27.01.2011 Справа № 12/125
за позовом публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово -інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії „Відділення публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в м. Чоп”, м. Чоп Ужгородського району
до відповідача фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, с. Вонігово Тячівського району
про стягнення заборгованості в сумі 50 507,01 грн. (в т. ч. 46 300,00 грн. -основного боргу (тіла кредиту); 19,14 грн. -відсотків за користування кредитом; 1 360,00 грн. -комісійної винагороди за управління кредитною лінією та 2 827,87 грн. -штрафу).
Суддя Тисянчин В. М.
Представники:
Від позивача -Сливка О.М., (представник за довіреністю від 17.01.2011 року)
Від відповідача -не з'явився (явка на розсуд сторін)
СУТЬ СПОРУ: заявлено позов публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний промислово -інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії „Відділення публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в м. Чоп”, м. Чоп Ужгородського району до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, с. Вонігово Тячівського району про стягнення заборгованості в сумі 50 507,01 грн. (в т. ч. 46 300,00 грн. -основного боргу (тіла кредиту); 19,14 грн. -відсотків за користування кредитом; 1 360,00 грн. -комісійної винагороди за управління кредитною лінією та 2 827,87 грн. -штрафу).
Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід судді не надходило.
Поданою в судовому засіданні заявою про зменшення позовних вимог (вх. № 865/2011 від 27.01.2011 року) представник позивача повідомив суд про те, що після порушення провадження у справі відповідач частково погасив заборгованість, а саме: 45 300,50 грн. -основного боргу (тіла кредиту) (меморіальні ордера № 3 від 19.01.2011 року та № 2 від 20.01.2011 року); 1 360,00 грн. -комісійної винагороди (меморіальний ордер № 2 від 19.01.2011 року) та прострочені відсотки в розмірі 19,14 грн.
продовження рішення Господарського суду
Закарпатської області по справі № 12/125
від 27.01.2011 року
На вимогу суду відповідач письмового відзиву на позов з доказами в його обґрунтування та копію свідоцтва на право зайняття підприємницькою діяльністю не подав, свого уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Ухвала про порушення провадження у справі направлялась рекомендованим листом, тому неявка відповідача у судове засідання не є правовою перешкодою розгляду справи по суті, про що зазначено в ухвалі про порушення провадження у справі.
Судом здійснені заходи щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом процесуальних дій, чим виконано підпункти 4, 5 пункту 3.5.1 та 3.5.11 „Інструкції з діловодства щодо порядку направлення учасникам процесу процесуальних документів та оформлення відмітки про їх відправку” від 10.12.2002 року № 75 (Інформаційний лист ВГСУ від 02.06.2006 року № 01-8/12/28).
Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної (фізичної) особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів особи чи закону виступають від її імені.
У п.11 інформаційного листа ВГСУ від 15.03.2007 року № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм ГПК України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в т. ч. ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою ст. 93 ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної (фізичної) особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників судового процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.
Відповідач не скористався своїм правом щодо направлення свого представника для участі в судовому засіданні.
Позаяк, суду не надано відповідачем доказів чи відомостей поважних
продовження рішення Господарського суду
Закарпатської області по справі № 12/125
від 27.01.2011 року
причин неможливості його участі в судовому засіданні, як і не надано суду будь -яких доказів про відсутність боргу.
До того ж, у разі дійсного бажання забезпечення представництва відповідачем у судовому засіданні -завчасне повідомлення судом про час і місце судового засідання не позбавило відповідача у виборі кола суб'єктів такого представництва у суді відповідно до ст. 28 ГПК України.
Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Заборгованість відповідача в сумі 46 300,00 грн. -основного боргу (тіла кредиту), що виникла з наданого кредиту, згідно кредитного договору № 02 -06/421 від 09.06.2006 року та додаткової угоди від 14.05.2008 року, підтверджується матеріалами справи, зокрема:
- платіжними дорученням № 1 від 09.06.2006 року та № 2 від 14.06.2006 року;
- розрахунком позову, а за таких обставин стягнення суми основного боргу заслуговує на увагу суду.
Однак, у судовому засіданні позивачем надано докази часткової сплати боргу в сумі 45 300,50 грн. (№ 3 від 19.01.2011 року та № 2 від 20.01.2011 року). Отже, провадження у справі в частині стягнення 45 300,50 грн. -боргу підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору в цій частині позову, а решту залишку боргу в сумі 999,50 грн. підлягає стягненню примусово.
Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).
Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново -господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання -кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є
продовження рішення Господарського суду
Закарпатської області по справі № 12/125
від 27.01.2011 року
юридичний факт.
В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли
зобов'язальні відносини між сторонами, надання кредиту (ст. 11 ЦК України).
Отже, обов'язок відповідача повернути надані в кредит грошові кошти є безспірним.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Крім цього, відповідачу відповідно до п. 3.1 укладеного договору нараховано суму 19,14 грн. -прострочених відсотків за користування кредитом та нарахована заборгованість по оплаті комісійної винагороди за управління кредитною лінією в сумі 1 360,00 грн. При оцінці правильності нарахування вимог в цій частині позову у відповідності ст. ст. 193, 198 ГК України, ст. ст. 530, 547, 627-629, 1011-1014 ЦК України судом визнано обґрунтованими позовні вимоги в цій частині і такими, що заслуговують на увагу суду.
Однак, позивачем надано докази повного погашення відповідачем відсотків за користування кредитом та комісійної винагороди (меморіальний ордер № 2 від 19.01.2011 року). Отже, провадження у справі в частині стягнення 19,14 грн. -відсотків та 1 360,00 грн. -комісійної винагороди -підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору в цій частині позову.
Відповідно до п. 5.2 договору та ст. 549 ЦК України відповідачу нарахований до сплати штраф у розмірі 5 % в сумі 2 827,87 грн. При оцінці правильності нарахування штрафу відповідно до п. 2 ст. 258 ЦК України, ст. ст. 216 -218; 220, 230 ГК України судом визнано обґрунтованими позовні вимоги і такими, що підлягають задоволенню.
При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно -державну значимість господарської діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово -майнового стану сторони у спорі.
продовження рішення Господарського суду
Закарпатської області по справі № 12/125
від 27.01.2011 року
За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.
Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно -правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.
Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку -письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.
Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак позов підлягає задоволенню частково, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.
Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 80 (п. 1-1), 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово -інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії „Відділення публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в м. Чоп” (м. Чоп Ужгородського району, вул. Головна, 1; код 22115382) суму 999,50 (дев'ятсот дев'яносто дев'ять грн. 50 коп.) -основного боргу (тіла кредиту); 2 827,87 (дві тисячі вісімсот двадцять сім грн. 87 коп.) -штрафу та 505,07 (п'ятсот п'ять грн. 07 коп.) -у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 (двісті тридцять шість грн.) -у відшкодування витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. В частині стягнення основного боргу в сумі 45 300,50 грн. -провадження у справі припинити.
продовження рішення Господарського суду
Закарпатської області по справі № 12/125
від 27.01.2011 року
4. В частині позову про стягнення сум 1 360 грн. -комісійної винагороди за управління кредитною лінією і 19,14 грн. -відсотків за користування кредитом -провадження у справі припинити.
Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тисянчин В. М.