Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "20" січня 2011 р. Справа № 15/1533
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого - судді Кравець С.Г.
при секретарі Пастощук О.А.
за участю представників сторін
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Сірук П.П. - голова правління (протокол № 6 від 07.09.2007р.),
Галагуз В.В. - представник за довіреністю від 23.12.2010р.,
від третьої особи: не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма" (м.Київ)
до Відкритого акціонерного товариства "Баранівський райагрохім" (с.Дубрівка Баранівського району)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Агрокомпанії "Сільгоспсервіс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (м.Житомир)
про стягнення 14351,12 грн.
У листопаді 2010 року до господарського суду Житомирської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Вассма" з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Баранівський райагрохім" заборгованості в сумі 14351,12 грн., за участю у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Агрокомпанії "Сільгоспсервіс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю.
В обґрунтування позову ТОВ "Вассма" посилається на те, що рішенням господарського суду Житомирської області від 12.04.2010р. у справі №10/252 позов ТОВ "Вассма" про стягнення з Агрокомпанії "Сільгоспсервіс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю 16672,32 грн. частково задоволено. На виконання рішення господарського суду Житомирської області від 12.04.2010р. по справі №10/252, що набрало законної сили 30.04.2010р., господарським судом 11.05.2010р. видано наказ №10/252. Відповідно до наказу №10/252 від 11.05.2010р. стягненню з Агрокомпанії "Сільгоспсервіс" у формі ТОВ на користь ТОВ "Вассма" підлягає 14351,12грн., з яких 5888,80грн. основного боргу, 3451,65грн. курсової різниці, 500,00грн. штрафу, 496,43грн. пені, 579,84грн. - 3% річних, 2531,80грн. інфляційних, 500,00грн. витрат на послуги адвоката, 166,67грн. витрат по сплаті державного мита, 235,93грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Постановою Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ від 19.05.2010р. відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області №10/252 від 11.05.2010р. про стягнення з Агрокомпанії "Сільгоспсервіс" у формі ТОВ на користь ТОВ "Вассма" суми в розмірі 14351,12грн. Позивач вказує на те, що в процесі виконавчого провадження державним виконавцем Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ було проведено різного роду виконавчі дії, але борг погашено не було через відсутність майнової можливості у боржника виконати наказ господарського суду Житомирської області №10/252 від 11.05.2010р. У зв'язку з відсутністю у Агрокомпанії "Сільгоспсервіс" майнової можливості погасити заборгованість ТОВ "Вассма" в розмірі 14351,12 грн., позивач просить стягнути зазначену суму боргу з Відкритого акціонерного товариства "Баранівський райагрохім", як учасника Агрокомпанії "Сільгоспсервіс".
Позивач в судове засідання 20.01.2011р. свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи ТОВ "Вассма" було повідомлено належним чином, що підтверджується повідомленням №0359594 про вручення 03.01.2011р. уповноваженій особі рекомендованого листа (а.с. 65).
Представники відповідача в судовому засіданні проти прозову заперечили, просили прийняти рішення яким у задоволенні позову відмовити. У запереченнях на позовну заяву від 23.12.2010р. відповідач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю несе відповідальність за своїми зобов'язаннями усім своїм майном. Учасники, які повністю сплатили свої внески, несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства у межах вартості своїх внесків. Вказує на те, що відповідно до установчих документів ВАТ "Баранівський райагрохім" повністю внесло свою частку в сумі 21460,00грн. у статутний фонд Агрокомпанії "Сільгоспсервіс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Згідно зі ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником: майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Ризик випадкової загибелі або пошкодження майна, що є власністю товариства або передане йому в користування, несе товариство, якщо інше не передбачено установчими документами. Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. Аналогічні положення містяться у ст. 219 Господарського кодексу України, відповідно до якої засновники суб'єкта господарювання не відповідають за зобов'язаннями цього суб'єкта, крім випадків, передбачених законом або установчими документами про створення даного суб'єкта. Відповідач вказує, що зазначена норма розмежовує відповідальність суб'єкта господарювання та його засновників. Згідно із ст.50 Закону, учасники ТОВ несуть відповідальність у межах їх вкладів. У випадках, передбачених установчими документами, учасники, які не повністю внесли вклади, відповідають за зобов'язаннями товариства також у межах невнесеної частини вкладу. Відповідач стверджує, що кредитор боржника - юридичної особи і засновники не перебувають у договірних відносинах. Не існує між ними і відносин, що виникли внаслідок заподіяння шкоди. Тому, на думку відповідача, безпосередньо до засновника господарського товариства, що не виконав перед ним свої зобов'язання, може звертатись або саме товариство, або інші засновники, оскільки вони перебувають із таким засновником у безпосередніх правовідносинах і цим порушуються їхні права. Відповідач зазначає, що позивачем не конкретизовано та не надано посилань на законодавчо визначений порядок стягнення заборгованості підприємства за рахунок інших юридичних осіб, зокрема учасників (засновників).
Третя особа - Агрокомпанія "Сільгоспсервіс" у формі ТОВ в судове засідання 20.01.2011р. свого представника не направила, хоча про час та місце розгляду справи представник третьої особи був повідомлений належним чином. В судовому засіданні 23.12.2010р. представник третьої особи підтримав правову позицію відповідача.
Дослідивши зібрані у справі докази, що надані учасниками судового процесу, оцінивши їх доводи в сукупності з аналізом норм чинного законодавства, господарський суд,
З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Житомирської області від 12.04.2010р. у справі №10/252 з Агрокомпанії "Сільгоспсервіс" у формі ТОВ на користь ТОВ "Вассма" стягнуто 5888,80грн. боргу за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу (поставки) №28/08-14 від 28.08.2006р., 3451,65грн. курсової різниці згідно договору, 496,43грн. пені, 500,00грн. штрафу, 2531,80грн. інфляційних нарахувань, 579,84грн. - 3% річних, 500,00грн. витрат на послуги адвоката, 166,67грн. витрат по сплаті державного мита, 235,93грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено (а.с.18-23, 73-74). За змістом вказаного рішення, у справі №10/252 встановлено неналежне виконання Агрокомпанії "Сільгоспсервіс" у формі ТОВ договірних зобов'язань перед ТОВ "Вассма".
На виконання даного рішення, 11.05.2010р. господарським судом видано наказ №10/252 (а.с. 24).
На підставі наказу господарського суду Житомирської області №10/252 від 11.05.2010р. державним виконавцем Корольовського відділу Державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції 19.05.2010р. відкрито виконавче провадження про стягнення з Агрокомпанії "Сільгоспсервіс" у формі ТОВ заборгованості на користь ТОВ "Вассма" в розмірі 14351,12грн. (а.с.25).
Позивач у позовній заяві стверджує, що погашення суми боргу в розмірі 14351,12грн. не було здійснено Агрокомпанією "Сільгоспсервіс" у формі ТОВ, у зв'язку з відсутністю майнової можливості у боржника виконати наказ по справі №10/252. Посилаючись на вказану обставину, позивач просить стягнути спірну суму з Відкритого акціонерного товариства "Баранівський райагрохім", як учасника Агрокомпанії "Сільгоспсервіс". При цьому, будь-яких доказів щодо здійснення виконавчого провадження про стягнення з Агрокомпанії "Сільгоспсервіс" у формі ТОВ на користь ТОВ "Вассма" заборгованості в сумі 14351,12 грн. позивачем до суду не представлено.
Розглядаючи питання щодо законності та обґрунтованості позовних вимог ТОВ "Вассма" у даній справі, господарський суд приймає до уваги наступне.
Агрокомпанія "Сільгоспсервіс", яка є боржником позивача, створена у формі товариства з обмеженою відповідальністю.
Із Статуту Агрокомпанії "Сільгоспсервіс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю вбачається, що останнє створене з метою одержання прибутку шляхом добровільного об'єднання майна та підприємницької діяльності учасників громадянами України ОСОБА_1 ОСОБА_2. та юридичними особами - Відкритим акціонерним товариством "Баранівський райагрохім", Колективним сільськогосподарським підприємством Агрофірмою "Сінгури", Малим приватним підприємством "Садівник" (п.1.1. Статуту, а.с.66-72).
Відповідно до ст. 79 Господарського кодексу України до господарських товариств належить, у тому числі, товариство з обмеженою відповідальністю.
В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АД № 317159, згідно з яким станом на 17.02.2010р. у Єдиному державному реєстрі значиться Агрокомпанія "Сільгоспсервіс" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (а.с. 15-17).
У відповідності до ч.1 ст. 140 Цивільного кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.
Згідно змісту пункту 1.3. Статуту Агрокомпанії "Сільгоспсервіс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, вона є юридичною особою з правами та обов'язками, передбаченими чинним законодавством, має самостійний баланс, круглу печатку зі своїм найменуванням, штампи із зазначенням ідентифікаційного коду, фірмові бланки. У встановленому порядку відкриває на Україні та за її межами свої розрахункові, валютний та інші рахунки, може від власного імені укладати цивільно-правові угоди, набувати особистих майнових та особистих немайнових прав, бути позивачем та відповідачем в суді.
Відповідно до ст.80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
При цьому, саме ознака майнової відокремленості юридичної особи дає їй повноцінну можливість бути учасником майнових правовідносин. З майновою відособленістю юридичної особи нерозривно пов'язана її самостійна майнова відповідальність по зобов'язаннях.
Статтею 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
Згідно ч.1, ч.2 ст.219 Господарського кодексу України, за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами. Засновники суб'єкта господарювання не відповідають за зобов'язаннями цього суб'єкта, крім випадків, передбачених законом або установчими документами про створення даного суб'єкта.
Згідно п.1.5. Статуту Агрокомпанії "Сільгоспсервіс" у формі ТОВ, товариство не відповідає за зобов'язаннями держави, так само, як держава не несе відповідальності по зобов'язаннях товариства. Учасники товариства несуть відповідальність за його зобов'язаннями в межах їх вкладів у статутному фонді, в тому числі і в межах невнесеної частини вкладу. Товариство не несе відповідальності по особистих зобов'язаннях учасників.
Слід зазначити, що зі змісту ч.4 ст.79 Господарського кодексу України вбачається, що засновниками або учасниками господарського товариства можуть бути суб'єкти господарювання - юридичні особи, у тому числі й інші господарські товариства. При цьому, засновники та учасники господарського товариства, у т.ч. суб'єкти господарювання, які мають статус юридичної особи, зберігають цей статус, беручи участь у товаристві (його заснуванні). Тобто, товариство та його учасники є юридично самостійними особами, хоча учасники товариства і набувають корпоративні права щодо такого господарського товариства.
У відповідності до п.4.1. Статуту, товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність, продукції, виробленої в результаті господарської діяльності, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
Статутний фонд товариства, відповідно до п.4.3. Статуту, становить 29000грн., який формується за рахунок вкладів учасників.
З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців (а.с. 15-17) також вбачається, що одним із засновників Агрокомпанії "Сільгоспсервіс" у формі ТОВ є Відкрите акціонерне товариство "Баранівський райагрохім", розмір внеску якого до статутного фонду - 21460,00грн.
Отже, на момент реєстрації статуту Агрокомпанії "Сільгоспсервіс" у формі ТОВ, відповідач у даній справі як засновник підтвердив, що його відповідальність обмежується внеском до статутного фонду Агрокомпанії. Разом з тим, в статуті не зазначено, що таку відповідальність засновник несе перед третіми особами (кредиторами товариства), якою у даному випадку є позивач.
Відповідно до п.1.4. Статуту, Агрокомпанія "Сільгоспсервіс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю діє за принципами повного госпрозрахунку, самофінансування, самоокупності на договірній основі по реалізації виробничої та торгівельної діяльності, виконанню робіт, наданню послуг.
Нормою частини 2 ст. 140 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів.
З аналізу наведеної норми вбачається, що характерною ознакою ТОВ є обмежена відповідальність його учасників. Суть майнових відносин між ТОВ і його учасниками полягає в тому, що учасники не відповідають за зобов'язаннями товариства, а лише несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів.
Таким чином, для такої організаційно-правової форми як товариство з обмеженою відповідальністю, законодавчо не встановлено будь-якої відповідальності засновника за зобов'язаннями юридичної особи.
Отже, наведеними нормами чинного законодавства та за встановлених судом обставин, для такої організаційно-правової форми як товариство з обмеженою відповідальністю не передбачена відповідальність засновників за зобов'язаннями юридичної особи, а тому безпідставними є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 14351,12грн. обов'язок сплати якої виник внаслідок порушення Агрокомпанією "Сільгоспсервіс" у формі ТОВ договірних зобов'язань перед ТОВ "Вассма" за договором купівлі-продажу (поставки) №28/08-14 від 28.08.2006р. та встановлений рішенням господарського суду Житомирської області від 12.04.2010 р. у справі №10/252.
За змістом ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доводи позивача про неможливість виконання рішення господарського суду від 12.04.2010р. у справі №10/252 про стягнення з Агрокомпанії "Сільгоспсервіс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю коштів на користь ТОВ "Вассма", не є підставою для покладення відповідальності на ВАТ "Баранівський райагрохім", як засновника Агрокомпанії "Сільгоспсервіс" у формі ТОВ за зобов'язаннями останнього.
Враховуючи викладене, господарський суд відмовляє позивачу у задоволенні позову.
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Кравець С.Г.
Повний текст рішення підписано: "25" січня 2011 року.