Справа № 165/1392/26
Провадження № 2-о/165/71/26
22 квітня 2026 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області у складі:
головуючого судді Василюка А.В.,
за участю секретаря Навроцької М.Р.,
представника заявника Назарук Ю.В.,
заінтересованої особи ОСОБА_1 ,
представника заінтересованої ооби Герасимчук Л.Р.,
представника заінтересованої особи ССД Думич І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Нововолинську заяву ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , заінтересовані особи ОСОБА_1 , Виконавчий комітет Нововолинської міської Волинської області як орган опіки та піклування, про видачу обмежувального припису
встановив:
20 квітня 2026 року адвокат Назарук Ю.В., звернулася в інтересах ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до суду із заявою про видачу обмежувального припису. Свою заяву обгрунтовує тим, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , систематично піддавалася домашньому насильству зі сторони батька ОСОБА_1 . 03 квітня 2026 року до ЄРДР було внесено відомості за №12026030520000156 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України за заявою ОСОБА_2 . У своїй заяві остання зазначила, що її зять ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з грудня 2023 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , систематично вчиняє домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї малолітньої дочки ОСОБА_3 03 квітня 2026 року наказом ССД Виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області №10-01-09/22 було вирішено тимчасово влаштувати дитину в сім'ю ОСОБА_2 , а рішенням Виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області №327 від 06 квітня 2026 року вирішено негайно відібрати малолітню ОСОБА_3 від батька ОСОБА_1 . Зазначає, що вже тривалий час малолітня ОСОБА_3 потерпає від психологічного та фізичного насильства зі сторони батька ОСОБА_1 , який чинить на неї психологічний тиск, погрожує та завдає дочці фізичного болю. Тривалий час дитина викладала свої переживання в особистому щоденнику та повідомляла про вказані факти класного керівника ОСОБА_4 . Враховуючи систематичність вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, стану здоров'я дитини, обґрунтованість ризиків та підставність застосування до ОСОБА_1 спеціальних заходів захисту щодо протидії домашньому насильству, враховуючи положення Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", просить видати стосовно ОСОБА_1 обмежувальний припис, яким встановити заходи тимчасового обмеження його прав з покладенням на останнього наступних обов'язків: заборонити ОСОБА_1 наближатися ближче ніж на 100 (сто) метрів до малолітньої дочки ОСОБА_3 та її місця проживання (перебування); заборонити ОСОБА_1 наближатися ближче ніж на 50 (п'ятдесят) метрів до місця навчання малолітньої дочки ОСОБА_3 , а саме: АДРЕСА_2 ; заборонити контактувати із малолітньою ОСОБА_3 за місцем її проживання; заборонити вести листування, телефонні переговори із дочкою, контактувати через інші засоби зв'язку та третіх осіб, в тому числі через її вчителів та близьких родичів. Обмежувальний припис просила видати на максимальний строк, а саме шість місяців.
У судове засідання заявник ОСОБА_2 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Представник заявника - адвокат Назарук Ю.В. у судовому засіданні заяву підтримала з підстав наведених у ній, просила її задоволити. Зазначила, що ОСОБА_5 систематично потерпає від батька, ОСОБА_1 здійснює психологічний тиск та фізичне насильство. На даний час на стадії досудового розслідування перебуває кримінальне провадження за фактом нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень малолітній ОСОБА_5 і по спливу шести місяців ймовірно буде звершено вказане досудове розслідування та розглянута справа в суді, тому зазначений нею строк є повністю виправданим.
Заінтересована особа ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення заяви ОСОБА_2 . Зазначив, що дитина повинна проживати разом з ним. З часу смерті дружини теща неодноразово просила віддати їй дочку на виховання, на що він не погоджувався. Зазначив, що коли він перебував на роботі, ОСОБА_5 знаходилася у заявниці, а після його повернення, приходила додому. Дійсно одного разу, а саме 02 квітня 2026 року він вдарив дочку, раніше лише сварив за її неналежну поведінку та кричав на неї. 02 квітня 2026 року звав ОСОБА_5 додому, яка будучи в тещі не хотіла повертатися, тому будучи незадоволеним поведінкою дочки в коридорі за місцем проживання шарпнув ОСОБА_5 за куртку, а після того як дитина вдарила його в живіт, він у відповідь наніс удар по її голові. Визнає, що його поведінка була неправомірною, 04 квітня 2026 року він попросив вибачення у ОСОБА_5 і вона його вибачила, однак додому не повернулася. Вважаючи, що дочку забрала теща, він пішов в поліцію, де відносно нього склали протокол про вчинення адміністративного правопорушення (дрібне хуліганство). Зазначив, що після перенесеної операції він почав вживати алкогольні напої, однак на терперішнній час змінив свою поведінку, спиртного не вживає і погодився на соціальний супровід суціальних служб.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_1 ОСОБА_6 просила суд відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 , враховуючи тісний, близький зв'язок дитини з батьком вважає, що строк у шість місяців обмежувального припису є невиправдано великим і у разі ухвалення рішення про встановлення обмежувального припису щодо ОСОБА_1 просить суд його зменшити.
Представник заінтересованої особи ССД Виконавчого комітену Нововолинської міської ради Думич І.О. пояснила, що з відділення поліції надійшла заява про термінове вилучення дитини в батька. Вона була присутня під час розмови з дитиною ОСОБА_3 спеціаліста ССД, дитина розповіла, що батько майже щодня вживає спиртні напої і в магазині бере спиртне в борг. Був випадок коли батько не відпускав її до баби ОСОБА_7 , а 02 квітня 2026 року, щоб до неї втекти, ОСОБА_5 після побиття батьком, лежачи на спині, вимушено вдарила його ногою в живіт, і по дорозі самостійно зателефонувала в поліцію. При цьому, дитина в розмові вказала, що любить батька і хоче з ним проживати. Після вказаного інциденту, Виконавчий комітет Нововолинської міської ради звернувся до суду з позовом про відібрання дитини у батька ОСОБА_1 без позбавлення його батьківських прав. З ліцею, де навчається ОСОБА_5 , було отримано відомості про те, що батько кричить на дочку, ставить у куток, вночі вмикав гучно музику, внаслідок чого малолітня дитина в школу з'явилась невиспаною, і про це скаржилась вчителю. Вважає, що заяву слід задоволити та встановити ОСОБА_1 обмеження запропоновані у заяві, що на її думку буде відповідати найкращим інтересам дитини.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показала, що є матір'ю ОСОБА_1 . До випадку, який трапився 02 квітня 2026 року систематично спілкувалася з онукою. В той день син перебував в стані алкогольного сп'яніння, що не подобалося ОСОБА_5 . Після цього сваха заблокувала її номер телефону, зокрема у ОСОБА_9 тощо, та видалила її контакти з соціальних мереж і телефону. Просила врахувати, що протягом останніх дев'яти років син самостійно доглядає дочку, возить її у Львів, годує, прасує та пере одяг, також на її думку він розкаявся у вчиненому і погодився на соціальний супровід. Підтвердила, що ОСОБА_1 неодноразово раніше притягався до адміністративної відповідальності.
Заслухавши пояснення представника заявника, заінтересованої особи, його представника, пояснення та думку представника ССД, а також покази свідка, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що заява ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про її народження (а.с.9).
03 квітня 2026 року наказом ССД Виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області №10-01-09/22 було вирішено тимчасово влаштувати дитину ОСОБА_3 в сім'ю ОСОБА_2 (а.с.11).
Рішенням Виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області №327 від 06 квітня 2026 року негайно відібрано малолітню ОСОБА_3 від батька ОСОБА_1 (а.с. 10)
При ухваленні рішення у справі суд бере до уваги також те, що СВ ВП №1 Володимирськорго РВП ГУНП здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12026030520000156 за фактом побиття ОСОБА_1 своєї малолітньої дочки ОСОБА_5 (ст.126-1 КК України ) (а.с.12).
Також, суд бере до уваги позитивну характеристику ОСОБА_1 за місцем його роботи та наявність у нього офіційного заробітку (а.с.27-28).
З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 тривалий час та систематично чинить психологічний тиск та 02 квітня 2026 року вдався до фізичного насилля щодо дочки ОСОБА_5 , внаслідок чого остання зазнала крім психологічного насилля ще і фізичного болю.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно з п.3,п.4, п.14 п.17 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
Згідно п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Згідно з ч.3 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Згідно з п.3 ч.1 ст.350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Відповідно до ч.1 ст.350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
З урахуванням змісту вищевказаних норм, видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних обставин та наявності ризиків.
Суди під час вирішення заяви про видачу обмежувального припису мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження прав у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_8 , оскільки вона є матір'ю ОСОБА_1 .
Також суд критично ставиться до проведеного сеансу з ОСОБА_1 терапії комп'ютерного лазаро МРТ програмування від алкоголізму (а.с.26) (кодування), оскільки з часу проведення цього сеансу 15 квітня 2026 року пройшов незначний проміжок часу, тому на переконання суду це не свідчить про виправлення та розкаяння останнього у вчиеннні психологічного та фізичного насильства щодо своєї малолітньої дочки. Крім того як зазначено у копії розписки ОСОБА_1 він попереджений про наслідкии вживання спиртних напоїв (горілки, вина, пива), а термін дії лікування становить чотири роки.
У судовому засіданні встановлено, що зі сторони батька ОСОБА_1 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 тривалий час здійснюється домашнє насильство психологічного характеру, а востаннє і фізичне насильство щодо малолітньої дочки, оцінивши встановлені у судовому засіданні ризики у їх сукупності, враховуючи високу вірогідність продовження та повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких наслідків для фізичного та психологічного здоров'я малолітньої дитини, тому для забезпечення дієвого та ефективного захисту постраждалої малолітньої особи є необхідність у застосуванні обмежувального припису стосовно кривдника ОСОБА_1 , яким встановити заходи тимчасового обмеження прав останнього з покладенням на нього обов'язків запропонованих заявником на строк п'ять місяців, що на думку суду буде достатнім та дієвим строком для забезпечення безпеки малолітньої.
Керуючись ст.12, ст. 350-1, ст.350-2, ст.350-3, ст.350-4, ст.350-5, ст.350-6, ст.350-8, ст.354, ч.1 ст.430 ЦПК України, на підставіЗакону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", суд
ухвалив:
Заяву задоволити частково.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та покласти на останнього наступні обов'язки:
заборонити ОСОБА_1 наближатися ближче ніж на 100 (сто) метрів до малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та її місця проживання (перебування);
заборонити ОСОБА_1 наближатися ближче ніж на 50 (п'ятдесят) метрів до місця навчання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: АДРЕСА_2 ;
заборонити в будь-який спосіб контактувати із малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем її проживання;
заборонити вести листування, телефонні переговори із дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , контактувати через інші засоби зв'язку та третіх осіб, в тому числі через її вчителів та інших близьких родичів.
Встановити строк дії обмежувального припису, що стосується заборон та обмежень, визначених у пунктах 1-4 резолютивної частини рішення терміном на 5 (п'ять) місяців, який рахувати з дня ухвалення рішення суду.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області для взяття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на профілактичний облік, а також відповідні органи виконавчої влади за місцем проживання заявника.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя підпис А.В. Василюк