Справа № 278/4789/25
Номер провадження 3/278/170/26
Іменем України
22 квітня 2026 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Мокрецький В.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Десятого вересня 2025 року о 05 годині 09 хвилини на 7 км + 800 м автодороги Р-18, с. Станишівка, ОСОБА_1 керував автомобілем «Mazda 3», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запахом алкоголю з порожнини рота, різкою зміною забарвлення шкіри обличчя, поведінкою, що не відповідає обстановці, та, у порушення п. 2.5 ПДР, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Окрім того, 27 листопада 2025 року о 15 годні 27 хвилин на 7 км автодороги Р-18, с. Станишівка, ОСОБА_1 керував автомобілем «Mazda 3», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запахом алкоголю з порожнини рота, порушенням мови, поведінкою, що не відповідає обстановці, та, у порушення п. 2.5 ПДР, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Порушник, будучи повідомлений про дату слухання справи за допомогою смс-повідомлення 22.04.2026 та на інші судові засідання жодного разу не з'явився.
За правилами ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не обов'язкова.
Адвокат Дубок С.М. також до суду не з'явився, звернувся з письмовим клопотанням про зупинення вказаної адміністративної справи на підставі ст. 335 КПК України, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому не має можливості прибувати у судові засідання через безперервну службову зайнятість.
Суд вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки адвокат не надав суду докази, що ОСОБА_1 виконує завдання у зоні бойових дій, що унеможливлює його участь у судових засіданнях.
Верховний Суд у своїй постанові від 10.02.2026 вказав, що проходження особою військової служби саме собою не позбавляє суд можливості забезпечити рух провадження, у тому числі шляхом оцінки питання про обов'язковість його участі, застосуванням механізмів належного повідомлення, відкладення розгляду на конкретну дату або забезпечення участі в режимі відеоконференції - залежно від обставин. Передчасне зупинення судового провадження без встановлення реальної неможливості його продовження не забезпечує та не може забезпечити реалізацію завдань кримінального провадження і вимог Конвенції щодо ефективності правосуддя.
З огляду на те, що адвокат Дубок С.М. не навів жодних аргументів, які б свідчили про неможливість явки ОСОБА_1 у судове засідання, та достатніх підстав неможливості продовження провадження у справі за відсутності порушника або про відсутність інших процесуальних можливостей забезпечення розгляду, суд приходить до висновку про відмову у задоволені клопотання про зупинення згаданої справи у зв'язку з проходженням ОСОБА_1 військової служби.
Окрім того, частиною 1 ст. 277 КУпАП встановлений строк розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 цього Кодексу у п'ятнадцять днів з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів.
Двадцять третього вересня 2025 року адвокат Дубок С.М. звернувся з заявою про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим розгляд справи перенесено на 23 жовтня цього ж року. Двадцять другого жовтня 2026 року адвокат Дубок С.М. знову звернувся з клопотанням про відкладення засідання у зв'язку з його перебуванням у відпустці, розгляд справи перенесено на 20 листопада 2025 року. Двадцятого листопада 2025 рок від адвоката надійшло письмове клопотання про закриття провадження, однак розгляд справи було відкладено на 16 грудня 2025 року через перебування судді у нарадчій кімнаті по кримінальній справі №278/3889/22. П'ятнадцятого грудня 2025 року адвокат Дубок С.М. знову просив відкласти розгляд справи через свою зайнятість в іншому судовому процесі, засідання відкладено на 15 січня 2026 року. Тринадцятого січня 2026 року адвокат просив відкласти слухання адміністративних протоколів на іншу дату для витребування додаткових доказів та ознайомлення з адміністративними матеріалами №278/6214/25 відносно ОСОБА_1 , які надійшли до суду 04.12.2025 та були об'єднані з першою справою №278/4789/25. У наступне засідання 17.02.2026 порушник та адвокат не з'явились, від адвоката надійшло письмове клопотання про закриття провадження у справі, водночас він просив відкласти засідання, бо порушник з 17.02.2026 походить військово-лікарську комісію та бажає особисто надати пояснення. Двадцять четвертого березня 2026 року та 15 квітня 2026 року адвокат Дубок С.М. та порушник ОСОБА_1 , будучи повідомлені про дату слухання справи, до суду не прибули, адвокат направив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням ОСОБА_1 на лікуванні, а тому судове засідання було відкладене на 22 квітня 2026 року.
Враховуючи вказану тривалість розгляду справи, суд вважає, що заяви адвоката Дубка С.М. про відкладення судових засідань та зупинення провадження у справі подані для затягування розгляду справи, а саме з метою закінчення строків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відтак, суд, з метою не порушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, розглядає справу без участі порушника та його адвоката за наявними у ній доказами та з урахуванням письмових заперечень щодо правопорушень, які ставляться ОСОБА_1 у провину, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 268 КУпАП, відповідно до якої участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, не є обов'язковою.
Адвокат Дубок С.М. просив закрити провадження. Своє клопотання мотивує тим, що 10.09.2025 та 27.11.2025 під час складання адміністративних протоколів поліціянтами не було залучено двох свідків, не супроводжено порушника та його пасажирку у безпечне місце у зв'язку з оголошеною повітряною тривогою. Окрім того, адвокат просить закрити провадження у справі, бо ОСОБА_1 перебуває на службі у ЗСУ та 10.09.2026, коли його було зупинено працівниками поліції, діяв у стані крайньої необхідності, а саме поспішав до ІНФОРМАЦІЯ_2 , щоб забезпечити евакуацію військовозобов'язаних, які перебували у приміщенні ТЦК та очікували відправку до військових частин.
Пункт 2.5 ПДР зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водночас факт відмови ОСОБА_1 від проходження освідування 10 вересня 2025 року та 27 листопада цього ж року доводиться відеозаписами з портативного відеореєстратора, з яких вбачається, що на пропозицію працівників поліції пройти освідування на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alcotest» та у медичному закладі порушник відмовився, таким чином останній двічі порушив п. 2.5 ПДР.
Факт керування порушником 27.11.2025 автомобілем «Mazda 3» за вказаних у протоколі обставин доводиться постановою від 27.11.2055 про накладення штрафу за перевищення швидкості, що не заперечувалось винним.
Статтею 266 КУпАП визначений порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 2 згаданої статті огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
У даних випадках фіксація зупинки автомобіля «Mazda 3» під керуванням порушника та процедура огляду ОСОБА_1 здійснювались за допомогою технічних засобів, а відтак не потребувала залучення свідків.
Як убачається з інтернет ресурсів повітряна тривога в Житомирі була оголошена о 22 годині 17 хвилин 09 вересня та тривала до 07 години 09 хвилин 10 вересня 2025 року.
На думку суду оголошення повітряної тривоги не перешкоджало проведенню освідування та ОСОБА_1 у цей час не перебував у стані крайньої необхідності, оскільки повітряна тривога розпочалась ще 09 вересня о 22 годині 17 хвилин, а порушника було зупинено 10 вересня о 05 годині 09 хвилин, з чого слідує, що весь цей час військовозобов'язані, які перебували у приміщенні ТЦК та очікували відправку до військових частин, перебували у небезпеці і лише за дві годин до закінчення повітряної тривоги у ОСОБА_1 виникла потреба у їх убезпеченні, що викликає у суду сумнів щодо правдивості дій порушника. Окрім того, під час зупинки автомобіля під керування ОСОБА_1 , процедури його освідування і складання адміністративних матеріалів, порушник не звертав уваги загрозу його життю та здоров'ю внаслідок повітряної тривоги, не просив поліціянтів з цього приводу супроводити його та його пасажирку в укриття, що доводиться відеозаписом.
Окрім того, чиним законодавством не встановлено обмежень виконання працівниками поліції своїх службових повноважень під час сигналу повітряної тривоги. Будь-яких доказів встановлення незаконності дій працівників під час процедури складання адміністративних матеріалів, судом не встановлено.
З огляду на викладене, ґрунтуючись на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, кількість епізодів та призначає адміністративне стягнення, з врахуванням ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Також суд вважає за необхідне об'єднати справи за №278/4789/25 та №278/6214/25 відносно ОСОБА_1 в одне провадження, якому присвоїти номер 278/4789/25.
Керуючись ст.ст. 36, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
постановив:
Об'єднати справи за №278/4789/25 та №278/6214/25 відносно ОСОБА_1 в одне провадження, якому присвоїти номер 278/4789/25.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та, на підставі ст. 36 КУпАП, призначити йому остаточне адміністративне стягнення у виді 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору.
Строк пред'явлення до примусового виконання в межах трьох місяців.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд протягом 10 днів з моменту винесення.
Копію даної постанови протягом трьох днів направити особі, щодо якої її винесено.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, визначений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом.
Суддя: