Чортківський районний суд Тернопільської області
Копія:
"21" квітня 2026 р. Справа № 608/2868/25
Номер провадження1-кп/608/224/2026
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
його захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в місті Чорткові в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів прокурором ОСОБА_3 та з ДУ «Чортківська УВП № 26» клопотання прокурора Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного Регіону ОСОБА_3 від 21 січня 2026 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025211110000377 від 16.09.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.ч.1, 2 ст. 307 КК України,
В провадженні Чортківського районного суду Тернопільської області знаходиться на розгляді кримінальне провадження, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025211110000377 від 16.09.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.ч.1, 2 ст. 307 КК України.
Прокурор Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного Регіону ОСОБА_3 21 квітня 2026 року подав суду письмове клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 на 60 діб, оскільки такий закінчується 05 травня 2026 року, посилаючись на обставини та факти, що в ньому викладені, а також на наявні ризики.
Підставою для продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 , вказує прокурор ОСОБА_3 , є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні подане клопотання підтримує, просить задоволити.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечують, просять застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме у виді домашнього арешту в нічну пору доби. Захисник адвокат ОСОБА_5 подав суду письмові докази, які свідчать про міцність соціальних зв'язків, наявність дружини та потребування довготривалого хірургічного лікування та реабілітації через важке поранення ОСОБА_4 .
Суд, вислухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, приходить до наступного висновку.
ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчої судді Чортківського районного суду Тернопільської області ОСОБА_6 було застосовано та в подальшому продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , та строк дії закінчується 26 січня 2026 року.
22.01.2026 року ухвалою суду запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 було продовжено до 21 березня 2026 року.
06.03.2026 року ухвалою суду запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 було продовжено до 05 травня 2026 року.
Обвинувальний акт щодо обвинуваченого ОСОБА_4 скеровано до суду 01 грудня 2025 року, проведено підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду, проте свідки ще не допитані, не досліджені письмові докази у справі.
Оскільки строк дії запобіжного заходу закінчується 05 травня 2026 року, та вирок у справі до вказаної дати постановлений не буде через об'єктивні причини, є необхідність у його продовженні, відповідно до вимог ст. 331 КПК України.
Суд вказує, що обставини, зазначені при обранні та подальшому продовженні щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу, продовжують існувати і по даний час, ризики, які існували на час обрання строку тримання під вартою обвинуваченому, не зменшилися, залишаються реальними та триваючими, підготовче судове засідання не проведено.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 Кримінального процесуального кодексу України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно зі ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Суд приймає доводи сторони захисту щодо доведення бойового поранення, потребування довготривалого спеціалізованого хірургічного лікування та реабілітації, однак вказує, що вказані факти існували і на час винесення слідчим суддею ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, ні обвинувачений, ні захисник не подали суду письмового клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш м'який запобіжний захід, як цього вимагає КПК України, а тому в задоволенні усного клопотання захисника адвоката слід відмовити, а клопотання прокурора задоволити в повному обсязі.
В той же час, суд вказує, що статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу, протягом певного часу.
Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване.
Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбаченого законом випадках за встановленою процедурою.
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Бєлозоров проти Росії та України», визначено, що «тяжкість обвинувачення може бути підставою для тримання під вартою на початкових етапах провадження».
В той же час, згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається, зокрема у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ураховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, важкого поранення ОСОБА_4 , наявність офіційної дружини, необхідності довготривалого спеціалізованого хірургічного лікування та реабілітації, суд доходить до висновку про необхідність визначення застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
При цьому, слідчий суддя вважає, що такий розмір застави не є непомірним для обвинуваченого, однак водночас є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження та запобігання встановленим ризикам.
Відтак, на виконання вимог ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення підозрюваним застави слідча суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_7 обов'язки, визначені даною нормою закону та доведені прокурором, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у цьому ж кримінальному провадженні; у разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Таким чином, виходячи з положень ст. ст. 177, 178, 183 Кримінального процесуального кодексу України, ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , є обгрунтованим та його слід його задоволити в повному обсязі, однак при цьому з визначенням суми застави.
Керуючись ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. ст. 177, 178, 183, 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
Клопотання прокурора Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного Регіону ОСОБА_3 від 21.04.2026 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025211110000377 від 16.09.2025 року, про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.ч.1, 2 ст. 307 КК України - задоволити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, раніше обраний та в подальшому продовжений запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою, ще на 2 (два) місяці, а саме: до 20 червня 2026 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, заставу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 64180 (шістдесять чотири тисячі стовісімдесять стодвадцять вісім тисяч триста шістдесять) гривень.
Застава має бути внесена на депозитний рахунок з такими реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26198838; отримувач: ТУ ДСА України у Тернопільській області; банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача: UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025211110000377 від 16.09.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, на підставі ухвали Чортківського районного суду Тернопільської області від 21 квітня 2026 року.
У разі внесення застави, обвинуваченого ОСОБА_4 звільнити з-під варти та покласти на нього обов'язки, передбачені статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: - прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, а саме: АДРЕСА_2 , без дозволу прокурора або суду; - повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; - утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у цьому ж кримінальному провадженні; - у разі наявності, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави, обвинувачений ОСОБА_4 вважатиметься таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави, встановити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язків, а саме: до 20 червня 2026 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Судове засідання слуханням відкласти на 10:05 годину 14 травня 2026 року.
Копію ухвали після її винесення та проголошення надати обвинуваченому, його захиснику і прокурору та направити для відому та виконання в ДУ «Чортківська установа виконання покарань № 26».
Інші учасники справи мають право отримати копії ухвали в Чортківському районному суді Тернопільської області.
Ухвала суду може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом 7 днів з часу її оголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Суддя/підпис/
Копія вірна:
Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах справи № 608/2868/25
Ухвала набрала законної сили " " _________________ року.
Суддя: ОСОБА_1
Копію ухвали видано " " __________________ року.
Секретар: