб; ч.2 ст.209 КК України - у розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом.
10.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.240, ч.2 ст.209 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.240, ч.2 ст.209 КК України є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви №12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
З положень п.1 ч.1 ст.178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.
Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".
Крім того у п.48 рішення "Чеботарь проти Молдови" №35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому в провину злочинів, санкція яких передбачає: позбавлення волі на строк від трьох до шести років та позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Враховуючи фінансові можливості підозрюваного він має можливість виїзду до іншого регіону України, а тому існує обґрунтований ризик, що підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а також ухилятися від виконання процесуальних обов'язків підозрюваного, визначених ст.42 КПК України, що вказує на ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Слідчий суддя вважає цілком обґрунтованим доводи слідчого та прокурора щодо наявності ризиків передбачених п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних в даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_4 , маючи широке коло зав'язків, має реальну можливість як самостійно, так і через інших осіб, незаконно впливати на співучасників кримінального правопорушення, з метою примусу останніх до відмови від давання показань чи їх зміни, а також чинити вплив на свідків в даному кримінальному провадженні, з частиною яких є особисто знайомий, з метою схилення їх до дачі неправдивих показань з метою уникнення покарання підозрюваними.
Крім того, необхідно врахувати, що ОСОБА_4 , підозрюється в тому, що він протягом тривалого часу, усвідомлюючи протиправність своїх дій, систематично незаконно здійснював видобування корисних копалин (піску) місцевого значення на території с. Коробівка Золотоніського району Черкаської області з використанням спеціальної техніки та наявністю налагодженого механізму збуту незаконно видобутого піску, від чого особисто незаконно збагачувався, чим орган досудового розслідування вказує на ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Однак, слідчий суддя приходить до висновку, що даний ризик не доведений в ході судового розгляду. Так, кримінальне провадження порушене із 26.06.2024 року, за даний час існують тільки встановлені обставини, інших порушень, які ведуть до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 не встанвлено та залишається на рівні припущень через вчинення кримінального правопорушення, однак із моменту проведення обшуків та його обізнаності про кримінальне провадження - не встановлено.
Слідчий суддя також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваного, яку наводить сторона захисту, зокрема, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має зареєстроване місце проживання.
Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, та враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, особу підозрюваного, вік, стан здоров'я, сімейний стан.
В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Так, враховуючи особливості події кримінального правопорушення (місце, мету, спосіб, засоби вчинення, участь у його вчиненні, тощо), вбачається, що особисте зобов'язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваним, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування, що призвело до вчинення кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.
Однак, запобігання вказаним ризикам можливе при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави. Обираючи даний вид запобіжного заходу, слідчим суддею проаналізовані застосування всіх їх видів для використання в конкретному випадку до підозрюваного ОСОБА_4 в кримінальному провадженні за №42024250000000049. Достатність застосування застави для запобігання ризикам, передбачених ст.177 КПК України, на даному етапі досудового розслідування, слідує із наступного.
Слідчим суддею взято до уваги, що до ОСОБА_4 не було застосоване затримання у порядку ст.208 Кодексу, що вказує на відсутність суспільної небезпеки з моменту виявлення прямих доказів вчинення кримінальних правопорушень. Також і та обставина, що з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - 26.04.2024, до моменту розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу14.04.2026 пройшло майже два роки, що достатньо було для спрогнозування поведінки підозрюваного та прояву встановлених ризиків, що не було встановлено, таким чином, кількість ризиків не зменшилася, однак їхній прояв послабився, а існування ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України не доведено належно поза розумним сумнівом, дані обставини також впливають на визначення розміру застави достатнього для виконання покладених обов'язків на підозрюваного.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваного у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст.177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.
При обрахунку розміру застави слідчий суддя враховує частину 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII якою встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2026 рік" на 1 січня поточного року, тобто - 3 328 грн.
За таких обставин, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, а саме те що підозрюваний не працює, раніше несудимий та встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 грн. 00 коп., яку підозрюваний має внести протягом 5 днів на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого на нього покладаються обов'язки, передбачені в ст.194 КПК України. На переконання слідчого судді, задля досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу підозрюваного на хід досудового розслідування, застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання останнім покладених на нього обов'язків, передбачених п.п.1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України. Формування суми, необхідної для внесення застави, виходила із обставин зазначених вище, а також ролі ОСОБА_4 у вчинених кримінальних правопорушень та реальної можливості її внесення в такій сумі. Спростування неможливості внесення даної застави стороною захисту не доводилася. А органом досудового розслідування не доводиться можливість внесення застави у максимальному розмірі відповідно до клопотання підозрюваним ОСОБА_4 .
Вирішальним у прийнятті такого рішення також стала і поведінка підозрюваного, який самостійно з'явився до слідчого судді на повідомлену дату судового засідання щодо розгляду клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, що знижує суспільну небезпеку останнього та доводить, що виконання покладених обов'язків можна забезпечити вказаною заставою.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу), у кримінальному провадженні №42024250000000049, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.240, ч.2 ст.364, ч.1 ст.263, ч.1 ст.388, ч.1 ст.254, ч.2 ст.209 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді застави - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України, протягом встановленого строку:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду;
- не відлучатися за межі Черкаської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/чи роботи;
- не спілкуватися без участі слідчого або прокурора з особами, що набули статусу експерта, свідків, підозрюваних у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 Кодексу, покласти на підозрюваного в межах строку досудового розслідування. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Роз'яснити, підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у виді застави, тобто до 24 год. 00 хв. 18.04.2026, необхідно внести кошти у розмірі 66 560 грн. 00 коп. або забезпечити їх внесення заставодавцем за реквізитами: рахунок отримувача - UA888201720355269002000003652; Код банку отримувача (МФО) - 820172; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26261092, та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №42024250000000049, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.06.2024.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний ОСОБА_4 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 та заставодавцю (якщо його особа буде відмінна від ОСОБА_4 ), що у разі, якщо ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього цією ухвалою обов'язки, застава звертається в дохід держави. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом у порядку статті 182 Кодексу.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Копію даної ухвали вручити підозрюваному, захиснику, слідчому, прокурору.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 20.04.2026.
Слідчий суддя: ОСОБА_1