Справа № 761/11246/22
Провадження № 6/761/157/2026
16 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Кочур Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання судового наказу №761/11246/22 від 12.08.2022 таким, що не підлягає виконанню, заінтересована особа ОСОБА_2 .. Свої вимоги заявник обгрунтовує тим, що при зверненні до суду з заявою про видачу наказу ОСОБА_2 в цій заяві не зазначила обмеження «не більше 10 прожиткових мінімумів», поєднала вимоги про частку та тверду суму, не надала доказів проживання дитини з нею, а також те, що на момент видачі наказу сторони проживали однією сім'єю. Все перелічене є самостійними підставами для відмови у видачі судового наказу, але оскільки він був виданий судом та предявлений до примусового виконання, його на цій стадії необхідно визнати таким що не підлягає виконанню.
Представник заявника в судовому засіданні підтримала заяву та просила її задовольнити з урахуванням наведених в ній доводів
Представник стягувача заперечила проти заяви просила відмовити у задоволенні, зазначила, що заява боржника є спробою ухилитися від виконання обов'язку з утримання дитини шляхом ініціювання надуманих процесуальних спорів. Оскільки підстав, передбачених ст. 432 ЦПК України, не встановлено, у задоволенні заяви має бути відмовлено повністю.
Вислухавши представників заявника та стягувача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви з огляду на наступне.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що судовим наказом від 12.08.2022, виданим Шевченківським районним судом м.Києва у цивільній справі №761/11246/22 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.06.2022 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою від 21.06.2023 задоволено частково заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про виправлення помилки допущеної у судовому наказі та стягнення безпідставно набутих коштів, а саме виправлено допущену помилку в тексті судового наказу від 12.08.2022 р., виданого Шевченківським районним судом м.Києва у цивільній справі №761/11246/22 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини, а саме вказано, що щомісячний розмір аліментів не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Вказана ухвала суду набрала законної сили.
Ухвалою від 03.09.2024 визнано таким, що не підлягає виконанню судовий наказ №761/11246/22 від 12.08.2022, виданий Шевченківським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у частині стягнення аліментів за період з 01.05.2023 по 15.08.2024.
Постановою Київського апеляційного суду від 21.01.2025 ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 03.09.2024 скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про часткове визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.
Ухвалою від 14.04.2025 роз'яснено судовий наказ у справі №761/11246/22.
Постановою Київського апеляційного суду від 26.06.2025 ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14.04.2025 скасовано і прийнято нову постанову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про роз'яснення судового рішення, а саме судового наказу, виданого Шевченківським районним судом м. Києва від 12.08.2022 у справі №761/11246/22 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини, з врахуванням ухвали Шевченківського районного суду м.Києва від 21 червня 2023 року про виправлення помилкиу виконавчому документі, відмовлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 ЦПК України, судовий наказ у справах про стягнення аліментів (п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК) не підлягає скасуванню в порядку подання заяви про скасування судового наказу боржником. Натомість такі накази можуть бути переглянуті в апеляційному порядку (ч. 8 ст. 170 ЦПК).
З доводів викладених у розглядуваній судом заяві про визнання судового наказу таким що не підлягає виконанню, боржник намагається через процедуру передбачену ст. 432 ЦПК України (визнання документа таким, що не підлягає виконанню) фактично оскаржити законність видачі наказу, що фактично є порушенням встановленої процесуальної форми.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду (зокрема, постанови від 19.01.2023 у справі №824/2/22, від 16.08.2023 у справі №754/15211/21), визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можливе лише за наявності підстав, які виникли після ухвалення рішення (видачі наказу) або у зв'язку з його помилковою видачею.
Помилкова видача - це видача документа за рішенням, яке не набрало законної сили, або видача дубліката за вже виконаним рішенням.
Доводи Боржника про невідповідність заяви Стягувача вимогам ст. 161 ЦПК, неправильне поєднання вимог та відсутність доказів проживання дитини зі Стягувачкою стосуються обґрунтованості та законності судового наказу. Ці питання підлягають перевірці виключно судом апеляційної інстанції, а не в порядку ст. 432 ЦПК судом, що видав наказ. Так само посилання Боржника на те, що на момент видачі судового наказу 12.08.2022 сторони проживали разом, не є підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Факт проживання однією сім'єю на момент видачі наказу - це обставина, яка могла би бути предметом оцінки під час вирішення питання про видачу наказу або при його апеляційному перегляді. Процедура ст. 432 ЦПК України не призначена для переоцінки фактичних обставин справи, встановлених (або презюмованих) при видачі виконавчого документа.
Крім того, відсутність фрази «не більше 10 прожиткових мінімумів» у заяві стягувача не робить наказ автоматично «помилково виданим».
Вимога ч.5 ст. 183 СК України є імперативною нормою закону, яка обмежує максимальний розмір стягнення незалежно від тексту наказу. Дана помилка (якщо вона має місце) може бути виправлена шляхом подання заяви про внесення виправлень у наказ, але не призводить до його повного анулювання.
Вказаною можливість виправлень в судовому наказі, фактично скористався стягувач подавши заяву про виправлення помилки, яка була задоволена ухвалою суду від 21.06.2023.
Враховуючи викладене, суд вважає, що Боржником обрано невірний спосіб захисту. Всі наведені у заяві аргументи стосуються законності видачі судового наказу, що відповідно до ч.8 ст. 170 ЦПК України є предметом розгляду суду апеляційної інстанції. Суд першої інстанції не наділений повноваженнями у порядку ст. 432 ЦПК України скасовувати власне рішення (наказ) по суті, а тому дана заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 170, 259-261, 352-355, 432 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: