Справа № 161/7070/26
Провадження № 1-кп/161/975/26
м. Луцьк 22 квітня 2026 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026032010000031 від 10 лютого 2026 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Забороль, Луцького району, Волинської області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з вищою освітою, працюючої в Заборольському ліцеї № 32 Луцької міської ради на посаді директора закладу, раніше не судимої,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України,
Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції від 02.10.2019) суб'єктами декларування є особи зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону. Згідно підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», такими суб'єктами є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме - депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
Положеннями ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Згідно абзацу 2 частини 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
У відповідності до вимог підпункту 3 п.5 Розділу ІІ діючого на той час Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 10 червня 2016 року №3 (у редакції наказу Національного агентства з питань запобігання корупції від 12 грудня 2019 року 168/19, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2019 р. за № 1300/34271 (далі - Порядок), декларація після звільнення - декларація, яка подається відповідно до абзацу другого частини другої статті 45 Закону до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Інформація про місце роботи (проходження служби) та займану посаду суб'єкта декларування у такій декларації зазначається відповідно до місця роботи (проходження служби) та займаної посади, перебування (проходження) на яких зумовили обов'язок подання такої декларації.
ОСОБА_4 являючись депутатом Заборольської сільської ради Луцького району Волинської області відповідно до Рішення сьомого скликання Заборольської сільської ради Луцького району Волинської області «Про початок повноважень депутатів Заборольської сільської ради» від 15 травня 2017 року №1/1, будучи суб'єктом декларування згідно підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», повноваження якого, у відповідності до вимог п.п.1 п.6-1 Розділу 5 «прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ч.2 ст.4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», закінчилися в день відкриття першої сесії восьмого скликання Луцької міської ради, тобто 19 листопада 2020 року, діючи умисно, маючи реальну можливість та достовірно знаючи про обов'язок подання декларації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, всупереч вимогам абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», за місцем, на той період часу, свого фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , не подала у період з 01 січня 2021 року до 00 годин 00 хвилин 1 квітня 2021 року, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування при звільненні, після припинення діяльності за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.
Відповідно до інформації Національного агентства з питань запобігання корупції у період з 01.01.2021 по 01.04.2021 ОСОБА_4 ніяких дій в інформаційно-телекомунікаційній системі «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі- Реєстр), для подання декларації не вчинила. Згідно до Реєстру, декларація після припинення діяльності ОСОБА_4 при звільненні не подана.
Під час досудового розслідування даного кримінального провадженні, дії обвинуваченої ОСОБА_4 кваліфіковані за ст. 366-3 КК України, як умисні дії, які виразились в умисне неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».
В підготовчому засіданні обвинуваченою ОСОБА_4 подано письмове клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно неї за ст. 366-3 КК України, яке підтримала повністю та просила її задовольнити, не заперечуючи щодо закриття кримінального провадження з цих підстав та звільнення від кримінальної відповідальності, оскільки минули строки давності на підставі ст. 49 КК України.
Обвинувачена вказане клопотання підтримала та просила її задовольнити.
Заслухавши думку прокурора який не заперечувала щодо задоволення даного клопотання, обвинуваченої та її захисника, кожного зокрема, які просили клопотання задовольнити, суд приходить до висновку, що клопотання підставне та підлягає до задоволення, а обвинувачена ОСОБА_4 звільненню від кримінальної відповідності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності та закриття провадження щодо неї з наступних підстав.
Згідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судо м у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За правилами ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України визначено, що, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Правилами ч. 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, за змістом статей 284 - 288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
При цьому, у відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Велика палата Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року у справі № 598/1781/17 наголосила, що звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо. Тобто, суд, за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченого, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності. При цьому суд зазначає, що відмова у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим. Така відмова може призвести до порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.
З матеріалів кримінального провадження слідує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, з моменту вчинення інкримінованого кримінального правопорушення минуло три роки, перебіг строку не зупинявся і не переривався, а обвинувачена, погоджується на закриття кримінального провадження щодо неї, з підстав передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України та обвинувачена звернулася до суду із належно оформленим клопотанням.
Відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
За таких обставин, обвинувачену ОСОБА_4 слід звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 366-3 КК України, а кримінальне провадження відносно неї закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 284, 372, 376 КПК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, суд,-
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити обвинувачену ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026032010000031 від 10 лютого 2026 року про обвинувачення ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України закрити у зв'язку із її звільненням від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Луцький міськрайонний суд.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1