Запорізької області
20.01.11 Справа № 17/307/10
Суддя Корсун В.Л.
за позовною заявою: дочірнього підприємства “Дніпропетровський річковий порт” акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот”, 49021, м. Дніпропетровськ, Амур-Гавань, 11
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Охорона - Фенікс”
юридична адреса: 69037, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, б. 41
фактична адреса: 69068, м. Запоріжжя, вул. Аваліані, 1 - А
про стягнення 9 593,34 грн.
суддя Корсун В.Л.
У засіданні приймали участь представники:
від позивача: Баштаненко Т.С., довіреність від 15.11.10 № 12-13/40-юр
від відповідача: не прибув
22.11.10 до господарського суду Запорізької області звернулось дочірнє підприємство “Дніпропетровський річковий порт” акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот” (надалі ДП “Дніпропетровський річковий порт” АСК “Укррічфлот”) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Охорона-Фенікс” (далі ТОВ “Охорона-Фенікс”) про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з перевезення та відвантаження піску за договором від 21.01.08 № 21.01.08/77-П у розмірі 9 593,34 грн., з яких: 7 341,73 грн. - основний борг, 492,40 грн. - 3 % річних та 1 759,21 грн. - втрати від інфляції.
Ухвалою від 22.11.10 судом порушено провадження в справі № 17/307/10, у сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті. Судове засідання призначено на 16.12.10.
Ухвалою від 16.12.10 розгляд справи у зв'язку з неявкою в судове засідання уповноваженого представника відповідача судом відкладено на 20.01.11.
За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 20.01.11, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Позивачу роз'яснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.
Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, зазначив наступне. 21.01.08 між сторонами у справі укладено договір № 21.01.08/77-П про перевезення та навантаження піску з доповненнями, на виконання умов якого позивач у період з травня 2008 р. по червень 2008 р. надав відповідачу послуги з перевезення піску на загальну суму 7 341,73 грн., що підтверджується актами виконаних робіт за вказаний період. Свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг відповідач не виконав, у зв'язку з чим, станом на час звернення з позовом до суду, сума основного боргу становить 7 341,73 грн. Через прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем відповідачу на суму основного боргу нараховано відповідачу штрафні санкції, а саме: 492,40 грн. - 3 % річних та 1 759,21 грн. - індекс інфляції. На підставі викладеного, позивач просить суд, керуючись ст.ст. 526, 530, 625, 626, 631 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232, 234 Господарського кодексу України, позов задовольнити.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом жодного разу не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше 3-х днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Як вбачається із Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.12.10, тобто станом на час розгляду справи в суді, місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю “Охорона - Фенікс” є: 69037, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, б. 41, що співпадає з адресою, зазначеною у позові.
Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.
Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
21.01.08 між дочірнім підприємством “Дніпропетровський річковий порт” акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот” (Порт) і товариством з обмеженою відповідальністю “Охорона-Фенікс” (Вантажоодержувач) укладено договір № 21.01.08/77-П на перевезення і відвантаження піску з додатковими угодами, за умовами якого (п. 1.1.) Порт здійснює намивання, перевезення піску водним транспортом на адресу Вантажоодержувача з відвантаженням у залізничні вагони в обсязі 1 565 тонн з подальшим перевезенням до станції призначення. Вантажоодержувач своєчасно робить оплату на умовах даного договору.
Відповідно до п. 4.1. договору в редакції додаткової угоди від 05.05.08 № 03, Порт здійснить перевезення піску водним транспортом на вантажний район Амур-Гавань на адресу Вантажоодержувача з оформленням накладної по вартості транспортних послуг за одну тонну піску - 42,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 7,00 грн. із подальшим відвантаженням у залізничні вагони одержувача; послуги по зважуванню залізничних вагонів з піском на вагах порту складають 69,35 грн. у т.ч. 20% ПДВ за одну операцію; залізничні послуги по перевезенню піску складають 2 900,00 грн. за один вагон включаючи 20% ПДВ (остаточний тариф по факту відвантаження вагонів і одержання залізничних документів, на підставі яких складається відомість-розрахунок, акт виконаних робіт).
Пунктом 10.1. договору визначено, що договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2008 р.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
З метою встановлення дійсних правовідносин між сторонами у справі, ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.11.10 про порушення провадження у справі № 17/307/10 судом витребувано у позивача, зокрема, договір на перевезення і відвантаження піску від 21.01.08 № 21.01.08/77- П - читаєму копію (до матеріалів справи) у повному обсягу з усіма додатками, доповненнями та додатковими угодами, надати докази виконання вказаного договору сторонами; акти виконаних робіт, докази часткової сплати заборгованості за актом виконаних робіт за травень 2008 р. № 48; виставлені рахунки на оплату за перевезення і відвантаження піску згідно умов п. 5.1 договору; накладні по вартості транспортних послуг; письмово обґрунтувати позовні вимоги в частині зазначення в актах виконаних робіт договору від 26.06.07 № 197/П, а не договору від 21.01.08 № 21.01.08/77- П, на підставі якого заявлені позовні вимоги.
Однак, матеріали справи свідчать, що позивачем вимог ухвали суду від 22.11.10 в повному обсязі не виконано, а саме доказів виконання договору на перевезення і відвантаження піску від 21.01.08 № 21.01.08/77, на підставі якого заявлені позовні вимоги, а також актів виконаних робіт за договором від 21.01.08, виставлених рахунків на оплату за перевезення і відвантаження піску згідно умов п. 5.1 договору, накладних по вартості транспортних послуг суду не надано.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на акти виконаних робіт, а саме на акт № 48 від травня 2008 р., акт № 53 від червня 2008 р., акт приймання-передачі виконаних робіт до договору № 197/П від 26.06.07 від червня 2008 р. та акт № 24 від травня 2008 р., а також на заявки від відповідача про відвантаження річкового піску.
Розглянувши додані до матеріалів справи акти виконаних робіт за травень-червень 2008 р., а також заявки від відповідача про відвантаження річкового піску суд встановив, що вказані акти та заявки не містять необхідних реквізитів щодо підтвердження факту здійснення господарської операції саме на підставі договору на перевезення і відвантаження піску від 21.01.08 № 21.01.08/77.
Крім того, із змісту актів виконаних робіт вбачається, що акти складені у відповідності до договору від 26.06.07 № 197/П. Жодного посилання на спірний договір від 21.01.08 № 21.01.08/77 акти виконаних робіт не містять.
Таким чином, із змісту актів виконаних робіт, а також заявок відповідача про відвантаження річкового піску не вбачається яке відношення (та в якій частині) ці документи мають до договору на перевезення і відвантаження піску від 21.01.08 № 21.01.08/77, на підставі якого заявлені позовні вимоги.
У відповідності до п. 5.1. договору від 21.01.08 № 21.01.08/77, попередня оплата за перевезення і відвантаження піску здійснюється шляхом перерахування грошей на поточний рахунок Порта за необхідний обсяг на підставі рахунку.
Як вбачається з матеріалів справи, доказів виставлення та отримання відповідачем рахунків за виконані роботи по перевезенню і відвантаженню піску, а також накладних по вартості транспортних послуг на виконання умов п. 4.1. договору від 21.01.08 суду не надано.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 ГПК України). Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2).
Таким чином, позивач за позовом у справі № 17/307/10 не довів суду факту надання послуг відповідачу за договором на перевезення і відвантаження піску від 21.01.08 № 21.01.08/77 на суму 7 341,73 грн.
Судом не приймаються до уваги доводи позивача, викладені в листі від 12.01.11 б/н про наявність технічної помилки з вини оператора щодо зазначення в актах виконаних робіт за 2008 рік даних договору за 2007 рік оскільки належними та допустимими доказами є первинні документи, які підтверджують факт існування між сторонами господарських правовідносин на підставі договору на перевезення і відвантаження піску від 21.01.08 № 21.01.08/77. З огляду на викладене, акт звірки взаєморозрахунків, який складений та підписаний між сторонами, також не підтверджує факт наявності заборгованості відповідача за договором від 21.01.08 № 21.01.08/77.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 7 341,73 грн. основного боргу на підставі договору на перевезення і відвантаження піску від 21.01.08 № 21.01.08/77 є недоведеними та не підтвердженими доданими документами, а отже, не підлягають задоволенню судом.
У зв'язку з чим, у задоволені позову в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 7 341,73 грн. відмовляється.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 1 759,21 грн. - індексу інфляції та 492,40 грн. - 3 % річних.
Оскільки матеріалами справи не доведено наявності суми основної заборгованості в розмірі 7 341,73 грн. за виконані послуги, суд дійшов висновку, що підстави для нарахування на вказану суму встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних відсутні.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі відносяться на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 821, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволені позову відмовити.
Суддя В.Л. Корсун
Повне рішення складено 25.01.2011.