24 січня 2011 р. Справа № 29190/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів Олендера І.Я., Ліщинського А.М.,
при секретарі судового засідання Когутич Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Кам»янка-Бузького районного суду Львівської області від 07.06.2010 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Кам»янка-Бузького ВДАІ ГУМВСУ у Львівській області Семківа Миколи Олексійовича про визнання незаконними дій,-
ОСОБА_1 01.03.2010 року звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання незаконними дій інспектора ДПС при складенні протоколу про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, скасування протоколу про адміністративне правопорушення серії АЕ №375573 від 29.06.2009 року та зобов»язання вирішити питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3
Ухвалою судді Кам»янка-Бузького районного суду Львівської області від 07.06.2010 року у відкритті провадження відмовлено. Вказана ухвала мотивована тим, що позивач оскаржує дії працівника ДПС при складенні ним протоколу про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП, у ході якого інспектор ДПС виконував не звичайні управлінські функції, а вчиняв процесуальні дії у справі про адміністративне правопорушення, і не притягував водія до адміністративної відповідальності.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить ухвалу судді Кам»янка-Бузького районного суду Львівської області від 07.06.2010 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду справи, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу судді про відмову у відкритті провадження у справі - без змін.
Згідно ч.1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Цю норму слід розуміти в системному зв'язку з ч.1 цієї статті, з якої випливає, що захист прав та інтересів фізичних осіб шляхом оскарження до адміністративного суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень можливий лише у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, встановила, що предметом даного спору є скасування протоколу про адміністративні правопорушення серія АЕ №375573 від 29.06.2009 року, яким встановлено порушення п.1.5,2.3б,11.4,12.1,12.3 ПДР за що передбачена відповідальність згідно ст.124 КУпАП.
Згідно ч.1 ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі (ч.1 ст.256 КУпАП).
Відповідно до ч.1 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому, в розумінні ст.2 КАС України, не може бути оскарженим до адміністративного суду.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи (ч.1 ст.79 КАС України).
Таким чином, колегія суддів, вважає, що протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення, яким встановлюються фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у відкритті провадження у даній справі у відповідності до п.1 ч.1 ст. 109 КАС України, оскільки відповідач при складенні протоколу про адміністративне правопорушення здійснював не управлінські функції, а належні йому процесуальні дії.
Крім того, відповідно до п.3 ч.3 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи з приводу накладення адміністративних стягнень, а тому судом першої інстанції обгрунтовано відмовлено у відкритті провадження в частині притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу судді Кам»янка-Бузького районного суду Львівської області від 07.06.2010 року про відмову у відкритті провадження у справі №2а-575/10 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
Судді І.Я. Олендер
А.М. Ліщинський